Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
05 лютого 2024 р. № 520/33938/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.11.2023 року № 499 о/с "По особовому складу" в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 15.11.2023 року.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач не надавав згоду на переведення на роботу до іншої місцевості, а натомість просив керівництво ГУНП в Харківській області надати йому змогу піти у декретну відпустку за доглядом за дитиною, але відповідач проігнорував його заяву і рапорт, які подані раніше ніж винесений оскаржуваний наказ. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що у зв'язку з необхідністю у проведені стабілізаційних заходів, забезпечення публічного порядку та безпеки на деокупованих територіях на території обслуговування Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був обраний керівництвом ГУНП в Харківській області для заповнення вакантної посади інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, що є рівнозначною до займаної посади. У зв'язку з чим, начальником УГІ ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_2 за погодженням з заступником начальника ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_3 було підготовлено відповідне подання від 15.11.2023. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.11.2023 № 499 о/с ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1, частини 8 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщено на посаду інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області. Наголосив на правомірності дій суб'єкта владних повноважень. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач не навів жодних доводів спростування обґрунтувань позову і не надав документи в підтвердження викладених обставин, а заперечення відповідача зводяться лише до застосування у цій справі правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 25.05.2023р. у справі № 620/3663/19. Наголосив на тому, що в зазначеній вище постанові Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив в задоволенні позовних вимог керуючись тим, що посади начальника Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області та заступника начальника Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області є рівнозначними. Закон України "Про національну поліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабміну УРСР від 29.07.1991 № 114 не вимагають згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість. Водночас норми статті 32 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 262 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 28.09.2018р. по 31.01.2023р. проходив службу в органах Національної поліції України.
Починаючи з травня 2022 р. позивач обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області та мав спеціальне звання - старшого лейтенанта поліції.
Як вбачається із змісту наказу ГУНП в Харківській області від 20.01.2023р. № 39, за результатами службового розслідування, 15.10.2022 о 09:23 год. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "TOYOTA CAMRY" НОМЕР_2 , рухався по вул. Київський Шлях, м. Бориспіль, зі швидкістю 89 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості в населеному пункті більше ніж 39 км/год. За вказане правопорушення позивачу винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даним наказом до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 31.01.2023р. № 66 о/с за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби.
Оскаржуючи вищенаведені накази судами прийняті рішення, які набули законної сили.
Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова 22.06.2023р. у справі № 639/2590/23 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Однак, 24.08.2023р. постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 639/2590/23 рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.06.2023р. скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Скасована постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6025587 від 15.10.2022р., складена інспектором взводу № 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київський області Виноград Вікторією Миколаївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
04.05.2023р. рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/4262/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Однак, 01.11.2023р. постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/4262/23 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023р. скасовано та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, вищенаведені накази ГУНП в Харківській області визнані протиправними і скасовано, позивача поновлено на займаній посаді і стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позивач 02.11.2023 року звернувся із заявою до відповідача (вх. № П-3264 від 02.11.2023р.) про виконання судового рішення щодо поновлення його на займаній посаді та надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Однак, 14.11.2023 року засобами поштового зв'язку позивач отримав лист ГУНП в Харківській області за вих. № 49/9вс/119-12/01-2023 від 08.11.2023р., яким повідомлялось про його поновлення, однак не розглянута заява щодо відпустки, бо він звернувся із "заявою" як цивільна особа, а потрібно із "рапортом" як працівник поліції, погодженим керівництвом підрозділу.
Позивач 16.11.2023р. звернувся повторно вже з "рапортом" (вх. № 9453 від 16.11.2023р.), яким просив розглянути його прохання щодо надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На даний час відповідь не надана.
Після отримання листа про поновлення на займаній посаді, ОСОБА_1 склав рапорт від 15.11.2023р. на ім'я начальника ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, який направив засобами поштового зв'язку, повідомивши що з 02.11.2023р. він перебуває на лікарняному, після закінчення якого одразу приступить до виконання своїх обов'язків.
Однак, 17.11.2023р. на месенджер "WhatsApp" позивачу надійшло фото Витягу з наказу ГУНП в Харківській області від 15.11.2023р. № 499 о/с "По особовому складу", де згідно з п. 2 (на рівнозначну посаду, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) ч. 1, ч. 8 ст. 65 Закону України "Про національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0157925/ переміщено на посаду інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, з 16.11.2023р.
Підставою переміщення стало подання заступника начальника ГУНП в Харківській області від 15.11.2023 № 1923/119-15/01-2023.
Не погоджуючись із такими діями суб'єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано положеннями Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положення частини 2 статті 59 Закону №580-VIII визначають, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 59 Закону № 580-VIII).
Згідно з приписами частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Частиною другою статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини сьомої статті 65 Закону №580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч. 9 ст. 65 Закону №580-VIII).
У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної відповідальності, а також поліцейських, які мають діюче дисциплінарне стягнення (ч.ч. 10-11 ст. 65 Закону № 580-VIII).
З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Відповідно до розділу ІІ Порядку №1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.
За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року №1235.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 1235 у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.
Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що позивач проходив службу у відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, що розташований в м. Дергачі та був переміщений (переведений) на службу у сектор поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, що територіально розташований у смт. Дворічне, Куп'янського р-ну, Харківської області. Однак, згоди на таке переміщення позивач не давав.
Суд наголошує, що для цілей застосування статті 65 Закону №580-VIII поняття "переміщення" та "переведення" є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов'язків) та/або місця несення служби.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року в справі № 420/5192/18.
Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Підставою для переміщення поліцейського за ініціативою начальників є скорочення штатів, проведенням реорганізації; необхідність проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними умовами; службова необхідність - для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
У постанові від 17.02.2015 №21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.
Беручи до уваги, що Законом №580-VIII не врегульоване питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нищу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.
Водночас статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо виключно за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області.
Така правова позиція в тотожних за змістом правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 17.10.2019 в справі № 420/5192/18, від 11.08.2020 в справі №620/2624/19, від 12 травня 2022 року в справі №400/2741/19.
Отже, можна дійти висновку, що наказ є таким, що прийнятий без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Окрім того, суд наголошує, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано випадки, коли переведення відбувається або в межах однієї місцевості або переведення до іншої місцевості. У даному випадку застосуванню підлягає стаття 32 КЗпП України, якою визначено, що переведення особи до іншої місцевості можливе лише за її згоди, крім випадків, визначених статтею 33 КЗпП України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року № 420/5192/18.
Однак, в порушення ст. 32 КЗпП України такої згоди позивач не надавав.
Щодо посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 25.05.2023 року у справі № 620/3663/19, суд зазначає наступне.
Цією постановою Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив в задоволенні позовних вимог керуючись тим, що посади начальника Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області та заступника начальника Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області є рівнозначними.
Закон України "Про національну поліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабміну УРСР від 29.07.1991 № 114 не вимагають згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість. Водночас норми статті 32 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.
В свою чергу, у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 420/5192/18, від 11.08.2020 у справі №620/2624/19, від 30.06.2021 у справі №620/1190/20, від 29.09.2021 у справі № 240/20512/20, від 30.09.2021 у справі № 640/20160/18, від 26.01.2021 у справі № 826/10785/17, від 23.06.2021 у справі № 240/14986/20, від 28.12.2021 у справі №400/3525/19, від 12.05.2022 у справі № 400/2741/19, у подібних правовідносинах викладено висновок щодо необхідності застосування до працівників поліції приписів статті 32 КЗпП України у випадку переміщення (переведення) на службу в іншу місцевість.
Тобто, є усталена практика застосування приписів ст. 32 КЗпП для працівників поліції при їх переміщенні на іншу посаду. У вказаних постановах Верховний Суд зазначав, що для цілей застосування статті 65 Закону №580-VIII поняття "переміщення " та "переведення " є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов'язків) та/або місця несення служби. Закон №580-VIII встановлює підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте ним не визначено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення. Беручи до уваги, що Законом №580-VIII не врегульовано питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нищу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.
Статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством. Переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області.
Таким чином, вирішуючи спір у справі № 620/3663/19, суд фактично у неналежний процесуальний спосіб відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, що також висвітлено в окремій думці судді Радишевської О.Р. від 21.06.2023р., яка була не згодна з висновками викладеними в цій постанові.
Отже, звільнення позивача з попередньої посади і призначення на посаду в іншу місцевість проведено є протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Таким чином, рішення у частині поновлення позивача на посаді підлягає негайному виконанню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 262, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.11.2023 року № 499 о/с "По особовому складу" в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області.
Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 15.11.2023 року.
Допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 лютого 2024 року.
Суддя Н.А. Полях