Ухвала від 02.02.2024 по справі 560/1445/24

Справа № 560/1445/24

УХВАЛА

02 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини 5 статті 122 КАС України зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на зазначене, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

При цьому, позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду посилається на норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Тобто у цій справі слід визначити правову природу такої компенсації.

Грошова компенсація за недотримане речове майно виплачується після звільнення зі служби та на підставі заяви, а тому, речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю.

Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням).

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19.

Враховуючи визначену правову природу грошової компенсації за не отримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Встановлено, що позивач виключений зі списків особового складу 20.01.2023, а з позовом позивач звернувся 30.01.2024, тобто, з порушенням місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.

Водночас, не наведено поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00 грн.

Як зазначалося вище, компенсація вартості неотриманого речового майна за своєю правовою природою не входить у структуру грошового забезпечення військовослужбовця, отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.

Тому, визначена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" пільга із сплати судового збору, яку зазначає позивач, не може бути застосована щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно.

Таким чином, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Окрім того, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, встановлено, що з наданої позивачем копії наказу Військової частини НОМЕР_1 суд не може встановити змісту цього наказу через неякісно виготовлену копію.

Крім цього, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 22.01.2024 про здійснення нарахування та виплати вказаних у позовних вимогах сум.

Позивач вказує, що відповідь на заяву не надходила. Водночас, уже 30.01.2024 позивач подав позов.

Строк для розгляду заяви позивача не сплинув, пояснення причин звернення до суду до моменту отримання відповідні та відповідних доказів позивач не пояснює в позовній заяві.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом подання:

- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 КАС України та обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено;

- надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами;

- копії доказів отримання відповідачем звернення позивача від 22.01.2024;

- доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. або письмового обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для звільнення від сплати судового з наданням доказів на їх підтвердження;

- надати належним чином завірену та якісно виготовлену (з якої можна було ознайомитися зі змістом документу) копію наказу Військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2023 №20.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.В. Матущак

Попередній документ
116738965
Наступний документ
116738967
Інформація про рішення:
№ рішення: 116738966
№ справи: 560/1445/24
Дата рішення: 02.02.2024
Дата публікації: 05.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.04.2024)
Дата надходження: 30.01.2024
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАТУЩАК В В