05 лютого 2024 р. Справа № 520/10362/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/10362/23
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
про скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просив суд скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-008/2023 від 31.03.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем у порушення статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вимог Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія № 32/1/3-13 від 20.06.2013, призвело до того, що позивачу не було надано реальної можливості ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи, комісією не забезпечено право позивача у встановленому Законом порядку бути присутнім та надати пояснення під час проведення засідання дисциплінарною комісією, заявляти відводи. Також, на думку апелянта, матеріали дисциплінарної справи, не містять доказів щодо перевірки відповідачами можливості направлення поштових відправлень чи телефонних контактів з позивачем для повідомлення про розгляд дисциплінарної справи. В свою чергу, з протоколів засідань дисциплінарної палати вбачається, що причини не явки позивача на засідання щодо розгляду скарги стосовно нього не з'ясовано, не зазначено і інформації щодо вручення або не вручення відправлень на відповідну дату. Крім того, апелянт зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Проте, відсутність належного обґрунтування в рішенні ВКДКА від 31.03.2021 мотивів його прийняття дає підстави для висновку, що це рішення не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 04.02.2022 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга ОСОБА_2 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
На підставі рішення Ради адвокатів України № 36 від 25.03.2022, та у зв'язку із веденням активних бойових дій на території Харківської області, КДКА Харківської області направила матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого їх скерування до КДКА іншого регіону.
22.09.2022 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 .
Листом за вих. № 1348 від 26.09.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури скерувала до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 для розгляду по суті.
10.12.2022 КДКА Донецької області, розглянувши скаргу ОСОБА_2 , прийняла рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2162, видане Радою адвокатів Харківської області на підставі Рішення №1 від 25.10.2017 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону, а саме порушення норм ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; ч. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики; ч.ч. 1, 3 ст.12 Правил адвокатської етики; ст.ст. 53, 57, 59 Правил адвокатської етики. Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури.
Листом за вих. №118 від 27.01.2023 ВКДКА повернула ОСОБА_1 скаргу з доданими до неї матеріалами.
16.02.2023 за вх. №18538 до ВКДКА надійшла заява адвоката ОСОБА_1 від 14.02.2023 про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 10.12.2022 року, провадження №66, разом зі скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 10.12.2022.
Листом за вих. №262 від 21.02.2023 ВКДКА витребувала у КДКА Донецької області матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області листом №18625 від 06.03.2023 направлено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1
31.03.2023 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було прийнято рішення № ІІІ-008/2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2022 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців залишено без змін.
Позивач, вважаючи протиправними оскаржуване рішення, звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи в позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, а відповідачем у спірних правовідносинах не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Як передбачено ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики;4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката передбачених законом.
Судовим розглядом встановлено, що 10.12.2022 року КДКА Донецької області, розглянувши скаргу ОСОБА_2 , прийняла рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2162, видане Радою адвокатів Харківської області на підставі Рішення №1 від 25.10.2017 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону, а саме порушення норм ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; ч. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики; ч.ч. 1, 3 ст.12 Правил адвокатської етики; ст.ст. 53, 57, 59 Правил адвокатської етики. Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців.
Згідно з абз. З ст. 7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно абз. 1 ст.12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (абз. З ст. 12 Правил адвокатської етики).
Відповідно до абз. 1 ст. 53 Правил адвокатської етики, адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (в тому числі за допомогою мережі Інтернет, соціальних мереж) відомостей, що принижують честь та гідність іншого адвоката, ганьблять його чи адвокатське бюро/адвокатське об'єднання або адвокатуру України.
Статтею 57 Правил адвокатської етики передбачено, що участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, Linkedln, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов'язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
Згідно зі ст. 59 Правил адвокатської етики, адвокати при використанні соціальних мереж, Інтернет- форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам'ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому. При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З'їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов'язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз'яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 10.12.2022, позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури.
Листом за вих. №118 від 27.01.2023 року ВКДКА повернула ОСОБА_1 скаргу з доданими до неї матеріалами.
16.02.2023 року за вх. №18538 до ВКДКА надійшла заява адвоката ОСОБА_1 від 14.02.2023 року про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 10.12.2022 року, провадження №66, разом зі скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 10.12.2022 року.
Листом за вих. №262 від 21.02.2023 року ВКДКА витребувала у КДКА Донецької області матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області листом №18625 від 06.03.2023 направлено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1
31.03.2023 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було прийнято рішення № ІІІ-008/2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати від 10.12.2022 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців залишено без змін.
В апеляційній скарзі у позовній заяві та у скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області позивач посилався на те, що КДКА Донецької області не повідомила його належним чином про дисциплінарне провадження за скаргою відносно нього.
Колегія суддів відмічає, що відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах, згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України: адвокат ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Харківської області; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2162; дата видачі свідоцтва - 25.10.2017; орган, що видав свідоцтво - Рада адвокатів Харківської області; робоче місце адвоката зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1; мобільний: НОМЕР_1; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; форма адвокатської діяльності - адвокатське об'єднання «Легіон» (43087509).
Згідно ст. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі Положення) член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно ст. 33 Положення рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв'язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Відповідно до ст. 44 Положення адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Як встановлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, 13.10.2022 на електронну пошту адвоката ОСОБА_1, яка була зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України (ІНФОРМАЦІЯ_1), надіслано повідомлення №217 члена дисциплінарної палати Скокіна Л.Л. про проведення КДКА Донецької області перевірки за скаргою ОСОБА_2 відносно адвоката, з пропозицією надати письмові пояснення (т.2, а.с 161).
15.11.2022 на електронну пошту адвоката ОСОБА_1, яка була зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України (ІНФОРМАЦІЯ_1), надіслано повідомлення з копією рішення про порушення дисциплінарної справи відносно нього, в якому зазначено дату та час її розгляду - 26.11.2022 року (т.2, а.с 156).
28.11.2022 на електронну пошту адвоката ОСОБА_1, яка зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України (ІНФОРМАЦІЯ_1), надіслано повідомлення про дату, час та місце розгляду дисциплінарної справи - 10.12.2022 року (т.2, а.с 157).
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Зі змісту рішення № ІІІ-008/2023 від 31.03.2023 встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури врахувала вищевикладені обставини щодо повідомлення позивача про розгляд дисциплінарного провадження та прийшла до висновку, що дисциплінарна палата КДКА Донецької області правомірно розглянула дисциплінарну справу за відсутності адвоката ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач був належним чином повідомлений про надходження відносно нього скарги та про дати засідань дисциплінарної палати, на яких розглядалося питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Доводи апелянта стосовно не повідомлення його письмово та шляхом направлення поштових відправлень чи телефонним засобами про розгляд дисциплінарної справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до ст. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України є належним повідомленням адвоката.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Як встановлено судовим розглядом, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача прийняте Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області 10.12.2022, а про зміну адреси електронної пошти на ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачем повідомлено Раду адвокатів Харківської області лише 07.01.2023, у зв'язку з чим, 15.11.2022 року на електронну пошту адвоката ОСОБА_1, яка була зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України (ІНФОРМАЦІЯ_1), надіслано повідомлення з копією рішення про порушення дисциплінарної справи відносно нього, отже надіславши листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України КДКА Донецької області діяла, у відповідності ст. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №520/10362/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк