з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі
Справа № 500/2749/23
02 лютого 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку і виплаті позивачу пенсії в розмірі 80% від суми грошового забезпечення на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі 500/106/22, без обмеження максимального розміру пенсії, відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі 500/5448/21 на підставі довідки виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3432 від 14.07.2021 про розмір грошового забезпечення на 19 листопада 2019 року з 01 грудня 2019 року та у нарахуванні та виплаті, в межах строків позовної давності, починаючи з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі до 2000,00 гривень, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії, її виплату та доплату пенсії позивачу у розмірі 80% від суми грошового забезпечення на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі 500/106/22, без обмеження максимального розміру пенсії, відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі 500/5448/21 на підставі довідки виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3432 від 14.07.2021 з 01 грудня 2019 року, із врахуванням проведених виплат та щомісячної доплати до пенсії в розмірі гривень, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням подальших перерахунків пенсії, в тому числі з урахуванням перерахунку пенсії згідно оновленої довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2023, яке набрало законної сили 31.08.2023, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05 грудня 2022 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час її перерахунку на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3432 від 14.07.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження її максимальним розміром, під час її перерахунку на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-3432 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
23.01.2024 позивачем подано до суду заяву, у якій він, керуючись статтею 382 КАС України, просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання судового рішення суду у справі №500/2749/23 від 31.07.23.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що хоч рішення суду і набрало законної сили, проте не виконано, щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 нараховано, але не виплачено. Вказує, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії, виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 01.11.2023 пенсія позивачу на виконання рішення суду від 31.07.2023 у справі №500/2749/23 виплачується не в повному обсязі, розмір пенсії обмежений десяти прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність. Вказує, що після виконання рішення суду у даній справі позивач знову отримав пенсію з обмеженням десяти прожитковими мінімумами, з огляду на що він звернувся із заявою до відповідача про належне перерахування моєї пенсії на підставі рішення суду у даній справі. Листом від 24.10.2023 позивачу повідомлено, що з 05.12.2022 по 31.10.2023 йому нараховано доплату в сумі 2712,55грн, хоча за твержденням позивача позивачу нараховано 2712,55 грн. за період з грудня 2022 по лютий 2023 включно, а не грудень 2023, проте не виплачено. Позивач повторно звернувся 03.11.2023 до відповідача із вимогою про усунення порушень законодавства при перерахунку його пенсії, однак відбулася чергова відписка, у якій позивачу повідомлено, що станом дату з якої судом зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмежень її максимальний розмір не перевищував десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб які втратили працездатність. Надалі позивачем отримано виконавчі листи у даній справі та звернуто до примусового виконання дане судове рішення, відкрито виконавче провадження ВП №73249049, яке ще триває.
Ознайомившись із змістом заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі від 23.01.2024 та додатками до неї, суд дійшов висновку, що у її задоволені слід відмовити повністю з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Отже, учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини першої та другої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, суд наділений правом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогами суду.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов'язків, пов'язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування таких заходів впливу є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що вказують на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Разом з тим, правовою підставою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а зазначено, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Як слідує з додатків до заяви про встановлення судового контролю від 23.01.2024, позивач після набрання законної сили рішенням у даній судовій справі двічі звертався до відповідача із заявами від 10.10.2023 та від 03.11.2023 виконати судове рішення у справі №500/2749/23, яке набрало законної сили.
Також позивачем представлено суду копію постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 07.11.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №73249049 з виконання виконавчих листів №500/2749/23 від 11.09.2023, видних Тернопільським окружним адміністративним судом.
З матеріалів справи слідує, що обґрунтовуючи дану заяву про встановлення судового контролю, позивач зазначив, що станом на день подання даної заяви рішення суду не виконано відповідачем.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів невжиття відповідачем заходів з метою виконання судового рішення у цій справі та порушення, з огляду на це прав позивача.
Також доказів того, що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Водночас, на переконання суду ті обставини, якими позивач обґрунтовує необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення саме у цій судовій справі, виникли після прийняття у ній судового рішення, в тому числі після його виконання, а тому вони складають окремий предмет спору так як не були предметом дослідження у межах справи №500/2749/23.
З огляду на зазначене суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 23 січня 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №500/2749/23 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст складено 02 лютого 2024 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.