Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120
Іменем України
23.10.2007
Справа №2-28/4809-2007
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь,
до відповідача - Виробничого кооперативу «Скіф - 88», м. Сімферополь,
про стягнення 47 920,17 грн.
За зустрічним позовом Виробничого кооперативу «Скіф - 88», м. Сімферополь,
до відповідача (за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь,
про стягнення 46 766 грн. збитків та 4 419,74 грн. пені.
Суддя С. М. Альошина
Від позивача (за первісним позовом) - Ткаченко Н.М. - представник по довіреності від 01.01.2007 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача (за первісним позовом) - Бордачева В.О. - юрист, довіреність від 10.01.2007 р. (довіреність у справі)
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Виробничого кооперативу «Скіф - 88», м. Сімферополь, про стягнення 47 920,17 грн. заборгованості (позивачем при вказанні суми заборгованості в позовній заяві було допущено помилку), у тому числі 37 395,00 грн. основного боргу, 4 906,00 грн. пені, 4 337,39 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 1 281,55 грн.
20.07.2007 р., відповідач надав суду зустрічну позовну заяву № 383 від 19.07.2007 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь, про стягнення 46 766 грн. збитків та 4 419,74 грн. пені, яку ухвалою господарського суду від 23.07.2007 р. прийнято до розгляду.
Представник позивача (за первісним позовом), у судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2007 р., надав суду клопотання від 20.09.2007 р., в якому вказав, що у зв'язку з тим, що при друкуванні тексту позовної заяви було допущено опечатку у сумі основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 37 393,00 грн. основного боргу.
Також, позивач у цьому ж клопотанні вказав, що ним було помилково вказано загальну суму позову, яку він просив стягнути з відповідача (за первісним позовом), тобто замість 47 917,94 грн. було вказано 47 920,17 грн., у зв'язку з чим позивач відмовився від позову в частині стягнення 2,23 грн.
Таким чином, позивач у цьому клопотанні, у зв'язку з допущеними в позовній заяві опечатками, відмовився від позову, в частині стягнення 4,23 грн., у тому числі 2,00 грн. основного боргу та 2,23 грн. помилково включених в суму позову, а провадження у справі в цих частинах просив припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Представник позивача (за первісним позовом) у цьому ж засіданні суду представив суду клопотання від 20.09.2007 р., в якому позивач відмовився від стягнення з Виробничого кооперативу «Скіф - 88», м. Сімферополь, суми пені, 3 % річних та індексу інфляції на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, та просив стягнути з відповідача 37 393,00 грн. основного боргу, зазначивши, що наслідки часткової відмови від позову позивачу (за первісним позовом) відомі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь, 21.09.2007 року, також передав через канцелярію господарського суду письмове клопотання від 21.09.2007 р., в якому позивач (за первісним позовом) відмовився від позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 800,00 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідач (за первісним позовом) оплатив дану суму боргу 21.01.2005 р.
За таких обставин, позивач у цьому ж клопотанні просив стягнути з Виробничого кооперативу «Скіф-88» 35 593,00 грн. заборгованості, а у задоволенні зустрічних позовних вимог позивач (за первісним позовом) просив суд відмовити.
Представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням вищезазначених клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь, від 20.09.2007 р. і від 21.09.2007 р., підтримав та просив їх задовольнити, а проти зустрічних позовних вимог заперечував.
Також, представник позивача (за первісним позовом) у засіданні суду усно підтримав часткову відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь, від позову в частині стягнення пені, 3 % річних та індексу інфляції, а також основного боргу в розмірі 1 800,00 грн. та 4,23 грн., у тому числі 2,00 грн. основного боргу і 2,23 грн. помилково включених в суму позову, та просив провадження у справі в цих частинах припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Наслідки часткової відмови представнику позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні роз'яснені (про що зазначено в протоколі судового засідання).
Представник відповідача (за первісним позовом) у засіданні суду з позовними вимогами (за первісним позовом) не погодився з мотивів, викладених у відзиві на позов № 363 від 09.07.2007 р. та доповненнях до нього, залучених до матеріалів справи, та просив у первісному позові відмовити.
Також, представник Виробничого кооперативу «Скіф - 88», м. Сімферополь, у судовому засіданні підтримав зустрічну позовну заяву та просив її задовольнити у повному обсязі.
Розгляд справи відкладався та у засіданнях суду оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України для надання сторонами додаткових документів у справі.
Строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін, у порядку ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
19 січня 2005 року між сторонами був укладений договір будівельного підряду № 11.
