61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
05.02.2024 Справа №905/1588/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «СЛАВ-АГРО», с.Рай-Олександрівка Слов'янського району Донецької області
про стягнення заборгованості у розмірі 779609,19грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ», м. Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «СЛАВ-АГРО», с. Рай-Олександрівка Слов'янського району Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 779609,19грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу №9781-SME-FL від 20.05.2021 з оплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 779609,19грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 627, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-174, 193 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг».
На підтвердження зазначених обставин позивач надав такі документи: договір фінансового лізингу №9781-SME-FL від 20.05.2021 з додатками (специфікація, графік сплати лізингових платежів, умови страхування), акт приймання-передачі від 14.07.2021, видаткову накладну №27745 від 14.07.2021, додаткову угоду №1 від 14.07.2021 з додатком, додаткову угоду №2 від 02.09.2022 з додатком, підтвердження накладення електронного підпису, договір купівлі-продажу №9781-S від 20.05.2021 з додатком, повідомлення №637/10/23-а від 20.10.2023, опис вкладення у цінний лист, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, банківську виписку №031-3-3/330 від 21.11.2023.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1588/23 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1588/23. Справу №905/1588/23 ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення - до 27.12.2023 включно.
Відповідач про відкрите судове провадження повідомлявся шляхом направлення копії ухвали суду від 08.12.2023 на юридичну адресу відповідача, поштовий конверт повернувся на адресу суду з причини повернення - «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», відповідач не повідомив суд про інше місцезнаходження, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду від 08.12.2023 отримана відповідачем на електронну пошту, відомості про яку наявні в матеріалах справи, що підтверджується довідкою суду.
24.01.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про відкрите судове провадження, судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (позивач, лізингодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «СЛАВ-АГРО» (відповідач, лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №9781-SME-FL (договір), за умовами п. 1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі - договір купівлі-продажу) зобов'язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - предмет лізингу), наведене в специфікації (додаток №1 до договору) (надалі - специфікація), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.
Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу згідно з графіком сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору) (надалі - графік) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу (надалі - акт приймання-передачі) за формою, встановленою лізингодавцем, та закінчується не раніше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу (п. 1.2 договору).
Відповідно до п.1.5. договору строк (термін) і місце передачі об'єкта лізингу лізингоодержувачу зазначається у специфікації.
Загальна вартість предмета лізингу на момент укладення договору зазначається в графіку (п.1.6 договору).
Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан предмета лізингу і відповідність предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям, та умовам договору.
Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до договору, а також вартість послуг за організацію фінансування, яка зазначається в додатку №2 до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 5.1 договору).
Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також періодичних лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг предмета лізингу (надалі - винагорода) (п. 5.2, 5.2.1, 5.2.2 договору).
Відповідно до п.5.3 договору складові лізингових платежів (крім першого періодичного лізингового платежу), їх суми та дати платежів визначені в графіку згідно з додатком №2 до договору, який є його невід'ємною частиною.
У пункті 5.4 договору визначено склад лізингових платежів: перший лізинговий платіж складається із авансу вартості предмета лізингу, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу (пп.5.4.1 договору); перший періодичний лізинговий платіж складається з: а) відшкодування вартості предмета лізингу; б) винагороди лізингодавця, яка розраховується з дати придбання предмету лізингу лізингодавцем за договором купівлі-продажу до дати сплати першого періодичного лізингового платежу, яка визначена в графіку лізингових платежів для платежу під номером 1 (пп.5.4.3 договору); другий і всі наступні періодичні платежі складаються із: а) відшкодування вартості предмета лізингу; б) винагорода лізингодавця (пп.5.4.3.1 договору).
Кожен періодичний лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати не пізніше дати вказаної в додатку №2 до договору (п.5.5 договору).
Пунктом 6.1 договору передбачений перелік подій, що вважаються істотним порушенням умов договору лізингоодержувачем, зокрема, не сплата лізингоодержувачем лізингового платежу або інших платежів (частково або в повному обсязі) за договором з дня настання строку платежу згідно з договором (п.п. 6.1.1.).
Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку виникнення будь-якої події невиконання зобов'язань, передбаченої в підпунктах 6.1.1-6.1.10 договору, лізингодавець має право на свій власний розсуд, зокрема, достроково в односторонньому порядку розірвати (відмовитись) від договору та вимагати погашення всієї заборгованості по будь-яким платежам за договором та повернення предмета лізингу, а у випадку, передбаченому п. 6.1.1 цього договору, в односторонньому порядку дострокове розірвання (відмова) від договору можлива за умови, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення такої спати становить більше 30 днів.
У випадку, настання будь-якої з події невиконання зобов'язань, зазначених в підпунктах 6.1.1-6.1.10 цього договору, лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та/або вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Підтвердженням отримання лізингоодержувачем такого повідомлення про відмову від договору (його розірвання) є повідомлення про вручення цінного листа або відміткою поштової служби про відмову від прийняття цінного листа або закінчення терміну зберігання, або повідомлення про вручення листа службою кур'єрської доставки, або розписка уповноваженої особи лізингоодержувача на примірнику повідомлення лізингодавця про вручення йому такого повідомлення. Договір вважається розірваним з дати наведеної в такому повідомленні про відмову від договору (його розірвання) та/або вилучення предмета лізингу (п. 6.3 договору).
