79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.02.2024 Справа № 914/3475/23
За позовом: Львівського обласного центру зайнятості в особі Львівської філії, м. Львів,
до відповідача: Львівського обласного центру зайнятості в особі Львівської філії ЛОЦЗ, м. Львів,
до відповідача: Львівської митниці ДФС, м.Львів,
про стягнення 87'531,92 грн заборгованості,
Суддя Б. Яворський.
Справу розглянуто без виклику сторін.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського обласного центру зайнятості в особі Львівської філії ЛОЦЗ до Львівської митниці ДФС про стягнення 87'531,92 грн заборгованості. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.11.2023 року справу № 914/3475/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін; роз'яснено сторонам право на подання клопотання про розгляд справ справи у судовому засіданні.
26.12.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву.
27.12.2023 від позивача через електронний суд надійшла відповідь на відзив.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості (з 2023 - Львівська філія Львівського обласного центру зайнятості) ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 24.04.2020 і призначено допомогу з безробіття з 24.04.2020 та розпочато з 23.05.2020 виплату допомоги з безробіття відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Допомога по безробіттю ОСОБА_1 була виплачена з 23.05.2020 по 17.05.2021 в сумі 87531,92 грн. На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 та Восьмого апеляціи?ного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №380/3566/20, наказом Львівськоі митниці ДФС від 20.12.2021 №79-о ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста “Краковець” Львівськоі митниці ДФС з 23.04.2020. Таким чином, у відповідача наявне зобов'язання щодо відшкодування Львівському обласному центру зайнятості виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у сумі 87531,92 грн. у зв'язку із поновленням його на роботі за рішенням суду відповідно до ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Зазначається, що згідно з ч.4 ст. 35 Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Частиною 1 ст. 34 Закону встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу. Відповідно до п.5 Статуту Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, систему яких складають Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальноє політики України, центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри заи?нятості. Таким чином, законодавством передбачено право центрам зайнятості стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Аргументи відповідача.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач відзначає, що, враховуючи фактичну виплату Львівською митницею ДФС ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріального забезпечення, виплаченого в розмірі 87531,92 грн., має здійснюватися саме з ОСОБА_1 ; у позовній заяві центру зайнятості міститься посилання на ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", однак, позивачем не взято до уваги положення ст. 36 цього Закону, відповідно до п. 2 якого, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; згідно п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг; враховуючи факт умисного невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків, а саме не повідомлення Львівську філію Львівського обласного центру зайнятості про поновлення його на роботі за рішенням суду, а також фактично подвійної виплати йому коштів, вважає, що виплачену суму матеріального забезпечення слід стягнути з ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 та ч.8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
22.04.2020 ОСОБА_1 звільнений з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС з 23.04.2020 (наказ №208-о від 17.04.2020).
23.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Львівського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
Відповідно до наказу Львівського міського центру заи?нятості (з 2023р. - Львівська філія Львівського обласного центру зайнятості) ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 24.04.2020 і призначено допомогу з безробіття з 24.04.2020 та розпочато з 23.05.2020 виплату допомоги з безробіття відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Допомога по безробіттю ОСОБА_1 була виплачена у період з 23.05.2020 по 17.05.2021 на суму 87'531,92 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №380/3566/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста “Краковець” Львівської митниці ДФС.
18.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до центру зайнятості із заявою про зняття з реєстрації як безробітного у зв'язку із поновленням його на посаді і з цього дня припинено нарахування йому допомоги як безробітному.
На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №380/3566/20 наказом Львівської митниці ДФС від 20.12.2021 №79-о ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста “Краковець” Львівської митниці ДФС з 23.04.2020р.
Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору скеровував відповідачу повідомлення про повернення виплачених коштів, однак відповідач відмовився повертати кошти. Тому центр звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у розмірі 87'531,92 грн.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Львівський обласний центр зайнятості в особі Львівської філії є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), діє від імені Фонду відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та Положення про Львівський обласний центр зайнятості.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до п.1 ст.1 вказаного Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п. 8 ч.1 ст.1 Закону).
Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи (ч.1 ст.6 Закону).
