ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1062/21
провадження № 2/753/110/24
26 січня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гусак О.С.,
з секретарем Уляницькою М.В.,
за участі: представника позивача Полетаєвої Т.Ю.,
представника відповідача Шевченко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
акціонерне товариство «Кредобанк» (далі по тексту - АТ «Кредобанк», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 284 621 грн 56 коп.
Позов обґрунтований такими обставинами. 12 квітня 2007 року між відкритим акціонерним товариство «Кредобанк», правонаступником якого є АТ «Кредобанк», та ОСОБА_1 було укладено договір № 5833/Р відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 363 600 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк, а також сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах передбачених кредитним договором.
Відповідач в порушення умов договору не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 16 грудня 2020 року має заборгованість в загальному розмірі 284 621,56 грн, яка складається із неповернутої суми кредиту в сумі 164 830,89 грн. прострочених відсотків в сумі 86 320,96 грн, простроченої суми комісії за адміністрування кредиту в сумі 74 грн 00 коп. та пені в сумі 33 395,71 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року визначено Дарницькому районному суду м. Києва підсудність даної справи.
19 січня 2021 року матеріали позовної заяви АТ «Кредобанк» надійшли до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою від 25 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 8 лютого 2021 року судом відкрито провадження у справі.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року задоволено позов акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5833/Р від 12 квітня 2007 року у розмірі 284 621,56 грн та судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 4 269,32 грн.
7 вересня 2023 року до суду від представника відповідача - адвоката Шевченко К.М. надійшла заява про перегляд заочного рішення від 26 квітня 2021 року.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року заяву адвоката Шевченко К.М., подану в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення суду задовольнити частково. Скасовано заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначити до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 14 листопада 2023 року о 15 год. 30 хв. в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, каб. 212.
26 жовтня 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що з 2018 року ОСОБА_1 проживає у сина за адресою: АДРЕСА_1 , з 2022 року у нього виникла необхідність офіційно оформити статус внутрішньо переміщеної особи, що він і зробив. Звертала увагу суду, що позивачем не доведено до відома суду, що 12 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Кредобанк» був укладений договір іпотеки № 4051 від 12 квітня 2007 року та впродовж строку тимчасової окупації внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року звільняється від виконання грошових зобов'язань щодо сплати періодичних платежів на погашення тіла кредиту та процентів, тобто від виконання обов'язку погашати суми, які вона повинна була сплачувати кредитору в період тимчасової окупації території АРК. Крім того, представник відповідача просила відмовити у стягненні пені з відповідача, посилаючись на положення Закону України "Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року.
9 листопада 2023 року представник позивача - адвокат Полетаєва Т.Ю. направила на адресу суду заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyCon».
Ухвалою суду від 9 листопада відмовлено у задоволенні заяви представника позивача акціонерного товариства «Кредобанк» - адвоката Полетаєвої Т.Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через сервіс «EasyCon».
14 листопада 2023 року справу було знято з розгляду у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги. Справу було відкладено на 7 грудня 2023 року.
7 грудня 2023 року до суду з'явилася представника відповідача Шевченко К.М. , представник позивача Полетаєвої Т.Ю. в судове засідання не з'явилася, а подала клопотання про залишення відзиву без руху.
Судом було зобов'язано представника відповідача направити додані до відзиву докази на адресу позивача, у судовому засіданні оголошено перерву до 25 січня 2024 року.
25 грудня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача заперечила проти доводів відповідача, зазначала, що інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи ОСОБА_4 № 87494208 від 28 грудня 2022 року, яку надав відповідач, підтверджує лише задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за адресою АДРЕСА_1 з 28 грудня 2022 року та не підтверджує статусу внутрішньо переміщеної особи.Декларування/реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 здійснено на підставі Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5 листопада 2021 року № 1871-IX. Інші надані відповідачем до відзиву документи також не підтверджують статусу відповідача, як внутрішньо переміщеної особи.Показання свідка (сина відповідача) не можуть підтверджувати обставину набуття особою статусу внутрішньо переміщеної особи.
25 січня 2024 року у судове засідання з'явилася представника відповідача Шевченко К.М., а у режимі відеоконференції брала участь представника позивача Полетаєва Т.Ю.
Представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі оскільки довідки ВПО відповідача не надав, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що поняття ВПО є більшим ширшим поняттям.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
12 квітня 2007 року між відкритим акціонерним товариство «Кредобанк» правонаступником якого є АТ «Кредобанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5833/Р, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 363 600 грн. на строк до 1 квітня 2022 року, (а.с. 18-19), що підтверджується меморіальним ордером № 4239495 від 13 квітня 2007 року та випискою про рух коштів по рахунку відповідача з 12 квітня 2007 року по 16 грудня 2020 року (а.с. 23, 24-27).
Відповідно до пункту 2.2 Договору кредит видається на наступні цілі: придбання квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з пунктом 3.2 Договору за користування кредитом позичальник сплачує Банку 6,0 % річних.
Відповідно до п. 3.3 Договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів), за ставкою визначеною у п. 3.2 цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну вказаного у п. 2.1 цього Договору.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором позичальник, крім відшкодування збитків сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки вказаної у п. 3.2 цього Договору, але не менше однієї гривні за кожен день прострочення.
31 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 5833/Р від 12 квітня 2007 року, згідно умов якого сторони домовились про внесення змін до цього Договору, а саме пункт 3.2 виклали у новій редакції «3.2 За користування кредитом Позичальник сплачує Банку 6,9 % річних». В решті положення Кредитного договору залишено без змін.
На забезпечення виконання зобов'язань між відкритим акціонерним товариство «Кредобанк» правонаступником якого є АТ «Кредобанк», та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 16 грудня 2020 року відповідач має заборгованість в загальному розмірі 284 621 грн 56 коп., яка складається із неповернутої суми кредиту в сумі 164 830 грн. 89 коп., прострочених відсотків в сумі 86 320 грн. 96 коп., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту в сумі 74 грн 00 коп. та пені в сумі 33 395 грн. 71 коп.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договори є обов'язковими для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як вбачається із ст. 1049 та ст. 1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Із змісту ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
За змістом ст. 14 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який діяв станом на момент звернення до суду, на який посилається представник відповідача, містив положення про те, що визначення правового статусу та забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим здійснюються у порядку, визначеному Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Упродовж строку тимчасової окупації внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим звільняється від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об'єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.
Заочне рішення у справі 753/1062/21 за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалено 26 квітня 2021 року.
Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи ОСОБА_4 № 87494208 від 28 грудня 2022 року, задекларованим/зареєстрованим місцем проживання особи ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з 28 грудня 2022 року.
Суд враховує пояснення представника позивача, що така довідка не підтверджує статусу внутрішньо переміщеної особи, оскільки декларування/реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 здійснено на підставі Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5 листопада 2021 року № 1871-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначена в Додатку № 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.
Таким чином, пояснення представника відповідача що поняття внутрішньо-переміщеної особи є дещо ширшим на увагу не заслуговують. На особу, яка не стала на облік та не має довідки ВПО не поширюються права передбачені Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який втратив свою чинність.
Крім того, представник відповідача у відзиві зазначила що з 2018 року ОСОБА_1 проживає у місті Києві.
Разом з тим жодного разу ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, сама інформація про реєстрацію місця проживання у сина відповідача не свідчить про те, що ОСОБА_1 перебуває на території підконтрольній Україні.
Щодо доводів представника відповідача про відсутність підстав для стягнення пені до суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VIIна час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція входили окремі території Донецької, Луганської та Харківської області.
Автономна Республіка Крим до вказаного переліку не входила.
Таким чином, посилання представника відповідача на вказаний закон є безпідставним.
Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитного договору щодо повернення отриманих коштів, а також процентів за користування кредитом не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Оскільки, рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4269 грн 32 коп. (а.с.50).
При цьому, вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 37 000 грн 00 коп. не підтверджена жодними доказами, а тому не підлягає задоволенню. Зокрема матеріали позовної заяви не містять документального підтвердження здійснення позивачем оплати за надання йому правничої допомоги адвокатом Хоменко О.М. на вказану суму.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) заборгованість за кредитним договором № 5833/Р від 12 квітня 2007 року у розмірі 284621 грн 56 коп. та судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 4269 грн 32 коп.
У стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 5 лютого 2024 року.
Суддя Гусак О.С.