05 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/13184/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року (суддя Ільков В.В.)
у справі № 160/13184/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570420/3548429;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570421/3548429;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570422/3548429;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570423/3548429;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570424/3548429;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570425/3548429;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570426/3548429;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 №8570427/3548429;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Константа-Строй» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 122 від 30.08.2021, № 121 від 30.08.2021, № 120 від 30.08.2021, № 113 від 30.08.2021, № 118 від 30.08.2021, № 116 від 30.08.2021, № 115 від 30.08.2021, № 114 від 30.08.2021 фактичною датою їх подання на реєстрацію;
стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Константа - Строй» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 42944,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у процесі проведення позивачем господарської діяльності складено податкові накладні № 122 від 30.08.2021, № 121 від 30.08.2021, № 120 від 30.08.2021, № 113 від 30.08.2021, № 118 від 30.08.2021, № 116 від 30.08.2021, № 115 від 30.08.2021, № 114 від 30.08.2021 та відповідачем здійснена її реєстрація. Надалі позивач склав та направив до ДПС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1 від 26.01.2023, №1 від 06.02.2023 , №2 від 06.02.2023, №3 від 06.02.2023, №1 від 28.02.2023, №2 від 28.02.2023, №3 від 28.02.2023, №4 від 28.02.2023 (далі розрахунки) до вказаних вище податкових накладних. Однак, їх реєстрація зупинена з підстав відповідності документа критеріям ризиковості. Після направлення на адресу податкового органу додаткових документів, які підтверджують справжність проведеної операції, у реєстрації розрахунків №1 від 26.01.2023, №1 від 06.02.2023, №2 від 06.02.2023, №3 від 06.02.2023, №1 від 28.02.2023, №2 від 28.02.2023, №3 від 28.02.2023, №4 від 28.02.2023 відмовлено, про що прийняті спірні рішення Комісії. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Суд встановив, що надані позивачем до контролюючого органу, у тому числі і до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної/ розрахунків. Відповідачем до позивача було встановлено критерії оцінки ступеня ризиків, проте не враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначив, що в спірних правовідносинах задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати подані позивачем розрахунки коригування до податкових накладних, є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - 1 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне та неправильне дослідження судом доказів і встановлення обставин та застосування норм права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що при направленні квитанцій про зупинення реєстрації розрахунків коригування, контролюючий орган дотримався вимог абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку № 1246. При цьому, враховуючи обов'язок платника податку вести бухгалтерський облік, позивач є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено і які в силу вимог Закону № 996 підтверджують факт господарської операції. За результатами розгляду документів, наданих позивачем, відповідачем прийняті правомірні рішення про відмову в реєстрації спірних розрахунків коригування. Відповідач наполягає на тому, що комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, надано оцінку тим документам, які були подані платником податку, але у зв'язку з тими підставами, на яких ґрунтується оскаржувані рішення, йому було відмовлено у такій реєстрації у зв'язку з недоведеністю реальності господарської операції.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 зареєструвати податкові накладні, скаржник зазначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу ДПС України, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін через необґрунтованість доводів скаржника.
Окрім цього, позивач просить стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» понесені витрати на професійну правничу допомогу на стаді апеляційного розгляду у розмірі 20000,00 грн., на обґрунтування чого надано копії документів: додаткова угода № 2 від 04.10.2023 до Договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі послуг з професійної правничої допомоги від 04.10.2023, детальний опис наданих послуг, ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, основним видом економічної діяльності позивача - ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» за КВЕД є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Позивач має безстрокову будівельну ліцензію ДержАрхБуд інспекції України, зареєстрованої за № 11-Л від 28.02.2018 та ряд будівельних дозволів та декларацій відповідності матеріально - технічної бази вимогам.
Для здійснення фінансово-господарської діяльності позивач використовує орендоване приміщення (договір оренди з ТОВ «ЛАНД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (34914379) №17/06 2022 від 01.07.2022), орендовані складські приміщення (договір суборенди з ФОП ОСОБА_1 іпн.3074211160, №01/15 від 15.01.2015)
У своєму активі ТОВ «НВФ «Константа-Строй» має основних засобів на загальну суму майже 56 365 546,63 грн.
Між позивачем ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (Підрядник) та АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (Замовник) укладені договори підряду:
№4868 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП- 1167, інв.№ IV 106-1870, по вулиці Незалежності у м.Ніжині».
№4869 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП - 207, інв.№ 30020/215 у м. Носівці».
№4870 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП - 338, інв.№ 40400 по вулиці Чернігівська у м.Бобровиці».
№4871 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП - 437, інв.№ 40402 по вулиці Чернігівська у м.Бобровиці».
№4873 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП - 1023, інв.№ IV 172-1490, по вулиці Купецькій у м.Ніжині».
№4874 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП - 1036, інв.№ IV 182-1500, по вулиці Шекерогринівській у м. Ніжині».
№4875 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП - 1118, інв.№ IV 031-1349, по вулиці Воздвиженській у м.Ніжині».
№4876 від 13.08.2021, предметом якого є зобов'язання Підрядника виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені ремонтні роботи: «Ремонт покрівлі та вимощення ЗТП - 1166, інв.№ IV 106-1869, по вулиці Незалежності у м.Ніжині».
Згідно з п.4.2.1 укладених Договорів Замовник здійснює передплату авансу на розрахунковий рахунок Підрядника.
30 серпня 2021 року відповідно до умов вказаних договорів Акціонерне Товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (Замовник) сплатило аванс за платіжними інструкціями: №0003292103 на суму 76185,00 грн., №00032921С5 на суму 70740,00 грн., №0003292104 на суму 34245,00 грн., № 0003292106 на суму 82620,00 грн., №0003292100 на суму 56547,00 грн., №0003292101 на суму 66645,00 грн., №0003292099 на суму 66879,00грн., № 0003292102 гривень.
За фактом отримання попередньої оплати позивачем складені податкові накладні № 113, 114, 115, 116, 118, 120, 121, 122 від 30.08.2021, які 15.09.2021, які направлені на реєстрацію і були зареєстрована в ЄРПН.
У подальшому, за домовленістю сторін та у зв'язку з неможливістю виконати роботи, обумовлені укладеними вище договорами, виконавцем (позивачем) повернуті отримані аванси замовнику за платіжними інструкціями,: № 1159 від 26.01.2023 на суму 50787,00грн.; № 1173 від 06.02.2023 на суму 76185,00грн.; № 1172 від 06.02.2023 на суму 56547,00грн.; № 1011 від 28.02.2023 на суму 66879,00грн.; №1009 від 28.02.2023 на суму 82620,00грн.; № 1010 від 28.02.2023 на суму 34245,00грн.; № 1008 від 28.02.2023 на суму 70740,00 грн.
За фактом цієї події позивачем згідно з положеннями п. 192.1 ст.192 ПК України складено та подано на реєстрацію розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до вказаних вище податкових накладних, а саме:
№ 1 від 26.01.2023 до п/н № 122 від 30.08.2021 на суму 50787,00 грн. (реєстраційний номер 9015395247);
№ 2 від 06.02.2023 до п/н № 121 від 30.08.2021 на суму 66645,00 грн.( реєстраційний номер 9017595346);
№ 2 від 06.02.2023 до п/н № 120 від 30.08.2021 на суму 56547,00 грн.(реєстраційний номер 9017232090);
№ 1 від 06.02.2023 до п/н № 113 від 30.08.2021 на суму 76185,00 грн.( реєстраційний номер 9017232197);
№ 4 від 28.02.2023 до п/н № 118 від 30.08.2021 на суму 66879,00 грн. (реєстраційний номер 9042409664);
№ 2 від 28.02.2023 до п/н № 116 від 30.08.2021 на суму 82620,00 грн. (реєстраційний номер 9042408478);
№ 1 від 28.02.2023 до п/н № 115 від 30.08.2021 на суму 70740,00 грн. ( реєстраційний номер 9042407931);
№ 3 від 28.02.2023 до п/н № 114 від 30.08.2021 на суму 34245,00 грн. (реєстраційний номер 9042407946).
Відповідно до отриманих позивачем квитанцій означені вище розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних прийнято, але реєстрацію їх зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Одночасно запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.04.2023 позивач на пропозицію контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному державному реєстрі податкових накладних України, з пакетом документів та відповідними поясненням.
Рішеннями від 05.04.2023 № 8570420/35484249, № 8570423/35484249, № 8570422/35484249, № 8570421/35484249, № 8570427/3548424, № 8570425/35484249, № 8570424/35484249, № 8570426/35484249 податковим органом відмовлено у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 122 від 30.08.2021 на суму 50787,00грн., № 121 від 30.08.2021 на суму 66645,00грн., № 120 від 30.08.2021 на суму 56547,00грн., № 113 від 30.08.2021 на суму 76185,00грн., № 118 від 30.08.2021 на суму 66879,00грн., № 116 від 30.08.2021 на суму 82620,00грн., № 115 від 30.08.2021, на суму 70740,00грн., №114 від 30.08.2021 на суму 34245,00грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням причини: наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: наявність ризикових операцій у періоді з січня по лютий 2023 року.
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування необґрунтованими, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи га зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
За правилами п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним у пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до п.18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Відповідно до п.3 Порядку № 1165 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності наведеним в цьому пункті ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
За правилами п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6, п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.10 Порядку 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування наведені в п.1 1 цього Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якому Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) - п. 2 Порядку.
Відповідно до п.3, п.4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Відповідно до п.11 Порядку № 520 підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В спірному випадку, як встановлено вище, підставою для відмови в реєстрації розрахунків коригування стало надання платником податків (позивачем) документів, складених із порушенням законодавства, наявність ризикових операцій у періоді з січня по лютий 2023 року.
Як зазначає контролюючий орган, ТОВ «НВФ «Константа-Строй» включено до переліку ризикових платників рішенням від 15.11.2022 № 78861.
Цим рішенням комісія регіонального рівня встановила відповідність платника податків ТОВ «НВФ «Константа-Строй» п. 8 Критеріїв ризиковості платник податків (наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій, а саме: «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, ТОВ «Еко Мілфуд», ТОВ «Промсервіс-Конект»,ТОВ «Медіа Імпакт», ТОВ «Компанія «Вітал-Буд», ТОВ «Олл Вест Кар», ТОВ «Наварро Проект», ТОВ «Торгівельна Фірма «Оланво», ТОВ «Сервісний центр «Оланво»,ТОВ «Любимівський гранітний кар'єр», ТОВ «Виробничо Торгівельна Компанія «Спецукрзапчастина», ТОВ «Торгівельна фірма «Спецукрзапчастина». Встановлено операції з реалізації товарів (послуг) платниками податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Нардор»,ТОВ «ТБЦ «Оптімус», ТОВ «ДНПФ Соло», ПП Техносервісінформ».
Судом першої інстанції з приводу рішення від 15.11.2022 № 78861 про включення позивача до переліку ризикових платників правильно встановлено, що Акціонерне Товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (Замовник) не має ознак Критеріїв ризиковості платника податку і не включено до вищевказаного переліку підприємств, тому наявність такого рішення не може впливати на реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних, складених по взаємовідносинах з АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО».
Також контролюючим органом не зазначено, які з поданих документів складені із порушенням законодавства, не вказано і норм права, які порушені платником при їх складанні. Крім того, саме лише посилання контролюючого органу на такі обставини не є достатньою підставою для відмови в реєстрації розрахунків коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні причини, які перешкоджають реєстрації розрахунку коригування з огляду на суть господарської операції, відображеної в такому розрахунку. При цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подані платником податку.
В квитанції про зупинення реєстрації розрахунків коригування контролюючий орган не вказав переліку документів, які слід було надати для підтвердження інформації, яка вказана в означених розрахунках коригування, що унеможливлює прийняття в подальшому рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування з наведених вище підстав.
Суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18: оскільки контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію, у такому випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, розрахунки коригування складені позивачем у зв'язку з поверненням авансового платежу (передплати), що виключає необхідність подання платником податку первинних документів за господарськими операціями, які фактично не були здійснені.
В той же час, матеріалами справи підтверджується, відповідачем-1 не спростовано, що контролюючому органу позивачем надано документальне підтвердження підстав складення означених вище розрахунків коригування. З наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, в повній мірі можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних розрахунків коригування.
Ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів відповідачем-1 не встановлено у рішенні не вказано.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованими, а отже вони не відповідають критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв'язку з чим є протиправними і підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є не лише скасування рішень відповідача-1, а й зобов'язання ДПС України зареєструвати розрахунки коригування, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, зобов'язання контролюючого органу вчинити дії по реєстрації розрахунків коригування в судовому порядку не може бути розцінене як втручання в його дискреційні повноваження, оскільки контролюючим органом вже прийняті відповідні рішення про відмову в реєстрації, тобто вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд.
В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття оскаржуваних рішень, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Щодо вимог позивача про стягнення з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» понесених витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи у розмірі 20000,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених вище правових норм дає підстави для висновку, що визначення в договорі про надання правової допомоги гонорару адвоката у фіксованому розмірі відповідає положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», разом з тим, для вирішення питання про відшкодування в порядку Кодексу адміністративного судочинства України понесених стороною витрат на правничу допомогу адвоката за рахунок іншої сторони - суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, законодавець вимагає доведення обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «НВФ «Константа-Строй» та Адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5392 від 27 лютого 2019 року, укладений Договір № 01/02-23 від 01.02.2023 про надання правової допомоги у Дніпровському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суду, Державній Податковій службі України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно з п. 1.1 цього Договору, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі.
На підтвердження понесених судових витрат в розмірі 20000,00 грн. на оплату професійної правничої правової допомоги в суді апеляційної інстанції представником позивача до суду надано копії додаткової угоди № 2 від 04.10.202 до Договору № 01/02-23 від 01.02.2023 про надання правничої допомоги; детального опису робіт (наданих послуг); акту приймання-передання наданих послуг з правничої допомоги від 04.10.2023.
Відповідно до додаткової угоди № 2 до Договору № 01/02-23 від 01.02.2023 за надання правової допомоги позивач зобов'язується сплатити адвокату гонорар у фіксованій сумі, розмір якої за домовленістю сторін складає 20000,00 грн. за послуги, зміст яких наведено в п.1.1 цієї додаткової угоди.
В акті здачі-приймання правничої допомоги від 04.10.2023 зафіксовано, що у відповідності до умов договору та додаткової угоди адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з правової (правничої) допомоги, пов'язані з представництвом інтересів клієнта в Третьому апеляційному адміністративному суді у справі №160/13184/23, інші процесуальні дії, а саме:
ознайомлення та аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, додатковий детальний аналіз оскаржуваного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 0,5 годин;
додатковий аналіз актуальної судової практики та правової позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах - 0,5 годин;
опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Формування попередньої правової позиції у справі - 0,5 годин;
консультування Замовника стосовно обставин, викладених в апеляційній скарзі - 0,5 годин;
складання процесуальних документів по справі: відзиву на апеляційну скаргу, письмових додаткових пояснень на апеляційну скаргу, та роздрукування відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень - 5 годин;
узгодження пакету підготовлених процесуальних документів - 1 година.
Зазначений в акті приймання-передачі від 04.10.2023 зміст правової допомоги відповідає складеному адвокатом детальному опису робіт (наданих послуг).
Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, вартість якої встановлена у фіксованому розмірі у сумі 20000,00 грн., суд встановив, що означені вище документи не містять визначеної позивачем та адвокатом за договором № 01/02-23 від 01.02.2023 і додаткової угоди № 2 до нього вартості кожного з виду наданих послуг, виконаних робіт та/або вартості однієї години послуг, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, що суперечить вимогам ст. 134 КАС України і таким чином унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що не є витратами на правничу допомогу адвоката в розумінні ст.134 КАС України витрати на вчинення таких дій як роздрукування відзиву на апеляційну скаргу, письмових додаткових пояснень, формування пакету документів, направлення сторонам у справі відзиву та додаткових пояснень на апеляційну скаргу.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що витрати у розмірі 20000,00 грн. заявлені позивачем до відшкодування безпідставно.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 160/13184/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко