Справа № 708/86/24
Провадження № 2-о/708/9/24
про відмову у відкритті провадження у справі
05 лютого 2024 року м. Чигирин
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про встановлення факту належності заявнику правовстановлюючих документів
Заявник ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Куріловича С.О., звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючих документів, відповідно до якої просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 архівних довідок № 937/05-01 від 15.12.2022, № 938/05-01 від 15.12.2022, № 939/05-01 від 15.12.2022, виданих Комунальною установою «Об'єднаний трудовий архів Городищенської міської ради». На обґрунтування поданої заяви зазначив, що ГУ ПФУ в Черкаській області листом № 2300-0214-8/64982 від 29.09.2023 повідомило ОСОБА_2 про відмову у проведенні перерахунку про зміну страхового стажу, набутого до 01.01.2004, оскільки подані заявником документи, зокрема архівні довідки, містять розбіжності у написанні прізвища та дати народження з його паспортними даними.
Ознайомившись із поданою до суду заявою встановлено, що вона не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження, що обґрунтовується наступним.
Порядок розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 Розділу ІV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Під час розгляду справи № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) у постанові від 18.01.2024 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (п. 117).
За своєю правовою природою між учасниками справи виникли правовідносини щодо реалізації права на соціальний захист, гарантованого державою та закріпленого у статті 46 Конституції України, і стосується наявності підстав для перерахунку заявникові пенсії за віком.
Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій урегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV).
З аналізу статті 43 Закону № 1058-IV вбачається, що перерахунок пенсій за віком здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 24 Закон № 1058-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок № 637).
Загальними положеннями Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
З наданих представником заявника документів встановлено, що на підтвердження наявності страхового стажу у спірному періоді його трудової діяльності (1983-1991 роки) ОСОБА_2 надав архівні довідки № 937/05-01 від 15.12.2022, № 938/05-01 від 15.12.2022, № 939/05-01 від 15.12.2022, виданих Комунальною установою «Об'єднаний трудовий архів Городищенської міської ради». Натомість надані архівні довідки органом пенсійного фонду не були враховані через наявні розбіжності у написанні прізвища та дати народження ОСОБА_2 із його паспортними даними, хоча аналогічний період трудової діяльності відображено у його трудовій книзі, у зв'язку зі чим прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку про зміну страхового стажу, набутого до 01.01.2004 та роз'яснено порядок оскарження вказаного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 Закону № 1058-IV застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.
З наведеного суд дійшов висновку, що між учасниками справи наявний спір щодо наявності/відсутності у заявника ОСОБА_2 страхового стажу, набутого до 01.01.2004, що є визначальним критерієм при прийнятті відповідного рішення органами пенсійного фонду.
Ініційоване питання про встановлення факту, що має юридичне значення, шляхом визнання належності заявникові архівної довідки як правовстановлюючого документу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки пов'язане із доведенням наявності у заявника підстави для визнання наявності у нього страхового стажу, не пов'язане із будь-якими цивільними правами та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані із публічно-правовими відносинами заявника із державою, а отже не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Рішення органом пенсійного фонду щодо відсутності у заявника факту, що має юридичне значення, було прийнято у позасудовому порядку.
При цьому суд враховує, що архівна довідка є документом архівної установи, оформленим відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних (стаття 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»), тобто архівна довідка не є правовстановлюючим документом, а тому такий факт не може бути встановлений на підставі пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України.
Встановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв'язку із оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у проведенні перерахунку про зміну страхового стажу, набутого до 01.01.2004. У адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а передумовою задоволення адміністративного позову. Аналогічні висновки висловлені Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 по справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20).
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).
З наданого у статті 4 КАС України визначення вжитих термінів вбачається, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
ПФУ (його територіальні органи) є суб'єктом владних повноважень, наділеним державою владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. У свою чергу на підставі пункту 3 частини 6 вказаної статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
На підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 , оскільки подана заява про встановлення факту належності правовстановлюючих документів не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 315-319, 353-355 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про встановлення факту належності заявнику правовстановлюючих документів.
Роз'яснити ОСОБА_1 право за наявності відповідних підстав звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