Абзацом 2 ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Наказом Центру зайнятості № НТ200424 від 24.04.2020 статус безробітного ОСОБА_1 надано з 24.04.2020 та призначено допомогу по безробіттю з 24.04.2020 по 18.04.2021, але у зв'язку із наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні відкладено виплату допомоги по безробіттю по 22.05.2020.
Наказом Центру зайнятості № НТ200525 від 25.05.2020 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 23.05.2020.
Наказом Центру зайнятості № НТ210518 від 18.05.2021 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із закінченням строку виплати та припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з поданням заяви.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Відповідно до розрахунку суми допомоги ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю у період з 23.05.2020 по 17.05.2021 на суму 87'531,92 грн.
Згідно ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Як уже відзначалося, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №380/3566/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста “Краковець” Львівської митниці ДФС. На момент розгляду справи дані судові рішення не скасовані, а, отже, є обов'язкові до виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №711/8138/18 зазначено, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає в тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов'язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідач видав наказ від 20.12.2021 №79-о, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста “Краковець” Львівської митниці ДФС з 23.04.2020.
Допущене роботодавцем порушення процедури звільнення працівника призвело до виплати допомоги по безробіттю та згодом до поновлення працівника на роботі за правилом ч.1 ст.235 КЗпП України, коли звільнення відбулося без законної на те підстави.
Пунктом 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу. Як встановлено п. 4 ст. 35 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та кореспондуючий йому обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 921/220/17- г/16, від 06.09.2018 справа №902/291/17 та від 18.03.2021 справа № 917/462/20).
Спори, що виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються у судовому порядку (ст.39 Закону).
Слід зауважити, що скасування наказу від 17.04.2020 вказує на наявність у ОСОБА_1 за період 23.04.2020 - 17.05.2021 трудових відносин з роботодавцем (наказ №790 від 20.12.2021), тому безпідставно виплачена допомога по безробіттю за період з 23.05.2020 по 17.05.2021 у розмірі 87'531,92 грн підлягає стягненню на користь позивача. Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.04.2018 у справі №910/5464/17 та від 05.10.2020 у справі №906/1043/19, де зазначено: «у позивача виникло право на повернення допомоги по безробіттю, яка була безпідставно отримана ОСОБА_1 у період до 21.02.18, оскільки саме в цей період зазначена особа перебувала в трудових відносинах з роботодавцем внаслідок зміни судовим рішенням дати її звільнення, а відтак не мала права на набуття статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю.». Крім того, у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 №917/462/20 вказано, що оскільки набуття Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття права стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів і вартість наданих безробітному соціальних послуг та покладення на роботодавця обов'язку відшкодувати зазначені витрати Фонду, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» пов'язує з поновленням такої особи на роботі за рішенням суду, то моментом виникнення цих права/обов'язку сторін спірних правовідносин є набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а розмір витрат, що належить відшкодувати роботодавцю, визначається з урахуванням обставин виконання рішення про поновлення на роботі та дати припинення реєстрації, як безробітної, поновленої на роботі особи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що аргументи відповідача не заслуговують на увагу, а вимога позивача про стягнення 87'531,92 грн. безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю обґрунтована, підтверджуються належними доказами та підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №6498 від 17.11.2023 на суму 2'684,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір у розмірі 2'684,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ідентифікаційний код 39420875) на користь Львівського обласного центру зайнятості кошти в сумі 87'531,92 грн. на рахунок UA 558201720355479001007099612, одержувач: Львівський обласний центр зайнятості, банк: Держказначейська служба України, код ЄДРПОУ 03491180, МФО 820172, КЕКВ 2710 - повернення допомоги з безробіття ОСОБА_1 від Львівської митниці ДФС.
3. Стягнути з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код 39420875) на користь Львівського обласного центру зайнятості судові витрати (судовий збір) в сумі 2'684,00 грн. на рахунок UA558201720355479001007099612, одержувач: Львівський обласний центр зайнятості, банк: Держказначейська служба України, код ЄДРПОУ 03491180, МФО 820172, КЕКВ 2710 - повернення судового збору від Львівської митниці ДФС.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Б. Яворський.