Справа № 702/121/24
Провадження № 1-кп/702/52/24
05.02.2024 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320000130 від 20.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Владивосток, Приморського краю, російської федерації, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, не одруженої, має на утриманні малолітнього сина, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 18.01.2024, перебуваючи на горищі власного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході прибирання, знайшла і тим самим умисно, без передбаченого законом дозволу придбала 26 патронів, та в подальшому розуміючи, що дані предмети являються бойовими припасами, усвідомлюючи протиправність своїх дій без передбаченого законом дозволу перенесла їх у приміщення будинку, поклавши їх до шкіряної косметичної сумочки в спальній кімнаті, де умисно без передбаченого законом дозволу зберігала.
20.01.2024 в період з 07 години 28 хвилин по 08 годину 35 хвилин, під час проведення обшуку в вищезазначеному будинку, який належить ОСОБА_3 , працівники поліції виявили та вилучили вказані вище предмети, які у відповідності до висновку експерта № СЕ-19/124-24/993-БЛ від 23.01.2024, являються: двадцять два патрони - 5,45-мм малоімпульсними патронами зразка 1974 року споряджені кулями з стальним осердям (7Н6, 7Н6М) з яких один патрон промислового виробництва м. Уляновск росія, сім патронів промислового виробництва м. Барнаул росія, шість патронів промислового виробництва м. Луганск Україна та вісім патронів промислового виробництва м. Тула росія, три патрони - 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року, промислового виробництва м. Луганск Україна, вказані 25 патронів придатні до стрільби, та один патрон - великокаліберним патроном калібру 12,7x99 mm (50 ВМG), промислового виробництва, які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, які ОСОБА_3 незаконно перенесла, придбала та зберігала без передбаченого законом дозволу.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Під час досудового розслідування 30.01.2024 між обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Уманської окружної прокуратури на підставі статей 468 - 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, яка ними підписана і згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 263 КК України; беззастережне визнання підозрюваним (обвинуваченою) ОСОБА_3 своєї винуватості у вчинені злочину під час судового розгляду; відшкодування затрат за виконану судову балістичну експертизу в сумі 3 029,12 грн.
За вказаною угодою сторони погодили покарання за вчинений злочин за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням визначаються виключно судом.
За змістом угоди обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлює та розуміє положення ст. 473 КПК України, відповідно до якого наслідком укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для сторін є: - для прокурора і підозрюваного - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України; - для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Обвинувачена ОСОБА_3 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Обвинувачена ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання умов угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Судом з'ясовано в обвинуваченої, чи розуміє він наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, у відповідності до ч. 2 ст. 473 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні пояснила, що їй зрозумілі права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, а саме: в обмеженні її права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, а саме те, що їй буде призначена остаточна міра покарання у виді 3 років позбавлення волі, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 389-1 КК України. Їй рішення укласти угоду про визнання винуватості є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену між нею та прокурором Уманської окружної прокуратури від 30.01.2024.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити добровільно укладену угоду про визнання винуватості між ОСОБА_3 та прокурором Уманської окружної прокуратури від 30.01.2024.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 від 30.01.2024.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину за вказаних у обвинувальному акті обставин; внаслідок вчинення злочину шкода завдана лише державним інтересам; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, оскільки умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суду.
У даному кримінальному провадженні відсутні потерпілі, а кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам громадян або інтересам юридичних осіб, а внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення не завдано матеріальних збитків державі.
В укладенні даної угоди згідно з п. 9 ч.2 ст. 52 КПК України брав участь захисник.
Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості злочину, обране з урахуванням особи обвинуваченої та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання останньої.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також судом встановлено, що дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України кваліфіковано правильно, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, на підставі ч. 2, 3 ст. 75 КК суд вважає можливим при затвердженні угоди про визнання винуватості, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з встановленням іспитового строку. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди, шляхом визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначення їй узгодженої міри покарання з визначенням іспитового строку та покладенням обов'язків, які передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави на підставі ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
Керуючись ст. 314, 370, 373, 374, 394, 468-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.01.2024, укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 .
Визнати винуватою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Керуючись ст. 75 - 76 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки:
1. Періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3. Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Уманського РУП ГУНП України в Черкаській області, а саме: тринадцять патронів (набоїв) - передати на потреби Збройних сил України, тринадцять гільз - знищити.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи зброї № СЕ - 19/124 - 24/993 - БЛ в сумі 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн 12 коп.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.
Суддя Юлія ЖЕЖЕР