вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
02 лютого 2024 року Справа № 480/12265/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12265/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.10.2023 №912390158984 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.10.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.10.2023.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з досягненням 60-річного віку, 03.10.2023 позивач вернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовлено у призначенні пенсії, оскільки пенсія за віком вже була призначена на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058-ІV. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує її права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
На виконання вимог суду представником позивача було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та з 01.03.2006 отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) призначену відповідно до п.2 Розділ XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 03.10.2023 позивач засобами вебпорталу електронних послуг ПФУ звернулась із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за вік на загальних умовах. Заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Рішенням від 06.10.2023 за №912390158984 ГУ ПФУ в Полтавській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на загальних умовах. Відмова мотивована тим, що пенсія за віком, призначена на пільгових умовах (Список №1) не є окремим видом пенсійної виплати, а є різновидом умов пільгового пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком. Оскільки позивачу вже первинно призначено (довічно) пенсію за віком на пільгових умовах, тому підстави для перерахунку пенсій щодо зміни умов призначення одного і того ж виду пенсії чинним законодавством не передбачені (а.с. 36-41).
Також представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області через систему "Електронний суд" було надано витребувані судом докази (а.с. 28-35).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено. що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та з 01.03.2006 отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Про даний факт зазначено представником Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзиві на позовну заяву та підтверджується протоколом про призначення пенсії, в якому, зокрема, зазначено, що пенсію призначено відповідно до нового Закону (а.с. 31 (зворотній бік).
Позивач звернулася до пенсійного органу із заявою від 03.10.2023 року про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за вік на загальних умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (а.с. 23 (зворотній бік).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 06.10.2023 № 912390158984 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на загальних умовах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, оскільки заявниці з 01.03.2006 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах ( Список №1), а отже правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, відсутні (а.с. 28).
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Пунктом “а” ст. 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже указаним законодавчим приписом передбачено призначення такого виду пенсії як пенсія «за віком», але на пільгових умовах.
З 01.01.2004 набув чинності Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон №1058-ІV).
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 27 Закону №1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві стверджує, що їй було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулася вперше 03.10.2023 року, а тому має місце призначення іншої пенсії за іншим законом і пенсія має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020-2022 роки, що передували року звернення.
Проте з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 01.03.2006 року було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Про даний факт зазначено представником Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзиві на позовну заяву та підтверджується протоколом про призначення пенсії, в якому, зокрема, зазначено, що пенсію призначено відповідно до нового Закону (а.с. 31 (зворотній бік).
Отже заява позивача від 03.10.2023 року до Пенсійного органу фактично стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена їй в 2006 році, але на пільгових умовах, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Крім того, суд зазначає, що навіть при переведенні з пенсії за віком, призначеної за нормами одного закону на пенсію за віком, призначену за нормами, передбаченими іншим законом, зміни виду пенсії не відбувається.
Дана позиція суду узгоджується з висновками викладеними Верховним Судом у постановах від 27.06.2023 року у справі № 500/4392/22 та від 30.11.2023 у справі №580/3792/23.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суд не враховує посилання позивача на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 02.04.2019 у справі №495/620/17, від 10.04.2019 у справі №211/1898/17, постанова від 15.05.2019 у справі №504/503/17, від 23.10.2020 у справі №528/196/17, оскільки такі висновки суду здійснені у правовідносинах, які не є подібними. За обставинами вказаних справ позивачам первісно пенсія була призначена за вислугу років, які в подальшому виявили бажання отримувати пенсію за віком.
Щодо посилання представника позивача на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Крім того у справі №336/7438/16-а, що розглядалася Верховним Судом, позивачу первинно було призначено пенсію за віком з липня 2006 року на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тоді як у справі що розглядається, позивачу пенсію було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, суд вважає, що подана до ГУ ПФУ заява про призначення пенсії за віком спрямована на створення штучних підстав для врахуванням іншого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, ніж передбачений законом.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.10.2023 №912390158984 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.10.2023; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.10.2023 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек