№707/3658/23
1-кп/707/112/24
05 лютого 2024 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12023250310002681 від 16.08.2023р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, -
04.08.2023р. о 04-00год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу магазину «Біле Озеро» в с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області, вул.Гагаріна, 2-Б, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 спала на лавці поряд з вказаним магазином, з метою викрадення чужого майна, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, який введено в дію Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, незаконно викрав шляхом вільного доступу мобільний телефон потерпілої марки «Тecno» модель «ВС3» чорного кольору, який лежав поруч з останньою, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/124-23/9970-ТВ від 31.08.2023р. становить 1583грн., а також викрав банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить потерпілій. Після цього, ОСОБА_4 таємно, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи вказану банківську картку потерпілої, знаючи пін-код до неї, у період часу з 06-02год. 04.08.2023р. по 06-13год. 04.08.2023р. шляхом проведення транзакцій через банкомат, який знаходиться по АДРЕСА_2 , викрав грошові кошти потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 7681,01грн., а також 04.08.2023р. о 06-38год. розрахувався за продукти в магазині «Лілія», який знаходиться по вул.Незалежності, 175 в с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області, на суму 320грн., а всього заволодів майном потерпілої на загальну суму 9764,01грн.
Крім цього, 04.08.2023р. о 04-00год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу магазину «Біле Озеро» в с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області, вул.Гагаріна, 2-Б, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 спала на лавці поряд з вказаним магазином, з метою викрадення чужого майна, таємно, умисно, з корисливих мотивів, незаконно викрав шляхом вільного доступу банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка є офіційним документом, що належить потерпілій.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, однак відмовився надавати показання на підставі ст.63 Конституції України. Захисник просила призначити обвинуваченому мінімальне покарання з іспитовим строком.
Вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні в порядку ч.3 ст.349 КПК України, які учасниками процесу визнані обґрунтованими, не оспорюються та не заперечуються.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує:
1) по епізоду викрадення мобільного телефона у потерпілої ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;
2) по епізоду викрадення банківської картки потерпілої за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документу.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, особу обвинуваченого, який є неодруженим, непрацюючим, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога не знаходиться; знаходиться на обліку в лікаря психіатра і є обмежено осудним згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 02.11.2023р. №583 (у ОСОБА_4 виявлялися і виявляються психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності і з вираженими змінами особистості по алкогольному типу та органічне ураження головного мозку з помірними і вираженими проявами когнітивної недостатності та емоційної нестійкості); раніше несудимий, за місцем проживання характеризується негативно. Даних про необхідність застосування до обвинуваченого примусових заходів медичного характеру не встановлено.
Обставини, що пом'якшують покарання - це щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, повне і добровільне відшкодування потерпілій завданих збитків.
Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
Також суд враховує досудову доповідь органу пробації, згідно висновку якої орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Суд враховує думку потерпілої ОСОБА_6 , яка згідно письмової заяви зазначила про те, що матеріальні збитки їй повністю відшкодовані.
Тому, суд вважає, що необхідним кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів є покарання: за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на певний строк. На думку суду, дане покарання відповідає інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень іншими особами. При цьому покарання обвинуваченому має бути призначено за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч.1 ст.70 КК України.
Враховуючи в сукупності всі обставини справи, суд погоджується із думкою прокурора та вважає за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілій, кримінальні правопорушення вчинив вперше, потерпіла не має претензій матеріального характеру до обвинуваченого, тому обвинуваченого можливо перевиховати без ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов не заявлено.
З обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз по справі на загальну суму 478грн.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України позбавлення волі на строк п'ять років;
- за ч.1 ст.357 КК України обмеження волі на строк два роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на один рік.
На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз по справі на загальну суму 478грн.
Речові докази по справі, а саме:
1) мобільний телефон марки «Тecno», що переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити потерпілій за належністю;
2) оптичний носій інформації СD-R з інформацією АТ КБ «Приватбанк», що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1