вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2231/23
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі», м. Київ,
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт. Козин Обухівського району,
про розірвання договорів та стягнення 20 000 000,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Маковій В.Г., адвокат, ордер серії АА №1181285 від 07.11.2022;
від відповідача: Гаврись Я.Б.., адвокат, довіреність №136/22 від 14.09.2023;
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Юнайтед Енерджі») звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.07.2023 до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт. Козин Обухівського району Київської області (далі по тексту - ПАТ «Центренерго»), в якому просить суд:
1) розірвати договір №21/1 купівлі-продажу золошлаків від 30.10.2020, укладений між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі»;
2) розірвати договір №15/81 відповідального зберігання від 30.10.2020, укладений між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі»;
3) стягнути з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «Юнайтед Енерджі» грошові кошти, сплачені на виконання положень пп.4.1.1 п.4 Договору №21/1 купівлі-продажу золошлаків від 30.10.2020, укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі»;
4) стягнути з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «Юнайтед Енерджі» 305368,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Позов обґрунтований тим, що за договором купівлі-продажу золошлаків від 30.10.2020 та специфікацією до нього до поставки належав золошлак загальною вартістю 840 164 981,04 грн.; територією відвантаження було визначено золовідвал Вуглегірської ТЕС, м. Світлодарськ Бахмутського району.
Актом №1 за договором №21/1 було підтверджено набуття покупцем права власності на сировину - 23 700 000 т золошлаку. Платіжним дорученням від 12.11.2020 позивач сплатив за товар 20 000 000,00 грн.
У відповідності до пункту 2.6 Договору №21/1 купівлі-продажу золошлаків сторони уклали договір №15/81 відповідального зберігання із строком дії 31.12.2021, відповідно до якого зберігач - ПАТ «Центренерго» зобов'язався надати поклажодавцю ТОВ «Юнайтед Енерджі» послуги із зберігання золошлаку та повернути майно зі зберігання за першою вимогою поклажодавця на підставі Акту приймання-передачі майна зі зберігання.
Позивач твердить, що 23.06.2023 звернувся до відповідача із вимогою надати ТОВ «Юнайтед Енерджі» належним чином підписаний Акт приймання-передачі (повернення) майна згідно договору №15/81 від 30.10.2021 на поштову адресу ТОВ «Юнайтед Енерджі».
Позивач твердить, що відповідач майно не повернув, відповіді на лист-вимогу не направив, як і не направив підписаний Акт приймання-передачі майна зі зберігання.
Вказані обставини позивач вважає одночасно порушенням порядку повернення майна зі зберігання та порушенням договору купівлі-продажу, посилаючись на частину 2 ст. 651 ЦК України твердить про істотність такого порушення, яке спричинило неможливість досягнення позивачем мети укладення договорів; просить суд розірвати договори купівлі-продажу та відповідального зберігання у зв'язку із істотним порушенням договорів іншою стороною - відповідачем.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 30.09.2020 у справі №661/3827/17, позивач твердить, що наслідком припинення договору купівлі-продажу шляхом його розірвання у судовому порядку є повернення сторонами того, що було виконане ними за таким договором. Відтак позивач, посилаючись на ст.ст. 666, 670, 672, 678, 684 ЦК України твердить, що вправі вимагати від ПАТ «Центренерго» повернення сплаченої на виконання положень пп. 4.1.1 п.4 Договору №21/1 купівлі-продажу золошлаків вартості товару в сумі 20 000 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2023 позовну заяву ТОВ «Юнайтед Енерджі» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2231/23, за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.09.2023.
25.08.2023 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити ТОВ «Юнайтед Енерджі» у задоволенні позову у повному обсязі.
У відзиві відповідач твердить, що строк дії договору купівлі-продажу золошлаків та договору відповідального зберігання закінчився 31.12.2021. Посилаючись на постанови Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19, від 21.06.2022 №911/3276/20 та постанову Об'єднаної палати Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, відповідач твердить, що розірвано може бути лише чинний (такий що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного рішення) договір.
Відповідач також твердить, що відповідно до пункту 2.1.2 договору відповідального зберігання та частини 1 ст. 948 ЦК України позивач (поклажодавець) зобов'язаний був забрати майно зі зберігання після закінчення строку зберігання. Станом на 31.12.2021 та на сьогоднішній день ТОВ «Юнайтед Енерджі» майно зі зберігання не забрало, відтак відсутні підстави для підписання акту приймання-передачі майна зі зберігання.
Відповідач твердить, що оскільки майно зі зберігання не було забране ТОВ «Юнайтед Енерджі», відсутні будь-які порушення договору з боку ПАТ «Центренерго» та відповідно підстави для розірвання договору відповідального зберігання.
Підстав для розірвання договору купівлі-продажу, на твердження відповідача, позивач взагалі не навів, оскільки на підтвердження поставки сторонами було підписано Акт прийому-передачі №1 від 30.10.2020, у якому вказано про відсутність у сторін претензій одна до одної.
Подальше укладення договору про відповідальне зберігання не передбачає переходу права власності на сировину від ТОВ «Юнайтед Енерджі», відтак відповідач виснує про відсутність з боку ПАТ «Центренерго» також порушення договору купівлі-продажу.
14.08.2023 від представника позивача на електронну пошту суду надійшла заява із запитуваною судом контактною інформацією. Оригінал заяви надійшов поштою 16.08.2023.
У підготовчому судовому засіданні 25.09.2023 суд оголосив перерву до 16.10.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.
25.09.2023 після закриття судового засідання від позивача ТОВ «Юнайтед Енерджі» на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд позов задовольнити повністю. Оригінал відповіді на відзив від 25.09.2023 надійшов до суду поштою 28.09.2023.
У відповіді на відзив позивач, посилаючись на висновок Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №755/19205/17, твердить, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконане належним чином однією із сторін, закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору. Отже, за висновком позивача, попри закінчення строку дії договорів купівлі-продажу та відповідального зберігання зобов'язання сторін не припинилися. Оскільки ПАТ «Центренерго» не передало покупцю придбане майно, не надало відповіді на лист щодо повернення майна, позивач вважає за необхідне повністю припинити зобов'язання за вказаними договорами та домогтися повернення сторонами одна одній фактично виконаного обсягу зобов'язань за договорами.
Позивач твердить, що положення договору №21/1 купівлі-продажу щодо порядку передачі покупцем товару є істотною умовою даного договору (пункт 2.6) і містять відсилочну норму на Договір №15/81 відповідального зберігання, у зв'язку з чим вказані договори є складовими одне одного, а відтак правочин щодо купівлі-продажу та зберігання золошлаку слід вважати комплексним договором, об'єднаним єдиною господарською метою - прийняття у власність товару з отриманням усіх правоможностей власника - володіння, користування та розпорядження. Позивач твердить, що правочин купівлі-продажу товару - 23700000 тон золошлаку вартістю 840 164 981,04 грн. був оформлений у вигляді комплексного договору, який складається з двох Договорів - №21/1 купівлі-продажу та №15/81 відповідального зберігання.
Позивач твердить, що ініціював повернення майна, направивши лист від 23.06.2023; відсутність дій відповідача на передання майна із складенням та підписанням Акту приймання-передачі та відсутність будь-якої відповіді на лист від 23.06.2023 свідчить про істотне порушення зобов'язань щодо передачі придбаного майна покупцеві, що є підставою для розірвання обох договорів та припинення зобов'язань щодо зазначеного правочину в цілому.
У підготовчому судовому засіданні 16.10.2023 суд оголосив перерву до 30.10.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.
16.10.2023 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У запереченнях представник відповідача твердить, що позивачем у відповіді на відзив не наведено доводів на спростування позиції відповідача про те, що розірваним може бути лише чинний договір.
Відповідач твердить про відсутність порушень договору купівлі-продажу у тому числі щодо передачі товару покупцю, оскільки пунктами 2.4-2.6 договору було передбачено поставку на умовах EXW золовідвал продавця, Вуглегірська ТЕС та здійснення навантаження, вивезення та супроводження сировини власними силами покупця. Пунктом 2.3 договору було передбачено перехід права власності з моменту підписання сторонами Акту, який фактично був підписаний 30.10.2020.
Відповідач твердить про відсутність порушень договору відповідального зберігання, яким було передбачено обов'язок відповідача прийняти, зберігати у схоронності та повернути позивачу золошлак, та обов'язок позивача сплатити за зберігання 0,18 грн. за добу за 1000 тон майна та забрати майно зі зберігання після закінчення строку (терміну) зберігання. За актом приймання-передачі від 30.10.2020 зберігач прийняв на зберігання 23 700 000 тон золошлаку; у подальшому сторонами підписувались акти надання послуг зберігання з листопада 2020 по березень 2021.
Відповідач твердить про обов'язок ТОВ «Юнайтед Енерджі» забрати майно із зберігання після закінчення строку зберігання (31.12.2021), однак майно власником не було забране.
30.10.2023 від представника ПАТ «Центренерго» до суду надійшли пояснення по справі, у яких відповідач додатково стверджує, що судом розглядалась справа №911/2385/21 за позовом ТОВ «Юнайтед Енерджі» до ПАТ «Центренерго» про розірвання договору купівлі-продажу золошлаків. Рішенням Господарського суду Київської області від 19.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 касаційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду від 19.01.2023 та постанову від 28.03.2023 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Відповідач твердить, що у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 вказано про те, що позивач не навів обставин та не надав доказів на підтвердження істотності порушення відповідачем умов договору за критерієм, наведеним у частині другій ст. 651 ЦК України; суди таких обставин також не дослідили та не навели.
Відповідач твердить, що єдиною метою чергового звернення ТОВ «Юнайтед Енерджі» до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу та договору відповідального зберігання є ухилення від належного виконання своїх зобов'язань та зупинення провадження у справі №910/10622/21 за позовом ПАТ «Центренерго» до ТОВ «Юнайтед Енерджі» про стягнення боргу.
30.10.2023 представник позивача подав клопотання від 27.10.2023 про витребування доказів, у якому, посилаючись на ст. 81 ГПК України просив суд витребувати від ПАТ «Центренерго» інформацію та її документальне підтвердження щодо наступних питань:
- Чи відноситься територія Вуглегірської ТЕС до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій?
- З якого часу територія Вуглегірської ТЕС відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією?
- Чи має ПАТ «Центренерго» доступ до території Вуглегірської ТЕС, який дозволяє в повній мірі забезпечити виконання ПАТ «Центрнерго» усіх своїх зобов'язань, що передбачені договором купівлі-продажу золошлаків №21/1 від 30.10.2020 та договором відповідального зберігання №15/81 від 30.10.2020, у тому числі зобов'язання щодо повернення з відповідального зберігання золошлаку у кількості 23 700 000 тон?
- З якого часу ПАТ «Центренерго» втратило доступ до території Вуглегірської ТЕС, який дозволяє в повній мірі забезпечити виконання ПАТ «Центренерго» усіх своїх зобов'язань, що передбачені договором купівлі-продажу золошлаків №21/1 від 30.10.2020 та договором відповідального зберігання №15/81 від 30.10.2020, в тому числі щодо повернення з відповідального зберігання золошлаку у кількості 23 700 000 тон?
Витребувати від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України інформацію та її документальне підтвердження з наступних питань:
- Чи відноситься територія Вуглегірської ТЕС до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій?
- З якого часу територія Вуглегірської ТЕС відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією?
- У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації до якого часу (число, місяць, рік) Вуглегірська ТЕС мала можливість здійснювати свою господарську діяльність та забезпечувати там безпечну роботу своїх працівників?
- Чи є наразі діюче транспортне сполучення (автомобільне, залізничне тощо) для цивільних осіб між підконтрольною Україні територією та територією Вуглегірської ТЕС?
- З якого часу (число, місяць, рік) у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації було припинено транспортне сполучення (автомобільне, залізничне тощо) для цивільних осіб між підконтрольною Україні територією та територією Вуглегірської ТЕС?
- Чи вводилась у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації заборона для цивільних осіб на пересування з підконтрольної Україні території до території Вуглегірської ТЕС?
У судове засідання 30.10.2023 з'явились представники обох сторін. Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів. Розглянувши подане клопотання, суд протокольною ухвалою залишив його без задоволення як таке, що не відповідає ст. 81 ГПК України.
Так, відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.
У поданому клопотанні представник позивача не зазначив, які докази мають бути витребувані судом та не навів обставин, з яких випливає, що відповідач та Міністерство мають такі докази.
