31500, Хмельницька область, Хмельницький район, смт Летичів, пров. Шкільний, 4а
тел. (03857) 2-01-00, 2-02-92, 2-04-90, 9-16-31, 9-17-33, факс 9-11-31
веб-сайт: https://lt.km.court.gov.ua, е-mail: inbox@lt.km.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер судової справи №678/9/22
Номер провадження №1-кп-678-20/24
29 січня 2024 року смт Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Летичів обвинувальний акт, який затверджений 30 грудня 2021 року прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 08 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021243000001928, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Керч, Автономна Республіка Крим, Україна, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, інвалідність відсутня, раніше не судимого, про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
учасники судового провадження:
прокурори: ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_7 ,
потерпіла ОСОБА_8 ,
представник потерпілої - адвокат ОСОБА_9 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
його захисник - адвокати: ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ, СТАТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВИННИМ У ВЧИНЕННІ ЯКОГО ВИЗНАЄТЬСЯ ОБВИНУВАЧЕНИЙ
1. 08 жовтня 2021 року близько 06 год. 50 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача FRIEGHTLINER 120, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у сцепці з напівпричепом SCHWERINER CS-45GV, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі М-30 сполученням Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине, зі сторони м. Вінниця в напрямку до м. Хмельницький, на 326 км 350 м зазначеної вище автодороги, неподалік с. Вербка Хмельницького (бувшого Летичівського) району Хмельницької області, в порушення вимог п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правила дорожнього руху), проявив неуважність, в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожньої обстановки та, порушуючи п. 13.1 Правил дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції, заснув за кермом, внаслідок чого допустив зіткнення передньою частиною керованого автомобіля FRIEGHTLINER 120, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із задньою частиною нерухомого автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який під керуванням водія ОСОБА_12 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходився пасажир ОСОБА_13 , у відповідності із вимогами пп. 8.7.3 (е), 8.10 Правил дорожнього руху зупинився на червоний сигнал світлофора.
Після цього, автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , будучи у некерованому стані, передньою частиною здійснив зіткнення із задньою частиною зупиненого попереду автомобіля AUDI A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходився пасажир ОСОБА_14 , який у некерованому стані зіткнувся із зупиненим на світлофорі попереду причепом автопоїзда у складі сідлового тягача RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , у сцепці із напівпричепом SCHWARZMULLER SAP-335, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , за кермом якого знаходився водій ОСОБА_15 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, водій автомобіля AUDI A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини, закритого перелому тіла грудини у верхній третині зі зміщенням, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №500 від 22 листопада 2021 року за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я (більше 21 доби).
Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 2.3, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху зміст яких полягає у наступному:
- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 13.1. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення вимог пунктів 2.3, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - спричиненням потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
2. Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілій, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
ІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
3. Прокурор ОСОБА_5 під час виступу в судових дебатах зазначив, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, є доведеною сукупністю зібраних органом досудового розслідування доказів, тому, враховуючи особу обвинуваченого, те, що він не визнав вину і у нього відсутнє щире каяття, яке було встановлено під час досудового розслідування, але не знайшло свого підтвердження в суді, не відшкодував завдану потерпілій шкоду, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, просить призначити покарання у виді арешту на строк чотири місяці, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, до набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати, стягнути з обвинуваченого витрати на залучення експерта, вирішити питання щодо речових доказів згідно ст. 100 КПК України.
4. 07 червня 2022 року у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що обвинуваченого ОСОБА_4 вперше побачила у судовому засіданні 14 травня 2022 року, він ні на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), ні в подальшому жодним чином їй не допоміг, жодного разу до неї не зателефонував і не поцікавився станом її здоров'я, не відвідав у лікарні, не відшкодував кошти на лікування та завдану їй внаслідок ДТП матеріальну і моральну шкоду, не вибачився за свої дії, тому вважає, що він має бути суворо покараний.
5. 06 липня 2023 року представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 направив суду виступ в судових дебатах за змістом якого ОСОБА_4 жодного разу не зателефонував потерпілій і не поцікавився станом її здоров'я, яке після ДТП значно погіршилося, не відшкодував ні моральну, ні матеріальну шкоду, яку було завдано внаслідок ДТП, нехтував своїми процесуальними обов'язками під час розгляду справи в суді, тому просить визнати обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого правопорушення і призначити йому справедливе покарання.
6. Обвинувачений ОСОБА_4 у судових засіданнях та під час виступу в судових дебатах свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не визнав і просив суд його виправдати.
ОСОБА_4 показав суду, що 07 жовтня 2021 року виїхав технічно справним автопоїздом у складі сідлового тягача FRIEGHTLINER 120 у сцепці з напівпричепом SCHWERINER CS-45GV з м. Одеса, перед тим, як виїхати в рейс, його оглядав лікар, йому поміряли тиск і все було добре, він мав хороше самопочуття.
Приблизно о 01 год. 08 жовтня 2021 року у м. Вінниця поруч з АЗС «WOG» він зупинився і ліг спати, а о 05 год. 30 хв. прокинувся, випив кави і, відпочивши та добре себе почуваючи, поїхав в напрямку м. Хмельницький, алкогольних чи наркотичних речовин не вживав, під час руху швидкість була 50-60 км/год., їхав рівно у своїй смузі руху і не пам'ятає, щоб йому хтось сигналізував, що не рівно їде, дорога була рівною.
В подальшому він отямився від удару, але момент самого удару не пам'ятає.
ДТП сталась близько 07 год. 00 хв. поруч із с. Вербка Хмельницького (бувшого Летичівського) району Хмельницької області, його автомобіль спочатку вдарив у задню частину автомобіль VOLKSWAGEN, який по інерції вдарив автомобіль AUDI, що в'їхав у причіп вантажного автомобіля, це зрозумів в подальшому із фотографій.
Вважає, що втратив свідомість і у нього стався повторно інфаркт, ця обставина не залежала від його волі, тому не визнає формулювання обвинувачення, що заснув.
У 2018 році у нього вже був інфаркт, він лежав у лікарні і лікувався, на даний час перебуває на обліку у терапевта через ішемічну хворобу серця.
Не визнає, що порушив інкриміновані пункти Правил дорожнього руху, адже якби був у свідомості, то б застосував екстрене гальмування, а гальмівний шлях відсутній.
Лікарі швидкої медичної допомоги, які приїхали дуже швидко після ДТП, одразу ж поміряли у нього тиск, який був дуже високим, дали ліки, щоб його знизити.
Стверджує, що після того, як прийшов до свідомості, підійшов до людей, які були у автомобілі VOLKSWAGEN, а потім допомагав витягнути з автомобіля AUDI потерпілу, в подальшому сидів поруч із своїм автомобілем та не зачинявся в кабіні.
На місці ДТП був приблизно 1,5 доби поки його роботодавець забрав вантаж (спеції), який він перевозив.
До потерпілої особисто не телефонував, але у телефонних розмовах зі слідчим постійно цікавився станом її здоров'я, будь-які кошти їй відшкодувати не міг, оскільки його звільнили з роботи в день ДТП, втратив роботу та заробіток, на даний час не працює.
За наслідки ДТП щиро шкодує, такого не хотів, просить вибачення у потерпілої.
Під час проведення досудового розслідування дійсно підписував документи, де було написано так, як виклав слідчий, тому формулюванням, що заснув за кермом, обмовив себе, адже насправді втратив свідомість і не пам'ятає обставин ДТП.
7. Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_10 і ОСОБА_11 під час виступу в судових дебатах зазначили, що обвинуваченого слід виправдати у вчиненні інкримінованого йому злочину, адже органом досудового розслідування докази зібрані з очевидним порушенням закону і мають бути визнані недопустимими, зокрема, це стосується висновку судово-медичної експертизи №500 від 22 листопада 2021 року, оскільки експерт провів експертизу з урахуванням медичних документів - знімків комп'ютерної томографії від 11 і 13 жовтня 2021 року на ім'я ОСОБА_16 , але невідомо де такі були зроблені, ці знімки слідчим в порядку ст. 163 КПК України не витребовувались, та історії хвороби стаціонарного хворого №126 на ім'я ОСОБА_8 , яка проходила лікування у Летичівській ЦРЛ у період з 08 по 12 жовтня 2021 року, які не є доказами. При цьому, потерпілою є ОСОБА_8 , але матеріали для експертизи взято на ОСОБА_16 , тобто не на ту особу, яку визнано потерпілою.
ОСОБА_4 вчинив ДТП внаслідок короткочасної, раптової та непередбачуваної втрати свідомості, втрата свідомості потягла втрату контролю за автомобілем, він не міг усвідомлювати протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачати їх шкідливі наслідки і бажати їх, або свідомо допускати настання цих наслідків, адже прийшов до свідомості вже після вчинення ДТП.
У зв'язку із цим не погоджуються із твердженням обвинувачення, що ОСОБА_4 проявив неуважність, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, заснув за кермом внаслідок чого допустив зіткнення.
Цивільний позов потерпілою не заявлено під час розгляду кримінального провадження, тому підстав для відшкодування шкоди немає, водночас завдана потерпілій шкода може бути відшкодована у передбаченому законодавством порядку.
ОСОБА_4 не бажав настання ДТП і тих наслідків, які настали для потерпілої ОСОБА_8 , однак в нього стався інфаркт і він втратив свідомість, також просять у потерпілої вибачення за наслідки ДТП.
ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
8. Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнає свою вину його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується наступними доказами.
9. Так, потерпіла ОСОБА_8 показала суду, що близько 06 год. 00 хв. 08 жовтня 2021 року автомобілем AUDI виїхала разом з ОСОБА_14 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, з м. Вінниця в м. Хмельницький і близько 06 год. 50 хв. неподалік с. Вербка Хмельницького (бувшого Летичівського) району Хмельницької області зупинились перед вантажним автомобілем з напівпричепом на відстані близько 3 м, оскільки проводились ремонтні роботи на ділянці дороги і був реверсний рух, який регулювався світлофором, а позаду них зупинився автомобіль VOLKSWAGEN.
Під час цієї зупинки і очікування зеленого сигналу світлофору відчула раптовий і сильний удар у задню частину свого автомобіля після чого транспортний засіб у некерованому стані зіткнувся із причепом вантажного автомобіля, який стояв попереду.
Після цього ОСОБА_14 допоміг їй разом із людьми з автомобіля, що був позаду них та водієм із вантажного автомобіля під який вони внаслідок удару в'їхали, іншими людьми вибратись з автомобіля, оскільки самостійно цього зробити не могла через значні тілесні ушкодження, які внаслідок цього отримала.
В подальшому, коли її витягнули із салону автомобіля, від людей почула, що причиною ДТП стало те, що водій вантажного автомобіля з причепом, який рухався позаду автомобіля VOLKSWAGEN, заснув за кермом, обвинувачений так сам сказав.
Через незначний проміжок часу приїхала швидка медична допомога і її було госпіталізовано до лікарні у смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області, де лікувалась приблизно 5-6 днів, а після цього лікувалась у приватних медичних закладах.
На лікування витратила приблизно 30000,00 грн., автомобіль не підлягає ремонту і матеріальна шкода становить приблизно 6000,00 доларів США.
10. Свідок ОСОБА_14 показав суду, що 08 жовтня 2021 року в ранковий час був пасажиром автомобіля AUDI під керуванням ОСОБА_8 і близько 06 год. 55 хв. вони зупинились за колоною автомобілів неподалік с. Вербка Хмельницького (бувшого Летичівського) району Хмельницької області, оскільки на вказаній ділянці тривали ремонтні роботи та був увімкнений червоний сигнал світлофора, був реверсний рух.
Перед ними за 3-4 м стояв вантажний автомобіль з причепом, а позаду з приблизною такою ж дистанцією - автомобіль VOLKSWAGEN.
Орієнтовно через 40 секунд після зупинки відчув сильний удар у задню частину автомобіля і їх транспортний засіб в некерованому стані зіткнувся із причепом вантажного автомобіля, який був попереду них.
Після цього вибрався із пошкодженого автомобіля і витягував й потерпілу ОСОБА_8 , вона була у свідомості, але із значними тілесними ушкодженнями внаслідок удару, йому у цьому допомагали інші водії.
Через короткий проміжок часу приїхала швидка, поліція, пожежники і його та потерпілу було госпіталізовано до лікарні, на місці події був близько 12 хв.
На місці ДТП обвинувачений ОСОБА_4 їм не допомагав, не підходив до них, він просто сидів весь час поряд із дверкою свого автомобіля, звідки сам вийшов.
Інші люди, які були на місці ДТП, казали, що ОСОБА_4 сам сказав, що заснув.
Від ДТП він та потерпіла отримали тілесні ушкодження, однак обвинувачений з ним і з потерпілою не зв'язувався, не цікавився станом їх здоров'я, нічим їм не допомагав.
11. Свідок ОСОБА_15 показав, що керував автопоїздом у складі сідлового тягача RENAULT MAGNUM у сцепці із напівпричепом SCHWARZMULLER і близько 07 год. 00 хв. 08 жовтня 2021 року зупинився неподалік с. Вербка Хмельницького (бувшого Летичівського) району Хмельницької області, оскільки на вказаній ділянці тривали ремонтні роботи та був увімкнений червоний сигнал світлофора, був реверсний рух.
Позаду зупинився автомобіль AUDI, а за ним - автомобіль VOLKSWAGEN.
Приблизно через 5 хв. відчув дуже сильний удар у свій автомобіль і побачив, що вантажний автомобіль вдарив автомобіль VOLKSWAGEN, а той по інерції вдарив автомобіль AUDI, який по інерції вдарився у його автомобіль.
Разом з іншими людьми допоміг витягнути потерпілу з автомобіля AUDI.
ОСОБА_4 на місці ДТП перебував у своєму автомобілі, будь-якої допомоги потерпілим внаслідок аварії не надавав, вів себе безініціативно, не переймався і не цікавився їх здоров'ям.
За короткий проміжок часу приїхали працівники поліції, швидка та рятувальники, чоловіка і жінку з автомобіля AUDI та двох чоловіків з автомобіля VOLKSWAGEN забрали у лікарню.
ОСОБА_4 тривалий час був у кабіні свого автомобіля, вийшов лише на запрошення працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння.
Він був у лікарні тоді, як ОСОБА_4 проходив освідування, там обвинувачений заснув на стільці, а під час розмови сказав йому, що в момент ДТП «його відключило».
Інші водії, які були на місці ДТП казали, що автомобіль під керуванням ОСОБА_4 вже був не дуже контрольований при під'їзді до місця ДТП, тому йому сигналили.
Однак він таких ознак не бачив, оскільки приблизно за 5 км до місця ДТП сам обганяв автомобіль під керуванням обвинуваченого, той їхав рівно зі швидкістю близько 60 км./год., тримався ближче до осьової лінії.
12. Свідок ОСОБА_12 показав, що керував автомобілем VOLKSWAGEN, його пасажиром був ОСОБА_13 і 08 жовтня 2021 року близько 07 год. 00 хв. зупинився неподалік с. Вербка Хмельницького (бувшого Летичівського) району Хмельницької області, оскільки на вказаній ділянці тривали ремонтні роботи та був увімкнений червоний сигнал світлофора, був реверсний рух.
Попереду був автомобіль AUDI, а перед ним знаходився вантажний автомобіль.
Через деякий час відчув удар у свій автомобіль, від удару втратив свідомість, коли отямився, то вилізти йому допоміг ОСОБА_13 .
До моменту ДТП бачив, що автомобіль ОСОБА_4 по дорозі їде не рівно - виляв, але на зустрічну смугу не виїжджав, швидкість руху цього вантажного автомобіля не пам'ятає, однак сподівався, що водій зупиниться на світлофорі.
На місці ДТП водій ОСОБА_4 до них не підходив, не допомагав, сидів поруч зі своїм автомобілем і палив та просто спостерігав, не вибачився перед ними.
Вважає, що водій ОСОБА_4 заснув за кермом, це майже призвело до загибелі 4 людей, які були у двох легкових автомобілях.
13. 01 червня 2021 року приватним підприємством «Техогляд 2017» складено протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № НОМЕР_7 (бланк В НОМЕР_8 ) згідно якого транспортний засіб Friеghtliner 120, номерний знак НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним (а.с. 43-зворот, 78 т. 3).
14. 08 жовтня 2021 року у період з 10 год. 38 хв. по 13 год. 42 хв. слідчим проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди про що складено протокол зі схемою і фототаблицею у яких зазначено, що місцем огляду є автодорога М-30, 326 км + 400 м, погодні умови - без опадів, світла пора доби, проїзна частина - горизонтальна ділянка, покриття - асфальтобетонне (сухе), чисте, дорожня розмітка - 1.1 (жовта, тимчасова розмітка), відображено положення транспортних засобів на місці пригоди та локалізацію пошкоджень - сідлового тягача FRIEGHTLINER 120 з напівпричепом SCHWERINER CS-45GV, сідлового тягача RENAULT MAGNUM з напівпричепом SCHWARZMULLER, автомобіля VOLKSWAGEN, автомобіля AUDI, вказано про наявність інших слідів, зазначено про вилучені речі і документи, тощо (а.с. 15-33 т. 3).
15. 22 листопада 2021 року складено висновок експерта №500 у якому вказано, що згідно наданих на судово-медичну експертизу медичних документів у ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, закритого перелому тіла грудини у верхній третині із зміщенням, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею в ділянку передньої поверхні грудної клітини ОСОБА_17 , та при ударах вказаною ділянкою тіла останньої об такі, якими могли бути кермо автомобіля, конструктивні частини салону легкового автомобіля, та їм подібні предмети, що могло мати місце при такому виду ДТП, як зіткнення автомобілів, де ОСОБА_17 могла знаходитись в якості водія легкового автомобіля, по строку свого виникнення можуть відповідати 08 жовтня 2021 року, що цілком могло мати місце в строк і за обставин, вказаних в постанові про призначення даної судово-медичної експертизи, по своєму характеру відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я (більше 21 доби) (а.с. 152-153 т. 3).
16. 24 листопада 2021 року складено висновок експерта №СЕ-19/123-21/8993-ІТ за змістом якого в заданій дорожній ситуації водій вантажного сідлового тягача «Freightliner 120», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWERINER CS 45GV», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , як оператор транспортного засобу, повинен був діяти відповідно до вимог пп. 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
Експерт зазначив, що експертним шляхом питання про те чи мав технічну можливість водій вантажного сідлового тягача в сценці із напівпричепом під керуванням ОСОБА_4 запобігти виникненню ДТП та чи перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП дії водія ОСОБА_4 не вирішувались, оскільки їх вирішення не потребує спеціальних технічних знань та проведення будь-яких експертних розрахунків (можуть бути вирішені ініціатором призначення експертизи самостійно).
Експерт вказав, що із заданих вихідних даних водій ОСОБА_4 заснув за кермом, а отже водій не слідкував за дорожньою обстановкою та відповідно не здійснював контрольований рух автомобіля з метою безпечного керування ним. Водночас, ці обставини виключають технічний аспект проведення експертної оцінки дій водія ОСОБА_4 та доцільність проведення експертного дослідження з поставлених питань, адже експерт розглядає дії водіїв лише як дії операторів, які визначають характер руху транспортного засобу в конкретній дорожній обстановці, без урахуванням їх психофізіологічних можливостей, можливості оцінки та подальшого прогнозування дорожньої ситуації в цілому (а.с. 188-190 т. 3).
17. 29 листопада 2021 року складено висновок експерта №СЕ-19/123-21/8130-ІТ за змістом якого на момент огляду рульове керування сідлового тягача «Freightliner FLD 120», номерний знак НОМЕР_1 , перебувало в несправному стані. Встановити стан робочої гальмівної системи даного сідлового тягача як на момент огляду, так і до моменту ДТП, в межах даного дослідження, не видалось за можливе через аварійні пошкодження транспортного засобу, обмежений візуальний доступ до вузлів та деталей системи та відсутність спеціального допоміжного та діагностичного обладнання.
Виявлена в процесі дослідження несправність рульового керування виражена у деформації поперечної тяги рульового приводу, носить аварійний характер та її виникнення пов'язується із дією ударних навантажень на елементи конструкції автомобіля під час розвитку ДТП.
Вирішити питання про те чи міг водій ОСОБА_4 виявити несправності перед ДТП в межах даного дослідження не видається за можливе (а.с. 72-77 т. 3).
18. 16 грудня 2021 року компанією «Онур» повторно надано їх відповідь від 08 листопада 2021 року згідно якої 08 жовтня 2021 року на 326 км + 350 м жодні дорожні роботи не проводились, на ділянці було забезпечено усі відповідні дорожні знаки та дорожню розмітку, не відбувалось змін у напрямку дорожнього руху чи дорожньої розмітки. Рух відбувався по новому покриттю з обмеженням швидкості та з забороною обгону. Погода була сонячною, без опадів.
Надано інформацію щодо розміщення дорожніх знаків та межі їх дій, розташування дорожньої розмітки згідно схеми ОДР (325 км + 900 м - 331 км + 000 м) (а.с. 179-182 т. 3).
19. Враховуючи сукупність досліджених доказів, суд вважає, що дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
ІV. МОТИВИ СУДУ ЩОДО НЕВРАХУВАННЯ ПОЗИЦІЇ СТОРОНИ ЗАХИСТУ ЩОДО ОКРЕМИХ ДОКАЗІВ
20. Суд відхиляє твердження сторони захисту про недопустимість доказу - висновку експерта №500 від 22 листопада 2021 року у зв'язку із наступним.
21. 27 жовтня 2021 року ОСОБА_8 подала слідчому заяву згідно якої надає належні їй рентгенівські знімки в кількості шести та копію виписного епікризу для проведення СМЕ (а.с. 141 т. 3).
22. 28 жовтня 2021 року ОСОБА_8 подала слідчому заяву про залучення до провадження як потерпілого, їй вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого (а.с. 137-138 т. 3).
23. 15 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (справа №686/24667/21, провадження №1-кс/686/11509/21) представникам органу досудового розслідування надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Летичівської ЦРЛ - медичної карки стаціонарної хворої ОСОБА_8 , жительки АДРЕСА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні в Летичівській ЦРЛ в період часу з 08 жовтня 2021 року по 16 жовтня 2021 року у відділенні хірургії (а.с. 144 т. 3).
24. 19 листопада 2021 року ухвала слідчого судді від 15 листопада 2021 року виконана органом досудового розслідування і працівником Летичівської ЦРЛ добровільно надано медичну картку стаціонарного хворого №2617, заведену на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_3 (а.с. 145-148 т. 3).
25. 19 листопада 2021 року постановою слідчого призначено судово-медичну експертизу для встановлення наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 , проведення якої доручено експертам Городоцького РВ СМЕ в Хмельницькій області, експерту ОСОБА_18 направлено медичну документацію та 4 рентгенівських знімка ОСОБА_8 (а.с. 149-150 т. 3).
26. 22 листопада 2021 року складено висновок експерта №500 (експерт ОСОБА_18 ), яким встановлено тяжкість та характер тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 .
Судово-медичний експерт у дослідній частині висновку вказав, що слідчий на судово-медичну експертизу надав постанову про призначення експертизи, медичну карту стаціонарного хворого КНП «Летичівська БЛ» №2617, п'ять рентгенограм на ім'я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Експерт у висновку відобразив записи, які вказані лікарями щодо ОСОБА_19 у медичній карті стаціонарного хворого №2617, в тому числі й відомості про рентгенограми - рентгенограму грудини у боковій проекції, рентгенограму черепа в двох проекціях, рентгенограму ОГК в прямій проекції.
Експертом надано оцінку представлених на експертизу рентгенограм та серії КТ знімків на ім'я ОСОБА_16 і зроблено висновок про тілесні ушкодження.
27. 22 листопада 2021 року у листі слідчому лікар судово-медичний експерт ОСОБА_18 повідомив, що направляє: 1) висновок експерта №500 від 22 листопада 2021 року на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) оригінал медичної карти стаціонарного хворого КНП «Летичівська БЛ» №2617 на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3) чотири рентгенограми (дві черепа, дві ОГК) від 08 жовтня 2021 року, 11 жовтня 2021 року на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 4) одну рентгенограму (серію КТ знімків) ОГК від 13 жовтня 2021 року на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28. 08 грудня 2023 року у судовому засіданні експерт ОСОБА_18 детально розповів про проведену експертизу ОСОБА_8 та вказав, що усі документи для проведення судово-медичної експертизи надано слідчим, на різних документах промарковано два прізвища ОСОБА_19 , тому й відобразив подвійне прізвище у висновку.
Водночас, будь-яких сумнівів у тому, що медична документація надійшла для проведення експертизи відносно двох різних людей у нього не виникло, ці документи стосувались однієї і тієї ж самої особи, при цьому йому, як експерту, невідомо чому ОСОБА_20 назвалась лікарям Летичівської лікарні прізвищем ОСОБА_21 .
Наявні у потерпілої ОСОБА_17 тілесні ушкодження мають термін загоєння більше 21 доби, тому й відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я.
Свій висновок №500 від 22 листопада 2021 року повністю підтримав.
29. Сукупність цих обставин дає суду підстави для висновку, що незалежно від терміну лікування і дати виписки з медичного закладу наявні у потерпілої ОСОБА_8 тілесні ушкодження в будь-якому випадку відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я (більше 21 доби), оскільки термін їх загоєння становить понад 21 добу.
Експерт в суді підтвердив свій висновок, експертизу провів без огляду потерпілої, тобто наданих йому слідчим медичних документів було цілком і повністю достатньо для складення висновку, він попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України як слідчим, так і судом.
При цьому, зміст досліджених судом документів свідчить про те, що експертиза лікарем судово-медичним експертом, який має стаж роботи з 1991 року, проведена саме на підставі наданих згідно заяви потерпілою слідчому документів та вилучених слідчим на підставі ухвали слідчого судді медичних документів потерпілої ОСОБА_8 .
30. 08 грудня 2023 року представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 надав суду копії Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00041093916 і №00041093553 від 23 серпня 2023 року згідно яких: 1) 13 листопада 2004 року ОСОБА_22 і ОСОБА_16 зареєстрували шлюб і після реєстрації шлюбу ОСОБА_16 змінила прізвище на ОСОБА_23 , шлюб розірвано 12 вересня 2008 року; 2) 20 липня 2009 року ОСОБА_24 і ОСОБА_25 зареєстрували шлюб і після реєстрації шлюбу ОСОБА_25 змінила прізвище на ОСОБА_20 , шлюб розірвано рішенням суду від 22 грудня 2021 року.
31. Враховуючи сукупність усіх досліджених з даного приводу письмових доказів, суд приходить до переконання, що висновок експерта №500 від 22 листопада 2021 року є належним і допустимим доказом у даному кримінальному провадженні, цим висновком встановлено тяжкість та характер тілесних ушкоджень саме потерпілої ОСОБА_8 , а вказівка у висновку експерта на дошлюбне прізвище потерпілої - ОСОБА_21 не дає суду підстав вважати, що висновок складено не на ту особу, яку визнано потерпілою.
При цьому, слідчий встановив особу потерпілої як із нею самостійно написаної заяви, під час допиту як потерпілої, а також згідно посвідчення водія (а.с. 38 т. 3).
32. Суд також відхиляє доводи сторони захисту, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід виправдати у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки він вчинив ДТП внаслідок раптової втрати свідомості та не міг усвідомлювати протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачати їх шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків, у зв'язку із наступним.
33. Так, у судовому засіданні 02 травня 2022 року ОСОБА_4 вину визнав, вказав, що щиро кається, тобто він погодився із формулюванням обвинувального акта, що саме він проявив неуважність, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, заснув за кермом, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілями.
Із змісту обвинувального акта, який складено слідчим і затверджено прокурором, також вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 визнав свою вину, адже обставиною, яка пом'якшує покарання вказано його щире каяття.
Про те, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_4 повністю визнавав свою вину і це зазначено у протоколах його допиту (а.с. 87, 163, 196-197 т. 3), які були досліджені судом, акцентував увагу суду й прокурор, оскільки обвинувачений визнавав, що заснув за кермом, водночас ОСОБА_4 не повідомляв ні слідчому, ні прокурору, що у нього була втрата свідомості і серцевий напад в момент ДТП, скарг щодо своєї неосудності не виявляв, проте знаючи про проблеми зі своїм здоров'ям, обвинувачений взагалі не мав права сідати за кермо транспортного засобу.
Однак, в подальшому під час судового розгляду ОСОБА_4 позицію змінив.
34. Для перевірки версії ОСОБА_4 , що він під час керування транспортним засобом втратив свідомість, оскільки у нього стався серцевий напад і він не міг керувати своїми діями, ухвалами суду від 23 вересня 2022 року і від 01 травня 2023 року було призначено експертизи (а.с. 251-252 т. 1, а.с. 140-141 т. 2).
35. При цьому, 28 листопада 2022 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Транс-Експрес» надійшла медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом ОСОБА_4 та повідомлено суд, що водій ОСОБА_4 не скаржився на стан здоров'я під час роботи водієм.
У вказаній медичній довідці, яка видана 08 листопада 2020 року ПП «МОАФУ» в Одеській області і дійсна до 08 листопада 2021 року зазначено, що водій ОСОБА_4 придатний до керування транспортним засобом категорій В1, В, С1, С, ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE, адже наявна відмітка - дозволено (а.с. 27, 34-35 т. 2).
36. У період з 15 по 19 грудня 2022 року проведено комісійну судово-медичну експертизу про що складено висновок експерта №88 (експертиза за матеріалами справи) за змістом якого згідно наявних у справі медичних документів у ОСОБА_4 будь-яких захворювань та травм центральної нервової системи, ендокринних захворювань, які б могли бути причиною втрати свідомості до 08 жовтня 2021 року, не відмічалось.
Згідно завіреної фотокопії виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3802/1749 ОСОБА_4 перебував на лікуванні з 29 вересня (у висновку описка в зазначенні місяця) 2018 року по 08 жовтня 2018 року з діагнозом: Ішемічна хвороба серця: гострий передньо-боковий інфаркт міокарду (29 вересня (у висновку описка в зазначенні місяця) 2018 року). Гіпертонічна хвороба ІІІ, стадія ІІІ, ризик IV. Ожиріння III ступеня. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки без загострення.
Згідно завіреної фотокопії карти виїзду екстреної медичної допомоги №79 (77) КНП «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Хмельницької обласної ради ОСОБА_4 був оглянутий при виїзді на місце пригоди бригадою екстреної медичної допомоги 08 жовтня 2021 року і по їх приїзду пацієнт стояв на узбіччі біля свого автомобіля, виказував скарги на несильний біль в правому стегні, всі події чітко пам'ятав, свідомість не втрачав. При об'єктивному обстеженні було встановлено: загальний стан середній, свідомість ясна, поведінка - спокійна, положення активне, артеріальний тиск 220/100 мм рт.ст. (при постійному тиску 150/80 мм рт.ст.), пульс 80/хв., ритмічний, тони серця ритмічні, частота дихання 16 за хвилину, периферичні набряки відсутні, дихання вільне, везикулярне, в неврологічному статусі патологічних змін не відмічалось. Локально відмічалась припухлість та болючість при пальпації в ділянці правого стегна. За даними опису електрокардіограми, проведеної на місці, ритм був синусовий, правильний, частота серцевих скорочень 80, гострої коронарної патології не було виявлено. ОСОБА_4 була надана медична допомога - антигіпертензивна терапія препаратами магнію сульфат, каптоприл та знеболююча терапія препаратом дексаром, після чого стан пацієнта був задовільний, артеріальний тиск знизився до 170/90 мм рт.ст. Працівниками бригади екстреної медичної допомоги виставлений попередній діагноз: «Підвищений артеріальний тиск. Синці, забій стегна. Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця. Забій стегна». ОСОБА_4 був залишений на місці.
Таким чином, у ОСОБА_4 при наявності у нього гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця втрата або порушення свідомості могло відбутись при гострому інфаркті міокарду, якого у нього не встановлено при огляді на місці пригоди 08 жовтня 2021 року, або при гіпертонічному кризі, який розвивається як ускладнення гіпертонічної хвороби. За даними завіреної фотокопії карти виїзду екстреної медичної допомоги №79 (77) у ОСОБА_4 при артеріальному тиску 220/100 мм рт.ст. міг бути гіпертонічний криз, але за даними цієї ж завіреної фотокопії карти виїзду екстреної медичної допомоги №79 (77) не можливо встановити точний час виникнення підвищення артеріального тиску 08 жовтня 2021 року, а саме до пригоди, під час пригоди чи після неї. Також за даними матеріалів кримінальної справи та наявної медичної документації конкретно встановити чи мала місце втрата або порушення свідомості у ОСОБА_4 08 жовтня 2021 року перед дорожньо-транспортною пригодою не можливо (а.с. 42-46 т. 2).
37. 13 квітня 2023 року у судовому засіданні експерти ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 підтвердили висновок експерта №88 від 15-19 грудня 2022 року і вказали, що експертна комісія сформована відповідно до вимог законодавства, наявних у справі документів було достатньо для проведення дослідження і складення висновку.
Експерти детально пояснили результати експертизи і в цілому зазначили, що без наявності доказів, якими могли бути відео реєстратор у автомобілі ОСОБА_4 або дані про його медичне обстеження безпосередньо під час руху, беззаперечно встановити, що він втратив свідомість під час руху і це стало причиною ДТП, неможливо.
