вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2355/23
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Передрій І.В.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк”
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився,
01 серпня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 74 960,87 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС” №7377301367 від 28.10.2022 року.
Ухвалою суду від 07.08.2023 року відкрите провадження у справі, підготовче засідання призначене на 15 вересня 2023 року.
21 серпня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, яка підлягала задоволенню судом.
Представник позивача та відповідач в засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 15.09.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 18 жовтня 2023 року.
Представник позивача та відповідач в засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 18.10.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 29 листопада 2023 року.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
22 листопада 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщене оголошення про виклик до суду відповідача в справі №911/2355/23 у засідання, призначене на 29 вересня 2023 року.
29 листопада 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.
05 грудня 2023 року, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання відкладене на 20 грудня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.
Представник позивача та відповідач в засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов'язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, з метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 07.08.2023 року про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 15.09.2023 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 18.10.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також ухвала суду від 05.12.2023 року про відкладення судового засідання, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Поштові відправлення №0600039704380, №0600050103363 та №0600056867845 не були вручені відповідачу, у зв'язку із закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується копіями повернутих поштових конвертів, долучених до матеріалів справи.
Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі
судової влади України.
Ухвала Господарського суду Київської області від 07.08.2023 року про відкриття провадження у справі внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 09 серпня 2023 року; ухвала суду від 15.09.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 02 жовтня 2023 року; ухвала суду від 18.10.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 23 жовтня 2023 року; ухвала суду від 05.12.2023 року про відкладення судового засідання, - 07 грудня 2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, явка в судове засідання сторін - це право, а не обов'язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатись без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 07.08.2023 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Так, враховуючи те, що відповідач була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подала, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Усі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 20 грудня 2023 року.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
28 жовтня 2022 року між акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк” (далі - позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС” №7377301367 (далі - договір).
Як вбачається з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01 грудня 2022 року здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, її зобов'язання, згідно з укладеними договорами, не припиняються, а залишаються за нею, як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Ця правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №910/8729/18 від 13.02.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, зобов'язання, що виникли у Вахед Параст ОСОБА_2 , відповідно до умов кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС” №7377301367 від 28.10.2022 року, не припинились із внесенням 01 грудня 2022 року запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Згідно з умовами договору, позивач надає відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного.
Відповідно до п. 1.1.1. договору, сума кредиту: 100 000 гривень.
Пунктом 1.1.3. договору встановлено, що строк кредитування: до 28 жовтня 2023 включно.
Комісійна винагорода за надання кредиту. Тариф комісійної винагороди - 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1 Типових умов (п. 1.1.4.1. договору).
Згідно з п. 1.1.4.2. договору, комісійна винагорода за обслуговування кредиту. Тариф комісійної винагороди - 1,9% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2. Типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4 договору.
Відповідно до п. 1.1.4.3. договору, процентна ставка за користування кредитом. 0,00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2 Типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору.
Пунктом 1.1.4.4. договору встановлено, що процентна ставка на прострочену суму кредиту. 0,00001 % річних. Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2 Типових умов.
Згідно з п. 1.1.7. договору, цільове використання кредиту. На придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності відповідача, на здійснення яких відповідач має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1. договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п.1.1.4.1. договору.
Відповідно до п. 1.1.8. договору, типові умови. Типові умови кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС”, укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті позивача (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку платежів:
Дата платежу: 28.11.2022. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.12.2022. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.01.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.02.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.03.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.04.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.05.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.06.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.07.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.08.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.09.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Дата платежу: 28.10.2023. Сума платежу за кредитом, грн.: 10 233,33. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 8 333,33. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 1 900,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Усього: Сума платежу за кредитом, грн.: 122 800,00. Сума платежу за кредитом складається з: Платіж за основною сумою кредиту, грн.: 100 000,00. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту, грн.: 22 800,00. Проценти за користування кредитом, грн.: 0,00.
Згідно з п. 5.1. договору, цей договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Позивач має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це відповідача як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору відповідач підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов відповідачу відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, відповідач приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно відповідача, рівно як і позивач бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позивача.
У всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет (п. 5.2. договору).
Відповідно до п. 5.3. договору, сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи “ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ”. Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника позивача та КЕП/ УЕП відповідача (тип підпису - на розсуд відповідача).
Пунктом 5.4. договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання позивачем та відповідачем шляхом накладення КЕП/УЕП відповідача (тип підпису - на розсуд відповідача) та КЕП уповноваженого представника позивача (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі.
Згідно з п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів у сумі, зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача, зазначений в п. 1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору.
Відповідно до п. 5.1. Типових умов, відповідач зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 договору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання умов договору 28 жовтня 2022 року позивачем перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №TR.61459475.57493.8810 та №TR.61459475.57492.8810 від 28.10.2022 р., а також випискою по особовому рахунку за період з 28.10.2022 року до 30.05.2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором №4870 від 07.06.2023 року.
Відповідач не надала відповіді на вищевказану вимогу, кредит у повному обсязі не повернула.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 23 086,87 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 49 974,00 грн. строкової заборгованості за кредитом та 1 900,00 грн. простроченої заборгованості по комісії.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС” №7377301367 (далі - договір).
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 цієї ж статті).
Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" встановлено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС” №7377301367 підписаний за допомогою кваліфікованих електронних підписів позивача та відповідача.
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що позивач виконав умови договору та перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №TR.61459475.57493.8810 та №TR.61459475.57492.8810 від 28.10.2022 р., а також випискою по особовому рахунку за період з 28.10.2022 року до 30.05.2023 року, долученими до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що сторони домовились про те, що повернення кредиту відбувається шляхом сплати відповідачем фіксованої суми щомісячно, з кінцевою датою повернення, - 28 жовтня 2023 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.05.2023 року, відповідач позивачу грошові кошти повернула частково, а саме в сумі 38 339,13 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 28.10.2022 року до 30.05.2023 року.
За твердженнями представника позивача, оскільки відповідач порушила умови кредитного договору та Графік погашення кредиту, позивачем було прийняте рішення про дострокове повернення кредиту, простроченої заборгованості по кредиту, строкової заборгованості по кредиту та простроченої заборгованості по комісії.
Судом встановлено, що, станом на 30.05.2023 року, прострочена заборгованість за кредитом відповідача перед позивачем становила 23 086,87 грн., строкова заборгованість за кредитом становила 49 974,00 грн., прострочена заборгованість по комісії становила 1 900,00 грн.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Документів, що підтверджували б оплату відповідачем простроченої заборгованості за кредитом, строкової заборгованості за кредитом, а також простроченої заборгованості по комісії, відповідач суду не надала, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 086,87 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 49 974,00 грн. строкової заборгованості за кредитом та 1 900,00 грн. простроченої заборгованості по комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позов задоволений повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", п. п. 8, 12 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 17, ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ч. 1 ст. 128, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 179, ч. ч. 1, 2 ст. 180, ч. ч. 1, 7 ст. 181, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 51, ч. 1 ст. 52, ч. 4 ст. 89, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ч. 1 ст. 638, ч. 2 ст. 639, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ст. 123, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 222, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 74 960,87 грн.
Стягнути з Вахед Параст ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829) 23 086,87 грн. (двадцять три тисячі вісімдесят шість грн. 87 коп.) простроченої заборгованості за кредитом; 49 974,00 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири грн. 00 коп.) строкової заборгованості за кредитом; 1 900,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот грн. 00 коп.) простроченої заборгованості по комісії; 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 05.02.2024 року.
Суддя С. Грабець