Справа №2-24/11
Провадження №4-с/707/3/24
05 лютого 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Котяша А.С.,
представника заявника Чакалова А.К.,
представника відділу ДВС Кривохижі Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю стягувача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», -
1.Позиції учасників справи, процесуальні дії
1.1. Адвокат Чакалов Адоніс Костянтинович в інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області зі скаргою на дії Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю стягувача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», посилаючись на наступне.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30.07.2015 по цивільній справі №2-24/11 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором № 015/02-2/1038-08 від 09.09.2008 у розмірі 297355 грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 650 грн. 00 коп., а всього 297985 грн. 12 коп. 30.10.2018 постановою Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси ГТУЮ у Черкаській області виконавчий лист № 2/707/35/15 від 12.08.2015 у виконавчому провадженні № 48587987 з примусового виконання рішення суду № 2-24/11 від 30.07.2011 було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». У грудні 2023 року ОСОБА_1 стало відомо під час відчуження квартири, що на все його нерухоме майно в межах суми боргу 327853,63 грн. був накладений арешт та оголошено заборону на його відчуження серія та номер 48587987, виданий 21.09.2015 видавник: Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції. З метою з'ясування відомостей щодо накладеного арешту, звернувшись до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) представник Грибенка І.А. отримав відповідь, що виконавче провадження № 48587987 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзеи Банк Аваль» боргу в сумі 297985,12 грн. було завершене згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 30.10.2018 та повернуто стягувачу, на даний час виконавче провадження знищено. Вказує, що з моменту закінчення виконавчого провадження № 48587987 минуло більше 5 років, протягом яких стягувач не ініціював питання про повторне звернення рішення до виконання та вжиття державним виконавцем примусових заходів стосовно боржника, або інших дій, пов'язаних з виконанням цього судового рішення.
25.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з заявою про зняття арешту з майна, проте станом на час звернення до суду з даною скаргою відповідь на вказану заяву ОСОБА_1 відсутня, а тому він вимушений був звернутись до суду із вказаною скаргою.
У зв'язку із викладеним, заявник просить про наступне:
- визнати неправомірною бездіяльність Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна в межах суми боргу 327853,63 грн. з боржника фізичної особи ОСОБА_1 ;
- скасувати арешт накладений на все нерухоме майно в межах суми боргу 327 853,63 грн. з боржника фізичної особи ОСОБА_1 , який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 48587987, виданий 21.09.2015 року видавник: Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції, обтяження № 11754374 (спеціальний розділ) від 26.10.2015 року.
- зобов'язати Другий відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження на все нерухоме майно в межах суми боргу 327853,63 грн. з боржника фізичної особи ОСОБА_1 шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження № 11754374 (спеціальний розділ) від 26.10.2015 року.
1.2. Від начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійли заперечення на скаргу, яких просила відмовити з задоволенні скарги. В обґрунтування заперечень зазначила, що перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні в Центральному відділі ДВС у м. Черкаси перебувало виконавче провадження № 48587997 з виконання виконавчого листа від 12.08.2015 № 2/707/35/15, виданого Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 015/02-2/1038-08 від 09.09.2008 року у розмірі 297355,12 грн та судового збору у розмірі 650,00 грн, а всього 297985,12 грн. 30.10.2018 старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС у місті Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Герасименком М. В. у ВП № 48587987 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». При поверненні виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у державного виконавця відсутній обов'язок для зняття арешту з майна боржника. На даний час виконавче провадження № 48587987 знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання в архіві відділу, а фактична відсутність вказаного АСВП ускладнює відновлення виконавчого провадження та проведення по ньому будь-яких виконавчих дій, а тому у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з належного скаржнику майна.
1.3. В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені у скарзі вимоги.
Представник Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги з підстав, які викладені у письмових запереченнях.
В судове засідання представник стягувача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. 27.08.2015 постановою державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Черкаського МУЮ ВП № 48587987 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/707/35/15 від 12.08.2015, виданого Черкаським районним судом, в якому вказано про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 015/02-2/1038-08 від 09.09.2008 у розмірі 297 355 грн. 12 коп. та судового збору у розмірі 650 грн. 00 коп., а всього 297 985 грн. 12 коп.
