Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
25.01.2024м. ХарківСправа № 922/82/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" про розподіл судових витрат по справі
за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави, в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
до 1) Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції , 2) Державного підприємства "Сетам" , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" , 4) фізичної особи-підприємця Мігунова Володимира Івановича треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища "Укрводгео", 2) Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Прядко Олеся Сергіївна, 3) Державний реєстратор Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Жбадинський Олег Михайлович і 4) Товариство з обмеженою відповідальністю “Агентство нерухомості "Рестріелт",
про визнання недійсними торгів, свідоцтва про право власності, скасування рішень та витребування майна
за участю :
прокурора - Владимирець А.О.
представника позивача - Суховолець У.А.
представника відповідача 1 - не з'явився
представника відповідача 2 - не з'явився
представника відповідача 3 - Мица Ю.В.
представника відповідача 4 - не з'явився
представника 1-ї 3-ї особи - не з'явився
представника 2-ї 3-ї особи - не з'явився
представника 3-ї 3-ї особи - не з'явився
представника 4-ї 3-ї особи - не з'явився
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України до 1) Головного територіального управління юстиції у Харківський області 2) ДП "СЕТАМ", 3) ТОВ "Консалт-Буд 2011", 4) ФОП Мігунова Володимира Івановича, в якому прокурор, з урахуванням подальшої зміни предмета позову та уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати недійсними електронні торги щодо продажу частини нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 6, проведені 06.01.2017 державним підприємством "Сетам" та оформлені протоколом проведення електронних торгів від 24.01.2017 № 230798;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 17.02.2017 № 207, видане ТОВ "Консалт-Буд 2011" приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесею Сергіївною;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34670644 від 07.04.2017;
- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Жбадинського Олега Михайловича від №40083589 від 13.03.2018 ;
- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Жбадинського Олега Михайловича №40084930 від 13.03.2018;
- витребувати у фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича (код НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062) нежитлові приміщення підвалу №№112-132, 134-143 загальною площею 1154,5 кв.м.; 1-го поверху №№1-19 загальною площею 1035,9 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху №20 загальною площею 70,8 кв.м.; 2-го поверху №№26-66 загальною площею 1208,1 кв.м.; 3-го поверху №№67-111 загальною площею 1226,0 кв.м. в літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вулиця Шевченка, буд. 6.
В якості підстав недійсності спірного правочину (електронних торгів) щодо продажу ТОВ "Консалт-Буд 2011" частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Шевченка, буд. 6, проведених 06.01.2017, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 посилався на те, що торги проведені в порушення вимог статей 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", частини 9 статті 11 Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" та статті 9 Закону України "Про управляння об'єктами державної власності".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020, у позові відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 12.09.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2020 у справі № 922/82/20 скасовано, справу № 922/82/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 922/82/20 було призначено суддю Буракову А.М.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2023 було прийнято на новий розгляд справу № 922/82/20 та постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою суду від 20.11.2023 було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву прокурора вх. № 30800 від 10.11.2023, у зв'язку з чим справа розглядалася судом з її урахуванням.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" 16.01.2024 звернулося до суду з заявою про розподіл судових витрат (вх. № 1267), згідно якої просить суд:
- стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" 150000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/82/20;
- стягнути з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" 150000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/82/20.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 заяву ТОВ "Консалт-Буд 2011" про розподіл судових витрат прийнято до розгляду та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2024 о 12:00.
18.01.2024 до суду від прокурора через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви. В обґрунтування заперечень, зокрема, прокурор вказує на те, що прокурор не є позивачем у цій справі і на нього не можуть бути покладені судові витрати, що послуги які надавались відповідачу-3 охоплюються фіксованою сумою, зазначеною у договорі про надання правової допомоги в 300000,00 грн., яка є об'єктивно завищеною, при цьому із наданої адвокатом інформації не зрозуміло, скільки часу було витрачено на підготовку того чи іншого процесуального документу, а отже сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачу 3 під час розгляду справи судом, у всякому випадку беззаперечно підлягає зменшенню, оскільки не підтверджується належними доказами.
У судовому засіданні 25.01.2024 представник відповідача 3 підтримав заяву у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Присутній у судовому засіданні прокурор проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення відповідачем 3 судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача 3 про розподіл судових витрат, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката відповідачем 3 надано копію договору про надання правової допомоги від 27.03.2023, укладеного між ТОВ "Консалт-Буд 2011" (замовник) та адвокатським бюро "Юрій Мица" (виконавець), додаткову угоду № 6 від 21.10.1023 до вказаного договору про надання правової допомоги й акт приймання наданих послуг від 12.01.2024 до вказаного договору про надання правової допомоги.
Відповідно до розділу 1 договору, виконавець, відповідно до умов цього договору та протягом строку його дії зобов'язується надавати замовнику за плату правову допомогу (послуги правового характеру), вказану у п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується приймати такі послуги та оплачувати їх. Відповідно до цього договору виконавець зобов'язується надавати замовнику наступну правову допомогу (правові послуги): усні та письмові консультації з питань змісту та практики застосування чинного законодавства України (а за необхідності - також законодавства інших країн та міжнародних договорів), що виникають у процесі здійснення замовником господарської діяльності; складання та/або правовий аналіз в порядку правового супроводу господарської діяльності замовника документів, що мають юридичне значення і стосуються господарської діяльності замовника; представництво інтересів замовника у судах, арбітражах і третейських судах, а також в будь-якому адміністративному провадженні чи у відповідних органах державної влади чи місцевого самоврядування поза таким провадженням. Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 6 від 21.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 27.03.2023 відповідач 3 доручив адвокатському бюро "Юрій Мица" здійснення представництва та захисту інтересів відповідача 3 в Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді та у Верховного Суді у справі № 922/82/20.
