вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5474/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ", м.Дніпро
про стягнення заборгованості
Представники:
Від позивача: Курбанов А.В., довіреність №06/11-47 від 06.11.2023, адвокат
Від відповідача: Єжова А.О., довіреність №12/2023 від 24.02.2023, адвокат
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія Укренерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля", в якому просить стягнути заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 за №0525-02041 у розмірі 13 474 535,60 грн, 3% річних у розмірі 195 694,41 грн та інфляційні втрати в розмірі 264 801,39 грн.
Ухвалою від 19.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 20.11.2023.
15.11.2023 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 16.11.2023 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
08.12.2023 Відповідач через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву.
11.12.2023 в судовому засіданні Позивач заперечив проти відзиву. Зазначив, що не буде подавати відповідь на відзив. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Ухвалою від 11.12.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.01.2024.
26.12.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення копії довіреності до матеріалів справи.
08.01.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відстрочку виконання рішення.
08.01.2024 було розпочато розгляд справи по суті. Судом було заслухано вступне слово позивача та почато дослідження доказів по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
08.01.2024 від сторін через систему "Електронний суд" надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 08.01.2024 відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 29.01.2024 об 11:45 год. в режимі відеоконференції.
10.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло заперечення щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду.
22.01.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.
Ухвалою від 22.01.2024 задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
29.01.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті позовних вимог.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позову не заперечив.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
29.01.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 за №0525-02041 в редакції додаткової угоди №3 від 17.09.2021.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що територія ліцензійної діяльності ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» є Донецька область (постанова НКРЕКП № 1666 від 07.12.2018 року).
Відповідно до «Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», який затверджується наказом Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України, частина Донецької області є окупованою, в частині йдуть активні бойові дії.
Через активні бойові дії енергоінфраструктура в більшості містах і селах Донецької області була знищена, і ремонтні бригади ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» роблять все необхідне для відновлення електропостачання після бойових дій та постійно проводять відновлювальні роботи.
Деякі райони Донецької області знаходяться в тимчасовій окупації, у зв'язку з чим Товариство вимушено було зупинити діяльність структурних підрозділів, які обслуговували дані райони.
Єдиним фінансовим джерелом підприємства є ліцензійна діяльність, в тому числі надходження оплат від споживачів електроенергії за розподіл.
ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших. Від стабільності роботи Товариства залежить робота підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для нашої країни та усіх українців.
Нині сили Відповідача спрямовані на те, аби забезпечувати стабільну роботу критично важливих об'єктів.
Окрім того, через постійні ворожі обстріли території Донецької області, частина мереж ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв'язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону.
Відповідач отримує листи від контрагентів, у яких повідомляється про неможливість виконання останніми своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії з посиланням на настання форс-мажорних обставин у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
На рахунках ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» відсутні грошові кошти для виконання зобов'язань з договорів, а кошти, які поступають на рахунок підприємства від споживачів, одразу списуються державною виконавчою службою за виконавчими провадженнями.
Також відповідач надав клопотання про відстрочення виконання рішення на 12 місяців.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПОЗИВАЧА.
Позивач проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців заперечив, зазначив, що НЕК «Укренерго» належить до Державного сектору економіки та забезпечує роботу об'єктів критичної інфраструктури. Окрім цього, НЕК «Укренерго» входить до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 р. № 221 «Про внесення змін до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави».
НЕК «Укренерго» в результаті ракетних атак на енергетичні об'єкти магістральних мереж України зазнало пошкоджень, що як наслідок, для відновлення стабільної роботи енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат. Масовані ракетні обстріли української енергетичної інфраструктури тривають з 10 жовтня 2022 року. За даними уряду, внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 50% об'єктів енергосистеми, більшість з яких перебуває на балансі Позивача.
Враховуючи масштаби здійснення господарської діяльності - територія всієї держави, щодо завданих збитків та фінансових втрат та витрат на відновлення своєї критичної інфраструктури, Позивач знаходиться у не менш скрутному становищі, ніж Відповідач, та інші суб'єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії російської федерації.
В результаті військової агресії РФ і завдання матеріальної шкоди Позивачу шляхом пошкодження та знищення майна, правоохоронними органами України порушено сотні кримінальних проваджень за ознаками ч.1 ст.438, ст.ст.191, 289, 185 Кримінального кодексу України.
Відповідно до інформації, отриманою від правоохоронних органів, в провадженні СБУ та Національної поліції України знаходиться більше 50-ти кримінальних проваджень, порушених за ознаками ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України, по фактам обстрілів об'єктів енергетики НЕК «Укренерго», розташованих лише на території Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської областей.
Окрім фактів обстрілів об'єктів енергетики НЕК «Укренерго», порушені кримінальні справи за фактами незаконного заволодіння майном НЕК «Укренерго. До заперечень додаються відповіді правоохоронних органів щодо порушення кримінальних проваджень, відкритих за заявами про викрадення майна в т.ч. транспортних засобів з території Запорізького РЦОМ Південного ТУОМ НЕК «Укренерго» (РЦОМ - регіональний центр обслуговування мережі).
За попереднім розрахунком, сума завданих збитків станом на 05.01.2024 р. складає 77 807 154 000 грн.
Відновлення нормальної роботи пошкоджених об'єктів електроенергетики Позивача, які потребують великого фінансування є першочерговим завданням, оскільки має вкрай важливе значення для забезпечення життєдіяльності громадян України. При цьому відновлювальні роботи вимагають неабияких коштів та зусиль, а в умовах, коли зменшилися обсяги постачання електричної енергії, погіршився стан розрахунків контрагентів.
Затримка отримання коштів стратегічним підприємством створює негативні фінансові ризики особливо в період військової агресії російської федерації, які могли бути направлені на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури.
У зв'язку із несвоєчасною оплатою Відповідачем отриманих послуг, Позивач не міг спрямувати власні кошти на відновлення пошкоджених об'єктів енергетики та був вимушений залучати кредитні фінансові ресурси.
Позивач вважає, що наведені Відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, не є тією виключною обставиною, в розумінні ст. 331 Господарського кодексу України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із встановленням факту надання послуг та порушення відповідачем домовленості з оплати вартості даних послуг на обумовлену суму, правомірність нарахування штрафних санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі- Позивач, Оператор системи передачі (ОСП), НЕК «Укренерго») виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до п. 2 ч. З ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" (далі - Відповідач, Користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 за №0525-02041.
Додатковою угодою №3 від 17.09.2021 сторони вирішили викласти договір в новій редакції, згідно з п. 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Відповідач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Та риф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.
Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року. (п.п. 3.1-3.2. договору).
У відповідності п.5.1 Договору Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що Користувач (Відповідач) здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:
1 платіж-до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж-до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж-до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж-до 25 числа розрахункового місяця.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів Послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
За п. 5.5 Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, згідно з вимогами Правил ринку.
Акти коригування наданої Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання актів коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.
Відповідно до п. 5.6. Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманих від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
За ч.5 п. 5.7 Договору за наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до п.9.4. Договору рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим Договором повинні бути направлені однією Стороною іншій в тому числі електронною поштою. В частині другій даного пункту Договору Сторони встановили, що рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки | розрахунків, повідомлення вважаються отриманими Стороною у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021.
Якщо користувач не направив ОСП у строк неменший, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 13.1. договору).
Так, Позивачем, відповідно до повідомлень Відповідача щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, підписаних представником Відповідача надавалися послуги Відповідачу з передачі електричної енергії.
За розрахункові періоди вересень 2021 - серпень 2023 Позивачем було оформлено та направлено Відповідачу Акти приймання-передачі послуги, а саме:
Акт приймання-передачі послуги від 30.09.2021 за вересень 2021 на суму 104 703,04 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.10.2021 за жовтень 2021 на суму 116 692,21 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 30.11.2021 за листопад 2021 на суму 82 802,90 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.12.2021 за грудень 2021 на суму 120 106,15 з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.01.2022 за період січень 2022 на суму 189 971,63 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 28.02.2022 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 на суму 143 068,82 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.03.2022 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 46 745.18 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 30.04.2022 за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму 30 086,03 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.05.2022 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 на суму 25 679,94 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 30.06.2022 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на суму 20 088,05 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.07.2022 за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 на суму 7 505,64 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.08.2022 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 на суму 12 227,36 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 30.09.2022 за період з 01.09.2022 по 31.09.2022 на суму 19 816,79 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.10.2022 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на суму 24 002,21 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.11.2022 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму 16 521,46 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.12.2022 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 10 784,39 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.01.2023 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 на суму 22 881,60 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 28.02.2023 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 на суму 17 215,73 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.03.2023 за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 на суму 16 881,70 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 30.04.2023 за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 на суму 17 920,26 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.05.2023 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 на суму 15 406,91 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 30.06.2023 за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 на суму 12 106,72 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.07.2023 за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 на суму 16 872,17 грн. з ПДВ,
Акт приймання-передачі послуги від 31.08.2023 за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 на суму 19 396,24 грн. з ПДВ,
Згідно підписаних сторонами Актів, за період з вересня 2021 р. по серпень 2023 року, Позивачем надано послугу Відповідачу на загальну суму 1 109 483,13 грн. з ПДВ.
Також протягом розрахункових періодів вересень 2021 р. - серпень 2023 р., відповідно до Правил ринку та умов Договору, згідно оновлених даних комерційного обліку, Позивачем здійснено врегулювання, оформлено та направлено Відповідачу акти коригування за розрахункові періоди листопад 2020 - травень 2023 року, а саме:
Акт коригування від 20.09.2021 до Акту приймання-передачі послуги від 20.11.2020 (за листопад 2020) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 12 004,68 грн. та скориговані обсяги становлять 58 711,15 грн.;
Акт коригування від 27.09.2021 до Акту приймання-передачі послуги від 31.12.2020 (за грудень 2020) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 1292,94 грн. та скориговані обсяги становлять 100 336,66 грн.;
Акт коригування від 20.10.2021 до Акту приймання-передачі послуги від 31.01.2021 (за січень 2021) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 2 975,51 грн. та скориговані обсяги становлять 106 408,07 грн.;
Акт коригування від 29.10.2021 до Акту приймання-передачі послуги від 28.02.2021 (за лютий 2021) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 1980,50 грн. та скориговані обсяги становлять 86 422,12 грн.;
Акт коригування від 17.11.2021 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.03.2021 (за березень 2021) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 1 559,01 грн. та скориговані обсяги становлять 76 858,93 грн.;
Акт коригування від 17.12.2021 до Акту приймання-передачі Послуги від 30.04.2021 (за квітень 2021) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 1247,20 грн. та скориговані обсяги становлять 8 142,02 грн.;
Акт коригування від 29.12.2021 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.05.2021 (за травень 2021) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 9 929,67 грн. та скориговані обсяги становлять 8 418,50 грн.;
Акт коригування від 30.12.2021 до Акту приймання-передачі Послуги від 30.06.2021 (за червень 2021) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 757 297,83 грн. та скориговані обсяги становлять 1161155,89 грн.;
Акт коригування від 28.01.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.07.2021 (за липень 2021) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 5 137,65 грн. та скориговані обсяги становлять 108829,46 грн.;
Акт коригування від 21.02.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.08.2021 (за серпень 2021) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 4 938,02 грн. та скориговані обсяги становлять 109 592,24 грн.;
Акт коригування від 21.03.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 30.09.2021 (за вересень 2021) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 1143,86 грн. та скориговані обсяги становлять 103 559,18 грн.;
Акт коригування від 19.05.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.10.2021 (за жовтень 2021) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 6 585,55 грн. та скориговані обсяги становлять 123 277,76 грн.;
Акт коригування від 30.05.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 30.11.2021 (за листопад 2021) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 10138,11 грн. та скориговані обсяги становлять 72 664,79 грн.;
Акт коригування від 16.06.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.12.2021 (за грудень 2021) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 14 171,77 грн. та скориговані обсяги становлять 134 277,92 грн.;
Акт коригування від 29.06.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.01.2022 (за січень 2022) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 15 782,33 грн. та скориговані обсяги становлять 205 753,96 грн.;
Акт коригування від 27.07.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 28.02.2022 (за лютий 2022) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 1844,47 грн. та скориговані обсяги становлять 141 224,35 грн.;
Акт коригування від 18.08.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 31.03.2022 (за березень 2022) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 485 456,50 грн. та скориговані обсяги становлять 532 201,68 грн.;
Акт коригування від 20.09.2022 до Акту приймання-передачі Послуги від 30.04.2022 (за квітень 2022) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 12 370,45 грн. та скориговані обсяги становлять 42 456,48 грн.;
Акт коригування від 20.10.2022 до Акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022 (за травень 2022) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 4 516,81 грн. та скориговані обсяги становлять 134 277,92 грн.;
Акт коригування від 18.11.2022 до Акту приймання-передачі послуги від 30.06.2022 (за червень 2022) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 11 535,12 грн. та скориговані обсяги становлять 8 552,93 грн.;
Акт коригування від 29.11.2022 до Акту приймання-передачі послуги від 31.07.2022 (за липень 2022) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 9 288,31 грн. та скориговані обсяги становлять 16 793,95 грн.;
Акт коригування від 21.12.2022 до Акту приймання-передачі послуги від 31.08.2022 (за серпень 2022) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 3 352,99 грн. та скориговані обсяги становлять 8 874,37 грн.;
Акт коригування від 30.12.2022 до Акту приймання-передачі послуги від 30.09.2022 (за вересень 2022) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 14 014,60 грн. та скориговані обсяги становлять 5 802, 19 грн.;
Акт коригування від 21.02.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 31.10.2022 (за жовтень 2021) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 15 542,19 грн. та скориговані обсяги становлять 8460,02 грн.;
Акт коригування від 17.03.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 30.11.2022 (за листопад 2022) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 7 259,27 грн. та скориговані обсяги становлять 9 262,19 грн.;
Акт коригування від 30.03.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 31.12.2022 (за грудень 2022) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 2 139 965,63 грн. та скориговані обсяги становлять 2 150 750,02 грн.;
Акт коригування від 21.04.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 31.01.2023 (за січень 2023) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 2 484 810,22 грн. та скориговані обсяги становлять 2 507 691,82 грн.;
Акт коригування від 19.05.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 28.02.2023 (за лютий 2023) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 1 889 589,72 грн. та скориговані обсяги становлять 1 906 805,45 грн.;
Акт коригування від 29.05.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 з урахуванням акту коригування від 18.08.2022 (за березень 2022) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 5 421 818,26 грн. та скориговані обсяги становлять 5 954 019,94 грн.;
Акт коригування від 16.06.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 31.03.2023 (за березень 2023) за яким обсяги наданих послуг зменшено на 7 765,48 грн. та скориговані обсяги становлять 9 116,22 грн.;
Акт коригування від 17.07.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 30.04.2023 (за квітень 2023) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 1633,06 грн. та скориговані обсяги становлять 19 553,32 грн.;
Акт коригування від 18.08.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 31.05.2023 (за травень 2023) за яким обсяги наданих послуг збільшено на 2 071,39 грн. та скориговані обсяги становлять 17 478,30 грн.;
Таким чином, загальна сума, на яку збільшилася вартість послуг, складає 13 189 304,84 грн.
Отже, сума грошового зобов'язання Відповідача перед Позивачем, що виникла протягом розрахункових періодів вересень 2021 - серпень 2023 складається з: 1 109 483,13 грн. з ПДВ, - сума вартості Послуги згідно з Актами п/п Послуги, наданої протягом розрахункових періодів вересень 2021 р. - серпень 2023 року, 13 189 304,84 грн. з ПДВ - сума вартості Послуги, отриманої в результаті коригування, відповідно до Актів коригування.
Загальна сума грошового зобов'язання Відповідача перед Позивачем, що виникло протягом вересня 2021 - серпня 2023, складає 14 298 787,97 грн.
Відповідно до Акту звірки розрахунків 0525-02041/03/2021 за 3 квартал 2021 року, підписаного Сторонами (далі по тексту - Акт звірки), станом на 30.09.2021 рік заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 2 158,47 грн. (далі по тексту - борг вересня 2021). Борг вересня 2021 вказаний в рахунку 05.10.2021 №0525-02041/05/10/2021, сплачений Відповідачем 11.10.2021 р.
Останній розрахунковий період, який увійшов до Акту звірки є вересень 2021 р., який включає в себе Актів приймання-передачі послуг за вересень 2021 та Акти коригування листопада та грудня 2020 року.
Протягом розрахункових періодів жовтень 2021 р. - серпень 2023 р., відповідно до вище вказаних Актів приймання-передачі послуги за даний період, загальна вартість Послуги, наданої Позивачем протягом вказаних розрахункових періодів складає 1 004 780,09 грн.
Загальна вартість послуг за результатами коригування, відповідно до Актів коригування, оформлених Позивачем протягом жовтня 2021 р. - серпня 2023 р. складає 13 176 007,22 грн.
Загальний розмір грошового зобов'язання, що виникло у Відповідача перед Позивачем протягом жовтня 2021 - серпня 2023 складає: грн. 14 180 787,31 грн. Борг вересня 2021 - 2 158,47 грн.
Відповідач протягом жовтня 2021 - березня 2022 сплатив 708 410,18 грн.
Позивач зазначає, що платіж 11.10.2022 в розмірі 2 158,47 грн. - сплачено 11.10.2022 р. з призначенням платежу «За послуги з передачі електричної енергії за вересень 2021р. згідно з договором від 03.06.2019 №0525-02041, в т.ч. ПДВ 359,75», зараховано як оплату за вересень 2021 р. В рахунок оплати по розрахунковим періодам жовтень 2021 р. - серпень 2023 р. від Відповідача надійшло 706 251,71 грн. (708 410,18 грн. - 2 158,47 грн.).
Станом на 30 вересня 2023 заборгованість Відповідача складає 13 474 535,60 грн.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
З урахуванням означеного, у сукупності, встановлених обставин щодо надання Позивачем послуг та порушення Відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати за них визначеної договором суми, зважаючи на визнання відповідачем наявності заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 за №0525-02041 в редакції додаткової угоди №3 від 17.09.2021, суд вважає вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період прострочення оплати Відповідачем вартості наданих послуг з 13.01.2022 по 30.09.2023, загальний розмір яких склав суму 195 694,41 грн.
Суд перевірив розрахунки позивача, помилок не виявив, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 195 694,41 грн.
Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 264 801,39 грн. нараховані за загальний період з 13.01.2022 по 30.09.2023.
При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом помилок не виявлено, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 264 801,39 грн.
Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 13 474 535,60 грн. - основного боргу, 195 694,41 грн.- 3% річних, 264 801,39 грн. -інфляційних збитків.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Під час виконання Відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, мали місце виняткові обставини, які утворились в силу об'єктивних, незалежних від Відповідача обставин, пов'язаних з воєнним станом та веденням бойових дій. Відповідач продовжує надавати послуги з розподілу електричної енергії відповідно до тарифів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, усуває аварії та докладає усіх зусиль з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності країни.
ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших. Від стабільності роботи Товариства залежить робота підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії неможливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для країни.
Для утримання об'єктів електроенергетики в працездатному стані, нерідко в умовах ризику для життя та здоров'я, співробітниками Відповідача постійно виконується комплекс експлуатаційних та відновлювальних робіт. При виконанні зазначених робіт товариство несе значні витрати на придбання необхідних матеріалів та обладнання, заробітну плату, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів, тощо.
Окрім того, через постійні ворожі обстріли території Донецької області, частина мереж ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв'язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону.
Відповідач отримує листи від контрагентів, у яких повідомляється про неможливість виконання останніми своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії з посиланням на настання форс-мажорних обставин у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 07.12.2018 року № 1666 ПрАТ «ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Донецької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
Основним джерелом доходів Відповідача є кошти, які надходять на поточні рахунки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», на які Споживачі електричної енергії, вносять плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії.
При цьому слід зазначити, що основними клієнтами ПрАТ «ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля» на території Донецької області є підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету та є постійними боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою.
Згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2023р. у порівнянні з аналогічним періодом у попередньому році, чистий дохід від реалізації продукції знизився на 72,96%.
Крім того, знизилась собівартість реалізованої продукції, знизився валовий прибуток, що свідчить про не стабільну роботу підприємства.
Основними об'єктами для розподілу електроенергії підприємства знаходились у м. Вугледар Донецької області, в якому наразі проходять активні бойові дії та проходить фронтова лінія.
ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» зазначив, що йомунеобхідний час для стабілізації роботи підприємства, враховуючи ситуацію, яка склалася у країні. Надання відстрочення з виконання рішення надасть підприємству час для того, щоб акумулювати необхідні кошти на рахунках для сплати, при цьому продовжуючи діяльність з ремонту електричних мереж. В свою чергу, виконання судового рішення по справі № 904/5474/23 на сьогоднішній день не можливе враховуючи те, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладений арешт на майно та кошти ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля».
Відповідач зазначив, що не має на меті уникнення зобов'язань, а просить додатковий час для стабілізації роботи підприємства та можливості закладення суми заборгованості по справі 904/5474/23 у бюджет на 2024рік.
Дослідивши подане клопотання, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
У відповідності до ч.1ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Положеннями ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п.1 ст.6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бакай та інші проти України” від 09.11.2004).
Одночасно держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі “Фуклев проти України”). Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього апарату (рішення у справі “ComiNgersoll S.A.” проти Португалії).
Приписами ч.ч.1-4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація “потерпілій стороні” за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для “потерпілої сторони”, 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення та не залежать від волі сторін.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення з відстроченням, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Діючим законодавством не передбачено переліку обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Суд оцінює докази відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, оскільки ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, предметом доказування є існування таких обставин.
У ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поряд з цим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
Так, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, зважаючи на заперечення позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" про відстрочення виконання судового рішення на 3 місяці до 29.04.2024.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Так, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 209 025,47 грн, про що свідчить платіжна інструкція № АУ-6690 від 05.10.2023.
Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 ГПК України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу судовий збір у розмірі 104 512,73 грн, оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було визнано суму боргу.
В іншій частині витрати зі сплаті судового збору у розмірі 104 512,74 грн. судом покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (49107, Дніпропетровська область, Запорізьке шосе, буд. 22, ідентифікаційний код 00169845) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) 13 474 535,60 грн. - основного боргу, 195 694,41 грн.- 3% річних, 264 801,39 грн. -інфляційних збитків, 104 512,74 грн. - судового збору, про що видати наказ.
Відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці до 29.04.2024.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна Енергетична компанія "Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 104 512,73 грн. сплачений згідно платіжної інструкції № АУ-6690 від 05.10.2023 на суму 209 025,47 грн., про що видати ухвалу.
Наказ та ухвалу про повернення судового збору видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано - 05.02.2024.
Суддя Н.Г. Назаренко