вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відкриття апеляційного провадження
"05" лютого 2024 р. Справа№ 910/15200/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Копитової О.С.
Отрюха Б.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" на постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року
у справі №910/15200/21 (суддя Івченко А.М.)
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія
"Вінстар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер"
про банкрутство
Постановою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року у справі №910/15200/21, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Курганський Бройлер" та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шимана Є.О., визнано банкрутом ТОВ "Курганський Бройлер", відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шимана Є.О.
Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ТОВ "Фаст Агро Інвест" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, скаржник звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.12.2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Фаст Агро Інвест" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.
19.12.2023 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Інтер вей капітал" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Ухвалою суду від 19.12.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фаст Агро Інвест" на постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року у справі №910/15200/21, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15200/21 за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" до ТОВ "Курганський Бройлер" про банкрутство.
29.12.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/15200/21/8037/2023 від 28.12.2023 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 01.01.2024 року по 05.01.2024 року та суддя Пантелієнко В.О. з 02.01.2024 року по 12.01.2024 року перебували у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Фаст Агро Інвест" на постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року у справі №910/15200/21 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
24.01.2024 року, тобто у встановлений судом строк, через систему "Електронний суд" скаржником на виконання вимог ухвали від 15.01.2024 усунуто недоліки апеляційної скарги.
У зв'язку з перебуванням суддів Сотнікова С.В. та Пантелієнка В.О. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 року для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Копитова О.С.
Розглядаючи матеріали апеляційної скарги ТОВ "Фаст Агро Інвест", судова колегія зазначає, що в силу статті 1 Конституції України Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм - норм ГПК України.
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що судом вирішено питання про права та інтереси ТОВ "Фаст Агро Інвест", як належного кредитора ТОВ "Комплекс Агромарс", поручителем якого виступає ТОВ "Курганський Бройлер".
За твердженням скаржника, в результаті розгляду Північним апеляційним господарським судом справи №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" (боржника за основним зобов'язанням) апеляційну скаргу ТОВ "Фаст Агро Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 року скасовано в частині задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредитора та заміни кредитора у справі №910/15043/21 ТОВ "Буддевелопмент Київ" правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" на суму 158 570 465,96 грн.; в цій частині прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредитора та заміни кредитора у справі № 910/15043/21 - ТОВ "Буддевелопмент Київ" правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" на суму 158 570 465,96 грн.; заяву ТОВ "Фаст Агро Інвест" про заміну кредитора у справі №910/15043/21 задоволено; замінено кредитора у справі №910/15043/21 за кредиторськими вимогами до ТОВ "Комплекс Агромарс" за Попереднім договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Грандісон" вiд 03.06.2019 та Додатковою угодою № 1 до Попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Грандісон" від 10.06.2019, укладеними між ТОВ "Буддевелопмент Київ" та ТОВ "Комплекс Агромарс" у розмірі 158 570 465,96 грн. - з ТОВ "Буддевелопмент Київ" на процесуального правонаступника - ТОВ "Фаст Агро Інвест".
Таким чином, апелянт вважає, що саме ТОВ "Фаст Агро Інвест" є правонаступником ТОВ "Буддевелопмент Київ" з вимогами до ТОВ "Курганський Бройлер" у справі №910/15200/21.
В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст.259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги. (Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження. (Правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №62/112 та від 16.01.2020 року у справі №925/1600/16 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №910/17428/19, від 21.04.2022 року у справі №34/200).
В той же час, розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).
Повний текст постанови складено 15.06.2023, а відтак останнім днем подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року є 05.07.2023 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 13.12.2023 року, тобто з пропуском двадцятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження.
При цьому, скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови товариство не отримувало, а тому має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 ГПК України в новій редакції учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Приписи чинного законодавства пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Під час розгляду заявленого клопотання, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам перш за все належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання в принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не є учасником провадження у даній справі №910/15200/21, під час винесення оскаржуваної постанови в суді першої інстанції участі не приймав та жодних повідомлень про судові засідання, як і оскаржувана постанова на його адресу не направлялось.
Колегія суддів враховує, що подання апеляційної скарги у короткий строк з моменту ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови суду є свідченням того, що скаржник намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що в свою чергу, свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки скаржник в даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення в найкоротший термін після ознайомлення з постановою суду, уникаючи надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, враховуючи введення в Україні військового стану, а також беручи до уваги зазначені в клопотанні про поновлення строків відомості, з метою забезпечення права ТОВ "Фаст Агро інвест" на доступ до правосуддя суд вважає, що наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи заслуговують на увагу, а тому враховує вищевказані об'єктивні обставини, повідомлені скаржником у клопотанні, у зв'язку з чим приходить до висновку про наявність в даному конкретному випадку підстав для задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки пропуск строку викликаний поважною причиною в розумінні ГПК України.
Отже, подана апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258, 259 ГПК України, підстав її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Заперечення ТОВ "Інтер вей капітал" проти відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою з підстав того, що скаржник не є учасником провадження у справі №910/15200/21 і оскаржуваною постановою питання про його права, обов'язки та інтереси не вирішувалось, як наслідок, у нього відсутнє право на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі судових рішень, колегією суддів наразі відхиляються, оскільки встановлення апеляційним судом факту впливу оскаржуваним судовим рішенням на права, обов'язки та законні інтереси особи-скаржника може бути здійснено лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи та дослідження всіх обставин справи і наявних у ній доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Керуючись статями 234, 254, 256, 262, 263, 267, 268 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1.Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" строк для подання апеляційної скарги.
2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" на постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року.
3. Розгляд справи №910/15200/21 призначити на 14.03.2024 року. Судове засідання відбудеться об 11 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, зал судових засідань №3.
4.Встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 16.02.2024 року включно.
5.Зобов'язати учасників провадження у справі надати відомості: чи є учасником справи юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація; громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.
6.Викликати для участі в судовому засіданні повноважних представників учасників провадження у справі.
7.Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- якщо апеляційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді О.С. Копитова
Б.В. Отрюх