31 січня 2024 року м. Рівне №460/21738/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
доУправління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з позовом до Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу та його неповнолітнім дітям щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ з 01.04.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу та його неповнолітнім дітям щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, з 01.04.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та його неповнолітні діти мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи, проживають в населеному пункті, який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Відтак, вони мають право на отримання щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Однак, нарахування та виплату вказаної щомісячної грошової допомоги у визначеному законом розмірі відповідачем здійснено не було.
Ухвалою від 20.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від учасників справи додаткові докази, зокрема, від позивача - довідку органу місцевого самоврядування про проживання позивача та його неповнолітніх дітей в с. Борове Вараського району Рівненської області; від відповідача - інформацію щодо перебування позивача та його дітей на обліку як отримувачів грошової допомоги.
Витребуваних судом доказів учасники справи не подали.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
Позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та згідно з відміткою в паспорті НОМЕР_1 з 16.04.1979 зареєстрований у с. Борове Сарненського району Рівненської області, яке відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є батьком неповнолітніх дітей:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження від 04.04.2017 серії НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження від 03.09.2020 серії НОМЕР_3 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження від 23.03.2015 серії НОМЕР_4 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження від 19.08.2009 серії НОМЕР_5 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про народження від 01.11.2007 серії НОМЕР_6 .
Суд встановив, що всі вищевказані свідоцтва про народження дітей позивача видані виконавчим комітетом Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_7 , виданого 30.05.2018 Харківською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_2 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_8 , виданого 03.03.2021 Харківською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_3 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_9 , виданого 25.05.2015 Харківською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_4 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_10 , виданого 25.09.2009 Харківською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_5 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_11 , виданого 14.12.2007 Харківською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_6 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Крім цього, позивач до позовної заяви долучив картки платника податків із зазначенням РНОКПП, які видані на ім'я позивача та його дітей. Дослідженням таких карток встановлено, що всі вони видані Головним Управлінням ДПС у Харківській області, зокрема, позивачу - 19.03.2021.
Листом Управління СЗН Вараської РДА від 09.05.2023 №2693/05-22/23 на звернення позивача в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей про нарахування та виплату грошової допомоги повідомлено, що Законом України №76-VII від 28.12.2014 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" ст. 37 Закону виключено. На обліку в управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації позивач як отримувач вищевказаної допомоги не перебуває. Отже, в управління відсутні підстави для її нарахування.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень статті 37 Закону №796-XII (у редакції, чинній з 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Підпунктом 8 пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №07-VI (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції: Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 Розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підпунктом 7 пункту 4 Розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015, статті 31, 37, 39 та 45 Закону №796-XII виключено.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 Розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VІІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 відновлено дію статті 37 Закону №796-XII, тобто остання з 17.07.2018 є чинною.
Таким чином з 17.07.2018 відновлено право потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на території зони радіоактивного забруднення, на виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.
Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, визначений Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 ( далі - Порядок № 936).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 936, призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики.
Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
У разі зміни категорії постраждалої особи, її групи інвалідності або посвідчення проведення виплати поновлюється з дня припинення останньої виплати за умови, що особа мала право на такі виплати та повідомила про це уповноважений орган протягом трьох місяців.
У разі зміни зареєстрованого місця проживання (перебування) або місця роботи постраждала особа для отримання виплати за новим місцем проживання (перебування) або місцем роботи не пізніше ніж через три місяці подає заяву та довідку про отримані виплати (нарахування) за попереднім місцем проживання (перебування).
Із викладених положень права слідує, що призначення та виплата громадянам соціальних допомог, компенсацій та надання пільг здійснюється лише після подання особою відповідної заяви, форма якої затверджується Мінсоцполітики.
17 серпня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1146 Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги, пунктом 3 якої зобов'язано Міністерство праці та соціальної політики до 01 жовтня 2002 року затвердити форму заяви для призначення всіх видів соціальної допомоги та підготувати рекомендації щодо відповідної організації роботи місцевих органів праці та соціального захисту населення.
Однак, така заява Міністерством праці та соціальної політики була затверджена наказом № 441 лише 21 квітня 2015 року, при цьому у вказаній заяві відсутній такий вид соціальної допомоги, як щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлена статтею 37 Закону № 796. Це логічно зумовлено тим, що Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76), статтю 37 Закону № 796 було виключено.
