вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у задоволенні заявленого відводу
"05" лютого 2024 р. Справа № 910/12716/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Київського національного лінгвістичного університету
про відвід суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б.,
подану під час розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023
за заявою Київського національного лінгвістичного університету
про забезпечення позову
у справі №910/12716/23 (суддя - Васильченко Т.В.)
за позовом Київського національного лінгвістичного університету
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц.";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Груп"
про визнання недійсним договору та скасування рішень реєстратора.
Київський національний лінгвістичний університет звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Груп" про визнання недійсним договору та скасування рішення реєстратора.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 без належних правових підстав забезпечив виконання договору позики №28-1/10 від 28.10.2020, укладеного з відповідачем-2, шляхом укладення договору іпотеки №6129 від 16.11.2020, предметом якого є нерухоме майно - гуртожиток секція 4, літ. "А" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 897320480000) та гуртожиток секції 5, літ. "А" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 909520080361), оскільки дані об'єкти нерухомості належать позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 відкрито провадження у справі №910/12716/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
12.09.2023 до суду від Київського національного лінгвістичного університету надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив до набрання законної сили рішенням забезпечити позов шляхом:
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування реєстраційних дій, виключення записів про державну реєстрацію, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна - гуртожитку (секція 5, літ. "А"), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 909520080361, загальною площею 1212,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц. 5 та гуртожитку (секція 4, літ. "А"), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 897320480000, загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц. 4, окрім реєстраційних дій, спрямованих на скасування та/або вилучення записів з реєстру внесених на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 55171601 від 16.11.2020 та 55171712 від 16.11.2020;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Л-Груп" у будь-який спосіб звертати стягнення на нерухоме майно та/або вчиняти дії щодо відчуження майна - гуртожитку (секція 4, літ. "А"), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 897320480000, загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц. 4 та гуртожитку (секція 5, літ. "А"), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 909520080361, загальною площею 1212,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц. 5.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі №910/12716/23 заяву задоволено частково, до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/12716/23 заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування реєстраційних дій, виключення записів про державну реєстрацію, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна - гуртожитку (секція 5, літ. "А"), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 909520080361, загальною площею 1212,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц. 5 та гуртожитку (секція 4, літ. "А"), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 897320480000, загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц. 4, окрім, як на виконання судових рішень, які набрали законної сили. В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" подало апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" у справі №910/12716/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Тищенко А.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Скрипка І.М. та Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 витребувано матеріали справу з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/12716/23 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.
01.12.2023 позивачем подано заперечення проти відкриття апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг".
Не погоджуючись з ухвалою від 02.10.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." також подало апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." у справі №910/12716/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Тищенко А.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Скрипка І.М. та Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 витребувано матеріали справу з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/12716/23 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.
07.12.2023 позивачем подано заперечення проти відкриття апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц.".
14.12.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12716/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" залишено без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 260 ГПК України та надано скаржнику строк на усунення недоліків.
Іншою ухвалою від 19.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано скаржнику строк на усунення недоліків.
03.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №910/12716/23 та призначено її до розгляду на 01.02.2024.
16.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №910/12716/23 за вказаною скаргою та призначено її до розгляду на 01.02.2024.
До суду 29.01.2024 від представника Київського національного лінгвістичного університету надійшла заява про відвід суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. у справі №910/12716/23.
Відвід мотивовано тим, що Північний апеляційний господарський суд безпідставно витребував усі матеріали справи №910/12716/23 з суду першої інстанції згідно ухвали від 06.12.2023 та, незважаючи на заперечення позивача проти відкриття апеляційного провадження, безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження судового рішення, чим порушив ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заявник стверджує, що задовольняючи необґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриваючи апеляційне провадження за скаргою особи, яка не була учасником справи, суд проігнорував або відхилив всі доводи заперечень позивача проти відкриття апеляційного провадження. При цьому, суд створив умови для затягування розгляду справи шляхом безпідставного витребування всіх матеріалів справи по розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, що не перешкоджає подальшому провадженню. Зазначена позиція колегії суддів свідчить про надання переваги скаржникам на шкоду правам позивача.
Такі дії суддів, на переконання заявника, є порушенням процесуального порядку, викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності, а тому на підставі ч. 2 ст. 38, 35, 36 та 37 ГПК України колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Тищенко А.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Скрипка І.М. та Михальська Ю.Б. підлягає відводу від розгляду справи №910/12716/23.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів у складі: Тищенко А.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Скрипка І.М. та Михальська Ю.Б. прийшла до висновку про необґрунтованість заявленого їй відводу, у зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 матеріали справи №910/12716/23 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України з метою розгляду заяви Київського національного лінгвістичного університету про відвід.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 заяву Київського національного лінгвістичного університету про відвід суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. у справі №910/12716/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Згідно з ч. ч. 7 та 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Отже, даний відвід вирішується судом невідкладно у порядку письмового провадження.
Дослідивши наведені у заяві представника Київського національного лінгвістичного університету про відвід колегії суддів аргументи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 35 та 36 ГПК України.
Відповідно до положень ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України також передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі".
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Водночас, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
У пунктах 49, 50 та 52 рішення Європейського суду з прав людини 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02), яке згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ, зазначено, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58).
Поряд з цим, відповідно до суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
За критеріями об'єктивної неупередженості судді, наведеними у рішенні ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, суд відзначав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Отже, як убачається з вищевикладеного, при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Поряд із цим, суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява №16695/04, рішення від 15.07.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Колегія суддів зауважує на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Північний апеляційний господарський суд також відмічає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ тощо.
На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути: висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
Суд констатує, що істинність твердження про упередженість та/чи про небезсторонність судді має бути доведена в силу приписів ч. 4 ст. 38, 74, 77- 80 ГПК України.
Проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та доводи, колегія суддів встановила, що підставою для відводу суддів є порушення приписів процесуального закону в частині поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та витребування з суду першої інстанції усіх матеріалів справи.
Тому, колегія суддів критично сприймає дані доводи заявника в якості підстав для відводу суддів, оскільки у поданій заяві позивачем не наведено жодних доводів у розумінні ст. ст. ст. 35 та 36 ГПК України для існування підстав для відводу суддів.
Натомість, аргументи заявника зводяться виключно до його незгоди з процесуальними рішеннями суду під час підготовки справи до судового розгляду та вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Проте, як було зазначено вище, відповідно до 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як наслідок, незгода позивача з процесуальними рішеннями колегії суддів в частині поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття провадження у справі може бути викладена ним у касаційній скарзі у випадку ухвалення рішення не на його користь.
Таким чином, розглянувши заяву Київського національного лінгвістичного університету про відвід суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. у справі №910/12716/23, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у розумінні ст. ст. ст. 35 та 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.
Згідно з ч. ч. 7 та 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Київського національного лінгвістичного університету про відвід суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. у справі №910/12716/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко