23 січня 2024 р. Справа № 440/5661/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Активбуд-М" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 (суддя С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 18.09.23) по справі № 440/5661/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Активбуд-М"
до Полтавської митниці Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Активбуд-М" (надалі - позивач, ТОВ "АКТИВБУД-М") звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці Державної митної служби України (надалі також відповідач), у якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17 квітня 2023 року №UA806000/2023/000012/2, прийняте Полтавською митницею Державної митної служби України;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2023/000054 від 17.04.2023, прийняту Полтавською митницею Державної митної служби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17 квітня 2023 року №UA806000/2023/000013/2, прийняте Полтавською митницею Державної митної служби України; 4) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2023/000055 від 17.04.2023, прийняту Полтавською митницею Державної митної служби України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності платіжної інструкції в іноземній валюті №35 від 14.03.2023 на суму 5000 євро вимогам Закону обґрунтовані тим, що платіжна інструкція в іноземній валюті (доручення) №35 від 14.03.2023 має всі необхідні реквізити для ідентифікації проведеного платежу, а саме: в ньому вказані найменування контрагентів, Платник : Товариство з обмеженою відповідальністю “АКТИВБУД-М” та його юридична адреса в платіжному документі) та вказаний Отримувач : "А1 Truck GmbH" та його адреса у Німеччині (п.59 в платіжному документі). В п. 70 цього ж доручення вказано, що призначення платежу : “за контрактом 09-01 від 09.01.23 та вказано за який товар”. В пункті 32 цього ж Доручення наведена сплачена сума, яка вить 5000 євро.
Вважає помилковими висновки суду щодо порушення позивачем вимог п.5 ч.10 ст. 56 МК України, оскільки на підтвердження позовних вимог ТОВ «АКТИВБУД - М» було надано: копію Договорую(контракту) про перевезення №11/11 від 11.11.2022; копію довідки про транспортніювитрати від 06.04.2023 надана ПП «Транзит-Сервіс» б/н; копію рахунку-фактури проюнадання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №186 від 06.04.2023; копія платіжної інструкції №9297 від 21.04.2023 про оплату доставки вантажу згідно до рахунку №186 від 06.04.2023. З довідки про транспортні витрати від 06.04.2023, наданої ПП «Транзит-Сервіс» б/н вбачається, що транспортування вантажу до кордонів України з м. Бакум (Німеччина) - кордон України (п/п Ягодин) складає 24 000 грн. (по 12 000 грн. за кожен причеп), ПДВ - 0 %. Отже з цієї довідки вбачається, що вартість транспортування двох придбаних причепів до кордонів України складає по 12 000 грн. за кожний причеп. Також надано докази оплати транспортних послуг. З митної декларації 3UA806070001717U6 від 17.04.2023 року вбачається, що у графі 22 (валюта і загальна сума за рахунком) вказана сума в ЄВРО 2500, 00, курс в ЄВРО станом на 17.04.2023 обраховувався як 1 євро - 40, 4174 грн. Отже, 2500 євро = 2500х40, 174=101043, 50 грн. У графі 46 декларації (Статистична вартість) вказана сума 113, 04350. Тобто сума обраховується як 101 043, 50 грн. (вартість причепу в гривні) + 12 000, 00 (вартість транспортування одного причепу) = 113 043, 50 грн. У графі 47 декларації (розрахунок податку) вказано суму 113043, 50. Тобто, декларантом вказано суму для обчислення митних платежів з врахуванням витрат на транспортування до кордонів України.
Щодо тверджень суду першої інстанції про невідповідність умов контракту, твердженням позивача, що у вартість причепів б/у включена вартість їх навантаження, скаржник звертає увагу на те, що продавцем придбаного товару є компанія "A1 Truck GmbH". Відповідно саме ця компанія визначає ціну продажу товару, види та розмір її складових, однак, хоча положення контракту чітко не визначають, які саме види витрат (платежів) включені до ціни товару та не дозволяють достеменно встановити витрати покупця, враховуючи, що умовами поставки товару згідно контракту є EXW. Проте, з листів (запиту та відповіді на запит) від 28.04.2023, вбачається, що німецька компанія повідомила, що завантаження причепів проводилось її власним транспортом та до вартості поставлених за контрактом №09- 01 від 09.01.2023 року з ТОВ «АКТИВБУД-М» причепів включено вартість їх завантаження - 100 євро за навантаження кожного з двох придбаних причепів. Таким чином вважає, що митними деклараціями підтверджується, що при визначенні митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору) до ціни товару (відповідного причепу) за контрактом №09-01 від 09.01.2023 року позивачем на виконання ч.10 ст. 58 МК України додано витрати на транспортування такого причепу за межами України з м.Бакум (Німеччина) до кордону України (пп Ягодин) згідно договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №11/11 від 11 листопада 2022 року (в сумі 12 000,00 грн. за кожен причеп).
Також позивач стверджує, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін посилаючись на те, що враховуючи зміст контракту №09-01 від 09.01.2023 та умов EXW Правил Інкотермс, застосування яких передбачено умовами цього контракту, продавець не відповідає за завантаження товару, а також за митне очищення товару для експорту. При цьому зміни до цього контракту додатковими угодами не вносилися, а лист, на який посилається позивач, не є додатковою угодою, а тому не може бути врахований як документ, що змінює умови договору. Вказує, що платіжне доручення, надане позивачем до митного органу, не є належним доказом на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, оскільки у ньому відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс), а висновки експерта не підлягають врахуванню, оскільки при визначенні ціни товару у висновках експерта враховано вартість причепів інших марок. На пропозицію митного органу позивач відмовився надати додаткові документи, тому у зв'язку з відсутністю документального підтвердження митної вартості за ціною договору, враховуючи, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митним органом було застосовано резервний метод за митною декларацією від 10.04.2023 №UA205080/2023/1643.
В судовому засіданні представник позивача (Самойленко М.О.) підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача (Деміхіна О.М.) заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.04.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №23UA806070001716U7 на товар: "1. Причіп, марка Krone, шасі НОМЕР_1 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2010. Поз.63027, марка (графа D1 техпаспорту): Krone, тип/модель: AZ, дата першої реєстрації 18.05.2010 р., ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_1 . Максимальна маса навантаження 18000 кг. Корозійні пошкодження рами, знос покришок 60%, відсутня комплектація військового Див.доп.". У графі 33 митної декларації зазначено код товару 87163980 00, ціна товару (графа 42) - 2500,0000 євро, код МВВ (графа 43) - 1, у графі 20 вказано умови поставки - ЕХW /том 1 а.с. 185/.
У графі 44 митної декларації №23UA806070001716U7 від 17.04.2023 декларантом зазначено перелік документів, зокрема: 0380 рахунок-фактура (інвойс) №45549 від 25.01.2023 /том 1 а.с. 154-155/; 0730 міжнародна товарно-транспортна накладна (CRM) №335207 від 06.04.2023 /том 1 а.с. 164/; 0862 декларація про походження товару №45549 від 25.01.2023/; 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.05.2010 /том 1 а.с. 190-191/; 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 18.05.2010 /том 1 а.с. 187-189/; 3001 платіжна інструкція в іноземній валюті №35 від 14.03.2023 /том 1 а.с 156/; 3007 довідка про транспортні витрати від 06.04.2023 /том 1 а.с. 166/; 3007 рахунок-фактура №186 від 06.04.2023 /том 1 а.с. 165/; 3016 висновок експерта №60/1-23 від 14.04.2023 /том 1 а.с. 167-184/; 4100 контракт №09-01 від 09.01.2023 /том 1 а.с. 151-153/; 4203 заявка на надання послуг доставки від 06.04.2023 /том 1 а.с. 55/; d 4207 договір про надання послуг митного брокера №38 від 18.11.2022 /том 1 а.с. 75-77/; 4201 договір про перевезення №11/11 від 11.11.2022 /том 1 а.с.160-163/; 9000 лист продавця від 12.04.2023 /том 1 а.с. 157/; 9610 митна декларація країни відправлення MRN 23DE535598071671E2 від 26.01.2023 /том 1 а.с. 158-159/.
За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення від 17.04.2023 /том 1 а.с. 73-74/, у якому в рамках проведення консультації у відповідності до положень ст. 20, 21, 57 МКУ надано інформацію та, серед іншого, зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Згідно ч.6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достАКТИВБУД-М” та його юридична адреса в платіжному документі) та вказаний Отримувач : "А1 Truck GmbH" та його адреса у Німеччині (п.59 в платіжному д
17.04.2023 агентом з митного оформлення подано митному органу лист №1704/01 до митної декларації №23UA806070001716U7 від 17.04.2023, у якому повідомлено, що на даний момент не має можливості надати додаткові документи, та він просить винести рішення без дотримання десятиденного терміну /том 1 а.с. 78/:
17.04.2023 Полтавською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2023/000012/2 /том 1 а.с. 29-32/, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 4000 євро за 6 резервним методом.
У графі 33 рішення №UA806000/2023/000012/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" митним органом зазначено: "Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України (далі - МКУ), форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Однією з форм контролю, відповідно до частини першої статті 336 Кодексу, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. На виконання вимог ст.54 МКУ під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Відповідно до ч. 2 та ч. 10 ст.58 та у відповідності з ч.2 п.2 ст.52 декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до ч.4. п.1 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної варАКТИВБУД-М” та його юридична адреса в платіжному документі) та вказаний Отримувач : "А1 Truck GmbH" та його адреса у Німеччині (п.59 в платіжному документі). В п. 70 цього ж доручення вказано, що призначення платежу : “за контрактом 09-01 від 09.01.23 та вказано за який товар”. В пункті 32 цього ж Доручення наведена сплачена сума, яка вить 5000 євро.
Вважає помилковими висновки суду щодо порушення позивачем вимог п.5 ч.10 ст. 56 МК України, оскільки на підтвердження позовних вимог ТОВ «АКТИВБУД - М» було надано: копію Договорую(контракту) про перевезення №11/11 від 11.11.2022; копію довідки про транспортніювитрати від 06.04.2023 надана ПП «Транзит-Сервіс» б/н; копію рахунку-фактури проюнадання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №186 від 06.04.2023; копія платіжної інструкції №9297 від 21.04.2023 про оплату доставки вантажу згідно до рахунку №186 від 06.04.2023. З довідки про транспортні витрати від 06.04.2023, наданої ПП «Транзит-Сервіс» б/н вбачається, що транспортування вантажу до кордонів України з м. Бакум (Німеччина) - кордон України (п/п Ягодин) складає 24 000 грн. (по 12 000 грн. за кожен причеп), ПДВ - 0 %. Отже з цієї довідки вбачається, що вартість транспортування двох придбаних причепів до кордонів України складає по 12 000 грн. за кожний причеп. Також надано докази оплати транспортних послуг. З митної декларації 3UA806070001717U6 від 17.04.2023 року вбачається, що у графі 22 (валюта і загальна сума за рахунком) вказана сума в ЄВРО 2500, 00, курс в ЄВРО станом на 17.04.2023 обраховувався як 1 євро - 40, 4174 грн. Отже, 2500 євро = 2500х40, 174=101043, 50 грн. У графі 46 декларації (Статистична вартість) вказана сума 113, 04350. Тобто сума обраховується як 101 043, 50 грн. (вартість причепу в гривні) + 12 000, 00 (вартість транспортування одного причепу) = 113 043, 50 грн. У графі 47 декларації (розрахунок податку) вказано суму 113043, 50. Тобто, декларантом вказано суму для обчислення митних платежів з врахуванням витрат на траені до ціни товару. Наданий лист без номера від 12.04.2023 не відповідає розділу 10 контракту №09-01 від 09.01.2023, щодо зміни умов контракту так як він не підписаний обома сторонами договору. Відповідно розділу 2 контракту №09-01 від 09.01.2023 ціна товару включає мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Надано банківський платіжний документ №35 від 14.03.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п.7 висновків Постанови "Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Надано висновок експерта №60/1-23 від 14.04.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок. Вартість причепів інших марок, може бути відмінною від вартості оцінюваного товару. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.). На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Згідно ч.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Запропоновані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант відмовився надати. Виходячи з поданих документів, точно не відомо яка дійсна вартість поставленого товару. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під ,,дійсною вартістю'' розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Вартість товару, згідно наданих до митного контролю документів, що постачається за договору поставки, не відповідає поняттю дійсної вартості згідно зі статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відповідно до п.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з септичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст.59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. Відповідно до ст.60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (п.3 ст.60 МКУ). Враховуючи зазначене, неможливо застосування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст. 60 МКУ) товарів, враховуючи ознаки ідентичності та подібності, визначені положеннями ст.59 та ст.60 МКУ. У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 10.04.2023 №UА205080/2023/1643 - 4000 євро за штуку. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.04.2023 №UA806000/2023/000012/2. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)".
17.04.2023 головним державним інспектором Митного поста "Кременчук" Келембет В.В. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000054, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: порушено вимоги статті 52 та статті 58, 64 МКУ в частині заявленої митної вартості товару /том 1 а.с. 18-19/.
Також 17.04.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №23UA806070001717U6 на товар: "1. Причіп, марка Krone, шасі WKEAZ000000470490 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2010. Поз.63142, марка (графа D1 техпаспорту): Krone, тип/модель: AZ, дата першої реєстрації 03.09.2010 р., ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_4 . Максимальна маса навантаження 18000 кг. Корозійні пошкодження рами, знос покришок 60%, відсутня комплектація військового Див.доп.". У графі 33 митної декларації зазначено код товару 87163980 00, ціна товару (графа 42) - 2500,0000 євро, код МВВ (графа 43) - 1, у графі 20 вказано умови поставки - ЕХW /том 1 а.с. 197/.
У графі 44 митної декларації №23UA806070001717U6 від 17.04.2023 декларантом зазначено перелік документів, зокрема: 0380 рахунок-фактура (інвойс) №45549 від 25.01.2023 /том 1 а.с. 154-155/; 0730 міжнародна товарно-транспортна накладна (CRM) №335207 від 06.04.2023 /том 1 а.с. 164/; 0862 декларація про походження товару №45549 від 25.01.2023; 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 03.09.2010 /том 1 а.с. 202-203/; 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 03.09.2010 /том 1 а.с. 199-201/; 3001 платіжна інструкція в іноземній валюті №35 від 14.03.2023 /том 1 а.с 156/; 3007 довідка про транспортні витрати від 06.04.2023 /том 1 а.с. 166/; 3007 рахунок-фактура №186 від 06.04.2023 /том 1 а.с. 165/; 3016 висновок експерта №60/2-23 від 14.04.2023 /том 1 а.с. 89-98/; 4100 контракт №09-01 від 09.01.2023 /том 1 а.с. 151-153/; 4203 заявка на надання послуг доставки від 06.04.2023 /том 1 а.с. 55/; d 4207 договір про надання послуг митного брокера №38 від 18.11.2022 /том 1 а.с. 75-77/; 4201 договір про перевезення №11/11 від 11.11.2022 /том 1 а.с.160-163/; 9000 лист продавця від 12.04.2023 /том 1 а.с. 157/; 9610 митна декларація країни відправлення MRN 23DE535598071671E2 від 26.01.2023 /том 1 а.с. 158-159/.
За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення від 17.04.2023 за ЕМД №23UA806070001717U6 від 17.04.2023 /том 1 а.с. 99-100/, у якому в рамках проведення консультації у відповідності до положень ст. 20, 21, 57 МКУ надано інформацію та, серед іншого, зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Згідно ч.6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про зазначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
17.04.2023 агентом з митного оформлення було надіслано відповідачу лист №1704/02 до митної декларації №23UA806070001717U6 від 17.04.2023, яким повідомлено, на даний момент не має можливості надати додаткові документи, та він просить винести рішення без дотримання десятиденного терміну /том 1 а.с.101/.
17.04.2023 Полтавською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2023/000013/2 /том 1 а.с. 20-24/, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 4000 євро за 6 резервним методом.
У графі 33 цього рішення №UA806000/2023/000013/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено: "Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України (далі - МКУ), форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Однією з форм контролю, відповідно до частини першої статті 336 Кодексу, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. На виконання вимог ст.54 МКУ під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Відповідно до ч. 2 та ч. 10 ст.58 та у відповідності з ч.2 п.2 ст.52 декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до ч.4. п.1 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов'язані з транспортуванням цього товару). У відповідності до ст. 337 МКУ при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно умов розділу 2 контракту №09-01 від 09.01.2023 ціна товару включає мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту. Розділом 1 контракту №09-01 від 09.01.2023 передбачено поставка товарів на умовах EXW Bakum, the Germany. EXW - термін інкотермс, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Розділом 10 контракту №09-01 від 09.01.2023 зазначено, що всі зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки в разі, якщо вони надані у письмовій формі і підписані обома сторонами. Додатки до контракту або інші документи, які підписані обома сторонами, щодо включення до ціни товару вартості навантажувальних робіт до оформлення не надавались. Тому виходячи з умов договору дані витрати не включені до ціни товару. Наданий лист без номера від 12.04.2023 не відповідає розділу 10 контракту №09-01 від 09.01.2023, щодо зміни умов контракту так як він не підписаний обома сторонами договору. Відповідно розділу 2 контракту №09-01 від 09.01.2023 ціна товару включає мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Надано банківський платіжний документ №35 від 14.03.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п.7 висновків Постанови "Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Надано висновок експерта №60/2-23 від 14.04.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок. Вартість причепів інших марок, може бути відмінною від вартості оцінюваного товару. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.). На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Згідно ч.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Запропоновані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант відмовився надати. Виходячи з поданих документів, точно не відомо яка дійсна вартість поставленого товару. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під ,,дійсною вартістю'' розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Вартість товару, згідно наданих до митного контролю документів, що постачається за договору поставки, не відповідає поняттю дійсної вартості згідно зі статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відповідно до п.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з септичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст.59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. Відповідно до ст.60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (п.3 ст.60 МКУ). Враховуючи зазначене, неможливо застосування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст. 60 МКУ) товарів, враховуючи ознаки ідентичності та подібності, визначені положеннями ст.59 та ст.60 МКУ. У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості.У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 10.04.2023 №UА205080/2023/1643 - 4000 євро за штуку. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.04.2023 №UA806000/2023/000012/2. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)".
17.04.2023 головним державним інспектором Митного поста "Кременчук" Ночовкою В.О. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000055, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: порушено вимоги статті 52, 58, 64 МКУ в частині заявленої митної вартості товару /том 1 а.с. 25-26/.
Позивач не погодився з рішеннями Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 17 квітня 2023 року №UA806000/2023/000012/2, від 17 квітня 2023 року №UA806000/2023/000013/2, та з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 квітня 2023 року №UA806070/2023/000054, від 17 квітня 2023 року №UA806070/2023/000055, та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості від 17 квітня 2023 року №UA806000/2023/000012/2 та картка відмови у митному оформленні №UA806070/2023/000054 від 17.04.2023у винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.01.2023 між позивачем (покупець) та А1Тruck GmbH (продавець) укладено контракт №09-01 /том 1 а.с. 151-153/, за умовами якого продавець продав, а покупець купив на умовах EХW Bakum, the Germany причіпи кількістю 2 (два): 1. Марка - Krone, ідентифікаційний номер: WKEAZ000000463056, рік випуску 2010, країна походження - Німеччина, ціна причіпа становить 2500 євро. 2. Марка - Krone, ідентифікаційний номер: WKEAZ000000470490, рік випуску 2010, країна походження - Німеччина, ціна причіпа становить 2500 євро. (п. 1 контракту).
Згідно з п. 2 контракту загальна сума контракту становить 5000 євро. Ціни за товари, які купуються за даним контрактом включають мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів. Ціни за товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають.
Відповідно до п. 3 контракту загальна сума передплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути плачена покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 15.03.2023.
Термін дії контракту починається з дати його підписання до 31.05.2023 (п. 5 контракту).
У графі 20 обох митних декларацій від 17.04.2023 як умова поставки зазначено ЕХW.
EXW (Франко завод (…назва місця)) термін Інкотермс, що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.
Умовами контракту №09-01 від 09.01.2023 сторони узгодили, що митне очищення товару для експорту здійснює продавець, зокрема, передбачено, що ціни за товари, які купуються за даним контрактом включають мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів.
Разом з тим, контрактом №09-01 від 09.01.2023 на продавця не покладено обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення.
Згідно з п. 10 контракту всі зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки в разі, якщо вони надані у письмовій формі і підписані обома сторонами.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, лист А1Тruck GmbH від 12.04.2023 /том 1 а.с. 157/ не є зміною чи доповненням до контракту №09-01 від 09.01.2023 та не підписаний обома сторонами контракту, зміст цього листа суперечить умовам самого контракту №09-01 від 09.01.2023, а тому правомірно не врахований митним органом.
Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи апелянта з посиланням на лист А1Тruck GmbH від 28.04.2023 /том 1 а.с. 54/, оскільки цей лист також не є зміною чи доповненням до контракту №09-01 від 09.01.2023, не підписаний обома сторонами контракту, зміст цього листа (українською мовою) суперечить умовам контракту №09-01 від 09.01.2023, а лист А1Тruck GmbH від 28.04.2023, складений іноземною мовою /том 1 а.с. 53/, містить запис перекладача Полякової В.В. про те, що перекладач підтверджує, що цей переклад є вірним та повним перекладом оригіналу з української мови на німецьку /том 1 а.с. 53/, що свідчить про те, що оригінал листа був складений не німецькою мовою, як стверджує позивач, а українською мовою, з якої й було здійснено переклад листа, що наданий як оригінал листа, на німецьку мову.
Отже, у порушення вимог пункту 6 частини 10 статті 56 Митного кодексу України позивачем при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не було додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та не надано до митного органу документи, що підтверджують складову вартості товару - витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.
Згідно наданих до митного органу та до суду документів /том 1 а.с. 160-166/, перевезення товару здійснено іншим контрагентом позивача ПП "Транзит-Сервіс", а замовником перевезення був позивач.
Разом з тим, у порушення вимог пункту 5 частини 10 статті 56 Митного кодексу України позивачем при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не було додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.
Платіжна інструкція в іноземній валюті №35 від 14.03.2023 на суму 5000 євро у призначенні платежу не містить відомостей про реквізити рахунку (інвойсу), за яким здійснювалася передплата (№45549 від 25.01.2023), натомість містить запис про передплату за "tre" причепи по контракту 09-01 від 09.01.23 /том 1 а.с. 156/, тоді як умовами контракту №09-01 від 09.01.2023 узгоджено поставку двох, а не трьох причепів.
З огляду на викладене, платіжна інструкція не містить повної інформації про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється, як передбачено пунктом 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 №189).
Також судом першої інстанції обґрунтовано відхилено надані суду та митному органу висновки експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №60/1-23 від 14.04.2023 та №60/2-23 від 14.04.2023, оскільки вказані висновки не спростовують факту того, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, позивачем не було додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Крім того, при розрахунку вартості оцінюваних товарів експертом використано не тільки вартість причепів тієї ж марки, але вартість причепів і інших марок.
Оскільки використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально та відсутні складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, натомість, підлягають застосуванню другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У зв'язку з неможливістю визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України через відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів, митна вартість оцінюваних товарів скоригована митним органом із застосуванням резервного методу з дотриманням положень статті 64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до ЕМД від 10.04.2023 №UА205080/2023/1643 - 4000 євро за кожну одиницю товару /том 1 а.с. 209/.
Доводи позивача про те, що товар, зазначений у ЕМД від 10.04.2023 №UА205080/2023/1643 відрізняється за вантажопідйомністю від товару, що ввозився позивачем, не можуть бути підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, оскільки відповідачем використано саме резервний метод у зв'язку з відсутністю інформації про вартість подібних (аналогічних) товарів, зокрема, зі схожими характеристиками щодо вантажопідйомності (ст. 64 Митного кодексу України), а не метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, передбачений ст. 60 Митного кодексу України, частиною 2 якої встановлено, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Отже, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 17 квітня 2023 року №UA806000/2023/000012/2, від 17 квітня 2023 року №UA806000/2023/000013/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 квітня 2023 року №UA806070/2023/000054, від 17 квітня 2023 року №UA806070/2023/000055, відповідач, діяв в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначний чинним законодавством, а доводи позивача не ґрунтуються на матеріалах справи, не відповідають вимогам чинного законодавства.
При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Активбуд-М" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 по справі № 440/5661/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 02.02.23.