вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.02.2024м. ДніпроСправа № 904/4358/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850
до Фізичної особи-підприємця Різник Наталі Миколаївни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Шульга Дар'я Володимирівна
від відповідача: Зарівна Світлана Володимирівна, адвокат
Різник Наталя Миколаївна
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Різник Наталі Миколаївни про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. в розмірі 422 797,85грн., пені в розмірі 1 255,29грн., 3 % в сумі 9 233,76грн., компенсацію за інфляційні втрати в розмірі 62 115,96грн., плату за абонентське обслуговування в розмірі 130,50грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 4025/жб від 01.11.2021 в частині оплати за надані послуги в період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. за адресою м.Кривий Ріг, вул.Армавірська, буд.9, прим.37.
Ухвалою суду від 16.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
25.09.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем в позовній заяві не вказано на яку саме площу виконано нарахування суми, не надано жодного належного доказу того, що як саме підвальне приміщення першого поверху було облаштовано засобами системи централізованого опалення та доказів фактичного споживання теплоносія саме цим приміщенням. Відповідач зазначає, що він не споживач та не міг споживати дану послугу через неоснащеність засобами мережами її споживання за спірною адресою, оскільки жодного трубопроводу чи приладу централізованого опалення в приміщення немає, що було вже доведено судом в справі № 904/8263/21.
Ухвалою суду від 28.09.2023р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 16.11.2023р. та відкладено підготовче засідання по справі.
03.10.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами подачі теплоносія на будівлю. Згідно з актом розмежування балансової (майнової) належності теплових мереж і експлуатаційної відповідальності сторін від 02.10.2023, підписаного між АТ "Криворізька теплоцентраль" та ОСББ "Армавірська 9", межею розподілу балансової (майнової) належності теплових мереж експлуатаційної відповідальності сторін є зовнішній зріз будівлі несучої конструкції будинку на вводі теплових мереж в житловий будинок за адресою: вул.Джона Маккейна (стара назва вул.Армавірська). Трубопроводи та устаткування внутрішньої системи теплоспоживання після зовнішнього зрізу будівельної несучої конструкції будинку на вводі теплових мереж в житловий будинок за вказаною вище адресою експлуатуються, перебувають на балансовому обліку ОСББ "Армавірська 9", є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку та експлуатуються управителем. Трубопроводи теплопостачання до зовнішнього зрізу будівельної несучої конструкції будинку на вводі теплових мереж в житловий будинок за адресою: вул.Джона Маккейна, 9 перебувають на балансі та експлуатуються АТ "Криворізька теплоцентраль". Факт отримання відповідачем послуги підтверджуються актами подачі теплоносія до зрізу несучої конструкції будівлі, що здійснюється в межах експлуатаційної відповідальності позивача та які підписані представником АТ "Криворізька теплоцентраль" та головою правління ОСББ "Армавірська 9". Позивач зазначає, що відповідач не дотримався встановленого законодавством порядку відключення від мереж централізованого опалення, що є самовільним відключенням, а тому відсутні законні підстави та первинні документи для ненарахування та звільнення від сплати за послугу з централізованого опалення.
16.10.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. В своїх запереченнях відповідач зазначає, що вказаний вище акт розмежування балансової (майнової) належності теплових мереж і експлуатаційної відповідальності сторін від 02.10.2023 за адресою вул.Дона Маккейна, 9 від джерела теплопостачання КТЦ/ТК-234 не існував в заявлений позивачем період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. та не охоплюється спірним періодом по даній справі.
19.10.2023 від фізичної особи-підприємця Різник Наталії Миколаївни до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить суд визнати дії Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" нарахування плати за спожиту теплову енергію та плати за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 31 березня 2023 року за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Армавірська, буд.9, прим.37, у розмірі 422 797,85грн., 3 % річних у розмірі 9 233,76грн., компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 62 115,96грн., плату за абонентське обслуговування в розмірі 130,50грн. - неправомірними та зобов'язати Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" припинити нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування з 01.11.2021 року. Разом із зустрічним позовом фізичною особою-підприємцем Різник Наталією Миколаївною подана заява про поновлення процесуальних строків, в якій просить суд поновити їй процесуальний строк для подачі зустрічної позовної заяви по справі № 904/4358/23, прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднати в одне провадження. Ухвалою суду від 19.10.2023р. відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Різник Наталії Миколаївни про поновлення процесуальних строків та повернуто зустрічну позову без розгляду. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.12.2023р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Різник Наталі Миколаївни залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 року у справі № 904/4358/23 залишено без змін.
Ухвалою суду від 19.10.2023р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 16.11.2023р., відкладено підготовче засідання по справі.
07.11.2023р. до суду від відповідача надійшла заява про залучення доказів.
Ухвалою суду від 04.01.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2024р.
В судове засідання з'явились представники сторін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В подальшому змінено тип товариства з Публічного Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
В свою чергу, Фізична особа - підприємець Різник Наталя Миколаївна (далі - відповідач) з 15.09.2015 є власником нежитлового приміщення загальною площею 504,5 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Армавірська, будинок 9, приміщення 37, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 236831941 від 14.12.2020 (номер запису про право власності 11208859).
Вказане право власності відповідачем набуто на підставі договору купівлі-продажу НАМ № 617047, НАМ № 617048, НАМ 617049 від 06.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Лігутою О.С.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль", а саме об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Армавірська, будинок 9 є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Типовий індивідуального договір про надання послуг з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022).
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" 01.10.2021р. на своєму офіційному сайті розмістив Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. (ч.1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")
Частиною 5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, зокрема, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Позивач зазначає, що оскільки відповідачем протягом 30 днів з дня опублікування вказаного вище типового договору на адресу не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 9 по вул.Армавірська про обрані моделі договірних відносин, то з 01.11.2021р. з відповідачем фактично був укладений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 4025/жб.
У відповідності до п. 5 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
В підтвердження факту поставки теплової енергії в період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. позивачем були надані акти подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 9 по вул.Армавірська у місті Кривий Ріг, яка здійснювалась на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезонів. (а.с.18-24, том 1)
В будинку 9 по вул.Армавірська в м.Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 15.11.2021р. (а.с.25, том 1)
Позивач нарахував відповідачу, згідно з показаннями приладу комерційного обліку, в період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. заборгованість за спожиту теплову енергію (79,99 Гкал) на загальну суму 422 797,85грн.
В підтвердження надання послуг теплової енергії та абонентського обслуговування позивач надав акти на загальну суму 422 797,85грн., які були надіслані відповідачу разом з рахунками-фактурами для оплати. (а.с. 26-76, том 1)
Станом на сьогоднішній день заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 4025/жб від 01.11.2021 складає 422 797,85грн.
Згідно із п.45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання основного грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення пеню в розмірі 1 255,29грн. за період з 02.01.2023р. 01.05.2023р., 3 % в сумі 9 233,76грн. за період з 03.01.2022р. по 01.05.2023р., компенсацію за інфляційні втрати в розмірі 62 115,96грн. та плату за абонентське обслуговування в розмірі 130,50грн.
Відповідач факт надання йому послуг теплопостачання заперечує, посилаючись на те, що за адресою вулиця Армавірська, будинок 9, приміщення 37 у м. Кривому Розі відсутня система централізованого теплопостачання та, відповідно, послуги відповідачу у цей період не надавались. Під час розгляду справи відповідач зазначав, що у спірному нежитловому приміщення обігрів здійснюється елетроприладами, а система центрального опалення (труби, радіатори) у вказаному приміщенні відсутня; будь-якого втручання відповідачем не здійснювалося; з моменту придбання вказаного приміщення у 2015 році вказане приміщення не було облаштовано системою центрального опалення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022р. по справі № 904/8263/21 в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Різник Наталі Миколаївни про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 526 188 грн. 22 коп. було відмовлено в повному обсязі.
Як вже було встановлено в справі № 904/8263/21 позивачем не було надано жодного належного доказу того, що як приміщення першого поверху площею 255,8 кв.м., а тим більше підвальне приміщення площею 248,7 кв.м. було облаштовано засобами системи централізованого опалення. В Актах від 26.11.2020 та від 28.11.2020 зазначено про необхідність відновлення системи центрального опалення згідно з проектом житлового будинку, однак вказаного проекту, з якого б вбачалася наявність та розташування системи центрального опалення в будинку № 9 по вулиці Армавірська позивачем суду не надано.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 у справі №904/8263/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 у справі №904/8263/21 залишено без змін.
