вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
м. Рівне
"23" січня 2024 р. Справа № 918/806/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши матеріали справи
за заявою боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В судовому засіданні приймали участь:
від кредиторів: АТ КБ "Приватбанк"- Адаменко Т.С. ; АБ "Укргазбанк"- Панас В.С. від ОСОБА_4 - Мельник І.А.;
від боржника: ОСОБА_2.;
від керуючого реструктуризацією: Сокотун В.А..
ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Рівненської області із заявою, в якій просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.12.2021 року визнано грошові вимоги кредитора ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) у розмірі 5000000 (п'ять мільйонів) грн.00 коп., як вимоги другої черги задоволення. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору кредитора ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ) у розмірі 4 540 грн. 00 коп..
05.01.2022 року супровідним листом №918/806/21/22/22 матеріали справи №918/806/21 за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням апеляційної скарги.
14.02.2022 до Господарського суду Рівненської області повернулися матеріали справи №918/806/21 із суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 12.04 2022 року визнано грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до боржника ОСОБА_1 , що складаються з суми заборгованості за основним боргом 5 660 794.35 грн, суми заборгованості по пені за несвосчасну сплату кредиту 1 295 465.01 грн. суми заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів 2 910 263.11 грн, суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) 345 356.55 гри. що становить загалом 10 211 979,00 грн. (всі вимоги конкурсні). Включено до втрат, пов'язаних з провадженням у с траві про неплатоспроможність виграти па оплату судового збору кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у сумі 4 962,00 грн..
Ухвалою суду від 27.04.2022 року визнано грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) у загальному розмірі 31 872,91 доларів США, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 року становить 834 751 грн. 51 коп., з яких: 14267,51 доларів США - сальдо по кредиту, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 року становить 373 666,08 грн.; 29,94 доларів США- нараховані відсотки, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 року становить 784,13 грн.; 8635,46 доларів США - прострочена сума кредиту, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 року становить 226 162,70 грн.; 6559,10 доларів США - прострочені відсотки, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 року становить 171782,83 грн.; 2340,90 доларів США -пеня, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 року становить 61308,17 грн.. В решті вимог відмовлено у визнанні. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) у сумі 4 540 грн. 00 коп..
06.05.2022 супровідним листом № 918/806/21/328/22 на виконання Ухвали Верховного Суду від 13.04.2022 матеріали справи №918/806/21 за заявою боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
10.11.2022 року до суду повернулися матеріали справи № 918/806/21 із Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою суду від 21.11.2022 розгляд справи у підсумковому засіданні призначено на 06.12.2022 року.
01.12.2022 супровідним листом № 918/806/21/989/22 на виконання Ухвали Верховного Суду від 28.11.2022 матеріали справи № 918/806/21 за заявою боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою суду від 06.12.2022 розгляд справи у підсумковому засіданні відкладено до повернення матеріалів справи № 918/806/21 до Господарського суду Рівненської області.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.08.2023 у справі № 918/806/21 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково, Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.04.2022 та Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 по справі №918/806/21 в частині розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", які виникли на підставі кредитного договору №0704/92 від 28.04.2007 скасовано, справу № 918/806/21 в частині розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", які виникли на підставі кредитного договору №0704/92 від 28.04.2007 направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області. В іншій частині Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.04.2022 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 по справі № 918/806/21 залишено без змін.
Ухвалою суду від 06.11.2023 року визнано грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"(01001, м. Київ, вул. Грушевського,1-Д, ідентифікаційний код 14360570) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0704/92 від 28.04.2007 у загальному розмірі 31 872,91 доларів США, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 становить 834 751,51 грн, з яких: 14 267,51 доларів США сальдо по кредиту, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 становить 373 666,08 грн; 29,94 доларів США - нараховані відсотки, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 становить 784,13 грн; 8 635,46 доларів США - прострочена сума кредиту, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 становить 226 162,70 грн; 6 559,10 доларів США - прострочені відсотки, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 становить 171 782,83 грн; 2 340,90 доларів США - пеня, що по курсу НБУ станом на 05.11.2021 становить 61 308,17 грн.. У визнанні решти вимог за кредитним договором № 0704/92 від 28.04.2007 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 року розгляд справи у підсумковому засіданні призначено на "12" грудня 2023 року.
11.12.2023 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду АТ КБ "Приватбанк" подав клопотання про закриття провадження у справі, при цьому зазначає наступне. Наданий боржником план реструктуризації є прикладом недобросовісної поведінки, із розроблення фіктивного плану реструктуризації, який не відповідає вимогам КУзПБ для реалізації наміру переходу в процедуру погашення боргів через його несхвалення кредиторами. Кредитор вважає, що боржник, яка намагається надати вигляд свого скрутного матеріального становища, с працевлаштованою у Господарському суді Рівненської області, проживає у місті Рівному, користується транспортним засобом, здійснює чисельні виїзди за кордон, однак декларувати вказане не бажає. Кредитор зазначає, що боржником не задекларовано право користування житловим приміщенням в якому остання проживає у місті Рівне, а також не надано будь-яких обгрунтованих пояснень відносно можливості чисельних виїздів за кордон при нібито скрутному матеріальному становищі. Кредитор зазначає, що згідно відомостей поданої ОСОБА_1 декларації за 2019 рік, останньою було задекларовано дохід від відчуження нерухомого майна. Вказану інформацію до поданих декларацій у справі про неплатоспроможність не внесено та арбітражним керуючим формально проведено перевірку достовірності та повноти відомостей у них.
Ухвалою суду від 12.12.2023 року відкладено розгляд справи у підсумковому засіданні на "23" січня 2024 року.
22.01.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду боржником подано письмові пояснення на Заяву представника АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження у справі, в яких просить відмовити АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні Заяви про закриття провадження у справі з підстав її необгрунтованості. При цьому боржник вказує, що питання щодо користування транспортним засобом розглядалось судом при розгляді кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк". Автомобіль Land Rover ( НОМЕР_3 ) перебував у власності родички боржника, яка за можливості підвозила ОСОБА_1 на роботу та по іншим побутовим питанням. Боржник визнає, що відбулося притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.36, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху під час керування вказаним транспортним засобом, що підтверджується постановою. Дійсно така пригода мала місце, коли ОСОБА_1 перебувала за кермом вказаного ТЗ за проханням власниці, у зв'язку із її фізичною неможливістю керувати автомобілем. В той же час під час керування ТЗ ОСОБА_2. здійснила зіткнення з іншим ТЗ, що у свою чергу підтверджує той факт, що боржник рідко керує автомобілем. Однак вказана автівка відчужена родичкою в березні 2023 року.
Щодо аргументів Банку про відсутність декларування права користування житловим приміщенням в АДРЕСА_3 .) боржник зауважує, що неодноразово доводила, що вказане майно перебувало до 2022 року у власності її колишнього чоловіка з яким вони розлучені більше 9 років, а дана квартира в 2022 році відчужена Державною виконавчою службою з відкритих торгів.
Відносно плану реструктуризації та прощення боргів в рамках процедури неплатоспроможності ОСОБА_1 зазначає, що як вбачається із поданих декларацій, середній заробіток на місяць (2023 рік) боржника з врахуванням обов'язкових відрахувань складає приблизно 15 000 грн (єдине джерело доходу, офіційне місце роботи). Водночас на утриманні боржника перебуває троє неповнолітніх дітей (при необхідному мінімумі 2684,00 грн на одного на місяць (2023 рік), 10736.00 грн на чотири особи та побутові витрати (засоби гігієни, харчування, інше)). Таким чином, при відсутності інших джерел доходу, не може бути іншого показника як нульовий для плану реструктуризації. Крім того, навіть якби був фіксований залишок у розмірі 2684 грн на погашення заборгованості в орієнтовному розмірі 15 600 000,00 грн. реструктуризація боргу тривала би 512 років. В такому випадку КУзПБ і надає можливість фізичним особам позбутись тягаря неплатоспроможності через визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Щодо доводів Банку про численні виїзди за кордон при ніби-то скрутному матеріальному становищі боржника ОСОБА_1 вказує, що дійсно постійно здійснює виїзди за кордон при першій можливості, оскільки щодо неї немає жодних заборон виїзду за кордон, а таке право надано та гарантовано Конституцією України.
Окремо ОСОБА_1 зазначає, що з початком вторгнення росії в Україну, вона являється активним волонтером для ЗСУ, нею особисто та її колегами доставлено в лави ЗСУ понад 10 автотранспортних засобів, засобів активного захисту, медикаментів, засобів особистої гігієни, одягу для переселенців. Дані обставини підтверджуються почесними грамотами, подяками, витягом з наказу Головнокомандувача ЗСУ, почесним нагрудним знаком "За сприяння війську", іменним годинником від Обласної Військової адміністрації. Щодо аргументів АТ КБ "Приватбанк" про відсутність у декларації за 2019 рік відомостей про отримання доходу від відчуження нерухомого майна боржник зазначає, що дійсно у декларації за 2019 рік (декларація кандидата на посаду судді) відображено дохід від продажу майна у розмірі 351 828 грн. У 2019 році ОСОБА_1 набуто право власності на квартиру площею 43.27 кв.м. за заповітом. При цьому, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подавалась у вересні 2021 року. Тобто при поданні декларацій до господарського суду боржником не зазначена вищевказана інформація у зв'язку з тривалим часом між заповненням останніх. При цьому, ОСОБА_1 просить суд звернути увагу, що кошти отримані від реалізації майна спрямованні на лікування її неповнолітньої дитини. І саме тяжка хвороба сина ОСОБА_1 спонукала боржника здійснити відчуження майна за ціною нижчою, аніж ринкова. Боржник підкреслює, що на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, двоє з яких мають інвалідність. Так в 2019 році у сина боржника ОСОБА_5 відбулось загострення хвороби (ГНН Гостра уремія) загроза відмови нирки. Боржником збирались грошові кошти (у великих розмірах), оскільки лікування дитини можливе було на той час тільки за кордоном. Українські лікарі, нажаль не давали гарантій на одужання при таких показниках. Дані обставини можуть підтвердити свідки (колеги), оскільки саме вони допомагали зібрати необхідні кошти ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ). Таким чином, в силу не збереження вказаних коштів, а спрямування їх на лікування дитини, така обставина залишена боржником поза увагою (не збереглось в пам'яті в силу завантаженості на роботі, по вихованню дітей, та постійне їхнє лікування). Боржник наголошує, що вказана обставини немає ніяких юридичних наслідків для кредиторів, оскільки ці кошти збережені ОСОБА_1 не були.
В свою чергу, боржник звертає увагу на необґрунтованість висловлювання представника АТ КБ "Приватбанк" про формальний підхід керуючого реструктуризації до перевірки декларацій боржника, адже самим же представником у своєму клопотанні зазначено, що доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Національним агентством з питань запобігання корупції було поновлено лише 10.12.2023, а відтак арбітражний керуючий не міг перевірити таку інформацію. В той же час боржником в силу людського фактору також його не проінформовано.
Після отримання 16.01.2024 від керуючого реструктуризацією повідомлення про виявлені у декларації недоліки ОСОБА_1 впродовж 7-ми днів, як це дозволяє ч. 7 ст. 124 КУзПБ, подала виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів її сім'ї.
Відтак боржник вважає, що підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із невідображенням у декларації за 2019 рік доходу від відчуження нерухомого майна відсутні.
Окрім іншого, боржник просить суд взяти до уваги, що саме АТ КБ "Приватбанк" затягує розгляд судової справи, оскаржуючи буквально всі процесуальні рішення прийняті судом в межах даної справи, навіть ті, які не стосуються вимог Банку, хоча по зобов'язанням перед КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 являється поручителем, а не основним боржником. Боржник вказує, що на її переконання все це свідчить про неупередженість та суб'єктивне ставлення (особистої неприязні) до персони боржника у справі № 918/806/21 з боку представника АТ КБ "Приватбанк". Водночас Банк володіє усією інформацією про майновий стан боржника і знає, що будь-яке майно, на яке можливо звернути стягнення, у неї відсутнє.
22.01.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Сокотуном В.А. подано новий уточнений звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника ОСОБА_1
23.01.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Сокотуном В.А. подано клопотання, в якому просить розглянути подане 18.09.2023 року клопотання про визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши представників кредиторів, боржника та керуючого реструктуризацією, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 129 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Судом встановлено, що зборами кредиторів боржника ОСОБА_1 від 10.04.2023 прийнято рішення подати до Господарського суду Рівненської області у справі № 918/806/21 клопотання про визнання боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника, а також призначення арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 247) керуючим реалізацією.
На виконання вимог зборів кредиторів керуючим реструктуризацією подано до суду клопотання за вих. № 02-01/918/806/21/177 від 14.09.2023 з додатками, а саме: Протокол засідання зборів кредиторів у справі № 918/806/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 10.04.2023; Заява арбітражного керуючого на участь у справі про неплатоспроможність; Копія свідоцтва міністерства юстиції № 247 від 02.04.2013; Копія договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого) № 27300 від 10.05.2023).
Із Протоколу засідання зборів кредиторів у справі № 918/806/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 вбачається, що на зборах кредиторів 10.04.2023 були присутні такі представники кредиторів боржника:
- представник ОСОБА_4 (кількість голосів 5 000, що становить 86,62 %);
- представник АТ КБ "Приватбанк" (кількість голосів 772, що становить 13, 38 %).
З правом дорадчого голосу у роботі зборів кредиторів приймали участь: керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Сокотун В.А. та представник ПАТ АБ «Укргазбанк».
Як вбачається, у зборах кредиторів наявний кворум.
До порядку денного зборів кредиторів включено наступні питання:
1.Обрання голови та секретаря зборів кредиторів;
2.Розгляд уточненого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки уточнених декларації про майновий стан боржника.
3.Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.
4.Прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Головою зборів кредиторів у справі № 918/806/21 обрано представника ОСОБА_4 - адвоката Мельник І.А, а секретарем зборів - арбітражного керуючого керуючого реструктуризацією Сокотуна В.А.
Під час розгляду другого питання порядку денного арбітражний керуючий надав присутнім уточнений звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки уточнених декларації про майновий стан боржника та зазначив, що звіт для ознайомлення надіслано кожному кредитору на електронні адреси (Додаток №1 до протоколу), та запропонував схвалити наданий звіт.
Присутній представник AT КБ «Приватбанк» Куценко О.В. заперечив щодо схвалення наданого звіту, оскільки керуючим реструктуризацією не перевірено рух коштів по банківських картах боржника, не отримано пояснення від боржника стосовно цілей поїздок закордон, та стосовно того, чому не задекларовано право користування автомобілем Land Rover державний номерний знак НОМЕР_3 , а також не встановлено фактичне місце проживання, оскільки у банку наявна інформація, що боржник проживає в м. Рівне. Також представник банку запитав керуючого реструктуризацією чи проводилась реальна інвентаризація майна боржника за місцем проживання та чи проводилась відео- фото фіксація проведення інвентаризації.
Керуючий реструктуризацією на дане повідомив, що інвентаризація проводилась за фактичним місцем реєстрації та проживання боржника в м. Дубно, де і складений акт (відповідні реквізити містяться в даному документі). Щодо використання боржницею автомобіля Land Rover, державний номерний знак НОМЕР_3 , повідомив, що ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом не користувалась, так як він належить її сестрі, та як повідомила остання, що оскільки її сестра після збройного вторгнення РФ працювала дистанційно проживаючи тимчасово в м. Дубно, вона підвозила її неодноразово до м. Рівне. Наразі транспортний засіб реалізований.
Щодо отримання інформації про рух коштів від банківських установ, то арбітражним керуючим було повідомлено, що згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» вказана інформація є банківською таємницею, та відповідно не може бути отримана ним. Однак, потреби в її отримані від банків не було, так як виписки були надані самою боржницею, з яких встановлено про наявність двох карткових рахунків, що відкриті в AT «Укрексімбанк» та AT «Ощадбанк». Одна з яких зарплатна, на яку надходила з/п боржниці, а інша соціальні виплати на дитину.
Представник ОСОБА_4 адвокат Мельник І.А., звернулась до представника АТ КБ «Приватбанк» Куценка О.В. з питанням, якою саме КУзПБ передбачено фото - відео фіксація проведення інвентаризації. Оскільки, Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами гарантовано недоторканність житла, особистості та будь-яка фіксація процесу під час фото чи відеозйомки має бути лише за згодою фізичних осіб, яких вона стосується.
Представник Банку Куценко Олексій О.В. відповів, що по наявній судовій практиці в інших справах про банкрутство.
Головою зборів кредиторів було винесено на голосування пропозицію арбітражного керуючого щодо схвалення уточненого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки уточнених декларації про майновий стан боржника.
Голосували: за - 5000, проти - 772; утримались - 0.
Відтак за результатами розгляду другого питання порядку денного вирішено схвалити уточнений звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки уточнених декларації про майновий стан боржника ОСОБА_1 в справі № 918/806/21.
Під час розгляду третього питання порядку денного арбітражний керуючий надав присутнім проект плану реструктуризації та коротко його озвучив.
За результатами озвученої інформації арбітражним керуючим було запропоновано погодити даний проект плану реструктуризації боргів боржника з метою його подальшого схвалення при розгляді питання №4 порядку денного.
Виступив представник АТ КБ «Приватбанк» Куценко О.В., який заперечив щодо схвалення (погодження) плану реструктуризації, з підстав того, що такий план на їх думку не може бути виконаний. Оскільки немає на меті обов'язку погашення вимог і взагалі не відповідає вимогам КУзПБ. Враховуючи дане, представник Банку запропонував винести на голосування питання щодо визнання проекту плану реструктуризації таким, що не відповідає вимогам Кодексу.
Виступила представник ОСОБА_4 адвокат Мельник І.А, яка повідомила, що підтримала пропозицію представника АТ КБ «Приватбанк» в частині того, що план реструктуризації не може бути прийнятим до виконання у вигляді який пропонується. Оскільки дійсно як такої мети саме відновити платоспроможність боржниці він не реалізує. Крім даного, було повідомлено, що її довіритель взагалі не бачить перспектив в тому, що б рухатись в напрямку процедури реструктуризації шляхом затвердження Плану реструктуризації.
Головою зборів кредиторів було винесено на голосування пропозицію арбітражного керуючого щодо погодження проект плану реструктуризації боргів боржника з метою його подальшого схвалення при розгляді питання № 4 порядку денного та пропозиція представника АТ КБ «Приватбанк» Куценка О.В.
Голосували за першу пропозицію арбітражного керуючого Сокотуна В.А.: За - 0; проти - 5 772; утримались - 0.
Таким чином, рішення за результатами розгляду третього питання порядку денного рішення щодо погодження проекту плану реструктуризації боргів боржника з метою його подальшого схвалення при розгляді питання № 4 порядку денного не прийнято.
Голосували за другу пропозицію представника АТ КБ «Приватбанк» Куценко О.В.: за- 5772; проти - 0; утримались - 0.
Отже, прийнято рішення визнати проект Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 таким що не відповідає вимогам Кодексу.
Під час розгляду четвертого питання порядку денного арбітражний керуючий повідомив, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Частиною 8 ст. 123 Кодексу до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: схвалення плану реструктуризації боргів боржника; відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією; звернення до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризації боргів у зв'язку з невиконанням або неможливістю виконання плану реструктуризації боргів та введення процедури погашення боргів боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого; інші питання, передбачені законодавством. Також, ч. 7 ст. 123 Кодексу визначає, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з по в но ю та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник; був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Таким чином було запропоновано присутнім висловити свої позиції щодо наступного етапу провадження у справі № 918/806/21.
Представник АТ КБ «Приватбанк» Куценко О.В. виступив за закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з недобросовісністю боржника стосовно кредиторів у відповідності до практики Верховного Суду.
Представник ОСОБА_4 адвокат Мельник І.А. не погодилась з представником АТ КБ «Приватбанк» в частині недобросовісності, оскільки КУзПБ передбачено процедуру реалізації майна та списання боргу.
Виступив арбітражний керуючий, який прочитав кредиторам пояснення боржника та зазначив, що боржник отримує заробітну плату в розмірі 13 000, 00 грн., яких не вистачає на утримання трьох неповнолітніх дітей які перебувають у неї на утриманні, один з яких інвалід дитинства та потребує постійного лікування, а тому немає можливості реструктуризації боргу та просить кредиторів прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури реалізації майна.
Виступила представник ОСОБА_4 адвокат Мельник І.А., яка повідомила, що ч. 11 ст. 126 Кодексу передбачено, що протягом 3-х місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Таким чином, Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Таким чином, наявні всі підстави для переходу до процедури погашення боргів.
Крім даного, представник ОСОБА_4 адвокат Мельник І.А., запропонувала визначити кандидатуру арбітражного керуючого на виконання обов'язків керуючого реалізацією, а саме: кандидатуру арбітражного керуючого Сокотуна В.А., який виконує обов'язки керуючого реструктуризацією нині.
Головою зборів кредиторів було винесено на голосування пропозицію представника ОСОБА_4 адвоката Мельник І.А. щодо визнання ОСОБА_1 банкрутом та відкриття процедури погашення боргів та пропозицію представник АТ КБ «Приват банк» Куценко Олексій Володимирович щодо закриття провадження у справі.
Голосували за пропозицію представника АТ КБ «Приватбанк» Куценко О.В.: за - 772; проти - 5000; утримались - 0. Рішення не прийнято.
Голосували за пропозицію представника ОСОБА_4 адвоката Мельник І.А.: за - 5000: проти - 772; утримались - 0. Рішення прийнято більшістю голосами.
З огляду на викладене, вирішено звернутись до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введенням процедури погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , керуючим реалізацією призначити арбітражного керуючого Сокотуна В.А. Уповноважити (зобов'язати) арбітражного керуючого підготувати відповідне клопотання до Господарського суду Рівненської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Згідно зі ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
При поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.08.2021 р. у справі № 925/473/20).
У силу ч. 1 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Суд зазначає, що виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень ст. 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановленні свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Пунктами 2, 3 ч. 2 ст. 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відтак метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Суд зауважує, що провадження у справах про неплатоспроможність є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та неподанні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства , пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Суд зауважує, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Таким чином, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі N 925/473/20.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема, таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України).
За змістом приписів ст..ст. 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому, демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
У судовій процедурі реструктуризації боргів боржника роль арбітражного керуючого є ключовою, адже за ч. 1 ст. 126 КУзПБ саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, відтак, керуючий реструктуризацією зобов'язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, посилаючись на наявність прострочених зобов'язань перед кредиторами розмір яких, більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, наявність обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Разом з заявою про неплатоспроможність боржником подано перелік документів, в яких проект плану реструктуризації боргів відсутній.
Аналізуючи матеріали справи, вбачається що боржник у клопотанні від 23.11.2021 зазначив, що із обставин зазначених у заяві щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заборгованість перед кредиторами становить: 8 901 970,78грн., середньомісячна заробітною плата 13 000,00 грн., при цьому, щомісячні витрати складають близько 20 000,00 грн з яких обов'язкові комунальні витрати, витрати на утримання дітей та витрати на лікування сина. Відтак, враховуючи свій майновий стан та джерела прибутків подання суду плану реструктуризації боргів, який би передбачав повне погашення вимог кредиторів є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КУзПБ, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КУзПБ проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, керуючим реструктуризацією було призначено засідання Зборів кредиторів на 10.04.2023. До порядку денного, зокрема, були поставлені питання щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
За результатами зборів кредиторів боржника, які оформлені протоколом від 10.04.2023, вирішено серед іншого, схвалити уточнений звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки уточнених декларації про майновий стан боржника, а також вирішено у зв'язку з неможливістю схвалення проекту плану реструктуризації боргів боржника звернутись до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введенням процедури погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , керуючим реалізацією призначити арбітражного керуючого Сокотуна В.А.
Обґрунтовуючи своє клопотання про закриття провадження та непогодження плану реструктуризації кредитор наголошує, що наданий план реструктуризації не відповідає вимогам, оскільки не містить усіх відомостей, як того вимагає ст.124 КУзПБ.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з підстав непогодження плану реструктуризації боргів зборами кредиторів та враховуючи скрутне матеріальне становище боржника, з огляду на прийнятне на зборах кредиторів рішення звернутись до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введенням процедури погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , - керуючий реструктуризації звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Новелою законодавства України, що регулює умови та порядок відновлення платоспроможності боржників, є введення у Кодекс процедури банкрутства фізичних осіб. Зокрема, статтею 1 Кодексу передбачено, що боржник це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Суд відмічає, що завданням Кодексу України з процедур банкрутства є розв'язання проблем заборгованості громадян, які через відповідні обставини чи їх збіг неспроможні оплатити свої борги повністю чи частково.
Саме з метою позбавлення боргів фізичних осіб, які потрапили у фінансову скруту (фінансову неспроможність) четвертою Книгою Кодексу «Відновлення платоспроможності фізичної особи» введено порядок провадження у справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановления ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
У разі неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, після спливу цього строку повинен у судовому засіданні з'ясувати позиції сторін та крізь призму судового контролю оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.
Суд зазначає, що метою підготовки Плану реструктуризації боргів боржника є досягнення компромісу між з кредиторами щодо умов реструктуризації заборгованості.
Водночас у випадку відсутності майнових активів боржника та доходів у розмірі, що могли б покрити легітимні очікування кредиторів, КУзПБ вимагає складання документу під назвою План реструктуризації боргів боржника із відображенням у ньому нульової можливості погасити наявну заборгованість та представлення такого документу на розгляд зборами кредиторів.
Під час провадження у справі про неплатоспроможність потрібне не формальне, буквальне, позитивістське розуміння, тлумачення і застосування закону, а його розуміння і застосування; змістовне, спрямоване на ухвалення справедливого по своїй суті рішення, яке б ґрунтувалося на нормі закону з врахуванням загальних засад цивільного законодавства, що якраз і відповідало би принципу верховенства права, який, як зазначається в частині першій статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє, і яким, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, суддя керується, здійснюючи правосуддя.
Завданням суду не є формальне дослідження документу під назвою План реструктуризації, а перевірка реальних можливостей боржника погасити наявну у нього заборгованість перед кредиторами у формі реструктуризації боргів боржника, яка є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність, та відображення такої можливості у Плані реструктуризації.
Водночас у випадку з'ясування обставин неможливості погашення боржником існуючої заборгованості у формі реструктуризації за результатами дослідження усіх документів, що підтверджують доходи та майнові активи боржника, за умови добросовісності дій боржника, суд визнає боржника банкрутом та вводить процедуру погашення боргів.
Стаття 3 Цивільного кодексу України закріплює такі загальні засади цивільного законодавства, як принципи справедливості, добросовісності та розумності.
Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.
Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 16 ЦК України не суперечать ч. 2 ст. 58 Конституції України, та вказано, що оцінюючи домірність припису ч. 3 ст. 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису ч. 1 ст. 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у ч. 3 ст. 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв'язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв'язку з тим, що ч. 3 ст. 13 та ч. 3 ст. 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).
Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Отже, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. (Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21)).
Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі «Бентем проти Нідерландів» від 23 жовтня 1985 року, заява № 8848/80, п. 32).
Аналіз змісту Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що у процедурі відновлення платоспроможності фізичної особи тлумачення норм закону слід трактувати на користь боржника.
Дослідивши матеріали справи в розрізі надання оцінки добросовісності боржника у справі № 918/806/21 та наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 129 КУзПБ, суд доходить висновку, що поведінка ОСОБА_1 у справі є відкритою, зрозумілою, чесною по відношенню до кредиторів, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення усіх обставин, що необхідні при розгляді справи про неплатоспроможність, демонструє дієве прагнення до реабілітації в рамках процедур, передбачених КУзПБ для відновлення платоспроможності фізичних осіб.
Як вбачається із матеріалів справи боржник звернувся до господарського суду з легітимними очікуваннями, добросовісно виконує свої обов'язки під час провадження у справі.
Натомість майновий стан боржника реально не дозволяє йому виконати зобов'язання перед кредиторами шляхом реалізації Плану реструктуризації боргів боржника.
Суд зауважує, що боржник не може бути примушений до врахування пропозицій кредиторів чи погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій ними редакції.
Майнових активів та доходів для повного погашення кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, боржник не має, відновлення його платоспроможності шляхом реалізації реструктуризації боргів боржника є неможливим, а відтак і є неможливим розроблення такого Плану реструктуризації боргів боржника, який би відповідав сподіванням кредитора, тобто в якому відображається повне погашення боргів за рахунок майна боржника чи його доходів.
Так, як вбачається із матеріалів справи, боржником - ОСОБА_1 було надано уточнені декларації щодо майнового стану боржника за 2018 рік, за 2019 рік та 2020 роки.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому, реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
Керуючим реструктуризацією з метою проведення перевірки декларацій боржника вчинено наступні дії:
- в порядку абз. 5 п. 1 ст. 12 Кодексу арбітражний керуючий звернувся із запитами щодо отримання документів та інформації до відповідних юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а саме: Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служб України, Державного космічного агентства України, Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Рівненській області, АТ «Укрзалізниця», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної митної служби України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Головного управління ДПС у Рівненській області. Управління Держпраці у Рівненській області та на вимогу АТ АБ «Укргазбанк» скеровані додаткові запити в Держгеокадастр та БТІ.;
- отримано дані щодо боржника, які містяться в Державних реєстрах, що знаходяться у вільному доступі через засоби мережі Інтернет.
