Справа № 201/772/24
Провадження № 1-кс/201/259/2024
22 січня 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра про надання дозволу на проведення обшуку, за матеріалами кримінального провадження № 12023041650001845 від 01.12.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 344 КК України, -
До суду надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від головного спеціаліста секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 про те, що 08.11.2023 в ході здійснення моніторингових заходів разом із колегою ОСОБА_5 вона прибула до пансіонату для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 для перевірки дотримання прав людей що там перебувають.
Однак адміністрація пансіонату, після вивчення всіх документів наданих ОСОБА_4 , зокрема доручення від уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідно до якого ОСОБА_4 уповноважена на моніторинг стану дотримання прав людини, брати участь у перевірках стану дотримання прав людини і громадянина державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, безперешкодно і без попереднього узгодження, без повідомлення про час та мету відвідувати державні органи та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, діючи всупереч вимог ст. 101 Конституції України, ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», не надала доступу до приміщень пансіонату, чим здійснила перешкоджання виконанню службових обов'язків представнику уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
В зв'язку з вищевикладеним в органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що на території пансіонату для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 можуть бути створені умови недотримання прав людини, зокрема літніх людей що там перебувають.
Враховуючи викладене, слідство приходить до обґрунтованого рішення, щодо необхідності викриття можливої протиправної діяльності, що здійснюється у пансіонаті для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, частка земельної ділянки та домоволодіння за вказаною адресою належать ОСОБА_6 . Друга належить ОСОБА_7 .
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали подані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023041650001845 від 01.12.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 344 КК України.
Як зазначено у клопотанні, до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від головного спеціаліста секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 про те, що 08.11.2023 в ході здійснення моніторингових заходів разом із колегою ОСОБА_5 вона прибула до пансіонату для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 для перевірки дотримання прав людей що там перебувають.
Однак адміністрація пансіонату, після вивчення всіх документів наданих ОСОБА_4 , зокрема доручення від уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідно до якого ОСОБА_4 уповноважена на моніторинг стану дотримання прав людини, брати участь у перевірках стану дотримання прав людини і громадянина державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, безперешкодно і без попереднього узгодження, без повідомлення про час та мету відвідувати державні органи та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, діючи всупереч вимог ст. 101 Конституції України, ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», не надала доступу до приміщень пансіонату, чим здійснила перешкоджання виконанню службових обов'язків представнику уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
В зв'язку з вищевикладеним в органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що на території пансіонату для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 можуть бути створені умови недотримання прав людини, зокрема літніх людей що там перебувають.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, частка земельної ділянки та домоволодіння за вказаною адресою належать ОСОБА_6 . Друга належить ОСОБА_7 .
Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.
За правилами ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
З урахуванням того, що згідно із п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню через призму того, що процесуальними джерелами доказів є у тому числі речові докази, висновки експертів (ст. 84 КПК України).
Речовим доказом є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій (ст. 98 КПК України).
В постанові від 27 січня 2022 року в справа № 11-132сап21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням змісту ч. 5 ст. 234 КПК України під час вирішення питання про санкціонування обшуку житла стандарт доказування - «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими стандартами як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті), так і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження), зокрема для надання відповідного судового дозволу закон не вимагає існування обґрунтованої підозри власника чи іншого володільця житла у вчиненні кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання слідчого про проведення обшуку відповідає вимогам ч. 3 ст. 234 КПК України та обставини, передбачені ч. 5 ст. 234 КПК України у даному випадку відсутні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що на території пансіонату для літніх людей «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 , можуть зберігатися об'єкти на підтвердження факту злочинних дій та речові докази у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання пропорційності втручання у володіння, суд враховує що втручання у виді обшуку однозначно є доволі серйозним втручанням, однак тяжкість злочину який розслідується, суспільний інтерес у об'єктивному завершені досудового слідства та інтереси слідства пов'язані з запобіганням знищенню доказів свідчать про те, що таке втручання буде пропорційним заходом.
При цьому, у поданому клопотанні слідчий просить суд право на проведення обшуку надати слідчим групи слідчих слідчого відділення ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні, прокурорам групи прокурорів Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в кримінальному провадженні, оперуповноваженим ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, уповноваженим діяти за дорученням слідчого/прокурора, іншим працівникам Національної поліції України, визначених слідчим відповідним дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 Кримінального процесуального кодексу України.
Натомість, системне тлумачення процесуальних норм, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 40, ст. 236 КПК України дає підстави для висновку про те, що виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам (постанова об'єднаної палати ККС ВС від 06 грудня 2021 року, справа № 663/820/15-к, провадження № 51-2075кмо20).
Враховуючи вищевикладене, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, що дозволять органам досудового розслідування провести подальше розслідування кримінального провадження, враховуючи той факт, що є всі підстави вважати, що у приміщенні зазначеному у клопотанні, можуть знаходитись предмети, речі та засоби, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що клопотання про проведення обшуку підлягає задоволенню частково, шляхом надання права на проведення обшуку слідчим групи слідчих слідчого відділення ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні, прокурорам групи прокурорів Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3 ч. 1 п.18, ст.ст. 233-236,369- 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Надати дозвіл на проведення надати слідчим групи слідчих слідчого відділення ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні, прокурорам групи прокурорів Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в кримінальному провадженні обшуку за адресою АДРЕСА_1 на території всього домоволодіння та прилеглої території, з метою виявлення та вилучення документів з приводу оформлення осіб до пансіону «ІНФОРМАЦІЯ_1», їх перебування там, дозвільних документів на діяльність пансіону та документів з приводу дотримання адміністрацією та керівництвом пансіону всіх необхідних процедур для створення умов проживання літніх людей, документів з приводу працевлаштування осіб які здійснюють догляд за літніми людьми та їх належної кваліфікації, вилучення мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, чорнових записів, де можуть міститися переписки або інші дані, що будуть вказувати на причетність осіб до вчиненого правопорушення, записів з камер відеоспостереження та відеореєстраторів, носіїв інформації.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Строк дії цієї ухвали 1 місяць з дня її постановлення
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя ОСОБА_1