В своїй постанові Центральний апеляційний господарський суд констатував про відсутність пристроїв систем опалення, за допомогою яких позивач міг би здійснювати опалення належного відповідачу приміщення.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч.4 ст.75 ГПК України)
З відповіді керівника ОСББ "Армавірська 9" від 06.11.2023р. на адвокатський запит відповідача № 16 від 02.11.2023р. вбачається, що 26.10.2022р. в Єдиному державному реєстрі реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України за № 1002271020000020025 зареєстровано юридичну особі - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Армавірська 9" за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Армавірська, будинок 9.
Згідно рішення Криворізької міської ради № 1515 від 28.10.2022р. в місті Кривий Ріг вулиця Армавірська перейменована на вулицю Джона Маккейна.
ОСББ "Армавірська 9" створене власниками квартир або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для управління і утримання спільного майна. В багатоквартирний будинок 9 вул.Джона Маккейна в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області встановлений прибор обліку теплової енергії SKS 3, який переданий ОСББ при створенні юридичної особи, з жовтня 2020р. до 31.03.2023р. вся спожита теплова енергія багатоквартирного будинку № 9 по вул.Джона Маккейна в м.Кривий Ріг обліковується та сплачується за показами загальнобудинкового лічильника на тепло. Батареї, радіатори, теплові поверхні чи прибори мереж централізованого опалення в приміщенні 37 буд.9 по вул.Джона Маккейна в м.Кривий Ріг відсутні. Поверхонь чи засобів в даному приміщенню, що відають теплову енергію немає. Технічної документації з улаштування чи розташування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання чи централізованого опалення багатоквартирного будинку 9 вул. Джона Маккейна в м.Кривий Ріг не існує. (а.с.238, том 1)
В матеріалах справи є акт розмежування балансової належності теплових мереж, які знаходяться у Покровському районі за адресою вул.Джона Маккейна, 9, від джерела теплопостачання КТЦ/ТК-234 і експлуатаційної відповідальності сторін між АТ "Криворізька теплоцентраль" та ОСББ "Армавірська 9" від 02.10.2023р.
Вказаний вище акт був складений про те, що мережею розподілу балансової належності і експлуатаційної відповідальності сторін є зовнішні зрізи будівельної несучої конструкції будівлі ОСББ "Армавірська 9" на вводі теплових мереж в будівлю (т."А") ОСББ "Армавірська 9" за адресою вул.Джона Маккейна, 9.
Трубопроводи та устаткування теплоспоживання після зовнішніх зрізів будівельної несучої конструкції будівлі ОСББ "Армавірська 9" на вводі теплових мереж в будівлях (у т. "А") ОСББ "Армавірська 9" за адресою вул.Джона Маккейна, 9, знаходяться на балансі і обслуговується ОСББ "Армавірська 9"
Трубопроводи теплопостачання до зовнішніх зрізів будівельної несучої конструкції ОСББ "Армавірська 9" на вводі теплових мереж в будівлю (у т. "А") ОСББ "Армавірська 9" за адресою вул.Джона Маккейна, 9, знаходяться на балансі і обслуговуються АТ "Криворізька теплоцентраль".
Без дозволу АТ "Криворізька теплоцентраль" ніяких включень, перемикань, відключень, дій, що можуть впливати на гідравлічний режим і (або) які можуть привести до порушення проектного стану систем теплоспоживання ОСББ "Армавірська 9" не виконувати.
До вказаного вище акту додана схема розмежування балансової належності теплових мереж за адресою вул.Джона Маккейна, 9, і експлуатаційної відповідальності сторін між АТ "Криворізька теплоцентраль" та ОСББ "Армавірська 9". (а.с.125-126, том 1)
Суд не бере до уваги зазначений вище акт від 02.10.2023р., оскільки позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача в період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р., тобто в період коли акт розмежування балансової належності теплових мереж, які знаходяться у Покровському районі за адресою вул.Джона Маккейна, 9, від джерела теплопостачання КТЦ/ТК-234 і експлуатаційної відповідальності сторін між АТ "Криворізька теплоцентраль" та ОСББ "Армавірська 9" ще не існував.
Суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. в розмірі 422 797,85грн.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. в розмірі 422 797,85грн. є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
При цьому, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.02.2024
Суддя С.П. Панна