Рішення від 06.11.2007 по справі 16492-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

06.11.2007

Справа №2-2/16492-2006

За позовом: ЗАТ «Камиш-Бурун» (98310, АР Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1-в).

До відповідача: Приватного підприємства «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр» ( 98310, АР Крим, вул. Орджонікідзе, 12).

Про стягнення 568128, 97 грн.

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Гутніков, заступник директора, довіреність від 29.12.2005 р. № 1564, пост., Ситманбетов, головний бухгалтер, довіреність в справі.

Від відповідача: Кручко, представник, довіреність від 16.11.2006 р. №20-2/11, пост.

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 474263,95 грн. основного боргу, 70036,24 грн. інфляції та 23828,77 грн. річних, а всього 568128,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором № 23 Д від 01.11.2002 р. на надання послуг відповідачем не сплачена сума у розмірі 320102,90 грн., за договором №74 від 01.10.1999р. на надання послуг промислового характеру заборгованість складає 97615,07 грн., за договором оренди №15 Д від 26.03.2003р. заборгованість складає 37658,40 грн., за договором №32 Д від 13.11.2000 грн. - 3342,23. Крім вищенаведених договорів позивач надав послуги на підставі угод, укладених у простій письмовій формі (шляхом листування). Заборгованість за листами №291/6 від 11.06.2002р., та № 188/03 від 04.03.2003 р. складає 9180,88 грн., за листом №749/10 від 20.10.2003р. складає 851,04 грн. Таким чином, у відповідача перед позивачем склалася заборгованість на загальну суму 474263,95 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.

У відзиві на позов, наданому у засіданні суду, що відбулося 07.12.2006р., відповідач пояснив суду, що позовні вимоги, заявлені на підставі договору №23 Д від 01.11.2002р., не підтверджені належними доказами (відсутні акти виконаних робіт), та, на його думку, не можуть бути задоволені. Позивач підтверджує надання послуг відомостями передачі та збирання вагонів, актами від 03.11.03р., від 31.07.04р. та т.п., але відповідач вважає, що за вищенаведеним договором здійснювалася подача та убирання, а фактично позивачем заявлена вимога про сплату коштів за зважування вагонів, перевалку сировини, роботу крана, перевозку вантажів. Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором №74, то відповідач її визнає частково, тільки у сумі 53204,50 грн. Позовні вимоги про стягнення 37658,40грн. відповідач не визнає, оскільки, на його думку, у позивача відсутні правові підстави для стягнення цієї суми. Договір №15д, на який посилається позивач, сторони не підписували, а вели перемови про його укладення. Позовні вимоги у частині сплати 3342,23 грн. (договір оренди №32д від 13.11.2000р.); вартість послуг у розмірі 9180,88 грн. (листи №291/6 від 11.06.2002р., №188/03 від 04.03.2003р.); вартість послуг, наданих автотранспортом позивача у сумі 851,04 грн. відповідач визнає. Також відповідач вважає, що у зв'язку із тим, що за договорами, на підставі яких заявлені позовні вимоги, встановлювалась часткова попередня оплата та невизначені строки сплати коштів, відсутнє правове забезпечення стягнення індексу інфляції та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між сторонами був укладений договір №23 Д від 01.11.2002р. про надання Закритим акціонерним товариством «Камиш-Бурун» Приватному підприємству «МПСП «Кентавр» послуг по доставці вагонів з вугіллям в порт «Камиш-Бурун», що поступав на адресу відповідача на залізничну ст. «Аршинцево», а також доставку вагонів у зворотному напрямі з порту «Камиш-Бурун» на ст. «Аршинцево». Умовами договору узгоджений об'єм зобов'язань сторін.

Відповідно до п. 2.1.1 - 2.1.6 договору позивач здійснює подачу та збирання вагонів з вугіллям зі ст. «Аршинцево» в порт «Камиш-Бурун» своїм локомотивом в строки, узгоджені з відповідачем, виконувати зважування вантажу замовника за його замовленням, сповіщати замовника про прибуття вагонів з вугіллям на ст. «Аршинцево», вести облік часу користування замовником вагонів, здійснювати охорону завантажених вагонів з моменту прийняття до здавання замовнику в порту «Камиш-Бурун», виставляти рахунки на оплату за надані послуги.

В свою чергу (п. 3.1-3.2 договору) замовник (відповідач) оплачує подачу і прибирання вагонів з вугіллям відповідно з узгодженою сторонами калькуляцією (додаток 1), оплачує маневрову роботу локомотива, що проводиться в процесі розвантаження вагонів з вугіллям відповідно до калькуляції (додаток 2).

Разом з тим сторони узгодили, що замовник (відповідач) здійснює попередню оплату у розмірі 50% вартості запланованого на місяць об'єму послуг з виплатою залишку суми на протязі п'яти банківських днів з моменту складання двостороннього акту виконаних робіт та пред'явлення рахунку.

Умови договору №23 Д від 01.11.2002р. сторони не оспорюють.

Позивач направив відповідачу рахунки №001256/153 від 31.10.03 р., №001361/153 від 30.11.03р., №001450/153 від 31.12.03р., №0042/153 від 31.01.04р., №0173/153 від 27.02.04р., №0314/151 від 31.03.04р., №0467/151 від 30.04.04р., №0603/151 від 31.05.04р., №0742/151 від 30.06.04р., №0748/151 від 06.07.04р., №1001 від 13.07.04 р., №0875/151 від 28.07.04р., №0877/151 від 30.07.04р., №0878/151 від 30.07.04р., №0880/151 від 30.07.04р., №0887/151 від 02.08.04р., №0250/151 від 24.03.05р. на загальну суму 376058,00 грн., з якої 55955,10 грн. відповідачем оплачено.

У зазначених рахунках позивач вказував найменування послуг: зважування вагонів, перевозка вантажів, робота тепловоза, перевалка сировини, окрім рахунку №0742/151 від 30.06.2004р., в якому додатково найменування послуг вказано: подача і збирання вагонів.

Одиницею виміру послуг в рахунках зазначено: перевалка сировини - тон; зважування вагонів - вагон; перевозка вантажу - т/км; робота тепловоза - година; подача і збирання вагонів - т/км.

Відповідно до п.п.3.1. договору №23 Д сплата послуг з надавання та збирання вагонів з вугіллям здійснюється за цінами, вказаними в додатку №1 до договору №23 Д, а саме: 0,12 грн. (без ПДВ) за одну т/км та відповідно до п.п. 3.2. договору маневрова робота тепловоза під час розвантажування вагонів з вугіллям здійснюється за цінами, зазначеними в додатку №2 договору: 94,89 грн.(без ПДВ) за одну годину роботи локомотива моделі

ТЕ-3; 97,57 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи локомотива моделі ЧМЕ-3; 94,33 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи локомотива моделі ТЕМ-2УМ.

Проте в рахунках, що надані позивачем до сплати ціна послуги за договором №23 Д знаходиться в межах від 0,12 грн. (без ПДВ) рахунок №001256/153 до 0,52 грн. (без ПДВ) рахунок №0742/151 за т/км.

Окрім договору №23 Д між сторонами 01.10.1999р. був підписаний договір №74 про надання послуг промислового характеру, а саме: ЗАТ «Камиш-Бурун» передає в оплатне користування ПП «МПСП «Кентавр» портальні крани № 4 і № 9, а також бетонований майданчик площею 2100 кв. м. для переробки вантажів. Пунктом 4.1. договору №74 оплата за надані послуги здійснюється за цінами, узгодженими сторонами, а згідно до калькуляції, підписаної сторонами за договором вартість одного крано/часу складає 47,88 грн. (без ПДВ)(т.д.2стр.19). В рахунках на сплату вартості наданих послуг за договором №74 від 01.10.1999р. ЗАТ «Камиш-Бурун» вказує за цінами від 47,88 грн. (без ПДВ) до 75,82 грн. за одну годину роботи портального крана. Виставлено рахунків позивачем на сплату ПП «МПСП «Кентавр» послуг за договором №74 на загальну суму 115314,17 грн., із якої 17699,10 грн. відповідачем оплачено.

13 листопада 2000р. позивач та відповідач уклали договір № 32 Д оренди приміщення площею 192, 8 кв. м у будівлі пробовідборочної в порту «Камиш-Бурун» для використання під офіс. За час оренди орендодавець нарахував орендну плату відповідно до договору у розмірі 3758,63 грн. із якої відповідач сплатив 416,40 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 32 Д від 13.11.2000 року склала 3342,23 грн.

Крім вищенаведених договорів позивач надавав послуги за узгодженими цінами шляхом листування відповідачу, а саме: помивка робітників в бані позивача на суму 10677,76 грн., автопослуги на суму 1199,54 грн. Відповідач сплатив зазначені послуги частково і заборгованість на час вирішення спору складає: за помив робітників - 9180,88 грн.; за авто послуги - 851,04 грн..

Судом по справі призначалась судово - економічна експертиза.

Відповідно до висновку судово - економічної експертизи від 08.8.2007р № 48/0, за даними бухгалтерського обліку ПП «МЧСП «Кентавр» за період з 31.10.2003 року до 30.09.2004 року заборгованість відповідача перед ЗАТ «Камиш-Бурун» складає: за договором №23 Д від 01.11.2002р. суму 94941,55 грн., що відповідає цінам, які узгоджені в додатку 1 та 2 договору; за договором № 74 від 01.10.1999р. суму 60915,08 грн. за цінами, що узгоджені сторонами в калькуляції до договору:

Вартість послуг, наданих за оренду складського майданчику торцевого причалу за період з 01.10.2003р. до 31.03.2005р. в бухгалтерському та податковому обліку відповідача не врахована.

Встановивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Камиш-Бурун» підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст..ст. 153, 162 ЦК УРСР (чинний на час укладення позивачем та відповідачем договорів №23 Д та №74) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній в належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з Прикінцевими положеннями Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивач і відповідач не укладали угоди про зміну умов договорів № 23 Д від 01.11.2002р. та № 74 від 01.10.1999р.

Суд погоджується з висновком судово-бухгалтерської експертизи від 08.08.2007 р. № 48/07 у справі та вважає, що заборгованість ПП «МЧСП «Кентавр» перед позивачем за договором №23 Д складає 94941,55 грн., яка відповідає узгодженій між сторонами ціні послуги 0,12 грн. (без ПДВ) за т/км та узгодженій вартості робіт локомотива; заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 74 від 01.10.1999р. складає 60915,08 грн., що відповідає узгодженій між сторонами ціні послуги 47,88 грн. (без ПДВ) за одну крано/годину.

Суд відхиляє вимоги позивача в частині стягнення коштів за таку послугу, як: зважування вагонів, оскільки вона є складовою частиною послуги за договором № 23 Д. Як додаткова послуга, зважування вагонів повинно здійснюватись за заявками ПП «МПСП «Кентавр». Проте доказів, що такі заявки на зважування були, позивач не надав.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що договір №23 Д не може бути правовою підставою за стягнення коштів за перевозку, перевалку вантажу, оскільки не є предметом договору.

Предметом договору №23 Д від 01.11.2008 р. є надання послуг з доставки вагонів з вантажем (вугіллям).

Отримуючи рахунки від ЗАТ «Камиш-Бурун» на сплату вартості послуги, відповідач враховував їх, окрім зважування вантажу в бухгалтерському, податковому обліку та в книзі придбання товарів (робіт, послуг), як послугу, отриману за договором №23Д і за цінами, що зазначені в додатках №1,2 до договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач заявив вимогу про стягнення з ПП «МПСП «Кентавр» заборгованості орендної плати у сумі 37658,40 грн. за користування складським майданчиком торцевого причалу площею 4660 кв. м з посиланням на договір № 15 Д від 26.03.2003 р. Проте зазначений договір позивач суду не надав, а надані рахунки та акти не підтверджують безумовність вимог позивача.

Згідно до ч.3 ст. 180 ГК України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З рахунків та актів не вбачається, що між позивачем і відповідачем виникли господарські правовідносини з оренди складського майданчику торцевого причалу по договору № 15, а тому у стягненні 37658,40 грн. належить відмовити.

Суд приймає до уваги визнання позову відповідачем у частині заборгованості за оренду приміщення площею 192,8 кв. м в будівлі пробовідборочної у сумі 3342,23 грн., заборгованості за послуги, пов'язані з помивкою робітників відповідача у сумі 9180,88 грн., заборгованості за авто послуги у сумі 851,04 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Основною умовою відповідальності за порушення грошового зобов'язання є невиконання строків сплати суми боргу.

Пунктом 4 договору №23 Д від 01.11.2002 р. передбачена попередня оплата в розмірі 50% вартості запланованого на місяць об'єму послуг з виплатою залишку суми на протязі п'яти банківських днів з моменту отримання двостороннього акту виконання робіт і пред'явлення рахунку.

Оскільки умовою сплати є попередня оплата і позивач не надав суду актів про надання послуг за договором №23 Д та доказів, коли направлялись рахунки відповідачу за договором № 74, суд дійшов висновку, про відсутність прострочення грошового зобов'язання, а відтак і відсутність правових підстав стягнення з відповідача індексу інфляції і три відсотки річних.

Витрати з оплати держмита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Для підготовки рішення була оголошена перерва на 06.11.2007р.

Рішення оголошено 06.11.2007р у присутності представника відповідача

Керуючись ст.ст. 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр» (98310, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 12, поточний рахунок №26001301393451 в філії відділення Промінвестбанку м. Керч, ЕДРПОУ 16331041, МФО 324548) на користь Закритого акціонерного товариства «Камиш-Бурун» (98310, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1-в, ЕДРПОУ 30411181) 169 230,88 грн. боргу, 1 692,31 грн. держмита, 35,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У стягненні 398 898,09 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.

Попередній документ
1167410
Наступний документ
1167412
Інформація про рішення:
№ рішення: 1167411
№ справи: 16492-2006
Дата рішення: 06.11.2007
Дата публікації: 04.12.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію