05 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 673/779/22
Провадження № 22-ц/4820/599/24
Хмельницький апеляційний суд у складі судді Гринчука Р.С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року, суддя Ягодіна Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Деражнянської міської ради Хмельницької області, Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
встановив:
На вказане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору.
Частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
ОСОБА_1 звертаючись до суду з відповідним клопотання про відстрочення сплати судового збору послалась лише на відсутність коштів, оскільки нарахування їй заробітної плати відбувається на початку наступного місяця.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Пунктом 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка про доходи членів її сім'ї, довідка про відсутність у її власності рухомого, нерухомого майна, земельної ділянки, паю тощо).
Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує її звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку, зменшення розміру судового збору або звільнення від нього.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції на даний час позбавлений можливості вирішити питання щодо відстрочення сплати судового збору, через відсутність будь яких доказів щодо майнового стану апелянта.
Тому, для вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору, апелянту потрібно надати відповідні докази у вигляді довідок про: розмір доходу або його відсутність, відсутність на рахунку у банківських установах коштів, про склад сім'ї та про доходи членів його сім'ї, про відсутність у власності апелянта рухомого, нерухомого майна, земельної ділянки, паю тощо, які б свідчили про важке матеріальне становище і які б дійсно підтвердили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, за таких обставин ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги або надати суду докази на підтвердження свого матеріального становища для вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року в частині результату розгляду як первісного так і зустрічного позовів, тобто в повному обсязі.
Частина 2 п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначає, що у разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Виходячи з вищевикладеного, з апелянта підлягає до сплати судовий збір за первісним та зустрічним позовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становив 2481 грн.
Відповідно до п.п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент подання позовної заяви), за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання апеляційної скарги на рішення суду сплачуться 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, іншої заяви і скарги (згідно п.п. 1.6 ч. 2 ст. 4 цього Закону в чинній редакції).
Оскільки у позовній заяві за первісним позовом міститься одна вимога немайнового характеру та за зустрічним позовом міститься одна вимога немайнового характеру, а апелянт просить скасувати рішення суду за зустрічним позовом та задовольнити первісний позов, з ОСОБА_1 підлягає до сплати судовий збір у розмірі (992,40грн.*2*150%грн.)=2977грн. 20коп. Вказаний розмір судового збору необхідно сплатити на такий рахунок: отримувач ГУК у м. Хмельниц. обл./Хмельниц. МТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA608999980313181206080022775, Код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Хмельницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 ЦПК (залишення без руху).
Таким чином, подальший рух апеляційної скарги неможливий.
Керуючись ст. ст. 356, 357 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для сплати судового збору в розмірі 2977 грн. 20 коп. та представлення документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону до Хмельницького апеляційного суду.
У разі невиконання цих вимог апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.С. Гринчук