Відповідно до п. 1.1 цього договору, підрядник (позивач за первісним позовом) зобов'язувався здійснити роботи у відповідності з проектом, який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник (відповідач за первісним позовом) - представити необхідні вихідні дані і завдання, забезпечити фінансування робіт, здійснити прийомку та оплату об'єктів згідно погоджених сторонами договірних розцінок (Додаток 1), які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору, об'єктом робіт, виконуваних підрядником є об'єкти пансіонату на 300 місць (смт. Миколаївка), готель, бл. № 1, 2, вставка.
Відповідно до п. 5.1. цього договору вартість, найменування і види робіт визначаються проектом та відомістю розцінок, які підписуються сторонами, та є невід'ємною частиною даного договору.
В пункті п. 6.1. вищевказаного договору сторони передбачили, що замовник (відповідач за первісним позовом) здійснює оплату робіт згідно актів, підписаних обома сторонами по фактично виконаних об'ємах робіт.
До матеріалів справи надані акти форми № 2 за період з лютого по жовтень 2005 р., та за квітень 2006 р., підписані обома сторонами.
Судом встановлено, що Виробничий кооператив «Скіф - 88», м. Сімферополь, підписував вказані акти з приміткою «за мінусом 30 відсотків» від суми виконаних згідно актів робіт. При цьому, документів, які б свідчили, що Виробничий кооператив «Скіф - 88», м. Сімферополь, відмовляється від частини виконаних підрядником (позивачем за первісним позовом) робіт, суду надано не було.
Згідно пояснень відповідача (за первісним позовом), оплата 70 відсотків від виконаних ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» етапів робіт, була сумою авансу, яку він виплачував позивачу за своєю ініціативою, враховуючи, що аванс, згідно умов договору передбачений не був.
У ході розгляду справи представник відповідача (за первісним позовом) пояснював, що замовник (відповідач за первісним позовом) повністю оплачував рахунки ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» за виконані ним етапи робіт, тому, на його думку, не можна погодитись з позивачем (за первісним позовом), стосовно того, що ВК «Скіф-88» безпідставно утримував 30 відсотків суми виконаних робіт.
Вказані рахунки наявні у матеріалах справи.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання відповідача (за первісним позовом) перед позивачем (за первісним позовом).
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як було зазначено вище, 20.07.2007 р., відповідач надав суду зустрічну позовну заяву № 383 від 19.07.2007 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь, про стягнення 46 766 грн. збитків та 4 419,74 грн. пені.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зустрічних позовних вимог, Виробничий кооператив «Скіф-88» вважає, що вартість витрат, пов'язаних з усуненням недоліків у роботі Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь», м. Сімферополь, склала 76 462,00 грн.
При цьому, позивачем (за зустрічним позовом) враховано суму яку він залишився винен ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», за виконані згідно актів форми № 2 роботи на загальну суму 29 696,00 грн., у зв'язку з чим, Виробничий кооператив «Скіф-88» просив суд стягнути на його користь з відповідача (за зустрічним позовом) 46 766,00 грн. збитків, та нараховану на цю суму пеню у розмірі 4 419,74 грн.
Суд не приймає як доказ доводи Виробничого кооперативу «Скіф-88» про недоліки у виконаних будівельних роботах, про які вказано у зустрічному позові, та акті звірки взаєморозрахунків станом на 26.06.2007 р., враховуючи той факт, що підписуючи форми № 2 Виробничий кооператив «Скіф-88» у встановленому чинним законодавством України порядку не заявляв про недоліки у виконаних позивачем (за первісним позовом) роботах.
Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Також, як вбачається з зустрічного позову та вищевказаного акту звірки взаєморозрахунків станом на 26.06.2007 р. Виробничий кооператив «Скіф-88» визнав, що повинен сплатити ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» суму заборгованості за виконані роботи, згідно актів форми № 2 у розмірі 29 696 грн.
Відповідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно наданих позивачем (за первісним позовом) суду актів форми № 2, Виробничим кооперативом «Скіф-88» залишилась несплаченою вартість виконаних ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» будівельних робіт на загальну суму 35 593 грн., посилання ж відповідача (за первісним позовом) на те, що неоплаченою, згідно вказаних актів, залишилась сума 29 696 грн. не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суд не приймає до уваги доводи Виробничого кооперативу «Скіф - 88» стосовно того, що оплата виконаних йому робіт повинна здійснюватись лише після прийомки - здачі всіх робіт, а також підписання Акта відповідної комісії, оскільки згідно статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Таким чином, положення ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт) - в даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки сторонами встановлений інший порядок згідно договору будівельного підряду № 11 від 19.01.2005 р.
Так, відповідно до п. 8.1. договору замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт (етапу робіт), виконаних по договору зобов'язаний розпочати їх прийняття протягом 72 годин.
