Справа № 560/15607/23
іменем України
02 лютого 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 12.05.2023 №005361/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005362/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005363/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005364/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005365/22-01-24-05.
Позивачка не погоджується із висновками акта перевірки, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що прийнятій всупереч нормам податкового законодавства, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Податковий орган в свою чергу вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Хмельницький окружний адміністративний суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
На підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, статті 79, підпунктів 69.2, 69.9 статті 69 підрозділу 10, розділу XX Податкового кодексу України, наказу від 27.02.2023 №576-П, у зв'язку з прийняттям рішення про припинення, посадові особи Головного управління ДПС у Хмельницькій області провели документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 23.12.2019.
За результатами перевірки складений акт від 14.07.2023 №4106/22-01-24-05/ НОМЕР_1 , яким встановлені порушення вимог:
- пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, підпункту 177.3.1 пункту 177.3, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 36660,78 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 16554,10 грн, за 2018 рік на суму 14186,30 грн, за 2019 рік на суму 5920,38 грн;
- пункту 161 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення", підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений військовий збір в загальній сумі 3055,08 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 1379,51 грн, за 2018 рік на суму 1182,20 грн, за 2019 рік на суму 493,37 грн;
- пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №65/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", внаслідок чого через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій не проведені розрахункові операції при продажу товарів в торгівлі у періоді з 01.01.2017 по 23.12.2019 на загальну суму 3661,40 грн;
- пункту 6 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №65/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", внаслідок чого не забезпечене зберігання та до перевірки не надана книга обліку розрахункових операцій на РРО;
- статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про-державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", внаслідок чого в період з 15.07.2017 по 23.07.2017 реалізовані підакцизні товари (алкогольні напої) на загальну суму 430,00 грн без наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі;
- пунктів 44.1, 44.3, 44.5 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті документів, пов'язаних з обчислення доходів при перебуванні на загальній системі оподаткування.
На підставі висновків перевірки Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийняло:
- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005361/22-01-24-05, яким збільшило позивачці суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 40329,86 грн, в тому числі 36660,78 грн податкового зобов'язання та 3666,08 грн штрафних санкцій;
- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005362/22-01-24-05, яким збільшило позивачці суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 3360,59 грн, в тому числі 3055,08 грн податкового зобов'язання та 305,51 грн штрафних санкцій;
- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005363/22-01-24-05, яким застосувало до позивачки штрафні санкції в розмірі 850,00 грн;
- податкова повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005364/22-01-24-05, яким застосувало до позивачки штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005365/22-01-24-05, яким застосувало до позивачки штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.
Позивачка оскаржила вказані податкові повідомлення-рішення до суду.
Досліджуючи правомірність податкових повідомлень-рішень від 12.05.2023 №005361/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005362/22-01-24-05, суд враховує таке.
Підставою для прийняття вказаних рішень слугували висновки податкового органу про заниження позивачкою чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 203671,35 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 91967,35 грн, за 2018 рік на суму 78813,00 грн, за 2019 рік на суму 32891,00 грн, в результаті завищення оподатковуваного доходу на суму 521,35 грн та завищення витрат, пов'язаних з утриманням доходу, на суму 203150,00 грн.
Правовідносини з приводу оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування з 01.01.2011 врегульовані розділом IV Податкового кодексу України
Згідно з пунктом 1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
За змістом пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до підпункту 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми сплати за торговий патент на підставі документального факту їх сплати.
Враховуючи положення Податкового кодексу України, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суми витрат, якщо вони документально підтверджені первинними документами, пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця, безпосередньо пов'язані з отриманням доходів, фактично сплачені, товари (послуги) фактично отримані фізичною особою-підприємцем.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає закон України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту - Закон №996-XIV).
Відповідно до положень статті 1 Закону №996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону №996-XIV).
При цьому податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою та другою статті 9 Закону №996-ХІV, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.
З урахуванням наведеного, визначальною ознакою витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка до акту перевірки подала заяву від 02.05.2023, до якої відповідно до статті 86 Податкового кодексу України надала перевіряючим первинні документи, а саме книгу обліку розрахункових операцій, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні на отримання товару, касові ордери на сплату оренди, квитанції про сплачу акцизного збору, квитанції про сплату військового збору, договір оренди нежитлового приміщення.
В свою чергу податковий орган під час перевірки не надав оцінку наданим позивачкою первинним документам, та не довів, що такі документи не відповідають вимогам Закону №996-ХІV.
Дослідивши зазначені вище первинні документи, суд дійшов висновку, що такі документи оформлені у відповідності до вимог Закону №996-ХІV та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених позивачкою господарських операцій. У зв'язку з цим, витрати, які понесені позивачкою за 2017 рік на суму 91446,00 грн, за 2018 рік на суму 78813,00 грн, за 2019 рік на суму 32891,00 грн, є належно підтвердженими.
Відтак, висновки податкового органу про завищення позивачкою оподатковуваного доходу на суму 521,35 грн та завищення витрат, пов'язаних з утриманням доходу, на суму 203150,00 грн, є необґрунтованими.
03.08.2014 набрав чинності закон України від 31.07.2014 №1621-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", яким на період до 01.01.2015 запроваджений військовий збір.
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, до Податкового кодексу України внесені зміни в частині оподаткування військовим збором.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела походження в Україні, так і іноземні доходи; фізичні особи - нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти (підпункт 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу Кодексу).
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема: для резидентів - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України; для 6нерезидентів - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16-1підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Оскільки в ході розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачка правомірно включила до складу витрат суму 203150,00 грн, тому висновки податкового органу про необхідність збільшення позивачці суми грошового зобов'язання з військового збору також є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, необхідно визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005361/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005362/22-01-24-05.
Досліджуючи правомірність податкових повідомлень-рішень від 12.05.2023 №005363/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005365/22-01-24-05, суд враховує таке.
Під час перевірки податковий орган встановив розбіжність між податковою декларацією акцизного податку та фактичними виторгами РРО на суму 3661,40 грн.
У зв'язку з цим перевіряючі дійшли висновку про те, що позивачка не провела у вказаному періоді через зареєстровані РРО розрахункові операції при продажу товарів на загальну суму 3661,40 грн.
При цьому підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005363/22-01-24-05 слугував той факт, що позивачка для перевірки не надала книгу обліку розрахункових операцій РРО за період здійснення діяльності з 01.01.2017 по 23.12.2019.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №65/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 6 вказаної статті Закону України від 06.07.1995 №65/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Крім цього, податковий орган під час перевірки встановив, що позивачка не надала первинні документи, пов'язані з визначення витрат при перебуванні на загальні системі оподаткування за період з 01.01.2017 по 23.12.2019.
Такі дії контролюючий орган кваліфікував як податкове правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 121 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим відповідач податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2023 №005365/22-01-24-05 застосував до позивачки штрафну санкцію в розмірі 1020,00 грн.
Разом з тим, як зазначено вище, позивачка разом з заявою від 02.05.2023 надала податковому органу до перевірки первинні документи, зокрема, книгу обліку розрахункових операцій.
Вказана заява отримана відповідачем 02.05.2023, що підтверджується відміткою та підписом працівника Головного управління ДПС в Хмельницькій області.
Тому вказані обставини спростовують висновки податкового органу про те, що позивачка не надала первинні документи та книгу обліку розрахункових операцій РРО за період здійснення діяльності з 01.01.2017 по 23.12.2019.
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005363/22-01-24-05 та від 12.05.2023 №005365/22-01-24-05 є протиправними.
Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005364/22-01-24-05, суд враховує наступне.
Під час перевірки податковий орган дійшов висновків про те, що позивачка у період з 15.07.2017 по 23.07.2017 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Статтею 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про-державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" передбачено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Разом з тим, в акті перевірки відповідач вказує на те, що термін дії ліцензії №162206640041 на право здійснення торгівлі алкогольними напоями закінчився 14.07.2017 та у період з 15.07.2017 по 23.07.2017 позивачка здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Відповідач також вказує про те, що позивачка отримала ліцензію на право здійснення торгівлі алкогольними напоями за №162206640041 з терміном дії ліцензії з 15.07.2016 по 14.07.2017.
Водночас, 23.05.2023 відповідачу був поданий адвокатський запит про надання копій виданих позивачці ліцензій на право здійснення торгівлі алкогольними напоями.
На вказаний адвокатський запит податковий орган надав відповідь від 29.05.2023 №6714/6/22-01-09-03-06, в якій зазначив копії ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями, які видавалися позивачці у відповідача відсутні, оскільки ліцензійні справи з ліцензування певних видів діяльності зберігаються лише п'ять років після закінчення строку дії ліцензії або анулювання ліцензії, а журнал обліку видачі ліцензій - п'ятнадцять років після закінчення журналу.
При цьому, відповідач на вказаний адвокатський запит надав інформацію щодо виданих позивачці ліцензій з журналу обліку видачі ліцензій.
Відповідно до такої інформації ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №162206640041 видана з терміном дії з 15.08.2016 по 14.08.2017. Тобто на період з 15.07.2017 по 23.07.2017 дія ліцензії №162206640041 була чинною.
Таким чином, висновки Головного управління ДПС у Хмельницькій області про те, що у період з 15.07.2017 по 23.07.2017 позивачка здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії є необґрунтованими. Тому податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 №005364/22-01-24-05 є протиправним та підлягає скасуванню.
У пункті 110 рішення у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
В процесі судового розгляду податковий орган не надав належних доказів вчинення позивачкою податкових правопорушень та не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги необхідно задоволити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачкою судовий збір необхідно стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 12.05.2023 №005361/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005362/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005363/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005364/22-01-24-05, від 12.05.2023 №005365/22-01-24-05.
Стягнути на користь ОСОБА_1 5368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.Л. Польовий