Ухвала від 05.02.2024 по справі 904/372/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.02.2024м. ДніпроСправа № 904/372/23 (904/6434/23)

Cуддя Мартинюк С.В. , розглянувши матеріали

за позовом третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський елеватор", м. Дніпро

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТГЛОБАЛ", м. Дніпро,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас", м. Київ,

Відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект", м. Дніпро

про розірвання договору оренди майна

в межах справи №904/372/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтгробал", м. Дніпро

про визнання банкрутом

СУТЬ СПОРУ :

АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 ТОВ "ІСТЕЙТГЛОБАЛ", відповідача-2 ТОВ "Курбас" та відповідача-3 ТОВ "Агро Комплект" про визнання недійсним договору оренди майна та договору відступлення права вимоги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 09.01.2024.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2024 у задоволенні клопотання ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" (вх.№66553/23 від 29.12.2023) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовлено. У задоволенні клопотання ТОВ "КУРБАС" (вх.№1118/24 від 09.01.2024) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовлено. У задоволенні клопотання ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" (вх.№680/24 від 05.01.2024) про зупинення провадження у справі про банкрутство - відмовлено. Відкладено судове засідання на 30.01.2024.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2024 відкладено судове засідання на 12.02.2024

31.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський елеватор" надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до відповідача-1 ТОВ "ІСТЕЙТГЛОБАЛ", відповідача-2 ТОВ "Курбас", відповідача-3 ТОВ "Агро Комплект" про розірвання договору оренди майна.

Розглянувши позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ТОВ "Кам'янський елеватор", господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 4 ГПК України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем інша особа (третя особа) з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу, зокрема врегульовано нормами ст.49 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 49 ГПК України вбачається, що необхідною умовою набуття іншою особою статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Дотримання цих критеріїв підлягає оцінці та з'ясуванню під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/1610/20 від 30.11.2021, у справі №912/2751/16 від 11.11.2020, у справі №911/3132/17 від 05.12.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Так, частинами 4-6 ст.180 ГПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, нормами ГПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення без руху, лише коли заявником було порушено вимоги ст. ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України. Порушень заявником вимог ст. ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України, судом першої інстанції не встановлено, а отже, відсутні підстави для застосування господарським судом ст. 174 ГПК України щодо залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим господарський суд зазначає, що за приписами статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п'ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналогічний висновок викладений у постанов Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 по справі №916/3245/17.

Господарський суд зазначає, що предметом первісного позову є визнання недійсним договору оренди майна №06-01/2023 КБ від 06.01.2023 та визнання недійсним договору відступлення права вимоги №24/01/23 АК від 06.02.2023.

Предметом первісного позову є визнання недійним спірних договорів, а самостійні вимоги третьої особи направленні на розірвання (припинення) спірних договорів. Тобто, вимоги третьої особи заявлені не щодо предмету спору, який вже виник між сторонами.

В свою чергу, передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові, в межах справи про банкрутство.

На підставі вищезазначеного, керуючись приписами ст.ст. 42, 49, 118, 180, 182, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду позовну заяву з додатками ТОВ «Кам'янський елеватор» вх.№74/24 від 31.01.2024 про розірвання договору оренди майна.

Ухвала набирає законної сили 05.02.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Мартинюк