Згідно з п. 6.5 договору, незважаючи на інші положення договору, у випадку настання події невиконання зобов'язання, передбаченої підпунктом 6.1.1 даного договору, лізингодавець також має право вимагати від лізингоодержувача сплати усієї простроченої заборгованості та дострокової сплати поточної заборгованості за цим договором на момент направлення відповідної письмової вимоги, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту направлення лізингодавцем відповідної письмової вимоги на адресу лізингоодержувача, зазначену у цьому договору. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї простроченої та чергової поточної заборгованості за цим договором вважається таким, що настав.
Цей договір може бути розірваний за письмовою згодою сторін, та в односторонньому порядку, передбаченому договором. При цьому лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу протягом десяти робочих днів з дня припинення (розірвання) цього договору будь-яким чином та сплатити належні за договором платежі на дату припинення чи розірвання договору та на дату повернення лізингу (п. 6.6 договору).
У випадку вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання договору, з причин зазначених у даному договорі та/або законодавстві України, усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають (п. 6.9. договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень.
У додатку №1 (специфікація) до договору сторони визначили предмет лізингу - самохідний зернозбиральний комбайн: марка Case IH, модель 7250, 2020 р.в., одна одиниця; постачальник ТОВ «Торговий дім Агроальянс».
У якості додатку №2 до договору сторони підписали графік сплати лізингових платежів. За змістом додатку №2 (в редакції додаткової угоди №1 від 14.07.2021) вартість предмета лізингу становить 7923670,00грн, вартість послуг за організацією фінансування до 14.07.2021 становить 159065,00грн; перший лізинговий платіж становить 2385975,00грн, дата сплати до 14.07.2021; періодичні лізингові платежі за графіком сплачуться щомісячно у період з 25.07.2021 по 25.06.2026 на загальну суму 7685256,44грн.
20.05.2021 між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс» укладено договір купівлі-продажу №9781-S на придбання самохідного зернозбирального комбайну: марка Case IH, модель 7250, 2020 р.в., одна одиниця, для передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу відповідно до договору фінансового лізингу №9781-SME-FL від 20.05.2021.
14.07.2021 сторонами підписано акт приймання-передачі на підтвердження фізичної передачі та фактичного приймання лізингоодержувачем предмету лізингу відповідно до договору фінансового лізингу в стані та комплектності відповідно до специфікації, а також видаткову накладну №27745.
02.09.2022 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу, у якій погодили використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або удосконаленого електронного підпису (УЕП), та кваліфікованої електронної печатки (за наявності) або удосконаленої електронної печатки (за наявністю) в документообігу в межах виконання договору, в тому числі при складанні первинних документів.
Відповідно до п. 16 додаткової угоди №2 сторони погодили, оскільки предмет лізингу, що наданий за договором, знаходиться на непідконтрольній території України, що унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених договором щодо обслуговування предмету лізингу, в період з дати укладання цієї додаткової угоди й до 25.02.2023 такі зобов'язання лізингодавця призупиняються.
Сторони домовились внести зміни в додаток №2 до договору та викласти його в редакції згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди (п. 20 додаткової угоди №2).
Лізингоодержувач визнає, що на дату укладання додаткової угоди має прострочену заборгованість за періодичними лізинговими платежами в розмірі 914897,29грн, яку зобов'язується сплатити в строки та в сумах, що зазначені в таблиці №1 (п. 21 додаткової угоди №2).
У таблиці №1 визначені щомісячні платежі (період сплати з 26.03.2023 по 26.02.2024) на загальну суму 914897,29грн.
Відповідно до додатку №2 в редакції додаткової угоди №2 від 02.09.2022 сторони визначили, зокрема, подальший графік сплати лізингових платежів щомісячно у період з 25.03.2023 по 25.06.2026.
До матеріалів справи позивач долучив банківську виписку.
23.10.2023 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання з 30.10.2023 договору фінансового лізингу з вимогою протягом 10 робочих днів з дня припинення (розірвання) договору повернути предмет лізингу.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказане повідомлення вручено відповідачу 01.11.2023.
Позивач зазначає, що 10.11.2023 було вилучено предмет лізингу вартістю 4991898,21грн, що є залишковою вартістю предмета лізингу.
За розрахунком позивача, сума заборгованості, відкоригована з урахуванням вартості вилученого об'єкту лізингу, становить 779609,19грн, що складається з простроченої суми боргу за винагородою у розмірі 360226,50грн відповідно до додаткової угоди №2 від 02.09.2022 та з нарахованих платежів за винагородою по графіку за період з 25.03.2023 по 30.10.2023 у розмірі 419382,69грн відповідно до графіку сплати лізингових платежів в редакції додаткової угоди №2 від 02.09.2022.
Відповідач заборгованість у розмірі 779609,19грн не сплатив.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язання за договором фінансового лізингу.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що підставою для виникнення правовідносин між сторонами є договір фінансового лізингу №9781-SME-FL від 20.05.2021.
Приписами ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
13.06.2021 набрав чинності Закон України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 №1201-IX.
Відповідно до ч. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону останній застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом. Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Отже, правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються приписами Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР, в редакції, чинній на дату укладання спірного договору (далі - Закон).
Так, статтею 1 Закону передбачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Судом встановлено, що позивач виконав обов'язок з передання відповідачеві предмету лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі від 14.07.2021.
За змістом статті 16 Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали графік сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору). За змістом додатку №2 (в редакції додаткової угоди №1 від 14.07.2021) вартість предмета лізингу становить 7923670,00грн, вартість послуг за організацією фінансування до 14.07.2021 становить 159065,00грн; перший лізинговий платіж становить 2385975,00грн, дата сплати до 14.07.2021; періодичні лізингові платежі за графіком сплачуться щомісячно у період з 25.07.2021 по 25.06.2026 на загальну суму 7685256,44грн.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до змісту додаткової угоди №2 від 02.09.2022 лізингоодержувач підтвердив наявність простроченої заборгованості за періодичними лізинговими платежами в розмірі 914897,29грн, яку зобов'язується сплатити в строки та в сумах, що зазначені в таблиці №1 (п. 21 додаткової угоди №2).
Також, як вбачається з матеріалів справи, сторони погодили подальший графік сплати лізингових платежів щомісячно у період з 25.03.2023 по 25.06.2026 згідно з додатком №2 до договору в редакції додаткової угоди №2 від 02.09.2022.
Матеріали справи не містять доказів оплати простроченої заборгованості відповідно до умов п.21 додаткової угоди №2 від 02.09.2022, а також доказів сплати лізингових платежів у період з 25.03.2023.
Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 7 Закону лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Сторони у п. 6.1 договору визначили перелік подій, що вважаються істотним порушенням умов договору лізингоодержувачем, зокрема, не сплата лізингоодержувачем лізингового платежу або інших платежів (частково або в повному обсязі) за договором з дня настання строку платежу згідно з договором (п.п. 6.1.1 договору).
Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку виникнення будь-якої події невиконання зобов'язань, передбаченої в підпунктах 6.1.1-6.1.10 договору, лізингодавець має право на свій власний розсуд, зокрема, достроково в односторонньому порядку розірвати (відмовитись) від договору та вимагати погашення всієї заборгованості по будь-яким платежам за договором та повернення предмета лізингу, а у випадку, передбаченому п. 6.1.1 цього договору, в односторонньому порядку дострокове розірвання (відмова) від договору можлива за умови, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення такої спати становить більше 30 днів.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу з 30.10.2023 з вимогою повернути предмет лізингу. Вказане повідомлення отримано відповідачем 01.11.2023.
У п. 6.3 договору, сторони передбачили, зокрема, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та/або вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Підтвердженням отримання лізингоодержувачем такого повідомлення про відмову від договору (його розірвання), зокрема, є повідомлення про вручення цінного листа. Договір вважається розірваним з дати наведеної в такому повідомленні про відмову від договору (його розірвання) та/або вилучення предмета лізингу.
Таким чином, з 30.10.2023 договір фінансового лізингу №9781-SME-FL від 20.05.2021 є розірваним, відповідач вказану обставину не заперечує та не спростовує.
Як вказує позивач та не заперечує відповідач, 10.11.2023 було вилучено предмет лізингу вартістю 4991898,21грн, що є залишковою вартістю предмета лізингу.
З матеріалів справи вбачається, що за розрахунком позивача, сума заборгованості, відкоригована з урахуванням вартості вилученого об'єкту лізингу, становить 779609,19грн, що складається з простроченої суми боргу за винагородою у розмірі 360226,50грн відповідно до додаткової угоди №2 від 02.09.2022 та з нарахованих платежів за винагородою по графіку за період з 25.03.2023 по 30.10.2023 (дата розірвання договору) у розмірі 419382,69грн відповідно до додатку №2 до договору фінансового лізингу в редакції додаткової угоди №2 від 02.09.2022.
Доказів сплати заборгованості в розмірі 779609,19грн матеріали справи не містять, відповідач не спростовує факт наявності заборгованості та не заперечує розмір заборгованості.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «СЛАВ-АГРО», с. Рай-Олександрівка Слов'янського району Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 779609,19грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «СЛАВ-АГРО», с. Рай-Олександрівка Слов'янського району Донецької області (84186, Донецька обл., Слов'янський р-н, село Рай-Олександрівка, вулиця Шкільна, будинок 2А, ідентифікаційний код 38056112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ», м. Київ (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43, ідентифікаційний код 35912126) заборгованість у розмірі 779609,19грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 11694,14грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 05.02.2024.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.