30.01.2024м. СумиСправа № 920/843/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи №920/843/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн"
(вул. Канатна, 4, кв. 5, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38722091)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Сумський завод
продовольчих товарів" (вул. Зарічна, 1, с. Бездрик, Сумський район,
Сумська область, 42350, код ЄДРПОУ 00375160)
про стягнення 2 846 132 грн 03 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Пеньковський В.Б.,
від відповідача: Жукова Н.Д., Вареник А.О.
при секретарі судового засідання Щербак Н.М.
Суть спору: 24.07.2023 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 814 982 грн 95 коп., з яких: 1 684 357 грн 50 коп. основна заборгованість, 695 489 грн 38 коп. пеня, 193 841 грн 90 коп. втрати від інфляції, 72 858 грн 42 коп. 5% річних, 168 435 грн 75 коп. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором транспортного експедирування від 09.07.2019 № 2019-072; а також просить стягнути судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 справу розподілено судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 27.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/843/23, призначено підготовче засідання на 24.08.2023,10:40, сторонам встановлені строки для надання процесуальних документів (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив).
11.08.2023 Приватним акціонерним товариством "Сумський завод продовольчих товарів" надано до суду через систему "Електронний суд" Зустрічний позов від 11.08.2023 (вх. № 3064 від 11.08.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" 9002340,92 грн збитків.
15.08.2023 позивачем через систему "Електронний суд" надано до суду Клопотання від 14.08.2023, б/н (вх. № 715), відповідно до змісту якого останній заперечує проти прийняття зустрічного позову до розгляду.
15.08.2023 відповідачем надано до суду Відзив від 11.08.2023, № 209 (вх.№5149/23) на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.08.2023 зустрічний позов (вх.№ 3064 від 11.08.2023) і додані до нього документи повернуті позивачу за зустрічним позовом - Приватному акціонерному товариству "Сумський завод продовольчих товарів".
24.08.2023 відповідачем надано Клопотання від 24.08.2023, б/н (вх.№746) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
24.08.2023 позивачем надано відповідь від 23.08.2023, б/н (вх.№745) на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 24.08.2023 залишено позовну заяву (вх.№2713) без руху; позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - у продовж 5-ти днів з дня оголошення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом надання перекладу на державну мову України доданих до позовної заяви письмових доказів, складених англійською мовами. Засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально, в порядку, передбаченому статтею 79 Закону України "Про нотаріат".
31.08.2023 позивачем через систему "Електронний суд" надано до суду заяву від 30.08.2023, б/н (вх.№3330) про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.08.2023 продовжено розгляд справи №920/843/23, призначено підготовче засідання у справі на 19.09.2023, 11:00.
08.09.2023 на адресу Господарського суду Сумської області надійшла Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 (ел. п.) з витребуванням з Господарського суду Сумської області матеріалів оскарження ухвали від 23.08.2023 по справі № 920/843/23 в зв'язку з надходженням на їх адресу апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.08.2023.
Ухвалою суду від 11.09.2023 зупинено провадження у справі № 920/843/23 до закінчення апеляційного провадження.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 про повернення зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" у справі № 920/843/23 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 у справі № 920/843/23 залишено без змін. Постановлено матеріали справи № 920/843/23 повернути до Господарського суду Сумської області.
20.10.2023 матеріали справи № 920/843/23 повернуті на адресу Господарського суду Сумської області.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.10.2023 поновлено провадження у справі № 920/843/23, призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 21.11.2023, 11:20.
10.11.2023 представником відповідача надано до суду через систему "Електронний суд":
- Письмові пояснення від 10.11.2023, б/н (вх.№1201);
- Клопотання від 10.11.2023, б/н (вх. № 1202) про зменшення розміру штрафних санкцій.
20.11.2023 позивачем через систему "Електронний суд" надано:
- Письмові пояснення від 20.11.2023, б/н (вх.№1289);
- Заперечення від 20.11.2023, б/н (вх.№ 1288) на клопотання про зменшення штрафних санкцій;
- Заяву про збільшення позовних вимог (вх.№ 4497 від 20.11.2023), відповідно до змісту якої зазначає, що позивач збільшує позовні вимоги на суму процентів річних в розмірі 31149 грн 08 коп., тому враховуючи означене ціна позову складає 2 846 132 грн 03 коп., з яких: 1 684 357 грн 50 коп. основної заборгованості, 193 841 грн 90 коп. втрати від інфляції, 104 007 грн 50 коп. 5% річних, 695 489 грн 38 пені, 168 435 грн 75 коп. штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Подальший розгляд справи №920/843/23 буде здійснено судом з врахуванням Заяви позивача про збільшення позовних вимог (вх.№ 4497 від 20.11.2023).
Ухвалою суду від 21.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 21.12.2023; відкладено підготовче засідання у справі №920/843/23 на 30.11.2023, 10:30.
30.11.2023 відповідачем через систему "Електронний суд" надано до суду заперечення від 29.11.2023, б/н (вх.№1384) проти розміру позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 30.11.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/843/23 до 21.12.2023, 10:50.
21.12.2023 позивачем через систему "Електронний суд" надано до суду Заяву від 21.12.2023, б/н (вх.№7969) про розгляд справи №920/843/23 без участі представника позивача.
21.12.2023 представником відповідача надано до суду Клопотання від 21.12.2023, б/н (вх.№7966/23), відповідно до змісту якого просить суд провести судове засідання за відсутності представника відповідача, проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №920/843/23 до судового розгляду по суті - не заперечує.
Ухвалою суду від 21.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/843/23 до судового розгляду по суті. Призначено розгляд справи по суті на 18.01.2024, 12:00.
17.01.2024 позивачем через систему «Електронний суд» надано Додаткові пояснення у справі.
18.01.2024 позивачем надано через систему «Електронний суд» Клопотання про долучення доказів понесених судових витрат.
18.01.2024 відповідачем надано до суду через систему «Електронний суд» Письмові пояснення.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 44 хв. до 13 год. 18 хв. 18.01.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 18.01.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 18.01.2024 призначено судове засідання на 25.01.2024, 11:00.
Протокольною ухвалою від 25.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.01.2024, 10:30.
В судовому засіданні 30.01.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги повністю (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Представник відповідача в судовому засіданні 25.01.2024 проти основної суми боргу та інфляційних втрат не заперечував, також зазначив, що розмір штрафу та пені є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 30.01.2024 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
09 липня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН» (Позивач) та Приватним акціонерним товариством «СУМСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ» (Відповідач) укладено Договір транспортного експедирування №2019-072.
Відповідно до п. 1.1 Договору транспортного експедирування №2019-072 Експедитор (Позивач) зобов'язується за дорученням Клієнта (Відповідач) та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору на замовлення Відповідача Позивач здійснив організацію морського перевезення партії з 9 контейнерів (коносамент №218962253): MRKU7506653, MRKU7538877, MRKU8747320, MRKU9931965, MRSU0087542, SUDU1382437, TCLU2496198, TGHU0832939, TGHU3813423 із кінцевим призначенням - порт Дуала (Douala), Камерун.
В подальшому Позивач залучив морську лінію Maersk A/S, з морським агентом якої ТОВ «Мерск Україна Лтд» у Позивача укладено договір транспортного експедирування №UA00071796 від 01.01.2021 р.
27 липня 2022 року партію з 9 контейнерів: MRKU7506653, MRKU7538877, MRKU8747320, MRKU993 MRSU0087542, SUDU1382437, TCLU2496198, TGHU0832939, TGHU3813423 завантажено на судно VOLGA MAERSK у порту Гданськ (Польща), що підтверджується коносаментом № 218962253 та інформацією про трекінг контейнерів з вебсайту лінії Maersk A/S.
01.08.2022 Позивач видав та направив на електронну адресу Відповідача рахунок-фактуру №577 на оплату послуг з організації міжнародного перевезення контейнерів MRKU75 06653, MRKU7538877, MRKU8747320, MRKU993, MRSU0087542, SUDU1382437, TCLU2496198, TGHU0832939, TGHU3813423 за межами митної території України та організації транспортно-експедиторського обслуговування на території України та акт наданих послуг №577 згідно з Договором транспортного експедирування №2019-072 на суму 3783495,00 грн., що підтверджується електронною перепискою сторін.
01.08.2022 року Відповідач підписав акт наданих послуг від 01.08.2022 р. № 577 електронним цифровим підписом.
23.08.2022у було видано коносамент № 218962253.
31.08.2022 оригінал виданого коносаменту направлено на електронну адресу Відповідача.
20.09.2022 контейнери MRKU7506653, MRKU7538877, MRKU874, MRKU9931965, MRSU0087542, SUDU1382437, TCLU2496198, TGHU083, TGHU3813423 було вивантажено у порту Дуала (Камерун), що підтверджується інформацією про трекінг контейнерів з вебсайту лінії Maersk A/S.
Таким чином Позивач виконав свої зобов'язання з організації доставки тов" контейнерах MRKU7506653, MRKU7538877, MRKU8747320, MRKU9931965, MRSU0087542, SUDU1382437, TCLU2496198, TGHU0832939, TGHU3813423 у повному обсязі і має право на оплату наданих послуг.
Відповідно до коносаменту №218962253 умовами оплати фрахту є FREIGHT PREPAID- повна передплата.
Згідно з п. 4.11 Договору транспортного експедирування №2019-072 Клієнт зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання акту надання послуг підписати та повернути Експедитору один примірник даного акту, а у випадку наявності заперечень - у цей же строк підписати акт надання послуг з відміткою «Із запереченнями», та повернути його листом з оголошеною цінністю з описом вкладення разом з письмовими обґрунтованими запереченнями або претензією, які розглядаються Експедитором в порядку, передбаченому розділом 6 цього Договору. Якщо протягом встановленого цим пунктом терміну Клієнт не надіслав Експедитору підписаного Акту надання послуг, послуги вважаються виконані належним чином та прийняті Клієнтом в повному обсязі.
Пунктом 4.12 Договору транспортного експедирування №2019-072 унормовано, що Сторони погоджуються, що рахунки і Акти, оформлені в рамках цього Договору, можуть надаватися в електронному вигляді відповідно до чинного законодавства України про електронні документи, електронний документообіг і електронний цифровий підпис.
Матеріали справи підтверджують, що оригінал виданого коносаменту, рахунок на оплату №577 та акт наданих послуг №577 було направлено представнику Відповідача Анатолію Леонідовичу Ришкіну, який відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, на електронну адресу symzpt@ukr.net, яка зазначена як його контакт на вебсайті Відповідача https://olivia.ua, також зазначеному як такий в інформації про Відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 15 липня 2022 року у справі №914/1003/21, сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.
Акт наданих послуг від 01.08.2022 №577 було підписано електронним цифровим підписом генерального директора Відповідача Ємця Павла Миколайовича, що свідчить про прийняття Відповідачем наданих послуг без зауважень.
Відповідно до п. 4.4 Договору транспортного експедирування №2019-072 вказано, що оплата послуг Експедитора при експортних перевезеннях проводиться протягом 7 (семи) днів з моменту видання коносаментів. Експедитор передає оригінали коносаментів в розпорядження Клієнта або забезпечує їх реліз після проведення оплати послуг Експедитора.
Як підтверджують матеріали справи, коносамент №218962253 було видано 23.08.2022. Таким чином Відповідач мав оплатити Позивачу 3783495,00 грн. за рахунком-фактурою від 01.08.2022 №577 до 30.08.2022 року включно.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем були здійснені наступні платежі за рахунком - фактурою від 01.08.2022 №577:
- 02.08.2022 - 383 495,00 грн.,
- 05.08.2022 - 100 000,00 грн.,
- 09.08.2022 - 100 000,00 грн.,
- 18.08.2022 - 100 000,00 грн.,
- 19.08.2022 - 500 000,00 грн.,
- 25.08.2022 - 50 000,00 грн.,
- 26.08.2022 - 50 000,00 грн.,
- 09.09.2022 - 300 000,00 грн.,
- 09.09.2022 - 300 000,00 грн.,
-15.09.2022 - 400 000,00 грн.
Всього сплачено 2 283 495,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.
Позивач зазначає, що з платежу від 02.08.2022 у розмірі 383 495,00 грн. Позивач зарахував як оплату за рахунком-фактурою від 01.08.2022 №577 199 137,50 грн., а 184 357,50 грн погашення заборгованості за раніше наданими послугами, яка підтверджується даними акту звірки взаєморозрахунків.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що він договірні зобов'язання виконану повному обсязі, проте Відповідач не розрахувався за отримані послуги у повному обсязі, через, що у нього перед Позивачем наявна заборгованість за основним зобов'язанням з оплати рахунку-фактури від 01.08.2022 №577 у розмірі 1 684 357,50 грн., що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарького характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином Відповідачем було порушено господарські зобов'язання зі сплати Позивачу заборгованості у сумі 1 684 357,50 грн.
Позивачем доведено, а також Відповідачем у судовому засіданні визнано заборгованість перед Позивачем в сумі 1 684 357,50 грн., у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 684 357,50 грн. заборгованості оплати вартості наданих послуг є законною, обґрунтованою та доведеною матеріалами справи.
Позивачем також заявлено до стягнення 5% річних та інфляційні втрати
Відповідно до поданого Позивачем розрахунку, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, останнім нараховано Відповідачу 104 007 грн 50 коп. 5% річних та 193 841 грн 90 коп. інфляційних втрат.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 4.10 Договору транспортного експедирування №2019-072 сторони погодили, що у разі прострочення Клієнтом здійснення платежу по виставленому рахунку Експедитора Клієнт сплачує 5% річних.
Суд перевірив правильність нарахування Позивачем 5% річних та інфляційних втрат. Відповідно до розрахунку суду розмір 5% річних становить 104 007 грн 50 коп., сума інфляційних втрат - 177 290 грн 55 коп.
Розрахунки перевірені судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА, ТОВ ЛІГА: ЗАКОН, 2024; результати долучені до матеріалів справи.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку 5 % річних та інфляційних втрат, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 104 007 грн 50 коп. 5% річних та 177 290 грн 55 коп. інфляційних втрат.
Позивачем також заявлено до стягнення пеню та штраф за недотримання відповідачем терміну оплати наданих послуг.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.10 Договору транспортного експедирування №2019-072 передбачено, що у разі прострочення Клієнтом здійснення платежу по виставленому рахунку Експедитора Клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати за кожний день прострочення і 5% річних. У разі прострочення оплати рахунку Експедитора більш ніж на 14 календарних днів, Клієнт зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми відповідного рахунку протягом одного календарного дня з дати отримання відповідного повідомлення від Експедитора (лист, претензія тощо) засобами електронного зв'язку. Експедитор має право виставити Клієнту для оплати додатковий рахунок на суму компенсації, пов'язаної з девальвацією гривні по відношенню до долара СІЛА за період з дати виставлення початкового рахунку до його оплати. Додатковий рахунок Експедитора підлягає сплаті Клієнтом протягом одного календарного дня з дати його виставлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до наданого розрахунку, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, Позивачем нараховано Відповідачу пеню у розмірі 695 489 грн 39 коп. та 168 435 грн 75 коп. штрафу за недотримання відповідачем терміну оплати за надані послуги транспортного експедирування.
Відповідач надав контррозрахунок штрафних санкцій суду, відповідно до змісту якого окрім іншого зазначає, що період часу, за який нараховується пеня не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Натомість Позивачем здійснено розрахунок пені з виходом за межі 6-ти місячного строку, що призвело до неправильності розрахунку в цілому.
Судом перевірено розрахунок штрафних санкцій, наданий Позивачем, з урахуванням контр розрахунку Відповідача.
Відповідно до розрахунку суду розмір пені становить 435 552 грн 15 коп., штрафу - 168 435 грн 75 коп.
Розрахунки перевірені судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА, ТОВ ЛІГА: ЗАКОН, 2024; результати долучені до матеріалів справи.
Беручи до уваги те, що судом було встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов'язання в частині не оплати у повному обсязі та у визначений договором термін наданих Позивачем послуг, а стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) передбачена умовами Договору та нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 435 552 грн 15 коп. пені та 168 435 грн 75 коп. штрафу.
Однак, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Судом в даному випадку при розгляді даної справи враховано, що порушення виконання зобов'язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Крім того, суд бере до уваги фінансове становище відповідача, загальну економічну ситуацію, яка склалась в країні, високий ступінь інфляційних процесів в економіці країни.
При цьому, судом береться до уваги не тільки фінансовий стан сторін, а й стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) на 50%, а саме суд стягує з відповідача на користь позивача 217 776 грн 08 коп. пені та 84 217 грн 87 коп. штрафу за недотримання Відповідачем терміну оплати наданих послуг.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 1 684 357 грн 50 коп. заборгованості, 104 007 грн 50 коп. 5% річних, 177 290 грн 55 коп. інфляційних втрат, 217 776 грн 08 коп. пені та 84 217 грн 87 коп. штрафу за недотримання Відповідачем терміну оплати наданих послуг.
В інший частині позовних вимог щодо стягнення 16 551 грн 35 коп. інфляційних втрат, 217 776 грн 08 коп. пені та 84 217 грн 87 коп. штрафу, суд відмовляє за необґрунтованістю.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову частково, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 30 835 грн 72 коп. судового збору, при цьому зменшення розміру штрафних санкцій за рішенням суду не впливає на зменшення розміру судового збору, який підлягає стягненню з Відповідача.
Керуючись статтями 3, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфакоста Юкрейн» до Приватного акціонерного товариства «Сумський завод продовольчих товарів» про стягнення 2 846 132 грн 03 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сумський завод продовольчих товарів» (вул. Зарічна, 1, с. Бездрик, Сумський район, Сумська область, 42350, код ЄДРПОУ 00375160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфакоста Юкрейн» (вул. Канатна, 4, кв. 5, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38722091) 1 684 357 грн 50 коп. основного боргу, 104 007 грн 50 коп. 5% річних, 177290 грн 55 коп. інфляційних втрат, 217 776 грн 08 коп пені та 84 217 грн 87 коп. штрафу, 30 835 грн 72 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В інший частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складене та підписане суддею 05.02.2024.
Суддя С.В. Заєць