02 лютого 2024 року Чернігів Справа № 620/17668/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної Прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у неповідомленні НОМЕР_4 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених, заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022; зобов'язання НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022 за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168”, а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 02.2022 №168”; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) розглянути питання про нарахування і виплату позивачу на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” додаткову винагороду у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 26.06.2022 по 29.09.2022, з врахуванням проведених виплат за цей період.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зазначені періоди брав участь у здійсненні заходів із збереження національної безпеки і оборони, виконуючи бойові завдання у складі НОМЕР_3 прикордонного загону, у зв'язку з чим має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100000 грн.
Відповідач, 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) подав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач перебував у відрядженні в НОМЕР_3 прикордонному загоні, у складі загону не перебував. Вказує, що факт перебування позивача у спірний період в районах ведення бойових дій, без наявності відомостей про прийняття такої участі, передбачених пунктом 4 Наказу № 392-АГ не може вважатися належним та достатнім доказом факту прийняття позивачем участі у бойових діях або заходах, а тому і не може бути підставою для виплати вказаної винагороди у збільшеному розмірі або зобов'язання направляти інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
Відповідач, 31 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що від ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича для прийняття рішення та видачу наказу на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 (сто тисяч) гривень за період з 26.06.2022 по 29.09.2022 за час перебування в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону не надходило.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 02.02.2024 було продовжено НОМЕР_3 прикордонному загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) процесуальний строк на подання відзиву та доданих до нього документів та долучено їх до справи; ухвалою суду від 02.02.2024 клопотання 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про залишення позову без розгляду було повернуто без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) (а.с. 68, 69, 74).
Згідно розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) від 25.06.2022 № 166-р, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) від 26.06.2022 № 224-ОС, позивач перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 71-73).
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) від 10.09.2022 № 424-ОС відрядження позивача припинялося на час перебування у відпустці за сімейними обставинами з 11.09.2022 та на підставі наказу від 16.09.2022 № 444-ОС відрядження було продовжено (а.с. 74-75).
Згідно довідки про грошове забезпечення позивача за 2022 рік, позивач з червня по вересень 2022 року отримував щомісяця винагороду в розмірі 30000,00 грн, передбачену Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виплата винагороди в розмірі 70000,00 грн за червень-вересень 2022 року не здійснювалась. З 11.09.2022 по 15.09.2022 перебував у відпустці за сімейними обставинами (а.с. 83).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 № 2100 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 26.06.2022 по 29.09.2022 (а.с. 30).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірним у даній справі є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн, за період з 26.06.2022 по 29.09.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 164-АГ) (а.с. 84-90).
Так, згідно пункту 1 Наказу № 164-АГ на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі 30000 гривень (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень включно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Згідно пункту 3 Наказу № 164-АГ документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів здійснюється на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Відповідно до пункту 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
30.07.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 392-АГ), який застосовується з 01.08.2022 (а.с. 91-98).
Так, згідно пункту 1 Наказу № 392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, шо для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).
Як вже було встановлено судом, згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 № 2100 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 26.06.2022 по 29.09.2022 (а.с. 30).
Водночас судом встановлено, що з 11.09.2022 по 15.09.2022 позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами (а.с. 74-75).
При цьому, судом з пояснень, викладених у відзивах на позовну заяву, встановлено, що 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого списки, передбачені додатком 2 до наказу № 392-АГ за червень -вересень 2022 року, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) не направлялись.
Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.
У справі «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).
Також у рішенні в справі «The Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
При цьому ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу № 392-АГ в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
Враховуючи вищевикладений висновок, суд також не приймає до уваги доводи відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у не складенні та не поданні до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) списків, передбачених додатком 2 до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», стосовно ОСОБА_1 за період з 26.06.2022 по 10.09.2022 та з 16.09.2022 по 29.09.2022 включно; зобов'язання НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) скласти та направити до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 10.09.2022 та з 16.09.2022 по 29.09.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
Щодо позовних вимог в частині, що стосується участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 11.09.2022 по 15.09.2022, то як встановлено судом, позивач у вказаний період перебував у відпустці за сімейними обставинами, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання 31 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) розглянути питання про нарахування і виплату позивачу на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” додаткову винагороду у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 26.06.2022 по 10.09.2022 та з 16.09.2022 по 29.09.2022, з врахуванням проведених виплат за цей період, то суд зазначає, що як було встановлено вище, списки, передбачені додатком 2 до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» до військової частини НОМЕР_1 не були направлені внаслідок протиправної поведінки військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, відповідно, військовою частиною НОМЕР_1 на стадії виниклих між сторонами спірних правовідносин не було допущено протиправної бездіяльності (та/або вчинено протиправних дій) у відношенні позивача щодо нарахування і виплати йому спірної додаткової винагороди, а тому заявлені позивачем у цій справі позовні вимоги до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) на стадії виниклих спірних правовідносин, виходячи із завдань адміністративного судочинства, визначених у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, у розмірі 10000,00 грн. суду було надано договір № 605 про надання правової допомоги від 22.11.2023, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 605 від 28.11.2023, акт виконаних робіт від 28.11.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер (а.с. 38-42).
Відповідач, 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України у відзиві на позовну заяву вказав, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи, оскільки питання виплати додаткової винагороди є актуальним і судова практика у Чернігівському окружному адміністративному суді є досить розповсюджена, позовна заява, ймовірно, була скопійована з рішень різних судів, а тому адвокатом була зроблена механічна робота по шаблонному позову, яка не потребує спеціальних професійних знань. Вказує, що з матеріалів справи видно, що справа не містить великого обсягу досліджуваних доказів та не потребувала складання учасниками значної кількості процесуальних документів. Зазначає, що представник позивача неодноразово звертався до Чернігівського окружного адміністративного суду в інтересах різних осіб (позивачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав, що свідчить про типовість позовних заяв та відсутність необхідності у витрачанні багатьох годин часу для їх підготовки у кожному випадку звернення до суду.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року («East/West Alliance Limited v. Ukraine», заява № 19336/04, § 268)).
Дана справа є справою незначної складності, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.
Так, дослідивши документи та враховуючи предмет спору, незначний обсяг документів, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та наданими адвокатом послугами. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
Враховуючи наведене, зважаючи на часткове задоволення позову, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на користь позивача, у сумі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321682), ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 14321765) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у не складенні та не поданні до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) списків, передбачених додатком 2 до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», стосовно ОСОБА_1 за період з 26.06.2022 по 10.09.2022 та з 16.09.2022 по 29.09.2022 включно.
Зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) скласти та направити до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 10.09.2022 та з 16.09.2022 по 29.09.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.02.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА