05 лютого 2024 року Справа № 280/957/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65009), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, та виконання вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України,
30.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, видану станом на 05.03.2019 рік про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 року;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області видану станом на 05.03.2019 рік про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Єрьоміною В.А., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АН № 1334525 від 12.01.2024.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві, крім іншого, зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (ч.6 ст.160 КАС України).
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Абзацом 4 ч. 8 ст. 18 КАС України передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Таким чином, процесуальний закон містить імперативну норму щодо необхідності зазначення у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету, у тому числі й щодо представника позивача, якщо позовна заява подається ним. Особа звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей виключно в разі, якщо процесуальний документ подано в електронній формі через електронний кабінет.
Позовну заяву подано до суду у паперовій формі, без використання електронного кабінету, представником позивача адвокатом Єрьоміною В.А., яка в силу вимог ч. 6 ст. 18 КАС України зобов'язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Водночас, в порушення п. 2 ч. 5 та ч.6 ст. 160 КАС України у позовній заяві відсутні відомості щодо позивача та його представника про наявність або відсутність електронного кабінету, при цьому в позові декілька разів процитовані приписи п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а відповідні відомості не зазначені.
Таким чином позивачу необхідно подати позовну заяву, у змісті якої слід зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та у його представника.
Крім того, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Заявляючи публічно-правовий спір у даній справі, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату його пенсії відповідно до довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №483/с від 27.01.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року.
При цьому, згідно відомостей автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 08 квітня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача до відповідача, в якій позивач просив суд: визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу протиправними; зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивача з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром, на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області про розмір грошового забезпечення з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 3170,00 грн.; оклад за військовим званням - 1020,00 грн.; надбавка за вислугу років - 50% - 2095,00 грн.; надбавка за особливості проходження в/служби - 50% - 3142,50 грн.; премія - 70% - 2219,00 грн.
Отже, станом 08.04.2021 позивач достеменно був обізнаний про те, що відповідач виплачує йому пенсію без врахування тієї саме довідки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області про розмір грошового забезпечення, і позивач заявляв до суду позов про протиправність таких дій відповідача.
У даній справі спірні правовідносини фактично стосуються складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 згідно тієї самої довідки, проте з питання перерахунку пенсії з 01.01.2018 позивач звернувся до відповідача лише у грудні 2023 року, тобто через п'ять років після виникнення підставі, з якими позивач пов'язує порушення свого права, а відповідний спір позивачем заявлено лише 24.01.2024 (подання позову до суду засобами поштового зв'язку).
При цьому, позивач зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 встановлено нові підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із законом від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Водночас, слід зазначити, що за змістом статей 43 та 63 цього Закону, підставами перерахунку пенсій, призначених за цим Законом, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення нових щомісячних додаткових види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, а зміна судової практики щодо розгляду справ певної категорії не є підставою для перерахунку пенсії у правовідносинах, що набули юридичної визначеності.
Також слід зазначити, що отримання листа у відповідь на заяву позивача про проведення перерахунку не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65009), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
позовної заяви, у змісті якої слід зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та у його представника;
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В. Кисіль