Справа № 560/1559/24
02 лютого 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
01.02.2024 позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1.Визнати протиправними та скасувати повністю наказ Державної податкової! служби України №1-дп від 30.01.2024 «Про порушення дисциплінарного провадження».
2.Визнати незаконним та скасувати повністю наказ Державної податкової служби України, винесений в 2024 році, яким припинено повноваження ОСОБА_1 як виконувача обов'язків начальника Головного управління ДПСу Хмельницькій області.
02 лютого 2024 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить:
1. Зупинити дію Наказу Державної податкової служби України № 1-дп від 30.01.2024 про порушення дисциплінарного провадження до набрання чинності рішення у даній справі.
2. Заборонити Державній податковій службі України та/або будь-якій іншій особі вчиняти дії, направлені на виконання Наказу Державної податкової служби України № 1-дп від 30.01.2024 про порушення дисциплінарного провадження до набрання чинності рішення у даній справі.
Необхідність вжиття таких заходів мотивована тим, що до позивача безпідставно, незаконно і протиправно застосоване спірним наказом відсторонення, що призвело до порушення конституційних прав та гарантій на працю і своєчасне одержання винагороди за нею. У зв'язку з прийняттям спірного наказу позивачу не виплачується заробітна плата, чим позбавляє його можливості утримувати себе та свою сім' ю.
Додатково вказує, що згідно штатного розпису ГУ ДПС у Хмельницькій області Ірина Зленко є єдиним заступником начальника. Начальник в ГУ ДПС у Хмельницькій області відсутній. Тому вважає, що видання вказаного наказу повністю паралізує роботу ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2023 року у справі №640/21737/21 та від 22 березня 2023 року у справі № 380/8301/22 зазначив про те, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Твердження про очевидність порушення (а саме, що безпідставно, незаконно і протиправно застосоване спірним наказом відсторонення) до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Наведені заявником обґрунтування є недостатніми та такими, що не підтверджують очевидність ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.
У спірному випадку відсутні достатні підстави для твердження про протиправність рішення відповідача поза обґрунтованим сумнівом.
Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Вказані заявником доводи про наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідача не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки потребують детальної оцінки з перевіркою їх доказами за процедурою, передбаченою нормами процесуального закону в межах адміністративного процесу.
Наявність таких ознак у спірному випадку може бути виявлена судом тільки на підставі повного з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Таким чином, слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі №640/15534/22.
Щодо аргументації заяви про забезпечення позову в частині паралізування роботи органу ДПС, то такі ґрунтується на припущеннях заявника.
Однак підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Також суд враховує, що посилання на можливий негативний вплив не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі №640/110/20, від 09 вересня 2020 року по справі №813/944/18 та від 28 вересня 2020 року по справі №620/2206/20.
Враховуючи вищезазначене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.А. Божук