Справа №500/7044/23
02 лютого 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у обчисленні грошового забезпечення ОСОБА_1 для розрахунку при звільненні з військової служби в розмірі 20899,73 грн,
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у зарахуванні ОСОБА_1 до грошового забезпечення для розрахунку при звільненні з військової служби щомісячну додаткову грошову винагороду,
визнати протиправним обчислення Військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення при звільненні ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 07.07.2023 в сумі 4179,29 грн,
визнати протиправним обчислення Військової частини НОМЕР_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 в сумі 20899,73 грн,
визнати протиправним обчислення Військової частини НОМЕР_1 грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1 в сумі 13375,82 грн,
визнати протиправним обчислення Військової частини НОМЕР_1 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 20899,79 грн,
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за жовтень 2022 року в розмірі 43548,39 грн,
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за листопад 2022 року в розмірі 30000 грн,
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за грудень 2022 року в розмірі 30000 грн,
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 обчислити грошове забезпечення ОСОБА_1 для розрахунку при звільненні з військової служби в розмірі 108856,71 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 до грошового забезпечення для розрахунку при звільненні з військової служби щомісячну додаткову грошову винагороду, отримувану за період з липня 2022 року по липень 2023 року,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення при звільненні за період з 01.07.2023 по 07.07.2023 в сумі 17592,05 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 87956,98 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні в сумі 56292,47 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 87956,92 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за жовтень 2022 року в розмірі 56451,61 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за листопад 2022 року в розмірі 70000 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за грудень 2022 року в розмірі 70000 грн,
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати з 08.07.2023 року по дату виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 2020 року проходив військову службу у Збройних силах України.
На підставі наказу військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 07.07.2023 за №188, позивача, старшого солдата, радіотелефоніста 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до абзацу 4 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Після звільнення з військової служби в запас, з позивачем проведені розрахунки, з якими він частково не згідний, оскільки виплати проведенні не в повному обсязі.
12.09.2023 позивачем подано заяву до відповідача, відповідно до якої просив дорахувати та виплатити:
- одноразову грошову допомогу при звільненні, врахувавши для обчислення додаткову грошову винагороду та індексацію;
- компенсацію за невикористану відпустку, врахувавши для обчислення додаткову грошову винагороду та індексацію;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, врахувавши для обчислення додаткову грошову винагороду та індексацію;
- додаткову грошову винагороду у жовтні 2022 року з розрахунку - 100000 грн, з урахуванням вже проведених виплат за даний період;
- додаткову грошову винагороду у листопаді 2022 року з розрахунку 100000 грн, з урахуванням вже проведених виплат за даний період;
- додаткову грошову винагороду у грудні 2022 року з розрахунку 100000 грн, з урахуванням вже проведених виплат за даний період;
- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Листом відповідача від 20.09.2023 за №1495/3013пт відповідачем відмовлено у дорахуванні та виплаті розрахунків при звільненні, мотивуючи це тим, що розрахунки проведені відповідно до норм чинного законодавства та підстав для перерахунку немає.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом, оскільки вважає порушеними свої права на отримання належного грошового забезпечення.
Зазначає, як вбачається із довідки про доходи від 04.09.2023 №1495/2230, позивачу під час проходження військової служби виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода у наступних розмірах:
у липні 2022 року - 90967,74 грн;
у серпні 2022 року - 100000 грн;
у вересні 2022 року - 100000 грн;
у жовтні 2022 року - 43548,39 грн;
у листопаді 2022 року - 30000,00 грн;
у грудні 2022 року - 30000 грн;
у січні 2023 року - 84193,55 грн;
у лютому 2023 року - 100000 грн;
у березні 2023 року - 100000 грн;
у квітні 2023 року - 100000 грн;
у травні 2023 року - 50332,58 грн;
у червні 2023 року - 30000 грн.
Тобто, грошову винагороду позивач отримував в 2022-2023 роках до дня звільнення з військової служби щомісячно (окрім у листопаді 2022 року як протиправно невиплачену).
Таким чином, позивач вважає, що при здійсненні розрахунку при звільненні, відповідачем безпідставно не включена в грошове забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода отримана позивачем під час проходження військової служби.
Грошове забезпечення в розрахунку за повний місяць повинно було скласти 104340,59 грн (середньомісячна додаткова грошова винагорода, з урахуванням недоплаченої суми у жовтні 2022 року в сумі 56451,61 грн, у листопаді 2022 року в сумі 70000 грн та у грудні 2022 року 70000 грн = 1001290,32 грн/12 місяців служби + 20899,73 грн визначене відповідачем.
Враховуючи те, що позивача грошове забезпечення на день звільнення з військової служби становило 104340,59 грн, розрахункові виплати повинні були складати:
грошове забезпечення за період з 01 по 07 липня 2023 року в сумі 20868,11 грн;
матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі - 104340,59 грн;
грошова допомога при звільненні в сумі 66777,97 грн;
компенсація за невикористану відпустку в сумі 104340,59 грн.
Відповідачем недоплачена сума розрахункових в загальному розмірі 236972,63 грн.
Щодо права на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі по 100000 грн щомісячно за жовтень, листопад та грудень 2022 року та недоплаченої суми при розрахунку вказує, що у серпні 2022 року позивач перебував у зоні бойових дій (на нульовій позиції) та під час виконання бойових завдань отримав вибухову травму (поранення). У вересні 2022 року позивач отримав додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 грн.
Довідкою військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_2 від 03.10.2022 №1691 визнано, що травма пов'язана з захистом Батьківщини. Захворювання також пов'язане з захистом Батьківщини.
Також, довідкою військово-лікарської комісії обласної клінічної лікарні Івано-Франківської обласної ради від 28.10.2022 №130/10, після проведеної операції та хірургічного втручання 20.10.2022 визнано, що захворювання пов'язане з проходженням військової служби. Визначено для відновлення стану здоров'я 30 днів відпустки за станом здоров'я.
Довідкою військово-лікарської комісії обласної клінічної лікарні Івано-Франківської обласної ради від 06.12.2022 №157/10, після оперативного лікування з приводу ускладненого стану здоров'я, захворювання пов'язане з проходженням військової служби. Надано відпустку за станом здоров'я на 30 днів.
Отже, оскільки поранення, яке отримав позивач після виконання бойових завдань на нульовій позиції Сході України пов'язане з проходженням військової служби та ВЛК підтверджувалося лікування на 30 днів (жовтень, листопад та грудень 2022 року), у позивача було право на отримання додаткової грошової допомоги в розмірі 100000 грн щомісячно
З аналізу норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Відтак, не заслуговує на увагу посилання відповідача на те, що позивач перебував у відпустці у зв'язку за станом здоров'я спростовується вищенаведеним висновками ВЛК та частковою виплатою у розмірі 30000 грн за грудень 2022 року, а також довідкою про обставини травми за №1495/1288 видана командиром військової частини НОМЕР_1 та іншими документами, які знаходяться у відповідача.
Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Тому, на думку позивача йому протиправно не виплачено відповідачем грошову винагороду в розмірі 196451,61 грн.
Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
17.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що 25.02.2022 солдат запасу ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його було направлено для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 , яка підпорядковується в/ч НОМЕР_3 та належить до Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Пунктом 2.44 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №2 від 25.02.2022, на виконання мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13т позивача відповідно до мобілізаційного плану зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, та призначено на посаду кулеметника кулеметного відділення в/ч НОМЕР_1 .
Пунктом 12.13 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №90 від 17.06.2022, відповідно до директиви Головнокомандувача ЗС України від 02.06.2022 №Д-123/ДСК "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України" та переліку змін до штату №05/195 - військова частина НОМЕР_1 - з 17.06.2022 позивача увільнено від займаної посади та призначено на посаду навідника кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 .
Пунктом 3.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №15 від 15.01.2023 - з 15.01.2023 позивача увільнено від займаної посади та призначено на посаду механіка радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла в/ч НОМЕР_1 .
06.04.2023 до військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт позивача, по суті якого клопотав начальник інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 (вх. №1647 від 06.04.2023), в якому позивач просив звільнити його з військової служби на підставі абз. 4 п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (зі змінами): у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа: осіб з інвалідністю І чи II групи. У рапорті позивачем було зазначено, що на день його подання претензій до військової частини НОМЕР_4 не має.
Пунктом 5.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №118 від 28.04.2023 - з 28 квітня 2023 позивача увільнено від займаної посади механіка радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла та призначено на посаду радіотелефоніста 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 .