За таких обставин, умова про оплату виконаних йому робіт лише після прийомки - здачі всіх робіт могла бути застосована, тільки у випадку, коли сторонами не було б передбачено порядку поетапного виконання та прийому робіт та їх оплати.
Безпідставними є доводи Виробничого кооперативу «Скіф-88» стосовно того, що строк оплати робіт договором не передбачений, у зв'язку з чим відповідач (за первісним позовом) не повинен сплачувати кошти за виконану роботу.
Частиною 1 ст. 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторонами в актах форми № 2 було встановлено строк (період) оплати, яка повинна була бути здійснена відповідачем (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом), відповідно, до останнього дня кожного вказаного в акті місяця.
Як було зазначено вище, пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що замовник повинен оплатити роботу згідно актів, підписаних обома сторонами по фактично виконаних об'ємах робіт.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Подією, передбаченою ст. 530 Цивільного кодексу України, є саме підписання актів виконаних робіт.
Таким чином, визначення в зобов'язанні періоду, протягом якого воно підлягає виконанню - це строк виконання. При цьому, належне виконання може здійснюватися в будь-який момент в межах цього періоду.
Як вбачається з актів форми № 2, позивач (за первісним позовом) зазначив строк оплати робіт, визначивши його період, а саме: лютий 2005 р., березень 2005 р., квітень 2005 р., травень 2005 р., червень 2005 р., липень 2005 р., серпень 2005 р., вересень 2005 р., жовтень 2005 р., квітень 2006 р., а відповідач (за первісним позовом) підписав без заперечень вказані акти.
Суд не може погодитись з доводами відповідача (за первісним позовом) стосовно того, що акти форми № 2 оформлені неналежним чином, а саме не підписані повноважною особою Виробничого кооперативу «Скіф-88» та не були скріплені його печаткою, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи - всі акти форми № 2 підписані та завірені печаткою Виробничого кооперативу «Скіф-88».
А згідно з п. 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно - граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 17 від 11.01.1999 р. (в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 755 від 07.09.2005 р.), відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.
Посилання ж відповідача (за первісним позовом) на рішення господарського суду АР Крим від 06.09.2007 р. у справі № 2-2/9637-2007 про тлумачення змісту п. 6.1 Розділу 6 Договору будівельного підряду від 19 січня 2005 року № 11, як підставу для відмови у первісному позові, до уваги судом не приймається, оскільки вказане рішення суду стосується тлумачення умов Договору не в цілому, а стосовно лише змісту одного пункту Договору, тоді як суд при вирішені справи повинен надати оцінку всьому договору в цілому, а не окремим його пунктам.
Також, позивачем (за первісним позовом), відповідно до умов договору було нараховано відповідачу 4 906,00 грн. пені, 4 337,39 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 1 281,55 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач (за первісним позовом) у ході розгляду справи, надав суду письмові клопотання від 20.09.2007 р. та від 21.09.2007 р., в яких в частинах стягнення з відповідача (за первісним позовом) 4 906,00 грн. пені, 4 337,39 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 1 281,55 грн., а також основного боргу в сумі 1 800,00 грн. та 4,23 грн., у тому числі 2,00 грн. основного боргу та 2,23 грн. помилково включених в суму позову, відмовився від позову та просив провадження у справі в цих частинах припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Суд вважає, що часткова відмова позивача (за первісним позовом) від позову не суперечить закону та інтересам сторін і тому може бути прийнята господарським судом, а провадження у справі в цих частинах підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем (за первісним позовом) у сумі 35 593,00 грн., основного боргу документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.
За таких обставин, позовні вимоги позивача (за первісним позовом) підлягають задоволенню частково, а у задоволені зустрічної позовної заяви повинно бути відмовлено.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача (за первісним позовом) пропорційно задоволеним позовним вимогам за первісним позовом у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а судові витрати за зустрічною позовною заявою покладаються на Виробничий кооператив «Скіф-88», м. Сімферополь.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 30.10.2007 року.
Керуючись ст. 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Первісну позовну заяву задовольнити частково.
2). Стягнути з Виробничого кооперативу «Скіф-88» (юридична адреса: 97513, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Промислова, 1, фактична адреса: 95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 44, р/р 26006256794001 у КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код 13776966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акрополь» (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 101, к. 4, р/р 260003361401 у ЗАТ «Банк-Петрокоммерц-Україна» м. Севастополь, МФО 384544, ідентифікаційний код 32841299) 35 593,00 грн. основного боргу, а також 355,93 грн. державного мита та 87,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині первісного позову провадження у справі припинити.
4). У задоволенні зустрічної позовної заяви у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.