ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31.01.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/690/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на бездіяльність приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича (№ 1841 від 18.12.2023; вх. № 18504/23 від 25.12.2023) у справі № 909/690/20 за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 12 976,36 грн,
Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 12976,36 грн.
20.10.2020 Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Шіляк М.А.) ухвалив рішення, яким позов задовольнив та стягнув з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" 12 976,36 грн страхового відшкодування та 2102,00 грн судового збору.
20.11.2020 на виконання рішення суду від 20.10.2020 було видано наказ.
25.12.2023, до суду від представника АТ "СК "ІНГО" (позивач, стягувач) надійшла скарга щодо дій та бездіяльності приватного виконавця (№ 1841 від 18.12.2023; вх. № 18504/23 від 25.12.2023), в якій скаржник просить суд поновити строк на подання скарги, визнати незаконними дії приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича та повернути невикористані кошти авансового внеску в сумі 1935,35 грн на рахунок стягувача.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області за приписами ст. 32 ГПК України здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи і визначено для розгляду справи суддю Горпинюка І.Є. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023).
Ухвалою від 27.12.2023 суд призначив розгляд скарги до розгляду в судовому засіданні на 03.01.2023 о 14:15 год., а також ухвалив приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Солоньку Миколі Миколайовичу надати суду, до 02.01.2024, письмові пояснення щодо скарги; копію пояснень надіслати стягувачу та боржнику; докази надсилання надати суду.
В судове засідання з розгляду скарги 03.01.2024 учасники справи не з'явились; причин неприбуття не повідомили. Оскільки, станом на 03.01.2024, у суду відсутні докази належного повідомлення Приватного акціонерного товариства СК "Галицька" (відповідача, боржника) про дату, час і місце розгляду скарги, суд постановив ухвалу про відкладення розгляду скарги на 31.01.2024 та ухвалив приватному виконавцю Солоньку Миколі Миколайовичу, виконавчий округ м. Києва, виконати вимоги ухвали суду від 27.12.2023.
В судове засідання 31.01.2024 учасники справи не прибули, причин неприбуття не повідомили (присутність учасників справи в судовому засіданні суд не визнавав обов'язковою), в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи та поданої скарги, 20.10.2020 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення: позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 12 976,36 грн. задовольнив.
20.11.2020 суд на виконання рішення видав наказ.
Наказ Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/690/20 від 20.11.2020 пред'явлений стягувачем на виконання до приватного виконавця Солонька М.М. посвідчення №0112, виконавчий округ м. Києва.
02.12.2020 сплачений авансовий внесок в сумі 1935,35 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №19449, з призначенням платежу: "на виконання зведеного ВП № 909/690/20 від 20.11.2020 Господарського суду про стягнення з СК Галицька на користь СК Інго боргу".
18.12.2020 приватний виконавець Солонько М.М. повернув виконавчий документ - наказ суду № 909/690/20 від 20.11.2020 стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження", що підтверджується відміткою приватного виконавця (виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю).
28.11.2022 АТ "Страхова компанія "ІНГО" звернулося до приватного виконавця Солонька М.М. із заявою про повернення авансового платежу, сплаченого згідно вищевказаної платіжної інструкції. Однак подана заява залишена приватним виконавцем без відповіді та задоволення.
Вказані обставини приватний виконавець не заперечив, вимоги ухвали від 27.12.2023 не виконав - жодних письмових пояснень щодо скарги суду не надав.
Розглянувши скаргу АТ "Страхова компанія "ІНГО" на бездіяльність приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 10 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
При поверненні виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок (ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження").
15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України (справа № 3-368/2018(5259/18) скасував норму про сплату авансового внеску для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VII.
Конституційний Суд України наголосив, що права кожного на судовий захист та забезпечення державою виконання судового рішення відсутність у стягувача як особи, на користь якої ухвалене судове рішення, фінансової можливості сплатити авансовий внесок не повинна перешкоджати реалізації його права на виконання судового рішення, особливо коли боржником за цим рішенням є державний орган. У чинному правовому регулюванні має бути встановлений такий порядок сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, який забезпечив би в усіх випадках і за будь-яких умов повне й своєчасне виконання такого рішення та його обов'язковість.
Приписами ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" визначені права та обов'язки виконавців, закріплена обов'язковість вимог виконавців.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 42 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч. 2 ст. 42 ЗУ "Про виконавче провадження").
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів (ч. 3 ст. 42 ЗУ "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 3 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному п. 17 розділу VII цієї Інструкції.
Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, здійснених за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.
У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови (ч. 3 статті 43 Закону України "Про виконавче провадження").
Приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом (ст. 37 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як слідує з матеріалів справи, приватний виконавець Солонько М.М. повернув стягувачу без виконання виконавчий документ - наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2020, виданий на виконання рішення суду від 20.10.2020 у справі № 909/690/20, однак не виконав вимог ч. 3 статті 43 Закону України "Про виконавче провадження" щодо повернення стягувачу авансового внеску.
У прохальній частині скарги, скаржник просить суд поновити строк на подання скарги, з огляду на те, що перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності) є триваючим правопорушенням, у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. При цьому скаржник покликається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.12.2021 у справі № 760/19348/20.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Положення наведених вище статей 339, 341 ГПК України дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність, яка на відміну від дій, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Подібні правові висновки викладені у п. 3.19-3.24 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2023 по справі № 910/1432/21.
Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
Такий підхід, на думку суду, має застосовуватись і при розгляді скарг на рішення, дії, бездіяльність приватних виконавців, допущених при виконанні судових рішень.
Оскільки зі змісту доводів та вимог скарги, предметом оскарження виступають не дії приватного виконавця, а його бездіяльність щодо неповернення авансового внеску, таке триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу, то строк на звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця не пропущено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги АТ "Страхова компанія "ІНГО" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька Миколу Миколайовича.
За змістом ч. 1 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Дата складення повного судового рішення: 05.02.2024.
Керуючись ст. 18, 232-235, 326, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на бездіяльність приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича (№ 1841 від 18.12.2023; вх. № 18504/23 від 25.12.2023) задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька Миколи Миколайовича щодо неповернення Акціонерному товариству "Страхова компанія "ІНГО" авансового внеску в сумі 1935,35 грн.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька Миколу Миколайовича (м. Київ, вул. Генерала Шаповала буд. 2, прим. 401, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , посвідчення приватного виконавця № 0112) усунути допущене порушення та повернути Акціонерному товариству "Страхова компанія "ІНГО" (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, Київ, 01054, ідентифікаційний код юридичної особи: 16285602) невикористані кошти авансового внеску в сумі 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) грн 35 коп., сплачені відповідно до платіжної інструкції № 19449 від 02 грудня 2020 року.
Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Солоньку Миколі Миколайовичу, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали, повідомити про її виконання Господарський суд Івано-Франківської області та Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" в порядку, передбаченому ст. 345 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя І.Є. Горпинюк