Водночас, для втрати свідомості має бути саме медичне підґрунтя, однак будь-яких медичних даних, що ОСОБА_4 в момент ДТП саме втратив свідомість і що у нього повторно був інфаркт міокарда, немає.
Через високий тиск на місці події бригада швидкої медичної допомоги надала ОСОБА_4 екстрену медичну допомогу і від наданих йому ліків тиск знизився.
У справі немає будь-яких медичних даних коли саме тиск міг підвищитись, але це могла бути реакція на стрес внаслідок ДТП або інші особистісні причини ОСОБА_4 .
38. 17 травня 2023 року складено висновок судово-психіатричного експерта №337 (комісійна експертиза) згідно якого ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням не страждав і усвідомлював свої дії та міг керувати ними, в даний час будь-якою душевною хворобою не страждає, розуміє значення своїх дій та може керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, питання осудності не входить в компетенцію судово-психіатричних експертів (а.с. 146-149 т. 2).
39. Аналіз висновку експерта від 17 травня 2023 року свідчить про те, що ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням не страждав і усвідомлював свої дії та міг керувати ними.
Із висновку експерта від 15-19 грудня 2022 року та повідомлених суду експертами відомостей, із висновку експерта від 17 травня 2023 року не вбачаються ті обставини, на які посилається сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом втратив свідомість, оскільки у нього стався серцевий напад і він не міг керувати своїми діями, тому суд відхиляє такі доводи обвинуваченого ОСОБА_4 .
V. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
40. Згідно ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1). Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2).
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1). Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч. 2).
41. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.
Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.
З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
42. Відповідно до ч. 1 ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Тобто, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК України означає з'ясування судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон, відповідно до ст. 12 КК України, вчинене у конкретному випадку злочинне діяння.
Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення в санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд під час призначення покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, зважуючи на його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
43. Законодавець у ч. 1 ст. 286 КК України визначив, що порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Отже, враховуючи положення ч. 2 і ч. 4 ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином.
44. ОСОБА_4 на початку судового розгляду кримінального провадження визнав свою вину повністю, щиро каявся у вчиненому, будь-які обставини не оспорював.
Однак, в подальшому він свою позицію змінив на протилежну і категорично заперечував те, що під час руху заснув за кермом, вказував, що втратив свідомість через повторний інфаркт, а зазначене призвело до втрати контролю за автомобілем, тому у його діях відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він не міг усвідомлювати протиправний характер своїх дій та керувати ними і передбачати або свідомо допускати настання шкідливих наслідків.
Незважаючи на невизнання вини, ОСОБА_4 дуже шкода, що для потерпілої та інших людей настали такі наслідки внаслідок вказаної ДТП, просить у них вибачення.
45. ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, офіційно не працює, інвалідність відсутня, раніше не судимий, на обліку в психіатричному кабінеті КНП «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради» не перебуває, за останні 5 років за психіатричною, наркологічною допомогою не звертався (а.с. 177 т. 1, а.с. 161, 168 т. 2, а.с. 165, 166, 168, 170 т. 3).
46. 20 травня 2022 року на виконання ухвали суду від 21 квітня 2022 року провідним інспектором Гайсинського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області складено досудову доповідь за змістом якої ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, повторність, сукупність, рецидив злочинів за даним обвинуваченням відсутні, форма вини - необережність, правопорушення вчинене у віці 53 роки, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до адміністративної відповідальності з початку 2022 року по даний час не притягувався, має середню освіту, за спеціальністю - слюсар по ремонту автомобілів, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, виховує двох неповнолітніх дітей, на даний час офіційно не працює і проживає за рахунок тимчасових заробітків, матеріально забезпечений і повністю утримує свою сім'ю, громадський порядок не порушує, з сусідами не конфліктує, з особами з антисоціальною поведінкою зв'язків не підтримує, алкогольні та наркотичні засоби не вживає взагалі.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України в ході досудового розслідування не встановлено, а обставиною, яка пом'якшує покарання, передбаченою ст. 66 КК України, є щире каяття.
ОСОБА_4 усвідомлює наслідки своїх протиправних дій і в кримінальному провадженні свою вину визнає, щиро кається, бере на себе відповідальність.
Орган пробації зробив висновок, що існує низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства, тому виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, а у разі застосування судом до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням є доцільним покладання на нього ряду обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Будь-яких зауважень до тексту досудової доповіді ОСОБА_4 не висловив, уточнення не зробив (а.с. 93-94, 123-124, 138-141 т. 1).
47. Із змісту обвинувального акта випливає, що органом досудового розслідування у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України встановлено обставину, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 - щире каяття.
Однак, прокурор під час виступу в судових дебатах, зважаючи на позицію самого обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду, вказав, що встановлена під час досудового розслідування обставина, яка пом'якшує покарання, зокрема, щире каяття обвинуваченого, не знайшла свого підтвердження.
Суд погоджується із такими доводами прокурора і вважає, що на момент ухвалення судового рішення обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відсутні.
48. У даній справі ні органом досудового розслідування, ні судом не встановлено обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_4 .
49. Тобто, окремі висновки органу пробації з досудової доповіді не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, адже ОСОБА_4 не визнав своєї вини, щиро не розкаявся, не взяв на себе відповідальність за вчинене, заперечив усвідомлення наслідків своїх протиправних дій в момент ДТП.
50. Хоча у обвинувальному акті й зазначено, що майнову шкоду кримінальним правопорушенням не завдано і цивільний позов як на стадії досудового розслідування, так і під час розгляду в суді не було заявлено, однак з позиції потерпілої ОСОБА_8 вбачається, що внаслідок ДТП їй спричинена як майнова, так і моральна шкода, водночас ОСОБА_4 жодним чином не допоміг ні з лікуванням, ні з понесеними матеріальними збитками, не поцікавився у неї особисто її здоров'ям, не попросив у неї вибачення.
51. Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що беруться до уваги при призначенні покарання.
52. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - нетяжкий злочин, фактичні обставини справи, дані про особу ОСОБА_4 , його вік, сімейний стан, стан здоров'я, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, те, що не працює і раніше не судимий, позитивну характеристику з місця проживання, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання згідно ст.ст. 66, 67 КК України, позицію представника потерпілої про необхідність призначення суворого покарання, а також ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення під час судового розгляду - свою вину категорично заперечив і не розкаявся, відсутність активних дій з його сторони щодо потерпілої для прояву жалю та співчуття щодо наслідків, які настали її здоров'ю, хоча потерпіла й не подала цивільний позов під час розгляду кримінального провадження, однак у неї існують до обвинуваченого претензії як майнового, так і морального характеру.
За цих обставин, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити основне покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді арешту ближче до мінімальної межі санкції вказаної статті закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, обмеження щодо застосування арешту, які визначені у ч. 3 ст. 60 КК України, судом у даній справі не встановлені.
53. Обираючи одне з альтернативних основних покарань, які визначені законодавцем у ч. 1 ст. 286 КК України, суд виходить із того, що мінімальний розмір штрафу становитиме 51000,00 грн., однак ОСОБА_4 офіційно не працює, дохід його мінливий, при примусовому виконанні ухвали суду від 13 квітня 2022 року про накладення на нього грошового стягнення за неявку до суду старшим державним виконавцем встановлено, що у нього відсутня пенсія та інші джерела доходу, відсутні рахунки в банках, відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення (а.с. 184-187 т. 1).
Виправні роботи не можуть бути призначені судом, як вид покарання, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працює.
Зважаючи на градацію видів покарань, які визначено законодавцем у ст. 51 КК України, арешт є менш суворим покаранням, ніж обмеження волі.
54. Суд переконаний, що призначення саме такого основного покарання ОСОБА_4 буде справедливим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
55. Законодавець у санкції ч. 1 ст. 286 КК України визначив, що суд обов'язково застосовує до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
ОСОБА_4 у суді і під час проведення експертизи (а.с. 146-149 т. 2) зазначив, що має понад 35 років водійського стажу, хоча посвідчення водія йому видане 17 червня 1995 року (а.с. 42 т. 3), та в основному займався вантажними перевезеннями, на останній роботі працював понад 6 років, тому посвідчення водія є дня нього засобом отримання прибутку.
Суд приймає до уваги такі твердження ОСОБА_4 і вважає їх переконливими, тому вважає за можливе застосувати до нього додаткове покарання у мінімальної межі, визначеній у абз. 1 ч. 1 ст. 55 КК України.
VІ. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМИ КЕРУВАВСЯ СУД
56. Потерпіла ОСОБА_8 цивільний позов на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду не заявляла.
Суд не вирішує питання про відшкодування понесених потерпілою витрат на лікування, оскільки такої вимоги ОСОБА_8 перед судом не заявляла, однак матеріали справи містять відповідні докази про такі витрати (а.с. 52-53 т. 3).
57. Питання про речові докази суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України (а.с. 47, 48, 49, 50, 51, 54, 79, 80, 81 т. 3), зокрема, транспортні засоби слід повернути власникам, а накладений них арешт (а.с. 58-59 т. 3, а.с. 81-82, 105-107 т. 2) - скасувати.
58. У даному кримінальному провадженні суд ухвалює обвинувальний вирок, тому на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати на залучення експерта (а.с. 64, 73, 187 т. 3).
59. Під час досудового розслідування та судового розгляду до ОСОБА_4 не був застосований будь-який запобіжний захід і суд вважає, що до набрання вироком законної сили також немає необхідності обирати йому запобіжний захід.
60. Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-100, 107-108, 110, 337, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 532 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази:
автомобіль AUDI A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який передано на відповідальне зберігання володільцю майна ОСОБА_8 - вважати повернутим за належністю;
автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання законному володільцеві майна ОСОБА_29 - вважати повернутим за належністю;
сідловий тягач FRIEGHTLINER 120, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримування транспортних засобів, що по вул. Курчатова, 120-Д м. Хмельницький - повернути власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Ламан Транс-Експрес»;
напівпричіп SCHWERINER CS-45GV, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - повернути власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Ламан Транс-Експрес»;
сідловий тягач RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_15 - вважати повернутим за належністю;
напівпричіп SCHWARZMULLER, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_15 - вважати повернутим за належністю.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року (справа №686/24667/21, провадження №1-кс/686/10455/21) арешт на:
автомобіль AUDI A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
сідловий тягач FRIEGHTLINER 120, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
напівпричіп SCHWERINER, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
сідловий тягач RENAULT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
напівпричіп SCHWARZMULLER, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта на загальну суму 2917,54 грн., зокрема:
судова інженерно-транспортна експертиза технічного стану транспортного засобу (висновок експерта №СЕ-19/123-21/8085-ІТ від 26 листопада 2021 року) - 1029,72 грн.;
судова інженерно-транспортна експертиза технічного стану транспортного засобу (висновок експерта №СЕ-19/123-21/8130-ІТ від 29 листопада 2021 року) - 1372,96 грн.;
судова інженерно-транспортна експертиза обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди (висновок експерта №СЕ-19/123-21/8993-ІТ від 24 листопада 2021 року) - 514,86 грн.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя підпис ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_1