05 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 914/40/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Національного банку України
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 (колегія суддів у складі: Гриців В.М., - головуючий, Зварич О.В., Кравчук Н.М.)
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 (суддя Морозюк А.Я.)
у справі № 914/40/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгарант"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа Фаворит"
про банкрутство,
Національний банк України 19.12.2023 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 про відкриття провадження у справі № 914/40/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа Фаворит". Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 касаційну скаргу Національного банку України залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
17.01.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.01.2024 скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги до касаційної скарги, зазначивши підставу, на якій подається касаційна скарга.
З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 08.01.2024 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.
У касаційній скарзі Національний банк України просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови від 16.11.2023 (яка виготовлена та підписана 28.11.2023) надіслана на адресу скаржника в електронний кабінет в ЄСІТС "Електронний Суд" лише 05.12.2023, а тому двадцятиденний строк для подання касаційної скарги, дотримання якого є підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження відповідно до частини першої статті 288 ГПК України, спливає 25.12.2023.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши наведені скаржником підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає їх обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Національний банк України у касаційній скарзі та в заяві про усунення недоліків касаційної скарги вказує на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та як на підставу для касаційного оскарження судових рішень посилається пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що судами не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 07.12.2021 у справі № 908/962/21, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 13.12.2021 у справі № 910/13550/20 щодо застосування приписів абзацу 1 частини першої та другої статті 39, абзаців 1-2 частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства; не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.09.2021 у справі № 910/23952/15, від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 щодо застосування приписів абзацу 1 частини п'ятої статті 75 ГПК України. Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не було досліджено докази у справі, зокрема, оригінали кредитного договору, в порушення вимог статей 36, 91 ГПК України та не було враховано висновки Верховного Суду щодо належних доказів у справі, викладених у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18.
Також із змісту касаційної скарги та заяви про усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що судами при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 8, 34, 39, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, статті Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 41 Закону України "Про Національний банк України", статті 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Положення про організацію операційної діяльності в банках України", затвердженого Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 у справі № 254 (щодо наявності грошового зобов'язання та його розміру) та не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20, від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20, від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17; також судами було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, статті 526, 598, 599, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України (стосовно розрахунку заборгованості) та не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладених у постановах від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16; крім того, судами було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, статті 512, 514, 553, 554, 1054 ЦК України, статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (щодо встановлення обставин переведення боргу) та не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладених у постановах від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11170/20, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 20.12.0221 у справі № 911/3185/20, від 16.12.2020 у справі № 910/9619/19, від 07.04.2021 у справі № 910/10514/20, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20, від 01.02.2021 у справі № 752/14554/15-ц, від 16.02.2022 у справі № 201/8309/18; суди попередніх інстанцій при розгляді справи не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та від 20.09.2021 у справі № 910/23952/15 щодо преюдиційних фактів.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Національного банку України, заяву про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів статті 294 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Національному банку України пропущений строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 у справі № 914/40/22.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 у справі № 914/40/22.
3. Призначити розгляд справи № 914/40/22 за касаційною скаргою Національного банку України у відкритому судовому засіданні на 07 березня 2024 року о 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22 лютого 2024 року.
5. Витребувати з Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/40/22.
6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков
ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !
Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв'язку з чим:
-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".
Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.
Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:
м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;
м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;
м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.
Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".
Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п'ятої - дев'ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду