465/3055/23
2-ві/465/3/24
судового засідання
02.02.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.
при секретарі судового засідання Ковальського Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву боржника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ванівського Ю.М. у справі про скасування судового наказу № 465/3055/23 за заявою ОСОБА_1 (провадження № 2-с/465/4/24), -
На адресу суду надійшла заява боржника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ванівського Ю. М. у справі про скасування судового наказу № 465/3055/23 (провадження № 2-с/465/4/24) за заявою ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що суддею Ванівським Ю. М. було винесено судовий наказ на користь ЛКП «Магістральне», де стягувач не надав копії договору, а це свідчить про зацікавленість судді в успіху стягувача. Не довіряє судді Ванівському Ю. М., а тому заявляє відвід. Просить заяву задоволити.
Суддя Ванівський Ю.М. в ухвалі від 16.01.2024 року дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до частин 1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, суддя Ванівський Ю.М. в ухвалі від 16.01.2024 року дійшов висновку про необґрунтованість відводу та справу передано для вирішення відводу іншому судді.
Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтями 36,37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для відводу судді, мотиви, які вказані у заяві про відвід судді до даного вичерпного переліку не входять.
Також, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.
Так, суд покладає на заявника не лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, а й утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається. Адже, суддею Франківського районного суду м. Львова Ванівським Ю. М. 07.09.2023 року винесено судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Львівського комунального підприємства «Магістральне» (вул. Наукова, 32а м. Львів, 79000, р/р НОМЕР_2 в Філії ЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ЄДРПОУ 20806797, ІПН 208067913057) заборгованість в сумі 14300 (чотирнадцять тисяч триста) грн. 77 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 268 (двісті шістдесять вісім) грн. 40 коп. Роз'яснено вимоги ст.170 ЦПК України, а саме право подачі заяви про його скасування до суду, який його видав. Відтак незгода заявника з прийнятим процесуальним рішенням головуючої судді не може бути підставою для задоволення відводу в контексті 36,37 ЦПК України.
Враховуючи викладене, доводи викладені у заяві про відвід судді є необґрунтованими і такими, що не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про відвід.
Оскільки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, заява про відвід необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд -
у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ванівського Ю.М. у справі про скасування судового наказу № 465/3055/23 за заявою ОСОБА_1 (провадження № 2-с/465/4/24) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мартьянова С.М.