04.07.2023 командиром військової частини НОМЕР_3 видано наказ по особовому складу від 04.07.2023 №60-РС, яким наказано позивача звільнити з військової служби у запас відповідно до абз. 4 п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (зі змінами): у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
07.07.2023 позивачем було подано рапорт (вх. №2707 від 07.07.2023), відповідно до якого він доповів, що справи та посаду здав, претензій до військової частини НОМЕР_1 на день звільнення не має.
Згідно з п. 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №188 від 07.07.2023 позивача з 07.07.2023 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стосовно визнання протиправним обчислення відповідачем грошового забезпечення позивача при звільненні з посиланням на норми чинного законодавства України зазначає, зокрема, що виплата у розмірі 100000 грн на місяць виплачується лише за ті дні, які військовослужбовці беруть безпосередню участь у бойових діях, а у розмірі 30000 грн - за дні, які військовослужбовці виконують бойові (спеціальні) завдання на підставі бойових наказів (розпоряджень).
Додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не належить до щомісячного грошового забезпечення, тому не включається згідно із нормами чинного законодавства в розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Розрахунки представника позивача, за якими базою для нарахування усіх вищевказаних виплат нібито має бути сума 104340,59 грн, в яку включене середньоарифметичне значення розміру сум додаткової винагороди, які виплачувались позивачеві за попередні 12 місяців, ґрунтуються на довільному трактуванні ним норм законодавства.
Відповідно до п. 7 розд. XXIV Порядку №260, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
У п. 6 окремого доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з: зазначено, що: "Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: - онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія; - захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. Інші підстави для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та її розміри будуть доведені окремим рішенням Міністра оборони України".
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була нарахована виплачена позивачеві у 2023 році у зв'язку із пораненням (контузією), отриманим ним у 2022 році в розмірі його місячного грошового забезпечення 20899,72 грн.
Одноразова грошова допомога, при звільненні була нарахована позивачеві у розмірі: = 20 899,73 грн * (4% * 16 міс. = 64%) =13 375,82 грн відповідно до Порядку та умови виплати деяким категоріям, військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 (зі змінами).
Невикористана позивачем відпустка склала 30 календарних днів, компенсація за невикористану відпустку була нарахована у повному обсязі в сумі 20899,72 грн, яка дорівнює його місячному грошовому забезпеченню.
Вважає, що не існує жодних правових підстав враховувати при обчисленні сум вказаних виплат середньомісячний розмір суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, яка виплачувалась позивачеві у попередні 12 місяців.
Позивач звільнений з лав Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу військової частини з 07.07.2023 згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №188, маючи військове звання старшого солдата, посаду радіотелефоніста 2 стрілецької роти військової частиною НОМЕР_1 та вислугу років на момент звільнення 3 роки та 2 місяці (у тому числі відслужив за призовом під час мобілізації перед звільненням 16 місяців). Таким чином, у липні 2023 року позивач прослужив 7 днів (із 01 по 07 липня 2023 року) із 31 дня, а решту 24 дні - не служив.
Відповідно до абз. 2 п. 7 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, яке належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
Крім цього, абзацом 3 п. 7 розділу І Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.
Відтак, розрахунок щомісячного грошового забезпечення за період з 01 по 07 липня 2023 року був проведений виходячи з наступного (в розрахунку на місяць): - оклад за посадою 2640 гривень на місяць; - оклад за військовим званням 530 гривень на місяць; - надбавка за вислугу років в розмірі 25% від посадового окладу і окладу за військовим званням, що становить 792,50 грн на місяць; - щомісячна премія за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 544% посадового окладу, що становить 14361,60 грн на місяць; - надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років, що становить 2575,63 грн на місяць.
Щомісячне грошове забезпечення позивача в розрахунку за повний місяць у липні 2023 року складало 20899,73 грн.
Такими чином, розрахунок грошового забезпечення з 01 по 07 липня 2023 року був здійснений пропорційно до кількості днів, які прослужив позивач у згаданому місяці до дня виключення зі списків, а саме 20899,73 грн /31 * 7 = тому виходячи з цього сума нарахована йому становить 4719,29 грн (596,13 + 119,68 + 178,95 + 581,59 + 3242,94).
Окрім того, оскільки у липні 2023 року військова частина позивача виконувала бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, а саме оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", то за період з 01 по 07 липня 2023 року позивачеві була нарахована додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, із розрахунку 30000 грн на місяць, у розмірі: 30000/31 * 7 = 6774,19 грн.
Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача (включаючи додаткову винагороду) за період з 01 по 07 липня 2023 року склав 4719,29 + 6774,19 = 11493,48 грн, що повністю відповідає нормам чинного законодавства.
Щодо позовної вимоги про виплату додаткової винагороди за жовтень - грудень місяці 2022 року відповідно в розмірах 56451,61, грн, 70000,00 грн і 70000,00 грн, вказує, що позивачеві була доплачена додаткова винагорода за періоди з 07.10.2022 по 31.10.2022 та із 01.11.2022 по 30.11.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць, а саме: за жовтень 2022 року - у сумі 24193,55 грн. (30000 грн/31 к.д. * 25 к.д.), за листопад 2022 року - 30000 грн.
У підсумку позивачеві було нараховано та виплачено за жовтень - грудень 2022 року такі суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168:
- за період з 01.10.2022 по 06.10.2022, коли він перебував у районі ведення бойових дій, та брав безпосередню участь у їх здійсненні - додаткову винагороду виходячи з розміру 100000 грн на місяць, у сумі 100000 грн/31 к.д. * 6 к.д. = 19354,84 грн;
- за період з 07.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, коли він не перебував на службі та у районі ведення бойових дій, а перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустках за сімейними обставинами і за станом здоров'я (не у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини), додаткову винагороду виходячи з розміру 30000 грн на місяць, у сумі: за жовтень 2022 року 30000 грн/31 к.д. * 25 к.д. = 24193,55 грн; за листопад 2022 року - 30000 грн; за грудень 2022 року - 30000 грн.
Позивач за період з 07.10.2022 по 31.12.2022 права на додаткову винагороду у розмірі 100000 грн не мав виходячи з прямих норм Постанови №168 (адже не лікувався від поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, та не перебував у відпустці за станом здоров'я у зв'язку із тяжким пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини).
З огляду на вказане, позивач правомірно та обґрунтовано не був включений до відповідних наказів командира військової частини на виплату додаткової винагороди у вказаному розмірі за відповідні періоди.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
25.02.2022 солдат запасу ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його було направлено для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 , яка підпорядковується в/ч НОМЕР_3 та належить до Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Пунктом 2.44 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №2 від 25.02.2022, на виконання мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13т позивача відповідно до мобілізаційного плану зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, та призначено на посаду кулеметника кулеметного відділення в/ч НОМЕР_1 .
Пунктом 12.13 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №90 від 17.06.2022, відповідно до директиви Головнокомандувача ЗС України від 02.06.2022 №Д-123/ДСК "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України" та переліку змін до штату №05/195 - військова частина НОМЕР_1 - з 17.06.2022 позивача увільнено від займаної посади та призначено на посаду навідника кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 .
Пунктом 3.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №15 від 15.01.2023 - з 15.01.2023 позивача увільнено від займаної посади та призначено на посаду механіка радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла в/ч НОМЕР_1 .
06.04.2023 до військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт позивача, по суті якого клопотав начальник інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 (вх. №1647 від 06.04.2023), в якому позивач просив звільнити його з військової служби на підставі абз. 4 п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (зі змінами): у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа: осіб з інвалідністю І чи II групи. У рапорті позивачем було зазначено, що на день його подання претензій до військової частини НОМЕР_4 не має.
Пунктом 5.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №118 від 28.04.2023 - з 28 квітня 2023 позивача увільнено від займаної посади механіка радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла та призначено на посаду радіотелефоніста 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 .
04.07.2023 командиром військової частини НОМЕР_3 видано наказ по особовому складу від 04.07.2023 №60-РС, яким наказано позивача звільнити з військової служби у запас відповідно до абз. 4 п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (зі змінами): у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
07.07.2023 позивачем було подано рапорт (вх. №2707 від 07.07.2023), відповідно до якого він доповів, що справи та посаду здав, претензій до військової частини НОМЕР_1 на день звільнення не має.
Згідно з п. 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №188 від 07.07.2023 позивача з 07.07.2023 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12.09.2023 позивачем подано заяву до відповідача, відповідно до якої просив дорахувати та виплатити:
- одноразову грошову допомогу при звільненні, врахувавши для обчислення додаткову грошову винагороду та індексацію;
- компенсацію за невикористану відпустку, врахувавши для обчислення додаткову грошову винагороду та індексацію;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, врахувавши для обчислення додаткову грошову винагороду та індексацію;
- додаткову грошову винагороду у жовтні 2022 року з розрахунку - 100000 грн, з урахуванням вже проведених виплат за даний період;
- додаткову грошову винагороду у листопаді 2022 року з розрахунку 100000 грн, з урахуванням вже проведених виплат за даний період;
- додаткову грошову винагороду у грудні 2022 року з розрахунку 100000 грн, з урахуванням вже проведених виплат за даний період;
- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Листом від 20.09.2023 №1495/3013пт "Про розгляд заяви" позивача від 12.09.2023 (вх. №849 від 19.09.2023) відповідачем наведено розрахунок виплат при звільненні .