21.09.2015 постановою державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Черкаського МУЮ у виконавчому провадженні № 48587987 накладено арешт на майно боржника в межах суми боргу 327853,63 грн. та заборону його відчуження.
13.10.2017 постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у ВП № 48587987 передано виконавче провадження № 48587987 до Придніпровського ВДВС у місті Черкаси.
30.10.2018 старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС у місті Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у ВП № 48587987 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
25.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)з заявою про зняття арешту з його нерухомого майна в рамках вищевказаного провадження.
З листа № 39774/26.25-47/170758 від 29.12.2023 вбачається, що Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) повідомив представника ОСОБА_1 , що виконавче провадження № 48587987 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзеи Банк Аваль» боргу в сумі 297985,12 грн., яке перебувало на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знищено. Вищевказане виконавче провадження було завершене згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
2.2. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №360839952 від 04.01.2024 квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .
З вищевказаної довідки також вбачається, що 26.10.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 48587987 зареєстровано арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми боргу 327853,63 грн.
3.Релевантні джерела права
3.1. За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
3.2. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема, верховенства права, справедливості, неупередженості та об'єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
У статті 12 вищевказаного Закону встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч. 3 вищевказаної статті у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
3.3. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Згідно з пунктом 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 зі змінами та доповненнями, копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова. У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника.
3.4. В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 вказано, що у матеріалах справи відсутні дані, що з метою стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив постанову, відкривав виконавче провадження і задля виконання цього виконавчого документа накладав арешт на майно боржника. В підсумку Верховний Суд визнав невиправданим втручанням у право на мирне володіння майно факт наявності нескасованого арешту протягом тривалого часу за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору.
4.Оцінка фактичних обставин справи та аргументів сторін
4.1. Виходячи з вищенаведених обставин та норм права суд зазначає, що на момент повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
У цій частині дії виконавця були правильними.
Однак суд враховує, що 30 жовтня 2018 року виконавчий лист повернуто стягувачу, відповідно повторно пред'явити його до виконання стягувач міг у строк до 30 жовтня 2021 року. Станом на 22 грудня 2023 року - день звернення заявника до виконавчої служби із заявою про зняття арешту з його майна, виконавчий лист щодо заявника на виконанні не перебував.
В матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 30 жовтня 2018 року (повернення виконавчого листа стягувачу) до дня розгляду цієї справи у суді органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа або з приводу стягнення з боржника виконавчого збору чи витрат на проведення виконавчих дій.
Станом на день розгляду цієї справи у суді виконавчий лист повторно не пред'явлений до виконання, стягувач не ініціював відновлення виконавчих дій та не звертався з клопотаннями про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. При цьому вчинення будь-яких примусових дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим.
Отже, суд дійшов переконання, що збереження більше двох років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та за відсутності можливості продовження примусового виконання судового рішення в межах строку його виконання, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника.
Органом виконавчої служби не доведено суду підстав збереження арешту, накладеного на майно заявника у 2015 році, тобто більше восьми років тому.
Встановивши неправомірну органу примусового виконання рішень щодо не зняття арешту з майна боржника у межах виконавчого провадження, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу, зобов'язавши уповноважену посаду особу Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти (скасувати) арешт, накладений на майно заявника. На думку суду, входячи з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 2 ст. 451 ЦПК України саме такий спосіб захисту прав заявника є належним, в той час як суд не може самостійно скасовувати арешт, який був накладений виконавцем.
Крім того, з урахуванням заявлених скаржником вимог, з метою ефективного захисту його прав та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слід зобов'язати уповноважену посаду особу Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження на все нерухоме майно заявника.
5.Розподіл судових витрат
5.1. Судових витрат, які пов'язані з розглядом цієї скарги та підлягають розподілу, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 353-354, 450-452 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна в межах суми боргу 327853,63 грн. з боржника фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Зобов'язати уповноважену посаду особу Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти (скасувати) арешт, який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 48587987 від 21.09.2015, видавник: Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції, обтяження №11754374 (спеціальний розділ) від 26.10.2015, на все нерухоме майно в межах суми боргу 327853,63 грн. боржника фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Зобов'язати уповноважену посаду особу Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження на все нерухоме майно в межах суми боргу 327 853,63 грн. з боржника фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження № 11754374 (спеціальний розділ) від 26.10.2015 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя Д. Б. Баронін