05 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/1378/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вх. №184Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1378/23
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815; адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; електронна пошта: uz@uz.gov.ua) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081237; адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; електронна пошта: p.a-secretary@dp.uz.gov.ua)
до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (код ЄДРПОУ 00176472; адреса: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1; електронна пошта: pr@dtek.com)
про стягнення 125205,00 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1378/23 (суддя Величко Н.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" штраф в розмірі 125205,00 грн. за неправильне зазначення у накладній маси вантажу, крім того відшкодування судового збору за розгляд справи у сумі 2684,00 грн.
АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1378/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Українська залізниця" залишити без задоволення у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що не отримував копію оскаржуваного рішення та звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на введений в Україні воєнний стан, оголошення евакуації Донецької області, на території якої знаходиться АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", у зв'язку з чим більшість його працівників знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати або евакуйовані, що унеможливлює користування в повному обсязі своїми процесуальними правами та обов'язками як сторони по справі №905/1378/23.
Східним апеляційним господарським судом в ухвалі від 19.01.2024 встановлено, що оскаржуване рішення суду від 30.11.2023 у справі №905/1378/23 (повний текст якого підписано 30.11.2023) було доставлено до електронних кабінетів АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" та його представника Лисак Т.Г. (яка діяла на підставі довіреності від 31.01.2023 №3-ЦД/Д/2023) 01.12.2023 о 01:15 год., про що свідчить, зокрема, відповідна інформація у системі Діловодство спеціалізованого суду щодо статусу доставки в ЕС.
Проте, апеляційна скарга на вказане рішення суду подана представником АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" адвокатом Лисак Т.Г. через систему "Електронний суд" лише 15.01.2024, тобто з пропуском відповідного двадцятиденного строку встановленого ст. 256 ГПК України.
Крім того, суд зазначив, що посилання скаржника на такі загальновідомі обставини, як запровадження воєнного стану, не може прийняти до уваги, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. У даному випадку відповідачем не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв'язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги, що розгляд справи відбувався вже у воєнний час. При цьому, скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Також, суд апеляційної інстанції врахував, що АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням суб'єкта господарювання.
Отже, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги не можуть бути визнані поважними.
Окрім того, апеляційним господарським судом було встановлено, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
З огляду на вказане апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" залишено без руху; встановлено Акціонерному товариству "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3220,80 грн.); попереджено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 19.01.2024 була доставлена до електронних кабінетів АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" та його представника Лисак Т.Г. 19.01.2024 о 19:15 год.
30.01.2024 від Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований у системі "Електронний суд" 29.01.2024 , до якої додані клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжна інструкція №3297807 від 26.01.2024 про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник апеляційної скарги посилається на обставини запровадження воєнного стану, що перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Так, заявник апеляційної скарги зазначав, що АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" знаходиться на території Добропільської ОТГ (Покровський район) Донецької області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії. Скаржник звертав увагу, що наказами АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" "Про дотримання безпеки працівниками та відвідувачами АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", "Про порядок дій персоналу, під час сигналу "Повітряна тривога" та розпорядження " Про дії персоналу при обстрілах інфраструктури АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" при оголошенні сигналу "Повітряна тривога", враховуючи збройну агресію російської федерації та нанесення ударів по об'єктам критичної інфраструктури, житловим кварталам, у разі оповіщення та включення сигналу (сирени) "Повітряна тривога", працівники та відвідувачі підприємства повинні перервати робочий процес, що здійснюється в будівлях (приміщеннях) АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", та переміщатися до укриття. При цьому у період з 01.12.2023 до 20.12.2023 сигнал "Повітряна тривога" лунав на Донеччині близько 2571 разів; кількість повідомлень про вибухи на Донеччині становить 962 повідомлень та кількість артилерійських обстрілів - 649 обстріли. Отже представник працює в умовах воєнного стану у прифронтовій області та вимушена реагувати на постійні сигнали повітряної тривоги, переривати роботу та перебувати в укритті, в якому відсутній інтернет та зв'язок, що спричинило затримку в часі, необхідному, зокрема, для подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Так, згідно з положеннями ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У справі "Устименко проти України" (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Надаючи оцінку доводам АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
1. Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як було встановлено апеляційним господарським судом, оскаржуване рішення суду від 30.11.2023 у справі у справі №905/1378/23 (повний текст якого підписано 30.11.2023) було доставлено до електронних кабінетів АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" та його представника Лисак Т.Г. 01.12.2023 о 01:15 год.
Отже, з оглядку на положення частин 6 та 7 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" 01.12.2023. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана до 21.12.2023. Проте, апеляційну скаргу подано АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" лише 15.01.2024, тобто з істотним пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд зазначає, що відведений для цього законом строк у двадцять днів є цілком достатнім для вчинення зазначеної процесуальної дії, враховуючи, зокрема, що скарга не є великою за обсягом, та (як свідчать наведені у ній доводи) не потребувала докладання значних зусиль для правового аналізу змісту судового рішення та формування своїх доводів щодо невідповідності його вимогам чинного законодавства або обставинам справи.
Заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. При цьому, відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке додано до заяви про усунення недоліків посилається фактично на ті самі обставини (введення воєнного стану), які були викладені в апеляційній скарзі і яким вже надано оцінку судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення її без руху.
Колегія суддів зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, господарських товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Посилання заявника лише на загальновідомі обставини введення воєнного стану на території України, перебування території Донецької області під обстрілами, що призвели до довготривалих повітряних тривог, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на роботу товариства та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Щодо оголошення у Донецькій області повітряних тривог, зокрема, у період з 01.12.2023 по 20.12.2023, то слід звернути увагу, що повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру. Більш того, такі тривоги оголошуються у різних регіонах України, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Виникнення організаційних складнощів у вигляді ускладнення робочого процесу під час оголошення повітряної небезпеки для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Колегія суддів не бере до уваги посилання заявника апеляційної скарги на накази відповідача "Про дотримання безпеки працівниками та відвідувачами АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", "Про порядок дій персоналу, під час сигналу "Повітряна тривога" та розпорядження "Про дії персоналу при обстрілах інфраструктури АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" при оголошенні сигналу "Повітряна тривога", оскільки такі накази та розпорядження хоча і вказувались в якості додатків до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не додані до нього, про що також свідчить акт Східного апеляційного господарського суду.
Таким чином, відповідачем не указано на обставини, які зумовлені воєнним станом та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв'язку із введенням воєнного стану та оголошенням повітряної тривоги перешкоджали йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" не довело, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги, зокрема, у двадцятиденний термін після отримання судового рішення, не мало суб'єктивного характеру.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати поважними.
За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
2. Крім того, дослідивши обставини виконання заявником обов'язку щодо сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").
Згідно з положеннями статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду (inbox@eag.court.gov.ua) в розділі "судовий збір" (https://eag.court.gov.ua/sud4875/gromadyanam/tax/) зазначено обов'язкові реквізити заповнення платіжного документу.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, назва установи, організації позивача, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, дата оскаржуваного судового рішення, назва суду, де розглядається справа.
Судом встановлено, що до заяви про усунення недоліків АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" було додано платіжну інструкцію №3297807 від 26.01.2024 на суму 3220,80 грн.
Відповідно до довідки Східного апеляційного господарського суду №12-42/14 від 01.02.2023 за результатом проведеної перевірки інформації щодо зарахування судового збору до державного бюджету статистично-інформаційним відділом встановлено, що за даними реєстру підтверджень оплат із Казначейства в КП "Діловодство спеціалізованого суду" станом на 01.02.2024 по рахунку UA758999980313151206082020653 Східного апеляційного господарського суду, отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача 37874947 відсутня інформація про зарахування судового збору до державного бюджету України сплаченого за платіжною інструкцією за такими реквізитами: платник: АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"; банк платника (МФО, назва): 334851 АТ "ПУМБ"; отримувач: ГУДКСУ у м. Києві; код отримувача: 37993783; сплачено на рахунок: UA688999080313121206082026001; сума сплаченого збору: 3220, 80 грн.; № платіжного документу: 3297807; дата платіжного документу: 26.01.2024; призначення платежу: тип: 22030100 інфо запису: 101,00176472, Суд збір, поз АТ "Українська залізниця", piш 30.11.23 спр 905/1378/23, Північн апеляц господ суд БЕЗ ПДВ ((3297807)).
Отже, вказана платіжна інструкція не може бути прийнята як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду від 30.11.2023 у справі №905/1378/23, оскільки судовий збір сплачено не за реквізитами Східного апеляційного господарського суду, а за реквізитами які відповідають реквізитам сплаті судового збору Північного апеляційного господарського суду, що в свою чергу також унеможливлює перевірку судом обставин зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки заявником у встановлений строк не було надано належних доказів усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху (зокрема, щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі), такі обставини є окремою підставою для повернення апеляційної скарги.
Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через систему "Електронний суд", її матеріали, які були роздруковані судом, заявнику не надсилаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вх. №184Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1378/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель