02 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/10684/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 в закладах охорони здоров'я за періоди з 31.05.2023р по 09.06.2023р.; із 13.06.2023р по 28.06.2023р.; із 29.06.2023р. по 27.07.2023р.
29 грудня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що із кінця квітня місяця 2022 року він разом із побратимами були відряджені до зони ведення бойових дій для виконання бойових завдань, а саме в Луганську область. Весь час він разом із побратимами перебували у зоні ведення бойових дій. 31.05.2023 року знаходячись на бойових позиціях в районі населеного пункту Лиман Перший Харківської області, в результаті танкового обстрілу, отримав вибухову травму, закрито черепно-мозгову травму: струс головного мозгу. Астено-невротичний синдром. Ангіопатія судин сітківки. Пресбіопія. ГХ Іст, ст. І, кризовий перебіг, ризик помірний та інші травми. Був госпіталізований в Шевченківську ЦРЛ Харківської області, де знаходився На лікуванні із 31.05.2023 по 09.06.2023р. Згодом скерований командиром частини на лікування у в/ч НОМЕР_3 . госпіталізований у терапевтичне відділення. На лікуванні знаходився із 13.06.2023р. по 28.06.2023р. Із 29.06.2023р. по 27.07.2023р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР. Отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, відповідно до довідки ВЛК захворювання отримане, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби, а також захворювання та травма отримане, ТАК, пов'язане з проходженням захистом Батьківщини. Даний факт також підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.06. 2023р. №2553.
29 січня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що можливість отримання збільшеної до 100000 грн винагороди можливе у разі пов'язаності поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факту перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово - лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. У матеріалах справи відсутній висновок (постанова) ВЛК про потребу у наданні позивачу відпустки за спірні періоди для лікування саме після тяжкого поранення. Після лікування позивач прибув до пункту дислокації частини та поновлено виплату грошового забезпечення і наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 07.09.2023 року № 250 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «г» у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. Позивачем не надано направлення на стаціонарне (амбулаторне) лікування у відповідні періоди, що він перебував на лікуванні. Отже, відповідач у спірних відносинах діяв правомірно, тобто з дотриманням критеріїв, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Підсумовуючи, вищезазначене відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 26 лютого 2022 року ОСОБА_1 був мобілізований Мукачівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», (а.с. 15, зворот).
31 травня 2023 року близько 14:50 молодший сержант ОСОБА_1 отримав травму під час виконання бойового завдання: Вибухова травма. Акубаротравма. При обставинах: отримана під час виконання бойового завдання у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, в результаті ворожого танкового обстрілу позиції відділення на околицях населеного пункту Лиман Перший, Харківської області та пов'язане із захистом Батьківщини, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21 червня 2023 року № 2553, (а.с. 25).
З 31 травня 2023 року по 09 червня 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Шевченківська центральна районна лікарня» Шевченківської районної ради Харківської області, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1286, (а.с. 18).
З 13 червня 2023 року по 28 червня 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_3 , відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 1503/335, (а.с. 20).
З 29 червня 2023 року по 27 липня 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова», відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1714, (а.с. 21-22).
30 серпня 2023 року проведено медичний огляд ВЛК Військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_1 , відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 № 2242/6363, (а.с. 26).
Відповідно до даної довідки діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Вибухова травма (21.05.2023), ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді неорганічного та астено-вегетативного синдромів з незначним порушенням функції ЦНС. Наслідки акубаротравми (31.05.2023) у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості із сприйняттям ШМ AD=AS=5м.
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
(Довідка про обставини травми №2553 від 21.06.2023).
Гіпертонічна хвороба першої стадії, ступінь два, ризик 2, СН0. Хронічний простатит, ремісія, обумовлений порушенням ериктильно-копулятивного циклу та хронічна затримка сечі.
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з гіперкінезія мімічних м'язів обличчя на органічно зміненому тлі помірного ступеня вираження.
Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
На підставі статей 39в. 176 графи II Розкладу хвороб ОБМЕЖЕНО ПРИДАТНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
07 вересня 2023 року наказом командира Військової частини НОМЕР_2 ( по стройовій частині) № 250, відповідно до пункту другою частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" (через сімейні обставини або інші поважні причини) у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю 1 чи II групи молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти з 07 вересня 2023 року. З 07.09.2023 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, (а.с. 17).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64 введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Згідно із пунктом 1 Постанови №168 (в редакції час спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із пунктом 1-2 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260 в редакції на час спірних відносин).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок №260 новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Так, відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно із пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Відповідно до пункту 13 Розділу XXXIV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
При цьому, постановою №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також, суд зауважує, що постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується винагорода у розмірі 100 000 гривень.
Як свідчать встановлені обставини справи, та не спростовується сторонами, позивач 31 травня 2023 року отримав поранення (травму), яке пов'язане з виконанням бойового завдання при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 31 травня 2023 року №147/13 від 31 травня 2023 року, позивачу 21 червня 2023 року видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Додатку 5 до Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, з якої вбачається, що поранення отримане ним при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с. 25).
Крім того, 30 серпня 2023 року проведено медичний огляд ВЛК Військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_1 , відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 № 2242/6363, (а.с. 26).
Відповідно до даної довідки діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Вибухова травма (21.05.2023), ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді неорганічного та астено-вегетативного синдромів з незначним порушенням функції ЦНС. Наслідки акубаротравми (31.05.2023) у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості із сприйняттям ШМ AD=AS=5м.
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
(Довідка про обставини травми №2553 від 21.06.2023).
Гіпертонічна хвороба першої стадії, ступінь два, ризик 2, СН0. Хронічний простатит, ремісія, обумовлений порушенням ериктильно-копулятивного циклу та хронічна затримка сечі.
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Посттравматичний стресовий розлад, тривожний варіант з гіперкінезія мімічних м'язів обличчя на органічно зміненому тлі помірного ступеня вираження.
Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
У зв'язку з вказаним пораненням, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у наступних періодах та у таких закладах охорони здоров'я: з 31 травня 2023 року по 09 червня 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Шевченківська центральна районна лікарня» Шевченківської районної ради Харківської області, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1286, (а.с. 18); з 13 червня 2023 року по 28 червня 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_3 , відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 1503/335, (а.с. 20); з 29 червня 2023 року по 27 липня 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова», відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1714, (а.с. 21-22).
Зважаючи, що отримане позивачем поранення 31 травня 2023 року пов'язане із проходженням військової служби та захистом Батьківщини, а також підтверджено його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, у тому числі за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Крім того, належних та допустимих доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн за спірні періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, у тому числі за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, відповідачем не надано та станом на час розгляду справи матеріали справи не містять, що безумовно свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Також, відповідач зазначивши у відзиві, що у матеріалах справи відсутній висновок (постанова) ВЛК про потребу у наданні позивачу відпустки за спірні періоди для лікування саме після тяжкого поранення та те, що позивачем не надано направлення на стаціонарне (амбулаторне) лікування у відповідні періоди, що він перебував на лікуванні, фактично перекладає на позивача тягар надання інших документів, оформлення яких не належить до повноважень позивача та вказане не передбачено законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за періоди з 31.05.2023р по 09.06.2023р.; із 13.06.2023р по 28.06.2023р.; із 29.06.2023р. по 27.07.2023р, з розрахунку 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та з метою захисту порушених прав позивача слід зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 31.05.2023р по 09.06.2023р.; із 13.06.2023р по 28.06.2023р.; із 29.06.2023р. по 27.07.2023р з розрахунку 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зазначене, суд не розглядає як вихід за межі позовних вимог, а лише як їх викладення у іншому формулюванні з метою належного та повного захисту порушеного права.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за періоди з 31 травня 2023 року по 09 червня 2023 року; із 13 червня 2023 року по 28 червня 2023року; із 29 червня 2023 року по 27 липня 2023 року, з розрахунку 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 31 травня 2023 року по 09 червня 2023 року; із 13 червня 2023 року по 28 червня 2023року; із 29 червня 2023 року по 27 липня 2023 року з розрахунку 100 000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02 лютого 2024 року.
СуддяТ.В.Скраль