Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
09.10.2007
Справа №2-2/9712-2007
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД» (02094, м.Київ, вул..Попудренка, 52, к.101)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Тір - Транс» (юр.адреса: 95025, м.Сімферополь, вул..Промислова, 23/45, факт.адреса: 95053. м.Сімферополь. вул..Комунальна, 33)
про стягнення 7 087грн17коп
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : не з'явився.
Від відповідача : Рузаєв, представник, довіреність у справі.
Суть спору: Позивач - ТОВ МС ОЙЛ КАРД» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - ТОВ «Транспортна компанія «Тір - Транс» про стягнення 7 087грн17коп., з яких 5 000грн основного боргу, 897грн пені, 947грн37коп відсотків річних та 242грн80коп інфляційні
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.10.2006р. між сторонами було укладено договір №3774-ПКЛ. У виконання умов якого позивач передав відповідачу товар на суму 34 537грн72коп, але у порушення умов договору відповідач лише частково оплатив отриманий товар та заборгованість за отриманий товар склала 5 000грн, яка станом на 02.7.2007р погашена не була. На суму боргу відповідачу було нараховане 897грн пені, 947грн37коп річних та 242грн80коп інфляційних, які також відповідачем сплачені не були, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.
26 вересня 2007р. до ГС АРК надійшло уточнення до позовної заяви у якої позивач повідомив суду, що відповідач суму основного боргу у розмірі 5000грн. сплатив повністю.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.
Відповідач у судове засідання надав відзив на позов у якому повідомляє суду, що за станом на 08.8.2007р. заборгованість за отриманий товар у розмірі 5000грн. погашена повністю та пояснив, що позовні вимоги у частині стягнення інфляції та пені визнає у повному обсязі, але з сумою 947грн.37 коп. не згодний, тому що вважає, що це не річні а повторна штрафна санкція за користування грошовими коштами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив:
Між сторонами укладений договір №3774-ПКЛ поставки нафтопродуктів з використанням пластикових старт - карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД» від 24 жовтня 2006р., відповідно до якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, що є в наявності на кожній АЗС , які працюють у системі безготівкових розрахунків « МС ОЙЛ КАРД», та/або надавати послуги, а відповідач прийняти та сплатити їх на умовах цього договору. (п. 2 договору).
Відповідно до п.4.4 договору, відповідач повинен розрахуватися за отриманий товар на протязі 2-х банківських днів з дати підписання видаткової накладної.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У виконання узятих на себе обов'язків за договором, позивач передав а відповідач прийняв товар на загальну суму 34537грн.72коп., що підтверджується матеріалами справи у тому числі видатковими та не заперечується відповідачем.
Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання по сплаті отриманого товару, на момент звернення позивача з позовом у суд заборгованість склала 5000грн., що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем.
Однак, після направлення до суду даного позову, відповідач сплатив основний борг у розмірі 5000грн., що підтверджується матеріалами справи у тому числі актом звірки розрахунків та відзивом на позов, у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 5000грн. провадження у справі підлягає припиненню у в'язку із відсутністю предмету спору.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу, заявлені вимоги про стягнення 897грн пені (за період з 28 грудня 2006р. по 02 липня 2007р.), 947грн37коп. річних (за період з 28 грудня 2006р. по 02 липня 2007р.) та 242грн80коп інфляції (за період з січня 2007р. по травень 2007р.).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Пунктом 6.4 вищенаведеного договору сторони передбачили, що позивач має право нарахувати а відповідач зобов'язаний сплатити: 1.) неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 2.)18% річних, згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 3.) 0,5% за кожен день неналежного користування грошовими коштами, згідно п. 6 ст. 231 ГК України.
Відповідно до п. 6.5 договору, неустойка та інші штрафні санкції, передбачені п.6.4 договору, нараховуються від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, починаючи з дня такого прострочення та до моменту повного погашення відповідачем заборгованості за цим договором.
Таким чином, у частині стягнення пені у розмірі 897грн. (за період з 28 грудня 2006р. по 02 липня 2007р.) позов підлягає задоволенню.
Вимога позивача про стягнення річних та інфляції, також підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Як вже було вище наведено, пунктом 6.4 договору, сторони передбачили річні у розмірі 18 % та цей пункт не визнаний у встановленому законом поряду недійсним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача, у зв'язку із тим, що оплата основного боргу у розмірі 5000грн. здійснена після звернення позивача з позовом до суду.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений та підписаний 15.10.2007р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Тір - Транс» (юр.адреса: 95025, м.Сімферополь, вул..Промислова, 23/45, факт.адреса: 95053. м.Сімферополь. вул..Комунальна, 33, п/р №26009000131692 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, код ЄДРПОУ 33267563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД» (02094, м.Київ, вул..Попудренка, 52, к.101, п/р 26003400751481 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, код ЄДРПОУ 32527593) 897грн. пені, 947грн37коп. річних, 242грн80коп. інфляції, 102грн. держмита, 118грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. У частині стягнення 5000 грн. провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.