05 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/1136/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" (вх. №189 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/1136/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г., повний текст складено 12.12.2023
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО", с.Новий Калкаїв, Кременчуцький район, Полтавська область
про стягнення вартості електричної енергії
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО", с.Новий Калкаїв, Кременчуцький район, Полтавська область,
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,
про визнання недійсним та скасування рішення,
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" про стягнення 302 564,25 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
Водночас 26.07.2023 до Господарського суду Полтавської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" надійшла зустрічна позовна заява (вх. №1447/23) до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду Акта про порушення, оформлене протоколом №00007081 від 09.03.2023, яка ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 прийнята до розгляду.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/1136/23 задоволено в повному обсязі позов Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВК АГРО» про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" (код ЄДРПОУ 412565916262) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (код ЄДРПОУ 00131819) вартість необлікованої електричної енергії в сумі 302 564,25 грн. та 4538,50 грн. витрати по сплаті судового збору. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВК АГРО» в повному обсязі в задоволенні зустрічного позову до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» «про визнання недійсним та скасування рішення АТ «Полтаваобленерго» оформленого протоколом комісії з розгляду Акта про порушення № 00007081 від 09.03.2023 року».
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" звернулось засобами поштового зв'язку 05.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№189П від 15.01.2024), в якій просить скасувати судове рішення суду першої інстанції у справі №917/1136/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним рішення AT «Полтаваобленерго», оформлене протоколом комісії №00007081 від 9 березня 2023 року; відмовити у задоволенні позову AT «Полтаваобленерго» до споживача ТОВ «ДВК АГРО» про стягнення коштів у сумі 302 564,25 грн. вартості електричної енергії та 4538,50 грн. судового збору. Судові витрати апелянт просив покласти на AT «Полтаваобленерго». Попередньо розрахована сума витрат, пов'язаних з апеляційним переглядом справи, які підлягають розподілу, становить 15000 грн. на правову допомогу адвоката.
Водночас по тексту апеляційної скарги заявником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі ч.2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом засобами поштового зв'язку 16.12.2023.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 залишено без руху апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" (вх. №189 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/1136/23 на підставі частини 2, 3 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог частини 1 статті 256 ГПК України після закінчення строків на апеляційне оскарження, а підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом апеляційної інстанції неповажними; також в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України апеляційна скарга подана за відсутності належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в повному розмірі.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 18.01.2024 була доставлена Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" в Електронний кабінет 18.01.2024 о 15:59, що підтверджується довідкою Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, сформованої в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Враховуючи п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України та встановлений судом апеляційної інстанції десятиденний строк згідно ухвали суду від 18.01.2024, останнім днем строку для надсилання (подання) заяви про усунення недоліків є 29.01.2024 (з урахуванням вихідних днів).
22.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" надійшла заява про відмову у відкритті апеляційного провадження (вх.№1110), в якій представник позивача (відповідача за зустрічним позовом), посилаючись на ст. 256 ГПК України, зокрема, зазначив, що апелянтом було пропущено процесуальні строки на апеляційне оскарження рішення суду, незважаючи на те, що ТОВ «ДВК АГРО» з листопада 2023 року зареєстроване в Електронному суді і мало можливість ознайомитися з повним текстом рішення. Зокрема, позивач вказав, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню; заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
29.01.2024 матеріали господарської справи №917/1136/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
26.01.2024, в межах встановленого строку, засобами поштового зв'язку до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 скаржником надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №1588 від 31.01.2024), в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду. До вказано клопотання додані докази доплати судового збору у встановленому судом розмірі; копію медичної довідки від 03.01.2024; опис вкладення до цінного листа щодо надіслання заяви про усунення недоліків позивачу у справі.
Додатково обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, заявник в поданій заяві, зокрема, посилався на віддаленість населеного пункту село Новий Калкаїв (де знаходиться апелянт) від районного та обласного центру, перебої електропостачання та в роботі Інтернету, захворювання директорки ТОВ «ДВК АГРО».
Надаючи оцінку вказаним твердженням заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено місцевим господарським судом 07.12.2023, повний текст якого складено 12.12.2023, а отже, строк подання апеляційної скарги згідно вимог ч.1 ст. 256 ГПК України сплив 01.01.2024.
Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою засобами поштового зв'язку 05.01.2024, що підтверджується інформацією на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду та відомостями сайту АТ «Укрпошта».
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Проте, підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги заявлене по тексту апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції були визнані неповажними, з огляду на таке.
Так, скаржник обґрунтовував своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що отримав копію оскаржуваного рішення від 07.12.2023 засобами поштового зв'язку 16.12.2023, додаючи до апеляційної скарги відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Проте, з програми Діловодство спеціалізованого суду судом встановлено, що рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/1136/23 було доставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" в Електронний кабінет 12.12.2023 о 20:24, що підтверджується довідкою Господарського суду Полтавської області про доставку електронного листа, сформованої в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Відповідно до частин 4 статті 6 ГПК України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Частиною 5 ст. 6 ГПК України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 7 ст. 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).