Наказом Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, яка складається з наступних розділів, а саме:
Розділ 1. Загальні відомості, де розкривається інформація наступного характери: прізвище, ім'я, по батькові боржника, дата його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта / номер паспорта у формі картки (Ш) (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті; дані про місце реєстрації та місце фактичного проживання, місце роботи, додаткова інформація (контактні дані), найменування господарського суду, до якого подається Декларація та дані про членів сім'ї боржника;
Розділ II. Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіхджерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України, в якому зазначається інформація про суми доходів (відповідно до вказаного переліку в декларації), які були отримані боржником та членами його родини протягом відповідного звітного року;
Розділ ІІІ. Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї, де вказується інформація про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника та в членів його сім'ї;
Розділ IV. Об'єкти незавершеного будівництва, що належать боржнику або членам його сім'ї, де вказується інформація про об'єктів незавершеного будівництва, що належать боржнику та членам його сім'ї;
Розділ V. Відомості про рухоме майно боржника та членів його сім'ї, де вказується інформація про транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника, та транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування в членів сім'ї боржника;
Розділ VI. Грошові активи, де вказується інформація про вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника, та у власності членів його родини, відомості про цінні папери боржника;
Розділ VII. Цінне рухоме майно боржника та членів його сім'ї (крім транспортних засобів), де вказується інформація про цінне рухоме майно боржника та відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника;
Розділ VIII. Нематеріальні активи, де вказується інформація про відомості щодо нематеріальних активів боржника, відомості щодо нематеріальних активів членів сім'ї боржника;
Розділ IX. Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім'ї. де вказується інформація про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації, які належать боржнику та членам сім'ї боржника;
Розділ X. Відомості про майно боржника та членів його сім'ї. що передано в заставу (іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб, де вказується інформація про майно боржника, що перебуває в заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, та відомості про майно членів сім'ї боржника, що передано в заставу (Іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб;
Розділ XI. Відомості про майно і кошти боржника та членів його сім'ї. що перебувають в інших осіб, де вказується Інформація про майно і кошти боржника та членів його сім'ї, що перебувають в інших осіб;
Розділ XII. Відомості про майно та кошти, належні боржнику та членам його сім'ї від інших осіб, де міститься інформація про майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами, та відомості про майно, яким члени сім'ї боржника володіють спільно з іншими особами;
Розділ XIV. Відомості про Фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України, де вказується інформація про всі фінансові зобов'язання відповідно до наведеного переліку.
В примітках до вказаного вище наказу Міністерством юстиції України було визначено, що декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (далі - декларація) заповнюється фізичною особою або фізичною особою - підприємцем. Боржник подає декларацію за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.
Із декларацій щодо майнового стану боржника за 2018 рік, за 2019 рік та 2020 роки та матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_1 в період з 2017 року та наразі проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що аргументи АТ КБ "Приватбанк", які стосуються відсутності декларування боржником права користування житловим приміщенням в АДРЕСА_3 ), є неспроможними, адже як вбачається із матеріалів справи, квартира по АДРЕСА_3 перебувала до 2022 року не у власності боржника, а перебувала у власності чоловіка ОСОБА_1 , з яким вони розлучені вже наразі більше як 9 років. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що означена квартира перебувала у користуванні ОСОБА_1 , тим більше як вказав боржник у письмових поясненнях таке нежитлове приміщення у 2022 році відчужене Державною виконавчою службою з відкритих торгів.
Станом на 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік та на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, членами сім'ї боржника, серед іншого, є троє неповнолітніх дітей ( ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Шлюб боржника розірвано з ОСОБА_15 12.12.2013 на підставі рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області по справі №559/3067/13- Ц.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що тлумачення ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників-фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що загальна інформація щодо боржника - ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи та документально підтверджена на відповідні періоди часу.
При цьому як встановлено судом, двоє із синів ОСОБА_1 є інвалідами, що підтверджується медичними висновками на дитину-інваліда віком до 16 років: № 47 від 16.05.2011, № 95/6 від 16.09.2013 (щодо ОСОБА_13 ) та № 115 від 08.12.2016 (щодо ОСОБА_5 ).
Аргументи представника АТ КБ "Приватбанк" про те, що боржник неодноразово здійснював поїздки за кордон маючи скрутне матеріальному становище є безпідставними, адже як пояснив боржник цілями таких поїздок було лікування синів, що цілком і повністю відповідає прагненню матері зробити все можливе для пошуку шляхів покращення здоров'я своїх дітей.
Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, з початку вторгнення російської федерації в Україну, ОСОБА_1 проявила активну волонтерську діяльність в умовах воєнного стану, зробила значний особистий внесок у наданні всебічної допомоги підрозділам ЗСУ, у зміцненні обороноздатності України, за що нагороджена численними почесними грамотами та подяками, серед яких є наказ Головнокомандувача Збройних Сил України генерала ОСОБА_16 (по особовому складу) № НОМЕР_5 від 12.12.2023. Таким чином, поїздки ОСОБА_1 за кордон пов'язані із необхідністю доставки в лави Збройних Сил України автотранспортних засобів, засобів активного захисту, медикаментів, засобів особистої гігієни, одягу для переселенців та ін., що і було зроблено боржником з метою сприяння надання благодійної допомоги як війську ЗСУ, так і установам в яких виховуються діти, що залишились без батьківського піклування та опинилися у складних життєвих обставинах, так і ІНФОРМАЦІЯ_4
Із відомостей про доходи та інші грошові виплати боржника та членів її сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України за період з 2018-2020 роки вбачається, що боржник має дохід виключно за рахунок отримання заробітної плати, працюючи помічником голови суду у Господарському суді Рівненської області.
При цьому заробітна плата боржника не дозволяє здійснити повного погашення вимог кредиторів (загальний розмір грошових зобов'язань перед кредиторами складає 16 060 772 грн. 51 коп.) через процедуру реструктуризації заборгованості.
Так, як вбачається із матеріалів справи та поданих декларацій, середній заробіток боржника на місяць (в тому числі у 2023 році) з врахуванням обов'язкових відрахувань складає приблизно 15 000 грн. ( єдине джерело доходу, офіційне місце роботи).
Водночас на утриманні боржника перебуває троє неповнолітніх дітей (при необхідному мінімумі 2684,00 грн на одного на місяць (2023 рік), 10 736,00 грн на чотири особи та побутові витрати (засоби гігієни, харчування, інше)).
Суд погоджується із аргументами боржника про те, що навіть якби після проведення всіх необхідних витрат у боржника і лишався фіксований залишок у розмірі 2 684 грн на погашення заборгованості перед кредиторами у розмірі 16 060772 грн. 51 коп., реструктуризація повної суми заборгованості при таких доходах як у боржника тривала б більше 500 років.
У власності боржника (1/2 частки) перебуває квартира за адресою АДРЕСА_4 (свідоцтво про право власності на житло від 10.02.2000), яка є єдиним місцем реєстрації боржника та її неповнолітніх дітей, двоє з яких є інвалідами. Відтак дана квартира не підлягає продажу, а тому за рахунок даного майна неможливо здійснити погашення вимог кредиторів у справі № 918/806/21.
Таким чином, суд зазначає, що при відсутності інших джерел доходу та майнових активів боржника, не може бути іншого показника як нульовий для Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Як вбачається із матеріалів справи та нового Уточненого Звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника ОСОБА_1 № 02-01/918/806/21/2 від 04.01.2024, Сокотун В.А. під час перевірки виявив, що в Розділі II уточненої декларації за 2019 рік (дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна) не вказана сума в розмірі 351 828,00 грн. від реалізації нерухомого майна.
16.01.2024 керуючим реструктуризацією надано боржнику повідомлення про неповне відображення відомостей у деклараціях про майновий стан в частині відомостей щодо отримання прибутку від відчуження майна.
У відповідності до положень ч. 7 ст. 123 КУзПБ, суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Водночас як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 добросовісно в межах встановленого КУзПБ імперативного строку (упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації) усунуто недоліки, виявлені керуючим реструктуризацією за результатами перевірки Декларації про майновий стан боржника за 2019 рік.
Так, 22.01.2024 ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи Уточнену Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 рік, у якій відображено, що боржник отримав дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 351 828 грн 00 коп.
Судом встановлено, що боржником у 2019 році набуто право власності на квартиру площею 43,27 кв.м. у м. Кропивницький за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.
Водночас 22.07.2019 ОСОБА_1 відчужила означену квартиру за 351 828 грн 00 коп, що підтверджується Договором купівлі-продажу.
ОСОБА_1 відобразила отримання доходу від відчуження даного нерухомого майна у Декларації кандидата на судді вперше (дата та час поданні 20.03.2020), що і було виявлено у 2024 році АТ КБ "Приватбанк", а в подальшому керуючим реструктуризацією.
Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подавалась у вересні 2021 року.
Невиявлення керуючим реструктуризацією даних недоліків у Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 рік, які пов'язані із невідображенням доходу від продажу нерухомого майна, пов'язане із тим, що лише 10.12.2023 Національним агентством з питань запобігання корупції було поновлено доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відтак арбітражний керуючий об'єктивно не міг перевірити таку інформацію раніше.
Як пояснила боржник, при поданні декларацій до господарського суду нею не зазначена вищевказана інформація про отримання доходу від продажу майна у 2019 році внаслідок людського фактору, у зв'язку тривалим часом між заповненням Декларацій.
При цьому, ОСОБА_1 пояснила, що усі кошти які були отримані від реалізації майна (квартири площею 43,27 кв.м. у м. Кропивницький) були спрямовані на лікування її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , який є інвалідом, і в якого у 2019 році відбулось загострення хвороби (ГНН, Гостра уремія) загроза відмови нирки. Саме тяжка хвороба сина боржника спонукала останню здійснити відчуження квартири. При цьому і цих коштів було недостатньо для лікування дитини, а тому ОСОБА_1 збирала грошові кошти (у великих розмірах), для того щоб провести лікування за кордоном, оскільки українські лікарі на жаль не давали гарантій одужання при таких показниках.
Таким чином, як пояснила боржник, в силу не збереження вказаних коштів, а спрямування їх на лікування дитини, така обставини залишена ОСОБА_1 поза увагою (не збереглось в пам'яті), в силу завантаженості на роботі, по вихованню дітей, та постійне їхнє лікування.
Суд зазначає, що поведінка боржника, пов'язана із усуненням недоліків, виявлених у Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 рік, в межах встановленого законом процесуального строку є добросовісною, своєчасною та прозорою.
Із огляду на викладене, суд критично ставиться до аргументів представника АТ КБ "Приватбанк" про наявність підстав для закриття провадження у справі з у зв'язку із неповнотою відомостей про майно і доходи, що відображені у Деклараціях боржника. Боржник скористався наданим йому Законом правом на усунення в межах 7-денного строку недоліків Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 рік, а відтак твердження Банку про недобросовісність боржника є надуманими.
Стосовно аргументів представника АТ КБ "Приватбанк" про відсутність декларування боржником права користування автомобілем Land Rover ( НОМЕР_4 ), суд зазначає наступне.
Як встановлено із договору купівлі-продажу № 8041/2023/3719971 транспортного засобу ОСОБА_18 (сестра боржниці) 22.03.2023 продала автомобіль Land Rover ( НОМЕР_4 ), який як вбачається із нового уточненого Звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника ОСОБА_1 перебував у власності ОСОБА_18 з 24.09.2018.
Боржник надала суду пояснення та докази, із яких вбачається, що ТЗ Land Rover ( НОМЕР_4 ) перебував у власності сестри боржника ОСОБА_18 , яка за можливості підвозила свою сестру ( ОСОБА_1 ) на роботу та по іншим побутовим питанням.
Дійсно, як вбачається із постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 18.12.2020 у справі № 569/20688/20, 28 листопада 2020 року 15 год. 40 хв., в м. Рівне на вул. Ст. Бандери, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Land Rover д.н.з. НОМЕР_4 , не була уважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом Audi Q5 під керуванням Особи 2 яка рухалась попереду в попутному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину визнала.
Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували припущення представника АТ КБ "Приватбанк" про постійне користування ОСОБА_1 автомобілем Land Rover ( НОМЕР_4 ). З огляду на те, що обидві сестри, у власності однієї з яких ( ОСОБА_18 ) перебував автомобіль, зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_4 , цілком імовірно, що сестра надала іншій можливість одного дня керувати своїм автомобілем. Однак через недосвідченість ОСОБА_1 (боржника) як водія (яка не має у своєму володінні автомобіля) трапилося ДТП.
Отже, доводи представника Банку є безпідставними.
За результатами викладеного у сукупності вбачається, що в матеріалах справи містяться відомості про доходи боржника (заробітна плата) та її майнові активи, які не дозволяють покрити існуючі зобов'язання перед кредиторами через процедуру погашення заборгованості шляхом її реструктуризації.
З огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20.
Посилання АТ КБ "Приватбанк" у клопотанні про закриття провадження у справі на правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, відхиляються судом, оскільки відповідні висновки, що викладені у даних постановах суду касаційної інстанції базуються на інших правовідносинах та обставинах встановлених судами, ніж у даній справі.
План реструктуризації, що був предметом розгляду на зборах кредиторів боржника, рішення за якими оформлене протоколом від 10.04.2023, був представлений із нульовими показниками можливостей ОСОБА_1 на погашення існуючої заборгованості за рахунок її доходів і майна, тобто із відображенням тих умов, у яких перебуває боржник. Матеріалами справи підтверджується, що борг боржника неможливо погасити через реструктуризацію. Відтак План реструктуризації є економічно обґрунтованим виходячи із обставин, у яких перебуває боржник.
За результатами дослідження матеріалів справи суд доходить висновку, що поведінка ОСОБА_1 у справі № 918/806/21 є відкритою, зрозумілою, чесною по відношенню до кредиторів, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення усіх обставин, що необхідні при розгляді справи про неплатоспроможність, демонструє дієве прагнення до реабілітації в рамках процедур, передбачених КУзПБ для відновлення платоспроможності фізичних осіб.
Як вбачається із матеріалів справи боржник звернувся до господарського суду з легітимними очікуваннями, добросовісно виконує свої обов'язки під час провадження у справі.
Натомість висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які покликається АТ КБ "Приватбанк" стосуються боржників, які дійсно є недобросовісними, які приховували своє майно і не відображали його у своїх деклараціях.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2022 по справі №903/806/20, суд зазначає, що у справі про неплатоспроможність боржника судом повинна бути надана оцінка не лише поведінці самого боржника, а також і поведінці його кредиторів.
Аналізуючи поведінку АТ КБ «Приватбанк» у справі № 918/806/21 вбачається, що кредитор неодноразово оскаржував процесуальні рішення, постановлені судом у даній справі про неплатоспроможність, що призвело до виходу за межі 120 днів з дня відкриття провадження у справі для проведення зборів кредиторів, на яких приймається рішення про перехід до наступної процедури.
Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що заборгованість боржника у справі № 918/806/21 перед АТ КБ «Приватбанк» виникла серед іншого не як у основного боржника, а як поручителя.
Слід зазначити, що у відповідності до положень ч.7 ст. 123 КУзПБ, суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів сім'ї.
Так, Верховний Суд у Постанові №918/920/22 від 04.10.2023 року прийшов до висновків, щодо неможливості закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів її сім'ї відсутня, оскільки боржником подані виправлені декларації за 2019, 2020, 2021 роки, в яких усунуто виявлені недоліки (виправлені декларації боржником подавались тричі).
Також, Верховний Суд зазначив в згаданій постанові, що саме по собі клопотання кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не можуть бути достатньою та безумовною підставою для їх задоволення господарським судом.
Отже, на підставі повідомлення керуючого реструктуризацією в семи денний строк боржником надано суду виправлену декларацію про майновий стан за 2019 рік.
Також слід зазначити, що судові процедури у справах про банкрутство є строковими, а тому до таких процедур, у зв'язку з їх строковістю, слід застосовувати принцип процесуальної економії господарського судочинства.
Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу та/або сторони виконавчого провадження економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає у тому, щоб під час розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків визначених нормами процесуального права.
Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (висновки Верховного Суду у Постанові №918/920/22 від 04.10.2023 року).
Крім того, як встановлено судом, на зборах кредиторів, яке оформлене протоколом від 10.04.2023, виносилося питання за пропозицією представника АТ КБ «Приватбанк» Куценка Олексія Володимировича щодо закриття провадження у справі. Голосували за пропозицію представника АТ КБ «Приватбанк» Куценко О.В.: за - 772; проти - 5000; утримались - 0. Рішення не прийнято.
З огляду на викладене, за результатами зборів кредиторів 10.04.2023 рішень про закриття провадження у справі не прийнято, а за результатами дослідження матеріалів справи судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі № 918/806/21.
З огляду на викладене у сукупності, суд вважає, що доводи АТ КБ «Приватбанк» є необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а виправлені помилки Боржника у декларації за 2019 рік не мають юридичного наслідку для кредиторів, в силу не збереженості коштів, що підтверджено матеріалами справи, зокрема арбітражним керуючим. Натомість матеріалами справи підтверджується добросовісне виконання боржником своїх обов'язків.
Відтак, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження у справі №918/806/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Щодо клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Сокотуна В.А. про визнання боржником банкрутом та введення процедури погашення боргів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства під реструктуризація боргів боржника розуміється судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з нормами частини 2 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до частини 1 статті 126 КУзПБ, план реструктуризації боргів має бути погоджений з боржником, та згідно пункту 7 частини 8 статті 126 КУзПБ відсутність погодження плану реструктуризації боргів боржником є підставою для відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
З наданого керуючим реструктуризацією боргів боржника протоколу зборів кредиторів вбачається, що 10 квітня 2023 року відбулися збори кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 на яких зборами кредиторів було вирішено звернутись до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
23 січня 2024 року керуючим реструктуризацією у справі подано клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Щодо призначення керуючого реалізацією майна боржника, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим Сокотуном В.А. заявлено про згоду на його призначення у даній справі керуючим реалізацією майна боржника.
Інші арбітражні керуючі заяви про участь у справі до суду не подавали.
Розглянувши кандидатуру арбітражного керуючого Сокотуна В.А., який виконував обов'язки керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , судом встановлено, що останній здійснює свою діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 02.04.2013 р. №247, 33022, м. Рівне, вул. Драгоманова, буд.27, офіс 10), не належить до категорії осіб, які відповідно до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства не можуть бути призначені керуючим реструктуризацією, має договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого, має технічні можливості для виконання вказаних обов'язків.
Заперечень щодо кандидатури арбітражного керуючого Сокотуна В.А. до суду не надходило.
Враховуючи, що зазначена кандидатура відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам, суд дійшов висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Сокотуна В.А..
Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів Сокотуна В.А., визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Сокотуна В.А..
Керуючись статтями 2, 12, 130 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
2. Припинити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ).
3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Сокотуна В.А..
4. Визнати боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) банкрутом та ввести процедуру погашення боргів.
5. Призначити арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 02.04.2013 р. №247, 33022, м. Рівне, вул. Драгоманова, буд.27, офіс 10) керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 .
6. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про визнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) банкрутом.
7. Зобов'язати керуючого реалізацією не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника провести спільно з боржником інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст Постанови складено та підписано 05.02.2024 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.