Справа № 761/4746/23
Провадження № 2/761/1969/2024
25 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
третьої особи 1: ОСОБА_1
представника третьої особи 5: Вітер Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва питання про прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 , позовів третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 , поданих в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах якої діють ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві Державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У лютому 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах якої діють ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві Державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
07 серпня 2023 року відповідачкою ОСОБА_2 в межах розгляду вказаної цивільної справи подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої остання просить суд:
-визнати за нею право на користування житловою площею 21,3 кв.м., що належить її батьку - ОСОБА_1 на праві часткової сумісної власності у кв. АДРЕСА_1 .
06 жовтня 2023 року ОСОБА_1 в межах розгляду вказаної цивільної справи подану позовну заяву третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд:
-усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 , шляхом виселення її та ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 з кімнати площею 9,3 кв.м.;
-поділити майно, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , виділивши ОСОБА_1 кімнату площею 12,0 кв.м. та кімнату площею 9,3 кв.м., а ОСОБА_3 - кімнату площею 18,7 кв.м. Спільну сумісну власність на вказане житло припинити.
03 січня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла доповнена та уточнена позовна заява третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 , відповідно до якої останній просить суд:
-усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 , шляхом виділення часток у спільній сумісній власності, виділивши ОСОБА_1 кімнату площею 12,0 кв.м. та кімнату площею 9,3 кв.м., а ОСОБА_3 кімнату площею 18,7 кв.м., припинивши право спільної сумісної власності;
-усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 , шляхом виселення її, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з кімнати площею 9,3 кв.м.
В судовому засіданні третя особа 1 ОСОБА_1 просив прийняти до розгляду зустрічний позов та позови третьої особи.
В судовому засіданні представник третьої особи 5 Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві Державної адміністрації - Вітер Т.А. щодо прийняття зустрічного позову та позовів третьої особи поклалась на розсуд суду.
Інші учасники процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, представником позивача подано до суду заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, інші учасники процесу поважності причин неявки суду не повідомили.
Під час вивчення матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання права користування житловою площею, поданого в межах розгляду вказаної цивільної справи судом було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177, 194 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивачкою при цьому, всупереч вищезазначеним положенням надано суду лише 1 примірник зустрічної позовної заяви.
Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач за зустрічним позовом зазначає у якості третьої особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день подання зустрічного позову не досягла повноліття, а отже не володіє процесуальною дієздатністю.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Оскільки діючим законодавством не передбачена можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, позивачу за зустрічним позовом необхідно зазначити у суб'єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 4) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою за зустрічним позовом у суб'єктному складі учасників зазначено відповідачем ОСОБА_3 (позивачку за первісним позовом), проте відповідно до змісту заявленої вимоги, позивачка просить суд визнати за нею право на користування житловою площею 21,3 кв.м., що належить її батьку - ОСОБА_1 на праві часткової сумісної власності у кв. АДРЕСА_1 . Тобто позивачкою фактично заявлено вимогу до ОСОБА_1 , але при цьому відповідачкою за зустрічним позовом позивачка зазначає ОСОБА_3 , що є процесуально недопустимим.
Крім того, всупереч положенням ст. 193 ЦПК України позивачкою не обґрунтовано, яким чином обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, з урахуванням того, що вимога заявлена до ОСОБА_1 , як і не наведено аргументів, як задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відтак, позивачці за зустрічним позовом необхідно визначитись із суб'єктним складом та змістом позовних вимог, з урахуванням положень ст. 193 ЦПК України.
Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем за зустрічним позовом заявлено одну немайнову вимогу.
При цьому, до зустрічного позову долучено квитанцію про сплату 134,00 грн за подання до суду вказаного зустрічного позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 грн.
Отже, позивачка при зверненні до суду з вказаним позовом зобов'язана сплатити судовий збір у розмірі, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , а саме - 1073,60 грн.
Оскільки позивачкою сплачено 134,00 грн судового збору, то необхідно доплатити: 1073,60 - 134,00 = 939,60 грн, надавши докази про сплату (оригінал квитанції), або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд роз'яснює позивачці за зустрічним позовом, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначену позовну вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Під час вивчення матеріалів позовної заяви третьої особи ОСОБА_1 ,, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, поданого в межах розгляду вказаної цивільної справи 06 жовтня 2023 року, судом було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177, 194 ЦПК України, з огляду на наступне.
Статтею 52 ЦПК України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Всупереч вищенаведеному, третьою особою 1 надано суду лише 1 примірник позовної заяви.
ОСОБА_1 подано позовну заяву в межах розгляду цивільної справи №761/4746/23, натомість, у суб'єктному складі в якості позивача зазначено ОСОБА_2 (відповідачку за первісним позовом та позивачку за зустрічним), а відповідача - ОСОБА_3 (позивачку за первісним позовом та відповідачку за зустрічним), крім того, у якості третьої особи зазначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день подання зустрічного позову не досягла повноліття, а отже не володіє процесуальною дієздатністю.
З урахуванням ч. 2 ст. 59 ЦПК України, а також п. 2) ч. 3 ст. 175 ЦПК України у поданій позовній заяві ОСОБА_1 необхідно зазначити у суб'єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 4) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Як вбачається зі змісту заявлених вимог, третя особа 1 просить суд:
-усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 , шляхом виселення її та ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 з кімнати площею 9,3 кв.м.;
-поділити майно, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , виділивши ОСОБА_1 кімнату площею 12,0 кв.м. та кімнату площею 9,3 кв.м., а ОСОБА_3 - кімнату площею 18,7 кв.м. Спільну сумісну власність на вказане житло припинити.
При цьому, текст позовної заяви не містить конкретних чітких позовних вимог, а саме:
-не зазначено номер квартири/будинку у якому розташована кімната, назву вулиці;
-в частині вимоги №1 не зазначено у чому саме полягають перешкоди, крім того суд звертає увагу, що заявлена вимога в частині усунення перешкод та виселення стосується не лише предмету спору між позивачем та відповідачем за первісним позовом, а й безпосередньо стосується та заявлена до третіх осіб.
Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Третьою особою 1 заявлено одну вимогу немайнового характеру в частині усунення перешкод, та 1 вимогу майнового характеру, в частині поділу майна.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 грн.
Отже, сторона при зверненні до суду з вимогою немайнового характеру зобов'язана сплатити судовий збір у розмірі, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , а саме - 1073,60 грн.
Стосовно судового збору за вимогою майнового характеру, суд зазначає, що його розмір залежить від визначеної суми ціни позову.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22 грудня 1995 року зі змінами та доповненнями від 25 травня 1998 року визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, третій особі 1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн за вимогу немайнового характеру (усунення перешкод); зазначити ціну позову, та у відсотковому співвідношенні до ціни позову сплатити судовий збір за звернення до суду із вимогою майнового характеру (поділ майна).
Суд роз'яснює третій особі 1, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вказані позовні вимоги майнового та немайнового характеру за вищезазначеними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви третьої особи ОСОБА_1 ,, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, поданого в межах розгляду вказаної цивільної справи, що надійшла на адресу суду 03 січня 2024 року, судом було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177, 194 ЦПК України, з огляду на наступне.
Третьою особою 1 подано доповнену та уточнену позовну заяву, при цьому з ідентичними недоліками, які були встановлені судом, під час вивчення матеріалів позову, поданого 06 жовтня 2023 року. А саме, в частині необхідності уточнення ОСОБА_1 суб'єктного складу, зазначення законного представника неповнолітної третьої особи, конкретизації змісту позовних вимог, зазначення ціни позову та сплати судового збору.
Відповідно до вказаної позовної заяви третя особа 1 просить суд:
-усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 , шляхом виділення часток у спільній сумісній власності, виділивши ОСОБА_1 кімнату площею 12,0 кв.м. та кімнату площею 9,3 кв.м., а ОСОБА_3 кімнату площею 18,7 кв.м., припинивши право спільної сумісної власності;
-усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 , шляхом виселення її, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з кімнати площею 9,3 кв.м.
Крім цього, до вказаного позову долучено копію постанови Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, відповідно до якої постановлено «Встановити порядок користування спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме: квартирою АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в користування кімнату площею 12,0 кв.м. та кімнату площею 9,3 кв. м, а ОСОБА_3 - кімнату площею 18,7 кв.м. Усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 в користуванні кімнатою площею 9,3 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1 шляхом його вселення у вказану житлову кімнату.».
З огляду на вищенаведене, з урахуванням постанови Київського апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2021 року третій особі 1 необхідно уточнити зміст позовних вимог, адже судом було вже вирішено усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 в користуванні вказаною кімнатою.
Стосовно сплати судового збору необхідно зазначити наступне.
Третьою особою 1, при подані позовної заяви, яка була направлена поштовим зв'язком 30 грудня 2023 року та надійшла в суд 03 січня 2024 року, було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
При цьому у позові зазначено, що судовий збір третя особа 1 сплачує частково та на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» просить відстрочити йому сплату решти суми судового збору, у зв'язку із важким матеріальним становищем до ухвалення судового рішення по даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як на підставу відстрочення сплати судового збору, третя особа 1 посилається на важке матеріальне становище, при цьому доказів цьому суду не надано.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.
Враховуюче те, що за вимогу немайнового характеру третьої особою 1 сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, то останньому необхідно зазначити ціну позову, та у відсотковому співвідношенні до ціни позову сплатити судовий збір за звернення до суду із вимогою майнового характеру (поділ майна).
Відповідно до ч. 1 ст. 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Крім того, що стосується двох позовів третьої особи 1, то всупереч положенням ст. 193 ЦПК України третьої особою 1 не обґрунтовано, яким чином позови третьої особи та первісний позов взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, як і не наведено аргументів, як задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення позовів третьої особи.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу за зустрічним позовом, третій особі 1 з самостійними вимогами необхідно подати до суду виправлену редакцію позовних заяв для суду та відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб., з урахуванням вищенаведених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Зустрічний позов ОСОБА_2 , позови третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 , поданих в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах якої діють ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві Державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання стороною ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовні заяви будуть вважатися неподаними та повернуті заявникам.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26 січня 2024 року.
Суддя: