01 лютого 2024 року м. Чернівці Справа № 600/6870/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2022 року по день фактичної виплати 22 вересня 2023 року;
- зобов'язати Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2022 року по день фактичної виплати 22 вересня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, оскільки фактична виплата всієї суми грошового забезпечення за період з лютого по вересень 2022року відбулася лише у вересні 2023 року. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначає, що грошове забезпечення позивачу було виплачено одразу на виконання рішення суду. Відтак, відповідач вважає, що ними не затримано виплату позивачу грошового забезпечення, а тому і підстав для компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати немає.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Наказом начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 15.09.2022 №416-ОС підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, а саме коли один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) до 18 років) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232- ХІІ (а.с.6).
Наказом Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 16.09.2022 №417-ОС підполковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.7).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 №600/4387/22-а визнано протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови в проведенні розрахунку та виплати належних ОСОБА_1 коштів за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, на підставі пункту 4 Постанови №704, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов'язано Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) провести розрахунок та виплату належних ОСОБА_1 коштів за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, на підставі пункту 4 Постанови №704, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.10-11).
22.09.2023 на виконання зазначеного рішення позивачу виплачено заборгованість із грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року у розмірі 66183,46 грн. (а.с.9)
22.09.2023 до відповідача з адвокатським запитом звернувся представник позивача з проханням нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення нарахованого та виплаченого на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 №600/4387/22-а за період з лютого 2022 року по день фактичної виплати (а.с.14).
Відповідач листом №11/6041-23-вих від 10.10.2023 повідомив позивача, що в ОКПП «Київ» відсутні правові підстави для виплати компенсації втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошових коштів належних за рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 №600/4387/22-а, оскільки порушення строків таких виплат не було (а.с.8).
Позивач вважає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою всієї суми грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 та ч. 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, ст.2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.
Суд наголошує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до ст.3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту приведених норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
При цьому, використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання стосовно того, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Тож у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
Судом встановлено, що остаточна виплата позивачу грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року відбулася лише 22 вересня 2023 року на виконання рішення суду.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності порушеного права позивача у зв'язку із тим, що відповідачем належним чином та в повному обсязі здійснено виплату грошового забезпечення одразу після набрання законної сили судовим рішенням, з урахуванням наступного.
Під час судового розгляду вказаної категорії справ суд застосовує останню правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а.
Так, Верховний Суд дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином обов'язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
Суд наголошує, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2023 по справі №600/4387/22-а було встановлено нарахування позивачеві грошового забезпечення в неналежному розмірі в період з лютого по вересень 2022 року.
Оскільки такий обов'язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум грошового забезпечення не дотримано, у останнього виникло право на виплату компенсації.
З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування належних сум та остаточний розрахунок з позивачем відбулися у зв'язку з неправомірним нарахуванням такого розрахунку відповідачем та лише після рішення суду, тобто з вини відповідача, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, нарахованої та виплаченої із затримкою є протиправною, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає відновленню.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, починаючи з лютого 2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення, а саме 22 вересня 2023.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А згідно частини 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню частково, з підстав викладених у його мотивувальній частині.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2022 року по день фактичної виплати 22 вересня 2023 року.
3. Зобов'язати Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2022 року по день фактичної виплати 22 вересня 2023 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя В.О. Кушнір