Фактично позивач ставить питання не про витребування доказів, а про надання інформації, що не відповідає формі та змісту клопотання про витребування доказів. Суд звертає увагу на те, що у разі необхідності отримати інформацію з питань, що стосуються предмету розгляду, процесуальним законодавством передбачено можливість письмового опитування учасників справи як свідків (ст. 90 ГПК України), для чого позивач мав би поставити питання у першій заяві по суті справи, чого зроблено не було.
Витребування судом інформації (а не доказів) від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яке не є учасником справи, процесуальним законом не передбачено. Крім того, позивач не навів обставин, яким чином витребувана від Міністерства інформація необхідна для розгляду по суті спору, який виник між позивачем та відповідачем із зобов'язальних відносин, джерелом яких є укладені між ними господарські договори.
У судовому засіданні 30.10.2023 суд оголосив перерву до 13.11.2023, про що присутнім представникам обох сторін було повідомлено особисто під розпис.
13.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що представник позивача адвокат Маковій В.Г. з самого ранку 13.11.2023 приймає участь у невідкладній слідчо-розшуковій дії - обшуку, а забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника можливість відсутня. У підготовчому судовому засіданні 13.11.2023 суд оголосив перерву до 27.11.2023, про що присутній представник відповідача був повідомлений особисто під розпис, а відсутній позивач - ухвалою про повідомлення в порядку ст.ст.120-121 ГПК України.
У судове засідання 27.11.2023 з'явились представники обох сторін. Представник позивача подав клопотання від 27.11.2023 про витребування доказів, в якому просить суд витребувати від ПАТ «Центренерго» засвідчені копії таких документів:
- фінансову звітність за 2022 р. в розрізі відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ ВП: 00131245);
- накази/розпорядження чи інші розпорядчі документи ПАТ «Центренерго» про оголошення простою на відокремленому підрозділі Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» починаючи з 24.02.2022;
- повідомлення/заяви до правоохоронних органів щодо окупації (захоплення) відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» починаючи з 24.02.2022.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення даного клопотання.
Розглянувши подане клопотання, суд задовольнив його частково з мотивів, докладно викладених в ухвалі від 27.11.2023. Суд постановив витребувати від ПАТ «Центренерго»
накази/розпорядження чи інші розпорядчі документи ПАТ «Центренерго» про оголошення простою на відокремленому підрозділі Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» починаючи з 24.02.2022;
повідомлення/заяви до правоохоронних органів щодо окупації (захоплення) відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» починаючи з 24.02.2022.
Цією ж ухвалою суд відклав підготовче судове засідання на 11.12.2023.
06.12.2023 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання, в якому вказав, що ПАТ «Центренерго» не має можливості подати докази, які витребовує суд, у зв'язку із їх відсутністю у товариства, та зважаючи на те, що окупація міста Світлодарськ та захоплення Вуглегірської ТЕС відбулися раптово, що призвело до позбавлення доступу персоналу на підприємство та неможливості вжити заходів щодо вивезення у безпечне місце первинної документації.
У судове засідання 11.12.2023 з'явились представник обох сторін. Представник позивача подав клопотання, в якому просить суд долучити додаткові документи до матеріалів справи, а саме копій карток-рахунків за договорами №15/81 від 30.10.2020 та №21/1 від 30.10.2020 та оборотно-сальдової відомості, а також копій листів ТОВ «Юнайтед Енерджі» до ПАТ «Центренерго» від 30.10.2020 та від 08.12.2020 про надання документів, що підтверджують якість товару.
Ухвалою від 11.12.2023 підготовче судове засідання закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2024.
22.01.2024 на електронну пошту суду від представника ТОВ «Юнайтед Енерджі» надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване участю представника у судовому засіданні Вищого антикорупційного суду.
Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 22.01.2024, не відбулося у зв'язку із оголошенням у місті Києві сигналу «повітряна тривога»; відтак ухвалою від 22.01.2024 судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 29.01.2024.
Відповідно до частини 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду від 22.01.2024 була надіслана одержувачам ПАТ «Центренерго», ТОВ «Юнайтед Енерджі» та представнику ТОВ «Юнайтед Енерджі» адвокату Маковію В.Г. до їх електронних кабінетів, та була доставлена 22.01.2024 о 15:22, про що було складено та долучено до матеріалів справи Довідки про доставку електронного листа.
У судове засідання 29.01.2024 з'явились представники обох сторін. Розглянувши справу, суд після виходу з нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши позов ТОВ «Юнайтед Енерджі» до ПАТ «Центренерго» про розірвання договорів та стягнення 20 000 000,00 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
30.10.2020 між ПАТ «Центренерго» в особі директора ВП Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» (продавець) та ТОВ «Юнайтед Енерджі» (покупець) укладено Договір №21/1 купівлі-продажу золошлаків (далі - Договір №21/1), згідно з яким продавець передає, а покупець приймає сировину згідно специфікації. Підтвердженням передачі сировини є підписання Сторонами Акту прийому-передачі сировини (пункт 1.2).
Сторони узгодили, що одночасно з підписанням цього договору, продавець та покупець підписують Акт прийому-передачі сировини, відповідно до спеціфікації (пункт 2.2). Право власності на сировину переходить від продавця до покупця з моменту підписання Акту прийому-передачі (пункт 2.3).
Поставка сировини здійснюється власними силами покупця на умовах EXW, золовідвал продавця, відповідно до Правил «Інкотермс 2010» за реквізитами вантажовідправника: Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго», м. Світлодарськ, Бахмутський район (пункт 2.4).
Навантаження, вивезення та супроводження сировини здійснюється власними силами покупця та за його рахунок у строки, що додатково погоджуються сторонами після підписання договору (пункт 2.5).
Після підписання цього Договору та Акту передачі-прийому сировина залишається на відповідальному зберіганні у продавця, що буде додатково врегульовано шляхом підписання між сторонами відповідного договору (пункт 2.6).
Продавець та покупець не пізніше наступного робочого дня після підписання договору та акту прийому-передачі сировини зобов'язані підписати Договір відповідального зберігання відповідно до пункту 2.6 договору (пункти 5.1.5, 5.2.6).
Продавець не несе відповідальності за невідвантажену сировину у зв'язку із ненаданням транспорту покупцем (пункт 6.5).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити іншу сторону у письмовій формі (пункт 7.2). У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 90 календарних днів, кожна із сторін має право розірвати договір (пункт 7.4). У разі наявної попередньої оплати продавець повертає покупцю кошти протягом 10 календарних днів з дня розірвання договору за вирахуванням вартості фактично відвантаженої сировини (пункт 7.5).
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором (пункт 9.1).
Дострокове розірвання договору може бути здійснене у наступних випадках: 10.1.1. За згодою обох сторін, оформленою у письмовому вигляді шляхом підписання угоди між сторонами або шляхом обміну листами; 10.1.2. З ініціативи сторони, оформленої у вигляді письмового повідомлення про розірвання Договору (лист), яке повинне бути направлене іншій стороні не пізніше 30 календарних днів до моменту розірвання.
Договір не може бути розірваним в односторонньому порядку до тих пір, поки сторони не проведуть остаточні взаєморозрахунки та не підпишуть додаткову угоду про повне та фактичне виконання обов'язків, передбачених договором (пункт 10.2).
Припинення дії договору внаслідок розірвання або закінчення строку його дії не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 10.3).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
До Договору №21/1 сторони підписали Специфікацію №1 від 30.10.2020, відповідно до якої до поставки належав золошлак у кількості 23 700 000 тон за ціною 29,541666 грн. за тону без ПДВ, загальна вартість товару з ПДВ 840 164 981,04 грн. (пункти 1 та 2); територією відвантаження є золовідвал Вуглегірської ТЕС за адресою м. Світлодарськ, Бахмутський район Донецької області.
Також сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі згідно Договору №21/1 від 30.10.2020, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв сировину, а саме золошлак 23 700 000 тон вартістю 840 164 981,04 грн. у пункті 3 Акту зазначено, що сторони претензій один до одного не мають.
За змістом пунктів 1.2, 2.2, 2.3 Договору №21/1, вказаним Актом оформлено господарську операцію з поставки сировини; момент підписання Акту є моментом переходу права власності на сировину від продавця до покупця.
Платіжною інструкцією від 12.11.2020 №1386 продавець здійснив часткову оплату за придбану за договором сировину у сумі 20 000 000,00 грн.
30.10.2020 між ПАТ «Центренерго» в особі директора ВП Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» (зберігач) та ТОВ «Юнайтед Енерджі» (поклажодавець) укладено Договір №15/81 відповідального зберіганння (далі - Договір №15/81), згідно з яким зберігач зобов'язується надати поклажодавцю послуги зі зберігання золошлаку, а саме поклажодавець зобов'язується передати зберігачу, а зберігач зобов'язаний прийняти на відповідальне зберігання та повернути поклажодавцеві у схоронності майно, яке належить поклажодавцеві на праві власності, а саме золошлак у кількості 23 700 000 тон (пункт 1.1).
Право власності на майно до зберігача не переходить (пункт 1.3). Майно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача (пункт 1.4).
Місце зберігання майна - Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, Вуглегірська ТЕС золовідвал (пункт 1.5).
Поклажодавець зобов'язаний забрати майно зі зберігання після закінчення строку (терміну) зберігання (2.1.2); має право достроково розірвати договір зі зберігачем, повідомивши про це його у строк за 20 календарних днів (2.2.2); має право забрати майно зі зберігання у будь-який момент дії договору (2.2.4).
Зберігач зобов'язаний прийняти майно на зберігання (2.3.1); підписувати Акти приймання-передачі майна на зберігання у день прийняття (2.3.5); надати фактичну (фізичну) можливість доступу транспорту поклажодавця до площадки для зберігання майна як при наданні майна на зберігання, так і при поверненні майна зі зберігання (2.3.10); має право достроково розірвати договір, повідомивши про це поклажодавця у строк за 20 календарних днів у разі невиконання зобов'язань поклажодавцем (2.4.1).
Зберігач надає поклажодавцю послуги відповідального зберігання по ціні 0,18 грн. за добу за 1000 тон (3.1). Поклажодавець здійснює оплату послуг по зберіганню золошлаку, виходячи з фактичних обсягів, що знаходяться на зберіганні і періоду зберігання таких обсягів, які визначаються відповідно до оформлених сторонами актів прийому-передачі золошлаку на зберігання/зі зберігання. Послуги зберігання згідно договору нараховуються з 01.11.2020 на підставі оформленого Акту наданих послуг. Акт наданих послуг зберігання є документом, що підтверджує факт надання послуг і прийняття таких послуг поклажодавцем (3.2), складається зберігачем, підписується уповноваженою особою останнього і направляється до 10 числа наступного місяця поклажодавцю (3.3).
Факт передачі майна поклажодавцем зберігачу на зберігання та факт повернення зберігачем поклажодавцю цього майна зі зберігання підтверджується підписаними з обох сторін Актами приймання-передачі майна на зберігання/зі зберігання (5.1), які підписуються в день передачі майна на відповідальне зберігання та в день передачі зберігачем поклажодавцю майна зі зберігання (5.2).
Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2021 (пункт 7.1).
Укладений Договір №15/81 за правовим змістом є договором зберігання. Відповідно до частини 1 ст. 936, частини 1 ст. 938 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Відповідно до ст. 948 ЦК України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання. Згідно із частиною 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
30.10.2020 сторонами підписано Акт приймання-передачі на зберігання згідно договору №15/81 від 30.10.2020, відповідно до якого ТОВ «Юнайтед Енерджі» - поклажодавець передав, а ПАТ «Центренерго» - зберігач отримав на відповідальне зберігання золошлак у кількості 23 700 000,00 грн.
Сторонами не заперечується, що майно з відповідального зберігання ані протягом дії договору, ані після закінчення строку зберігання 31.12.2021, ані на час розгляду справи позивач не забрав; Актів повернення майна зі зберігання (пункти 5.2 - 5.4) підписано не було.
23.06.2023 цінним листом з описом №0100110504920 позивач направив відповідачу лист від 23.06.2023 №23/06-2, у якому, посилаючись на частину 1 ст. 938 ЦК України, у зв'язку із закінченням строку зберігання сировини за договором №15/81, просить надати належним чином підписаний уповноваженою особою ПАТ «Центренерго» акт приймання-передачі (повернення) майна згідно договору №15/81 на поштову адресу ТОВ «Юнайтед Енерджі».
Відповідач отримав вказаний лист 27.06.2023.
Доказів надання відповіді на лист матеріали справи не містять.
Позивач, твердить, що договори є №21/1 та 15/81 взаємопов'язаними, доповнюють один одного та посилаються один на одного, відтак їх слід розглядати комплексно; позивач твердить, посилаючись на частину 2 ст. 651 ЦК України, що не передання майна на вимогу покупця та поклажодавця є істотним порушенням обох договорів, яке є підставою для їх розірвання у судовому порядку на вимогу однієї із сторін у зв'язку із істотним порушенням договору іншою стороною.
Розглянувши вимогу позивача про розірвання договорів №21/1 та №15/81, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до частини 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу №21/1 є товар - золошлак у кількості 23 700 000 тон (пункт 1.1 договору, специфікація №1 від 30.10.2020).
Сторони у договорі визначили документ, який фіксує господарську операцію поставки - Акт приймання-передачі товару (пункт 2.2) та момент переходу права власності на товар - з моменту підписання цього Акту (пункт 2.3).
Відтак, з моменту підписання Акту прийому-передачі від 30.10.2020 до позивача перейшло право власності на товар - 23 700 000 тон золошлаку вартістю 840 164 981,04 грн.
Відповідно до статті 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 2.6 договору №21/1 сторони узгодили, що питання зберігання товару до його передання покупцю має бути врегульоване у спосіб укладення договору відповідального зберігання.
Предметом укладеного між сторонами договору №15/81 є платні послуги відповідального зберігання товару до моменту його отримання позивачем (пункт 2.2.4), або до закінчення строку (терміну) зберігання (2.1.2).
Сторони у договорі визначили документ, який фіксує обсяг та вартість наданих послуг зберігання та є підставою для їх оплати - Акт наданих послуг зберігання (3.2), та встановили, що право власності на майно до зберігача не переходить (1.3).
Також сторони визначили порядок передачі майна поклажодавця на зберігання та повернення майна зі зберігання, а саме у спосіб підписання Акту у день фактичної передачі майна (пункти 5.1, 5.2).
Відтак з моменту підписання Акту приймання-передачі Майна на зберігання згідно договору №15/81 від 30.10.2020 товар, право власності на який належить позивачу - 23 700 000 тон золошлаку - є таким, що переданий на відповідальне зберігання відповідачу.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Пунктом 2.4 договору купівлі-продажу №21/1 сторонами було встановлено, що поставка здійснюється силами покупця на умовах EXW.
Відповідно до Багатосторонньої угоди Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року Термін EXW "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Пунктом 2.5 Договору №21/1 сторони встановили, що навантаження, вивезення та супроводження товару здійснюється силами покупця, а до обов'язків продавця було віднесено лише надання доступу уповноваженим представникам покупця на золовідвал продавця для отримання сировини (пункт 5.1.1 договору №21/1).
За приписами статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №289/718/18).
Суд погоджується із твердженням позивача про те, що закінчення строку дії договору №21/1 купівлі-продажу не припиняє зобов'язань сторін, які залишились не виконаними. Крім того, за змістом пункту 9.1 договору №21/1 договір діє у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Також суд погоджується із твердженням позивача про те, що обидва договори взаємопов'язані та мають розглядатися у комплексі.
Відтак суд вказує, що закінчення строку дії договору відповідального зберігання №15/81 не звільняє продавця від визначеного законом обов'язку зберігати товар, не допускаючи його погіршення (ст. 667 ЦК України) до моменту передачі товару, який кореспондує визначеному законом обов'язку покупця відшкодувати витрати продавця на таке зберігання.
Однак позивач не з'явився на золовідвал продавця для отримання сировини та не звертався до відповідача за наданням доступу на золовідвал, отже у розумінні пункту 5.2 договору 15/81 підстави для складення та підписання Акту приймання-передачі майна зі зберігання були відсутні.
Посилання позивача на порушення відповідачем частини 1 ст. 949 ЦК України, відповідно до якої зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, у контексті спірних відносин сторін є безпідставним. Вказана норма кореспондує із обов'язком поклажодавця забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст. 948 ЦК України); обидві норми не встановлюють способу повернення речі, та відповідно не скасовують обов'язку позивача отримати товар на умовах EXW "франко-завод" та забезпечити власними силами навантаження, вивезення та супроводження сировини (пункти 2.4, 2.5 Договору №21/1).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із встановлених судом фактичних обставин справи не вбачається істотного порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами №21/1 та №15/81 щодо передачі товару позивачу та щодо складення та підписання Акту приймання-передачі майна зі зберігання, на які позивач посилається як на підставу для вимоги про розірвання договорів у порядку частини 2 ст. 651 ЦК України.
Суд відхиляє посилання відповідача на обставини, встановлені судами у справі №911/2385/21, позаяк позов у справі №911/2385/21 був поданий з інших підстав, і обставини порушення відповідачем зобов'язань з передачі товару позивачу та складення Акту повернення зі зберігання судами у вказаній справі не досліджувалися.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309, м. Світлодарськ з 24.05.2022 перебуває у переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій.
Разом із тим, жодна із сторін у заявах по суті справи не посилається на форсмажорні обставини як на підставу неможливості виконання зобов'язань за договорами.
Відповідно до частини 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи, що предметом договорів купівлі-продажу №21/1 та відповідального зберігання №15/81 є річ, визначена родовими ознаками - сировина золошлак, не вбачається втраченою можливість внесення відповідних змін до договорів, зокрема щодо зміни місця відвантаження на золовідвал іншої ТЕС відповідача. Однак суду не подано доказів того, що сторонами вжито заходів, передбачених ст. 652 ЦК України, для приведення умов договору у відповідність до обставин, які істотно змінилися, або розірвання договору відповідно до цієї статті.
Також суд звертає увагу на те, що за загальним правилом зобов'язального права договір є обов'язковим до виконання його сторонами та не може бути розірваний або змінений в односторонньому порядку, за виключенням вичерпного переліку випадків, передбачених законом, або випадку, якщо право на таку відмову передбачено самим договором.
Разом із тим, на основі вільного волевиявлення сторони передбачили можливість дострокового розірвання договору купівлі-продажу як за згодою обох сторін (пункт 10.1.1 договору №21/1), так і з ініціативи сторони, оформленої у вигляді письмового повідомлення про розірвання договору (лист), яке повинне бути направлено іншій стороні не пізніше 30 календарних днів до моменту розірвання (пункт 10.1.2 договору №21/1).
Вказаний пункт не ставить у залежність право сторони надіслати такий лист від наявності або відсутності порушень договору іншою стороною. Умовою для такого розірвання сторони визначили проведення остаточних розрахунків та підписання додаткової угоди про повне та фактичне виконання обов'язків, передбачених договором (пункт 10.2).
Суду не подано доказів звернення позивача до відповідача із листом у порядку пункту 10.1.2 договору.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договорів №21/1 купівлі-продажу та №15/81 відповідального зберігання у порядку частини 2 ст. 651 ЦК України, на яку посилається позивач, відтак позов у частині вимог про розірвання договорів не належить до задоволення.
Заявляючи вимогу про стягнення сплачених за товар коштів, позивач посилається на ст.ст. 666, 670, 672, 678, 684 ЦК України та позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.09.2020 у справі №661/3827/17, у якій зазначено про те, що важливою особливістю припинення договорів купівлі-продажу є той факт, що доля виконаного вирішується інакше, ніж це встановлено для інших цивільно-правових договорів. Законодавцем встановлений обов'язок повернення товару продавцеві та право покупця вимагати повернення сплаченої суми.
Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача сплачених за товар коштів в сумі 20 000 000,00 грн. заявлена як похідна від вимоги про розірвання договорів, тому також не належить до задоволення. Суд встановив відсутність факту істотного порушення договорів іншою стороною та відсутність підстав для розірвання договорів, у зв'язку з чим відсутні підстави також для задоволення похідної вимоги про повернення виконаного за договором купівлі-продажу.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам аргументи сторін, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Юнайтед Енерджі» до відповідача ПАТ «Центренерго» повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача на оплату судового збору суд залишає за позивачем.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 05.02.2024.
Суддя О.В. Конюх