Київський районний суд м. Полтави
Справа № 953/12381/21
Провадження № 2/552/290/24
іменем України
30.01.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.,
розглянувши в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу № 953/12381/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,-
Позивач ОСОБА_1 30.06.2021 звернулася в Київський районний суд м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
В своїй позовній заяві просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з мамою ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.07.2021 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано до Ленінського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.01.2022 закрито підготовче провадження в справі.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23.05.2023 справу прийнято до провадження суду.
Судове засідання призначалося на 16.10.2023 та на 30.01.2024, але позивач та/або представники жодного разу в судові засідання не з'явився.
Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач судом повідомлялася за адресою, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідачем ОСОБА_2 05.12.2023 подано до суду клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У статті 255 ЦПК України визначені підстави для закриття провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Той факт, що фактично дитина на час вирішення судом справи проживає з позивачем не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Тому в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в справі слід відмовити.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Позивач в судове засідання неодноразово не з'явився, має місце повторна неявка позивача в судове засідання, що в силу норм ст. ст.223, 257 ЦПК України має наслідком залишення позову без розгляду.
Не з'являючись в судові засідання, позивач не подавала суд про зміну адреси свого місця проживання.
Статтею 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Одним з основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
За змістом ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді цивільної справи.
Позивач не була позбавлена можливості звернутися до суду з заявою про розгляд справи без участі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач в судове засідання неодноразово не з'явилася, має місце повторна неявка в судове засідання, що в силу норм ст. ст. 223, 257 ЦПК України має наслідком залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження в справі відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко