Справа № 465/3761/22 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.
Провадження № 33/811/72/24 Доповідач: Галапац І. І.
02 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Зубашевського Назарія Петровича на постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 22 червня 2023 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Зубашевського Н.П.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536 гривень 80 копійок судового збору.
Згідно постанови судді, 12 липня 2022 року о 23 годині 05 хвилин, за адресою: м. Львів вул. Наукова, 2А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Honda Accord н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Зубашевський Н.П. покликається на те, що оскаржувана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, є необгрунтованою та безпідставною. Зазначає, що огляд водія на стан сп'яніння проведений з порушення вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння. Звертає увагу на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено акту огляду на стан сп'яніння та направлення водія до медичного закладу. Крім цього, апелянт стверджує, що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції та не керував транспортним засобом, а лише перебував у ньому. Акцентує увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є підставою на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у відсутності правопорушника, а про згадане рішення стало відомо лише 10 січня 2024 року; скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Зубашевського Н.П. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови місцевого суду та приходить до висновку, що така підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 суддя першої інстанції допустила неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрила їх суті, не дала їм належної оцінки, а лише формально вказала на них.
Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язковою ознакою вказаного адміністративного правопорушення, в даному випадку, є встановлення факту керування особою транспортним засобом на час зупинки працівниками поліції.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №085832 та оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Honda Accord н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя виходила з того, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується зібраними доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; відеозаписом події та поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Разом з тим, суддею всупереч вимог ст. 252 КУпАП не досліджено всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно абз. 17 п. 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Крім того, п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 передбачено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, як вбачається із відеозапису події, в такому містяться відомості лише про події, які мали місце біля припаркованого транспортного засобу на АЗС однак, ним не зафіксовано моменту зупинки автомобіля, а тільки вбачається, що працівники поліції стояли біля автомобіля марки Honda Accord н.з. НОМЕР_1 , який знаходився у нерухомому стані з вимкненим двигуном.
Таким чином, враховуючи, що транспортний засіб марки Honda Accord н.з. НОМЕР_1 перебував у нерухомому стані, ОСОБА_1 не може вважатися особою, яка керувала ним, адже він не виконував жодних функцій водія на час пропозиції працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння.
Відтак, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Honda Accord н.з. НОМЕР_1 .
Отже, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка не керувала транспортним засобом, не тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, як видно із письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на які як на доказ є покликання в постанові судді про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак свідчень про те, що останній керував транспортним засобом в цих поясненнях немає.
Поряд з цим, згідно п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку, пункт 6 розділу ІХ Інструкції).
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.
Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та наведених Інструкції та порядку, зазначені вимоги нормативних актів поліцейськими дотримані не були. В матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Акт огляду огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Таким чином, апеляційним судом встановлено порушення працівниками поліції вимог вищезазначеної Інструкції.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відтак, враховуючи вищенаведене, на думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суддя місцевого суду не надала оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з'ясувала усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшла помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд суд приходить до висновку, що постанову судді Франківського районного суду Львівської області слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 - адвокату Зубашевському Н.П. строк на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м.Львова від 22 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Зубашевського Н.П. - задоволити, а постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 22 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративног правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.