Відповідно до п. 2.1 договору, виконавець самостійно організує діяльність з надання передбачених цим договором послуг, в тому числі самостійно встановлює порядок та режим здійснення діяльності з надання відповідних послуг (з урахуванням особливих умов цього договору). Виконавець має право з метою належного виконання цього договору залучати до його виконання третіх осіб (у тому числі наукових співробітників та фахівців з права інших країн) на власний розсуд, залишаючись відповідальним перед замовником за дії таких третіх осіб.
Відповідно до розділу 3 договору, сторони погодились, що вартість послуг (гонорар), що надаватимуться за цим договором, мають визначатися окремими додатковими угодами до договору. Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди № 6 від 21.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 27.03.2023 визначено, що гонорар адвоката за здійснення представництва та захисту інтересів відповідача 3 в господарському суді першої інстанції під час нового розгляду справи № 922/82/20 складає 400000 гривень 00 коп. При цьому пунктом 3 додаткової угоди № 6 від 21.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 27.03.2023 його сторонами особливо наголошено, що розмір гонорару відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 вказаної додаткової угоди № 6 є фіксованим.
Відповідно до п.п. 3.6 - 3.10 договору про надання правової допомоги від 27.03.2023 його сторони погодились, що виконавець вважається таким, що надав передбачені цим договором послуги замовнику в повному обсязі, з дати настання хоча б однієї з наступних обставин: сторонами за цим договором підписано акт приймання наданих послуг; замовником отримано підписаний виконавцем проект акту приймання наданих послуг, але протягом встановленого п. 3.9 цього договору строку замовник не підписав цей акт й не повернув один його примірник виконавцю, а також не заявив виконавцю про мотивовану відмову від прийняття послуг відповідно до п. 3.10 цього договору. Якщо настануть всі обставини, визначені у п. 3.6 цього договору, виконавець вважається таким, що надав передбачені цим договором послуги замовнику в повному обсязі, з дати настання тієї з цих обставин, що настала раніше. Для цілей застосування п. 3.4, 3.9 цього договору будь-яка з обставин, визначених п. 3.6 цього договору, вважається підписанням акту приймання наданих послуг замовником. Виконавець готує акт приймання наданих послуг і направляє (передає) два примірники такого акту замовнику. Замовник зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з дати отримання акту приймання наданих послуг розглянути наданий виконавцем акт приймання наданих послуг, підписати його, скріпити підпис від імені замовника печаткою замовника та передати один екземпляр підписаного замовником акту приймання наданих послуг виконавцю. У випадку наявності у замовника претензій щодо якості та/або обсягу наданих послуг, замовник зобов'язаний заявити про такі претензії у строк, вказаний у п. 3.9 цього договору, але претензії щодо змісту та/або форми документів, переданих замовнику виконавцем не одночасно з актом приймання наданих послуг, а раніше, повинні бути заявлені замовником протягом п'яти календарних днів з дня отримання ним таких документів. Усі претензії за цим договором мають заявлятися письмово, з вказівкою на конкретні недоліки наданих послуг.
Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі №908/2348/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).
Аналіз наведених норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у п. 127 постанови постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Крім того, гонорар адвоката є ціною договору про надання правової допомоги, тобто платежем цивільно-правової природи і не становить виплату, яка будь-яким чином може бути кваліфікована як заробітна плата. З цих причин суд відхиляє посилання прокурора на те, що розмір гонорару адвоката має визначатися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати як базового критерію обчислення його розміру. Також, з цього приводу суд зазначає, що за змістом положень ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, платою за просту, некваліфіковану працю, через що оплата праці фахівців за будь-яких умов не може встановлюватися на рівні мінімальної заробітної плати чи розраховуватися виходячи з її розміру без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. Саме така позиція доволі однозначно висловлена у постанові Верховного Суду від 04.06.2021 у справі № 816/1889/16 (зокрема, в пунктах 18, 25 тощо). Водночас суд бере до уваги, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (зокрема, статтями 6-9, 21) встановлені досить високі вимоги до професійної підготовки та кваліфікації адвокатів України, що завідомо виключає оцінку їх праці як простої і некваліфікованої. Більше того, суд зауважує, що відповідна позиція прокурора фактично принижує статус самого прокурора, який користується рівними процесуальними правами і має однаковий процесуальний статус з адвокатом як представником іншого учасника судового процесу.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність перерозподілу витрат відповідача 3 на професійну правничу допомогу поклавши на відповідача 3 половину цих витрат (150000,00 грн.), а іншу половину покласти на позивача та прокурора у рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити у справі № 922/82/20 додаткове рішення.
Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 16-А; код ЄДРПОУ 37574957) 75000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/82/20.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Стягнути з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 14; код ЄДРПОУ 37472062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 16-А; код ЄДРПОУ 37574957) 75000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/82/20.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" про розподіл судових витрат - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.
Повне додаткове рішення складено "05" лютого 2024 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/82/20