З урахуванням викладеного вище, суд зазначив, що оскільки оскаржуване рішення суду від 07.12.2023 було належним чином доставлено в Електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" 12.12.2023 о 20:24, то вважається врученим відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) 13.12.2023.
Отже, строк звернення до суду з апеляційною скаргою, із правом на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно ч. 2 ст. 256 ГПК України у відповідача сплив 02.01.2024.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що апелянтом не наведено обставин щодо необізнаності відповідача (позивача за зустрічним позовом) зі змістом оскаржуваного рішення з огляду на отримання копії рішення в Електронний кабінет (яке вважається врученим 13.12.2023) та неможливості своєчасно звернутись до апеляційного суду зі скаргою з урахуванням цих обставин, у зв'язку із чим суд визнав наведені апелянтом підстави для поновлення строку неповажними (отримання копії рішення засобами поштового зв'язку 16.12.2023), що стало підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 18.01.2024.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 18.01.2024 заявником апеляційної скарги надано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, в якому додатково обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, заявник в поданій заяві зазначив, що ТОВ «ДВК АГРО» перебуває в селі Новий Калкаїв, яке знаходиться в глибині лісової місцевості (районний центр - м. Кременчук - 85 км, обласний центр - м. Полтава - 100 км.), відділення пошти у вказаному селі відсутнє (по суботах приїздить із району поштар) та наявні перебої з електрикою та з послугами Інтернету. Директорка ТОВ «ДВК АГРО» підтвердила отримання електронного примірника оскаржуваного рішення в електронний кабінет (при цьому, за твердження останньої, з огляду на погану роботу Інтернету, отримання рішення відбулося дещо пізніше). Директорка ТОВ «ДВК АГРО» намагалась подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, останній день якого настає 2 січня 2024 року, проте з причин поганого самопочуття (на підтвердження зазначених обставин до заяви додано медичну довідку) та необхідності сплати судового збору в обласному центрі, змогла подати скаргу лише 05.01.2024. З огляду на зазначене, апелент просив суд визнати причини пропуску на 3 дні процесуального строку на подання апеляційної скарги поважними та відновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 7 грудня 2023 у справі № 917/1136/23.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам поважності пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргу, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06, ухвалі Верховного суду від 29 січня 2024 року у справі №911/4610/15 (911/941/22)).
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення (вказані висновки також наведені в ухвалі Верховного Суду від 9 січня 2024 року по справі №Б-24/129-08).
При цьому правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника апеляційної скарги.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Оскаржуване рішення суду від 07.12.2023 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.12.2023 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/115600628, а тому сторони мали можливість ознайомитись із його змістом у вільному доступі.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів зазначає, що зазначені у заяві додаткові причини пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою, не можуть бути визнанні судом поважними, з огляду на те, що стосуються здійснення організації власної господарської діяльності юридичної особи відповідача (позивача за зустрічним позовом).
Надана ж до суду апеляційної інстанції медична довідка від 03.01.2024 щодо звернення директора ТОВ «ДВК АГРО» до лікаря, жодним чином не підтверджує неможливість звернутись із апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду вчасно, з огляду на те, що до апеляційної скарги апелянтом додано договір на надання правничої допомоги від 10.12.2023, який укладений між ТОВ «ДВК АГРО» та адвокатом Гуйван П.Д.
За умовами вказаного договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнтові юридичну допомогу щодо ведення його юридичної справи стосовно оскарження і скасування в апеляційному порядку рішення Господарського суду Полтавської області віл 7 грудня 2023 року у справі №917/1136/23 (п.1 договору).
У рамках даного договору адвокат зобов'язується, зокрема, підготувати необхідні документи (апеляційну скаргу, клопотання, заяви, пояснення тощо) для ведення справи і здійснити представництво інтересів (п. 2 договору).
Матеріалами справи також підтверджено, що зазначений адвокат Гуйван П.Д. приймав участь під час розгляду справи №917/1136/23 в суді першої інстанції, в тому числі в день оголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення суду від 07.12.2023.
Натомість апелянтом не наведено жодних непереборних та об'єктивних обставин щодо неможливості за наявності представника - адвоката Гуйван П.Д., який приймав участь у справі, був обізнаний із обставинами справи та мав підготувати апеляційну скаргу, звернутись із апеляційною скаргою вчасно.
В той же час надана директором ТОВ «ДВК АГРО» медична довідка від 03.01.2024 не містить будь-яких реквізитів медичного закладу, а тому у суду відсутня можливість встановити її походження.
Колегія суду звертає увагу, що можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об'єктивними і не можуть залежати від суб'єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження в даному випадку.
Інших підстав, які можуть свідчити про поважність підстав пропуску процесуального строку, скаржником не наведено, доказів, які свідчили б про те, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, - не подано.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає неповажними наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, оскільки обставини, що спричинили порушення вказаного строку, не можна вважати об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження рішення суду. Відтак, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому відповідно до прецедентної практики Суду право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на судове рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. (Такі висновки викладені постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21).
З огляду на викладене, враховуючи, що підстави викладені у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги є неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/1136/23.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 235, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" (вх. №189 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/1136/23.
3. Матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО".
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель