вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.02.2024 Справа № 917/1661/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, 36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19, код ЄДРПОУ 03365854,
про стягнення 101 289,87 грн.
Представники сторін: не викликались
Суть спору:
Розглядається позовна заява Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення 101 289,87 грн., з яких 13 330,96 грн. - 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р., 87 958,91 грн. - втрати від інфляції.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.09.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 р. у справі № 917/388/22 було задоволено позов Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення з відповідача 249 912,63 грн. основного боргу за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача 13 330,96 грн. 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. та 87 958,91 грн. втрат від інфляції, нарахованих на вказану суму основного боргу.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
У відзиві № 01-06-01/10/1991/-вих від 26.09.2023 р. (вх. № 12257 від 28.09.2023 р.) відповідач вказує, що позивач не пред'являв вимогу про сплату 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. та інфляційних втрат під час звернення до суду із позовом про стягнення основної заборгованості за вказаним договором, умисно затягнув питання сплати Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради зазначених сум з метою їх максимального збільшення, а тому, на думку відповідача, застосування позивачем положень ч. 2 ст. 625 ЦК України наразі не є можливим.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 р. у справі № 917/388/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 р., стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича 249 912,63 грн. основного боргу за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р.
Позивач вказує, що відповідач вищезазначену заборгованість за необліковану електричну енергію сплатив лише 21.04.2023 р., з огляду на що заявив до стягнення з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 101 289,87 грн., з яких 13 330,96 грн. - 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р., 87 958,91 грн. - втрати від інфляції.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. з додатками, додаткові угоди до вказаного договору, Акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 6 від 02.07.2021 р., заключна виписка АТ КБ «ПриватБанк» за період з 21.04.2023 р. по 26.04.2023 р., рішення Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 р. та постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 р. у справі № 917/388/22 та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В ч. 1 ст. 887 ЦК України вказано, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
В п. 3 ч. 1 статті 890 ЦК України вказано, що підрядник зобов'язаний, зокрема, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 73 визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено вище, 24.06.2022 р. Господарським судом Полтавської області прийнято рішення у справі № 917/388/22.
Вказаним рішенням суду встановлено наступне:
«Відповідно до Договору № 6 від 27.03.2020 року Фізична особа-підприємець Суховерхов Юрій Анатолійович зобов'язався відповідно до діючих державно-будівельних норм та стандартів, законодавчих та нормативно-правових актів розробити проектну документацію на об'єкт "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлових будинків за адресами вул. Зигіна № 38, вул. Нечуя-Левицького № 5, № 3, вул. Соборності № 73 у місті Полтава", а Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської прийняти та оплатити їх на умовах передбачених договором..
На виконання умов Договору № 6 від 27.03.2020 року Фізичною особою-підприємцем Суховерховим Юрієм Анатолійовичем відповідно до погодженої ціни, кошторису і календарного плану, виконано та передано Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської проектну документацію на "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлових будинків за адресами вул. Зигіна № 38, вул. Нечуя-Левицького № 5, № 3, вул. Соборності № 73 у місті Полтава", що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-приймання робіт № 6 від 02.07.2021.
Відповідно до загального порядку розрахунків в договорах підряду, визначених ст. 854 Цивільного кодексу України та при підрядах на проектні роботи за ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів частинами. …
З урахуванням викладених обставин заборгованість є доведеною належними доказами та підлягає стягненню з боржника.».
Вказане рішення суду набрало законної сили 07.03.2023 року.
Отже, обставини, встановлені вказаним рішенням суду, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи у відповідності до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з п. 4.4 договору на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. замовник на протязі 10-ти днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. в сумі 249 912,63 грн. була сплачена відповідачем 21.04.2023 року.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Крім того, позивач самостійно приймає рішення щодо моменту звернення до суду з такими позовними вимогами, а тому заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права на застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України судом не приймаються.
Позивачем від грошової суми в розмірі 249 912,63 грн. здійснено нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме - 3% річних за період з 12.07.2021 р. по 21.04.2023 р. на суму 13 330,96 грн., а також інфляційних втрат за період з липня 2021 року по квітень 2023 року на суму 87 958,91 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Однак, згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, встановлений п. 4.4 договору № 6 від 27.03.2020 р. десятиденний строк на оплату виконаних робіт розпочався 03.07.2021 р. та закінчився 12.07.2021 р.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій та сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за порушення грошового зобов'язання за вказаним договором за період з 13.07.2021 р. по 20.04.2023 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 13 289,87 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 13 289,87 грн. 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. та 87 958,91 грн. втрат від інфляції.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного:
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 682,91 грн.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Як було зазначено вище, позивач просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради понесені ФОП Суховерховим Юрієм Анатолійовичем витрати на правову допомогу в сумі 4 500,00 грн.
До позовної заяви Фізичною особою-підприємцем Суховерховим Юрієм Анатолійовичем було надано належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги № 4/інф від 15.05.2023 р., укладеного між ФОП Суховерховим Ю.А. та адвокатом Сучковою Юлією Олександрівною, Акту наданих послуг № 388 від 18.08.2023 р. та квитанції № 388 від 18.08.2023 р.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 4/інф від 15.05.2023 р. предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту, а саме: опрацювання документів на предмет можливості підготовки, складання та подання позову до господарського суду Полтавської області про стягнення заборгованості зі сплати інфляційних втрат та 3 відсотків річних з Управління ЖКГ ВК Полтавської області.
Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити юридичні послуги (правову допомогу), визначені у п. 1.1 даного договору. Сторони домовились, що гонорар Адвоката складає за надані юридичні послуги 4 500,00 гривень за кожен позов.
В Акті наданих послуг № 388 від 18.08.2023 р. сторони підтвердили, що Адвокат Сучкова Ю.О. надала, а Клієнт (ФОП Суховерхов Ю.А.) прийняв юридичні послуги згідно з договором про надання правової допомоги № 4/інф від 15.05.2023 р. Також в акті наведено детальний опис наданих послуг:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи;
- вивчення документів (правовий аналіз наданих клієнтом документів) необхідних для складання позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості зі сплати інфляційних витрат та 3 відсотків річних по справі № 917/388/22;
- аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах;
- підготовка проекту позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості.;
- розгляд питання щодо підготовки розрахунку 3% річних та інфляційних втрат - до позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості.;
- складання розрахунку суми судових витрат, які ФОП Суховерхов Ю.А. очікує понести;
- обговорення з клієнтом проекту позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості;
- виготовлення копій документів - додатків до позовної заяви;
- формування, оформлення та направлення пакету документів (позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості з додатками) на адресу відповідача;
- формування, оформлення для подання пакету документів позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості з додатками) на адресу Господарського суду Полтавської області;
- консультування клієнта з приводу доцільності забезпечення позову в рамках господарської справи;
- консультування клієнта з приводу існуючого порядку оскарження рішення господарського суду, порядку набрання рішенням законної сили;
- консультування клієнта з питань порядку звернення до відділу державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду.
Загальна вартість послуг згідно з вказаним Актом - 4 500,00 грн.
За квитанцією № 388 від 18.08.2023 р. позивач сплатив адвокату Сучковій Юлії Олександрівні вказану суму гонорару.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. є такими, що пов'язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Клопотання про зменшення розміру вказаних витрат від відповідача до суду не надходило.
При цьому, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича в даній справі задоволено частково, а саме - в розмірі 13 289,87 грн. 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р. та 87 958,91 грн. втрат від інфляції, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають відшкодуванню відповідачем в сумі 4 498,18 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19, код ЄДРПОУ 03365854) на користь Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 13 289,87 грн. - 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за договором на розробку проектної документації № 6 від 27.03.2020 р., 87 958,91 грн. - втрати від інфляції, 2 682,91 грн. судового збору, 4 498,18 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 02.02.2024 р.
Суддя О.С. Мацко