Справа № 203/6296/23
Провадження № 2/932/3305/23
про залишення позовної заяви без руху
04 січня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру,
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся адвокат Туманов Сергій Геннадійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 із позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни, в якому просить постанову нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни від 29.09.2023 року, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 скасувати та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2023 року цивільну справу за вищевказаною позовною заявою передано на розгляд за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
28.12.2023 року на адресу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 року вищезазначену цивільну справу передано на розгляд судді Кондрашову І.А.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову зазначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову зазначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам,- не нижче його балансової вартості.
Згідно із п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Однак всупереч вимог ст. ст. 175, 176 ЦПК України у позовній заяві відсутній виклад обставин у частині визначення ціни позову, яка має бути зазначена виходячи з дійсної вартості майна. Також будь яких доказів на підтвердження саме дійсної вартості спірного майна на час звернення до суду не надано.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову відповідно до вимог ст.175 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивачем не конкретно викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме в чому конкретно невідповідність нормативним актам, що регулюють нотаріальну діяльність оспорюваної постанови нотаріуса.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру, при цьому документу про підтвердження сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як вбачається з позовної заяви, позивач, звертаючись до суду, судовий збір не сплатив, як вбачається зі змісту прохальної частини позову, останній містить одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме: про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та одну вимогу майнового характеру - визнання права власності на квартиру.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684 грн.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року у розмірі 2 684 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1-ого відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.) та за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).
Пунктом а ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів вартості вищевказаної квартири на час подачі позову, яка може бути визначена висновком експерта, що унеможливлює суду визначити точну суму судового збору, який підлягає до сплати при подачі даного позову.
В зв'язку з цими обставинами, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження по справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгеніївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на квартиру - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