Тобто, з 01 січня 2015 року нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, припинена у зв'язку із внесеними змінами в закон.
Разом з тим, 17 липня 2018 року рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796, яка із 17 липня 2018 року є чинною.
Таким чином, особи, які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають на територіях зон радіоактивного забруднення, фактично позбавлені правової можливості подати заяву про призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, оскільки форма, яка затверджена наказом Мінсоцполітики № 441 від 21 квітня 2015 року, не передбачає такого виду соціальної допомоги.
З урахуванням викладеного суд уважає, що за відсутності встановленої законом форми заяви про призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796, подання особою, яка має право на таку допомогу, відповідної заяви довільного зразка, є прийнятним.
Пунктом 3 Порядку №936 визначено, що заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчими органами міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради. З 1 січня 2021 року заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради.
До 1 березня 2021 року посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради засобами електронного зв'язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги, Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
З 1 березня 2021 року заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради не рідше ніж раз на два тижні.
Аналіз наведеного вище дає підстави стверджувати, що облік осіб, які мають право на компенсацію, пільги, допомоги до 01.03.2021 здійснюється шляхом формування або електронної справи, або в паперовому вигляді, а після 01.03.2021 виключно в електронному вигляді. А справа (електронна чи паперова) формується із заяви громадянина та необхідних документів.
За змістом позовних вимог позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає, на його думку, у не здійсненні нарахування та виплати йому та його неповнолітнім дітям щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, та просить суд зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату такої грошової допомоги.
Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача та його неповнолітніх дітей статусу потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, на обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем не надано будь-яких доказів того, що він та його неповнолітні діти дійсно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, а також відсутні й документально підтверджені відомості, що позивач отримував таку грошову допомогу до 01.01.2015.
Суд критично оцінює та не бере до уваги доводи позовної заяви про те, що підтвердженням його проживання в с. Борове Вараського району Рівненської області є запис в паспорті громадянина України.
Суд вже зазначав, що місце проживання позивача за вищевказаною адресою згідно з відміткою в його паспорті дійсно з 1979 року було зареєстроване. Однак, долучені до позовної заяви документи, зокрема, свідоцтва про народження всіх дітей, посвідчення дітей потерпілих від Чорнобильської катастрофи, довідки податкового органу про присвоєння реєстраційних номерів платників податків позивачу та його дітям, - видані уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування Харківської області та охоплюють період часу з 2007 по 2021 рік.
Встановлені судом обставини переконливо підтверджують фактичне проживання позивача та його дітей поза межами Рівненської області у вищевказаний період і така обставина жодним чином не спростовується відомостями про реєстрацію позивача в 1979 році в селі Борове Рівненської області.
Витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію позивача та його дітей в такому населеному пункті в спірному періоді (з 01.04.2023) в матеріалах судової справи відсутній.
Крім цього, позивач, отримавши ухвалу суду від 20.09.2023, не виконав вимог суду та не надав суду довідки органу місцевого самоврядування про його місце проживання та неповнолітніх дітей в селі Борове Рівненської області.
За даними відповідача позивач на обліку як отримувач грошової допомоги не перебуває.
Також відсутні відомості про те, що належні підтверджуючі документи щодо свого місця проживання та неповнолітніх дітей в селі Борове Рівненської області позивач надавав відповідачу разом із заявою про виплату грошової допомоги.
Отже з матеріалів справи неможливо встановити факт порушення прав позивача відповідачем, оскільки до позовної заяви позивачем долучено тільки копії посвідчення, паспорта, свідоцтв про народження дітей, проте такі докази у своїй сукупності не підтверджують обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд зауважує, що сам факт неподання відповідачем відзиву на позов не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог у разі якщо позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення своїх прав та законних інтересів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Слід зазначити, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Враховуючи результати судового розгляду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , пред'явленого в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31 січня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 )
Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 )
Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 )
Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 )
Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 )
Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 )
Відповідач - Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (вул. Соборна, буд. 23,смт. Володимирець,Вараський р-н, Рівненська обл.,34300, ЄДРПОУ/РНОКПП 44130979)
Суддя Н.О. Дорошенко