Справа № 761/11600/23
26 січня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив переглянути та скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Заява обґрунтована тим, що заочним рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року задоволено позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. По суті позовних вимог вказав, що він не погоджується з обставинами та рішенням суду, оскільки насправді спірний кредитний договір він з банком не укладав, грошових коштів не отримував, банком протиправно було нараховано проценти, які змістом кредитного договору не передбачено. Крім того, ним на виконання ухвали суду про відкриття провадження було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову, натомість судом вказані обставини при ухваленні заочного рішення не були враховані, у зв'язку з чим, вважає відсутніми підстави для задоволення позову. Оскільки при ухваленні заочного рішення судом не були встановлені усі обставини та не враховано докази, позивач вважає наявні правові підстави для перегляду та скасування заочного рішення.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2023 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
12 січня 2024 року представником позивача подано письмове заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому зазначено, що судом при ухваленні заочного рішення від 21 листопада 2023 року було досліджено всі обставини справа, надана належна правова оцінка правовідносинам, що склались, враховано відзив наданий відповідачем на позовну заяву та надано йому правову оцінку, а тому вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає. У зв'язку з викладеним, просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд за його відсутності не надав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд за його відсутності не надав. Однак в заяві про перегляд заочного рішення посилався на обмежені можливості відвідування суду за викликом, оскільки є особою з інвалідністю І групи, у зв'язку з чим потребує сторонньої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, суд вважає, розглянути справу за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові заяви, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Так, судом встановлено, що 21 листопада 2023 року Подільським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення, яким позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 09 листопада 2016 року в сумі 57961 грн. 05 коп.
Підставами скасування заочного рішення суду від 21 листопада 2023 року заявник вказує, що насправді спірний кредитний договір ним з банком не укладався, грошових коштів не отримував, банком протиправно було нараховано проценти, які змістом кредитного договору не передбачено. Крім того, ним на виконання ухвали суду про відкриття провадження було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову, натомість судом вказані обставини при ухваленні заочного рішення не були враховані, у зв'язку з чим, вважає відсутніми підстави для задоволення позову.
Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі («Ryabykh v. Russia», №52854/99, п. 52).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Згідно роз'яснень наданих у інформаційному листі Верховного суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» вбачається, що непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення та не оцінюють надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи і скасовують заочні рішення лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Так, в судовому засіданні встановлено, що доводи, на які посилається відповідач як на підставу для скасування заочного рішення можуть бути предметом перегляду рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції не може ставити під сумнів зміст рішення суду з підстав порушення норм матеріального чи процесуального права та надавати цьому рішенню правої оцінки, перевіряти його правильність.
З урахуванням вищезазначеного, підстав та доказів для скасування заочного рішення заявником не надано, тому заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Леся БУДЗАН