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Як визначено статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Положення статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначають, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Частинами першою - четвертою статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Абзацом першим пункту 1 Постанови №168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови №168 ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Тобто відповідно до пункту 1 Постанови №168 відповідна додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану щомісячно, а тому вона відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
У подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022, №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022, №43 від 20.01.2023.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн Постановою №168 (у первинній редакції) було визначено лише наявність дії воєнного стану у відповідному місяці, за який вона виплачується.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн абзацом першим пункт 1 Постанови №168 (у первинній редакції) встановлено обов'язкові альтернативні підстави: або безпосередня участь у бойових діях; або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168" затверджено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, якими розширено коло осіб, яким виплачується додаткова винагорода у розмірі до 100000 грн, шляхом доповнення пункту 1 Постанови №168 абзацами такого змісту:
"Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)".
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168" Постанову №168 доповнено пунктом 21 такого змісту:
"21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
Порядок і умови виплати цієї допомоги військовослужбовцям у Збройних Силах України визначено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 "Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", який набрав чинності 31.01.2023.
Отже, у період з 24.02.20222 по 31.01.2023 додаткова винагорода, як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення, у розмірі до 100000,00 грн підлягала виплаті військовослужбовцям Збройних Сил України, які проходять військову службу безпосередньо у військових частинах, відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови №168 лише у випадках: або безпосередньої їх участі у бойових діях; або у забезпеченні ними здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Поряд з цим, на період дії спірних правовідносин законодавством не було визначено, які документи підтверджують участь військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях чи у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Згідно пункту 17 Розділу І "Загальні положення" Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
25.03.2022 Міністром оборони України було прийнято рішення №248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а в подальшому, 23.06.2022 прийнято окреме доручення Міністра оборони України №912/з/29, в яких вказано виплату додаткової винагороди в 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів командирів військових частин - особовому складу військової частини.
Що стосується позивача, він перебував на стаціонарному лікуванні по пораненню (контузії), пов'язаному із захистом Батьківщини, у закладах охорони здоров'я, а саме у МКЛ №2 м. Краматорськ та у в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , у період з 13.09.2022 по 17.09.2022 з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, що підтверджено витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині): №154 від 13.09.2022 про його вибуття на лікування та №158 від 17.09.2022 про його повернення з лікування.
За цей період позивачеві була сплачена додаткова винагорода із розрахунку 100000,00 грн на місяць. З 01.10.2022 по 06.10.2022 позивач продовжував забезпечувати здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а отже, за ці 6 днів набув право на отримання додаткової винагороди, обчисленої із розрахунку 100000,00 грн на місяць.
З 07.10.2022 позивач вибув у відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №178 від 07.10.2022), з 17.10.2023 у комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" м. Івано-Франківськ (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №193 від 22.10.2022), з 28.10.2023 у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №199 від 28.10.2022).
Таким чином, у жовтні 2022 року позивач з 01.10.2022 по 06.10.2022 включно проходив службу у районі ведення бойових дій, а з 07.10.2022 по 31.10.2022 включно перебував не на службі, а з 07.10.2022 по 16.10.2022 у відпустці за сімейними обставинами, з 17.10.2022 по 27.10.2022 - на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я (не у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини) та з 28.10.2022 по 31.10.2022, і далі - у відпустці за станом здоров'я (не у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини).
01.11.2022 було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №252 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за жовтень 2022 року", пунктом 1 якого наказано виплатити особовому складу військової частини за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій додаткову винагороду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць, пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за жовтень 2022 року, відповідно до додатку 1 до цього наказу. Згідно із пунктом 4 вказаного наказу було наказано не виплачувати додаткову винагороду за період находження військовослужбовців на лікуванні не пов'язаному з участю в бойових діях, відпустках по сімейних обставинах.
У додаток 1 до наказу був включений позивач, із зазначенням періоду безпосередньої участі з 01.10.2022 по 06.10.2022, та із приміткою: "Бойове розпорядження командувача угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " від 01.07.2022р. №1/1454/428Т, Наказ командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 24.07.2022 №684 Наказ командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (по стройовій частині) від 15.08.2022 №66/дск, Витяг з наказу командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (по стройовій частині) від 23.09.2022 №105/дск, рапорт командира роти капітана ОСОБА_2 від 31.10.2022 №1999".
Таким чином, за жовтень 2022 року позивачеві була нарахована додаткова винагорода із розміру 100000 грн на місяць пропорційно дням участі у бойових діях у сумі 19354,84 грн (100000 грн/31 к.д. * 6 к.д. = 19354,84 грн).
Із початку листопада 2022 позивач продовжував перебувати у відпустці за станом здоров'я а потім вибув на лікування до Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" м. Івано-Франківськ (наказ командира військової частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2022 №232.
Таким чином, у листопаді 2022 року позивач не перебував на службі, не перебував у районі ведення бойових дій, а перебував: з 01.11.2022 по 28.11.2022 - у відпустці за станом здоров'я (не у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини) та з 28.11.2022 по 30.11.2022, і далі - на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я (не у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини).
У зв'язку із зазначеним було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.12.2022 №341 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за листопад 2022 року". Згідно із пунктом 1 вказаного наказу наказано виплатити особовому складу військової частини за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій додаткову винагороду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць, пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за листопад 2022 року, відповідно до додатку 1 до цього наказу.
У додаток 1 до наказу позивач не був включений, а був включений у додаток 2, із приміткою: "не виплачується, находиться на лікуванні з 01.11. по 30.11".
Відповідно до наказу командира військової частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) 08.12.2022 №240 позивача було направлено із 08.12.2022 у відпустку для лікування у зв'язку за хворобою у с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області терміном-на 30 діб на підставі довідки військово-лікарської комісії вх.№157/1 від 06.12.2022, рапорту начальника медичної служби капітана Блаженка А.С. вх. №3655 від 08.12.2022.
Таким чином, у грудні 2022 позивач не перебував на службі, не перебував у районі ведення бойових дій, а перебував: з 01.12.2022 по 07.12.2022 - на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я (не у зв'язку із пораненням; пов'язаним із захистом Батьківщини); з 08.12.2022 по 31.12.2022, і далі - у відпустці за станом здоров'я.
08.01.2023 позивач прибув та припустив до виконання службових обов'язків, згідно із наказом командира військової частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.01.2023 №8.
02.01.2023 було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №4 "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за грудень 2022 року". Згідно пункту 1 вказаного наказу наказано виплатити особовому складу військової частині період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій додаткову винагороду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць, пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за грудень 2022 року, відповідно до додатку 1 до цього наказу.
У додаток 1 до наказу позивач не був включений.
Позивач був включений у додаток 2 до наказу (особовий склад військової частини, якому слід виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць), із приміткою: "знаходився на лікуванні: 01.12-31.12".
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.07.2023 №197 "Про виплату додаткової винагороди на період дії військового стану колишнім військовослужбовцям військової частиш за липень-листопад 2022 року" наказано виплатити нижчепойменованим колишнім військовослужбовцям додаткову винагороду за липень-листопад 2022 року у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць, відповідно до додатку 1 до цього наказу.
Позивача було включено до додатку 1 до цього наказу із зазначенням періодів з 07.10.2022 по 31.10.2022 та із 01.11.2022 по 30.11.2022, із приміткою: "лікування/відпустка за сімейними обставинами". У подальшому позивачеві була доплачена додаткова винагорода за періоди з 07.10.2022 по 31.10.2022 та із 01.11.2022 по 30.11.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць, а саме: за жовтень 2022 року - у сумі 24193,55 грн. (30000 грн/31 к.д. * 25 к.д.), за листопад 2022 року - 30000 грн.
У підсумку позивачеві було нараховано та виплачено за жовтень - грудень 2022 року такі суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168:
- за період з 01.10.2022 по 06.10.2022, коли він перебував у районі ведення бойових дій, та брав безпосередню участь у їх здійсненні - додаткову винагороду виходячи з розміру 100000 грн на місяць, у сумі 100000 грн/31 к.д. * 6 к.д. = 19354,84 грн;
- за період з 07.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, коли він не перебував на службі та у районі ведення бойових дій, а перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустках за сімейними обставинами і за станом здоров'я (не у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини), додаткову винагороду виходячи з розміру 30000 грн на місяць, у сумі: за жовтень 2022 року 30000 грн/31 к.д. * 25 к.д. = 24193,55 грн; за листопад 2022 року - 30000 грн; за грудень 2022 року - 30000 грн.
суд зауважує, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.
Таким чином, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Окремого доручення Міністра оборони України, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням).
Ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, питання безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, підтверджено бути не може.
Враховуючи наведене суд доходить висновку, що відповідач правомірно нарахував та виплатив позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 за вказаний період.
Щодо позовних вимог обчислення і доплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то судом враховано наступне.
Відповідно до пункту 7 розділу XXIV Порядку №260, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
У пункті 6 окремого доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з вказано, що: "Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: - онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія; - захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. Інші підстави для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та її розміри будуть доведені окремим рішенням Міністра оборони України".
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була нарахована виплачена позивачеві у 2023 році у зв'язку із пораненням (контузією), отриманим ним у 2022 році в розмірі його місячного грошового забезпечення 20899,72 грн.
Щодо позовної вимоги виплати одноразової грошової допомоги, при звільненні, то позивачеві було нараховано її у розмірі: 20899,73 грн * (4% * 16 міс. = 64%) =13375,82 грн відповідно до Порядку та умови виплати деяким категоріям, військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 (зі змінами).
Пунктом 1 цього Порядку №460 визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Перед звільненням позивач відслужив за призовом під час мобілізації 16 повних місяців.
Отже, позивачеві правильно розрахована та правомірно виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 4% * 16 міс. = 64% від місячного грошового забезпечення, що склало 13375,82 грн.
Стосовно позовних вимог виплати компенсації за невикористану відпустку, судом враховано те, що невикористана позивачем відпустка склала 30 календарних днів, компенсація за невикористану відпустку була нарахована у повному обсязі в сумі 20899,72 грн, яка дорівнює його місячному грошовому забезпеченню.
Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
При цьому слід зауважити, що не має правових підстав враховувати при обчисленні сум вказаних виплат середньомісячний розмір суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, яка виплачувалась позивачеві за попередні 12 місяців.
Позивач звільнений з лав Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу військової частини з 07.07.2023 згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №188, маючи військове звання старшого солдата, посаду радіотелефоніста 2 стрілецької роти військової частиною НОМЕР_1 та вислугу років на момент звільнення 3 роки та 2 місяці (у тому числі відслужив за призовом під час мобілізації перед звільненням 16 місяців). Таким чином, у липні 2023 року позивач прослужив 7 днів (із 01 по 07 липня 2023 року).
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 розділу І Порядку №260 розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення. (абзац 3 пункту 7 розділу І Порядку №260).
Відтак, розрахунок щомісячного грошового забезпечення позивача за період з 01 по 07 липня 2023 року був проведений виходячи з наступного (в розрахунку на місяць): - оклад за посадою 2640 гривень на місяць; - оклад за військовим званням 530 гривень на місяць; - надбавка за вислугу років в розмірі 25% від посадового окладу і окладу за військовим званням, що становить 792,50 грн на місяць; - щомісячна премія за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 544% посадового окладу, що становить 14361,60 грн на місяць; - надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років, що становить 2575,63 грн на місяць.
Щомісячне грошове забезпечення позивача в розрахунку за повний місяць у липні 2023 року складало 20899,73 грн.
Такими чином, розрахунок грошового забезпечення з 01 по 07 липня 2023 року був здійснений пропорційно до кількості днів, які прослужив позивач у згаданому місяці до дня виключення зі списків, а саме 20899,73 грн /31 * 7 = тому виходячи з цього сума нарахована йому становить 4719,29 грн (596,13 + 119,68 + 178,95 + 581,59 + 3242,94).
Окрім того, оскільки у липні 2023 року військова частина позивача виконувала бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, а саме оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", то за період з 01 по 07 липня 2023 року позивачеві була нарахована додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, із розрахунку 30000 грн на місяць, у розмірі: 30000/31 * 7 = 6774,19 грн.
Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача (включаючи додаткову винагороду) за період з 01 по 07 липня 2023 року склав 4719,29 + 6774,19 = 11493,48 грн, що повністю відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 02 лютого 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Головуючий суддя Мартиць О.І.