Справа №:755/912/21
Провадження №: 2-во/755/41/24
"30" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Яровенко Н.О., розглянувши у письмовому провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання договору дарування удаванним, визнання договором купівлі - продажу, переведення прав та обов язків покупця, скасування реєстрації права власності за відповідачем та проведення реєстрації права власності за позивачем, стягнення моральної шкоди.
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду від 08 лютого 2021 року та в ухвалі суду від 25 січня 2021 року.
В обгрунтування поданої заяви зазначено, що позивачем в позовній заяві вказано неправильну адресу Відповідача- ОСОБА_1 , а саме: замість невірно вказаного: АДРЕСА_1 просить зазначити: АДРЕСА_2 .
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (ч. 2 ст. 269 ЦПК України).
Таким чином, законодавець визначив дискреційне повноваження суду щодо повідомлення учасників справи при розгляді питання про виправлення описок у рішенні суду.
Суд, дослідивши заяву, матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховний Суд в постанові від 14 січня 2019 року по справі № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18) виходив з того, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
З матеріалів цивільної справи № 755/912/21 та ухвали суду від 08 лютого 2021 року та ухвали суду від 25 січня 2021 року не вбачається, що суд допустився описок, а тому підстав для виправлення описок не вбачає.
Керуючись ст. 2, 49, 51, 258, 260 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Яровенко Н.О.